Рішення

від 23.06.2020 по справі 208/5614/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5614/19

№ провадження 2/208/756/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Пентраковській М.В., представника позивача - Пилипенко М.Г. ,

Учасники справи:

позивач керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Захаров М.Ю.,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Захарова М.Ю. в інтересах держави Кам?янської міської ради в особі Комунального некомерційного підприємства Кам?янської міської ради Міська лікарня швидкої медичної допомоги до ОСОБА_2 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач - керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Захаров М.Ю. в інтересах держави Кам?янської міської ради в особі Комунального некомерційного підприємства Кам?янської міської ради Міська лікарня швидкої медичної допомоги звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

У своєму позові з позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави в особі Кам?янської міської ради кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 у розмірі 15 178, 65 грн.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 09.05.2016 р. відповідач о 13 год. 00 хв. у світлий час доби, керуючи на підставі дорожнього листа автобусом БАЗ - А079.52 н.з. НОМЕР_2 , який належить ТОВ Інтерспецмаркет , рухався в м. Кам?янське по проїжджій частині пр. Гімназичного, що має двосторонню організацію руху, зі сторони вул. Пушкінська в напрямку при заводської площі зі швидкістю 50 км/год.,під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно - вказівним дорожнім знаком 5.35.2 повинен був з моменту виявлення пішохода, що перетинає проїжджу частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу знизити швідкість, але не сприйняв вчасно заходи гальмування, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . В результаті ДТП пішоходу ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми тіла: тупої травми грудної клітини з переломом 3,5,6,7,8 ребер ліворуч по задньо - пахвинній лінії, перелом лівою ключиці, синців, саден та рани на голові, тулубу, верхніх кінцівках - відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров?я більше 21 дня. Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.02.2019 р. призначено покарання відповідачу ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортним засобом. Не погодившись з вироком суду вони подали апеляційну скаргу, ухвалою від 06.05.2019 року Дніпровським апеляційним судом апеляційну скаргу задоволено частково, вирок скасовано в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 18 553, 99 грн. і призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, в решті вирок залишений без змін. Умисними діями відповідача потерпілій ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла перебував на стаціонарному лікуванні з 09 травня 2016 р. по 12 травня 2016 року в ВАІТ, 12 травня 2016 по 25 травня 2016 р. в хірургічному відділенні КЗ Кам?янської міської лікарні швидкої медичної допомоги ДОР , закладом на лікування ОСОБА_3 витрачено грошові кошти в розмірі 15 178. 65 грн.

2. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

В судовому засідання представник позивач Пилипенко М.Г. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилалась на обставини зазначені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

3. Процесуальні дії по справі.

27 вересня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

28 жовтня 2019 року ухвалою суду замінені сторони по справі.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.02.2019 р. призначено покарання відповідачу ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортним засобом (8-11).

Умисними діями відповідача потерпілій ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні з 09 травня 2016 р. по 12 травня 2016 року в ВАІТ, 12 травня 2016 по 25 травня 2016 р. в хірургічному відділенні КЗ Кам?янської міської лікарні швидкої медичної допомоги ДОР , закладом на лікування ОСОБА_3 витрачено грошові кошти в розмірі 15 178. 65 грн. (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем ОСОБА_2 кошти не повернуті КЗ Кам?янської міської лікарні швидкої медичної допомоги ДОР по лікуванню потерпілої ОСОБА_3

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України суду вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545 (надалі Порядку), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Крім того, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину , та судових витрат передбачено, що позов про стягнення таких витрат може бути пред`явлений закладом охорони здоров`я, органом Державного казначейства України або прокурором.

Також, відповідно до вимог п. 3 вищевказаного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно зі ст. 121 Конституції України та ч. 2 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що ненадходження коштів до бюджету призводить до неналежного фінансування діяльності зазначеного лікувального закладу та порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту.

Відповідно до п. п. а п.3 ч.1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги).

6. Висновки суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що оскільки Комунальному некомерційному підприємству Кам?янської міської ради Міська лікарня швидкої медичної допомоги було понесено витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 в розмірі 15 178,65 гривень, з відповідача слід стягнути вказану суму на користь вказаного комунального закладу.

7.Розподіл судових витрат.

Підлягає стягненню з відповідача судовий збір у сумі 2102, 00 грн. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України на користь держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1206 ЦК України, ст.ст. 5,7, 19, 89, 141, 268, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Захарова М.Ю. в інтересах держави Кам?янської міської ради в особі Комунального некомерційного підприємства Кам?янської міської ради Міська лікарня швидкої медичної допомоги до ОСОБА_2 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь держави в особі Кам?янської міської ради в особі Комунального некомерційного підприємства Кам?янської міської ради Міська лікарня швидкої медичної допомоги кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 у розмірі 15 178 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Похваліта С. М.