Постанова

від 15.07.2020 по справі 420/5780/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5780/19 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Вербицької Н.В., судді -Ступакової І.Г. при секретарі -Поповій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу в Овідіопольському районі міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Мальованої Наталії Миколаївни, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу в Овідіопольському районі міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Мальованої Наталії Миколаївни (надалі - відповідач-1, реєстратор), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (надалі - відповідач-2, Держгеокадастр), в якому (з врахуванням уточнень від 27.11.2019 року) просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу в Овідіопольському районі міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Мальованої Н.М. №РВ-5101120522019 від 03.06.2019 року про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Міськрайонне управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморськ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області виправити технічну помилку у даних державного земельного кадастру на земельну ділянку загальною площею 6,8895 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , №176, кадастровий номер №5123755200:01:002:0363 шляхом внесення змін щодо цієї земельної ділянки, а саме: змінити зазначене в Державному земельному кадастрі цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0363 з для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на цільове призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з адміністративними та складськими будівлями .

В обґрунтування позову було зазначено, що 03.06.2019 року від реєстратора позивачем отримано рішення про відмову у виправленні технічної помилки, а саме зміни цільового призначення земельної ділянки з для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на цільове призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з адміністративними та складськими будівлями , з огляду на відсутність підстав для виправлення технічної помилки. Позивач вважає вказане рішення протиправним та з посиланням на норми ст.19 Конституції України, ст.37 Закону України Про Державний земельний кадастр , п.п.138, 139 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у виправлені помилки, державний кадастровий реєстратор діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора №РВ-5101120522019 від 03.06.2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Зобов`язано Держгеокадастр виправити технічну помилку у даних Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки загальною площею 6,8895 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер №5123755200:01:002:0363 шляхом внесення змін щодо цієї земельної ділянки, а саме: змінити зазначене в Державному земельному кадастрі цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0363 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на: цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ; вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови . В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Держгеокадастр подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 володів земельною ділянкою площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, ділянки №175, №176 кадастровий номер 5123755200:01:002:0363, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №312949 від 28.08.2008 року.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2008 року в адміністративній справі №2а-1081/08 за позовною заявою ОСОБА_2 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , відділу Державного комітету України по земельних ресурсах у Овідіопольському районі Одеської області про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії:

- визнано дії Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, щодо відмови ОСОБА_2 в зміні цільового призначення належної йому на праві приватної власності земельної ділянки неправомірними;

- визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, діл. №175, №176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями;

- зобов`язано Одеську регіональну філію державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах зареєструвати та видати ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, ділянка №175, №176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями;

- зобов`язано відділ Державного комітету України по земельних ресурсах у Овідіопольському районі Одеської області видати та підписати ОСОБА_2 бланк державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, ділянка №175, №176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями.

Дана постанова, як зазначено у ній, набрала законної сили 20.10.2008 року.

На підставі заяви ОСОБА_2 , технічного завдання та згідно з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2008 року, яка набрала законної сили 20.10.2008 року, Одеською регіональною філією державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 23.10.2008 року складено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями (відповідно до УКЦВЗ код використання земельної ділянки - 3.4 іншого призначення) за адресою: на території Авангардівської селищної ради АДРЕСА_3 Одеської області АДРЕСА_4 , ділянка АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 .

Як вбачається з реєстраційної картки земельної ділянки серії АБД №480034 Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 24.10.2008 року, в ній, в тому числі містяться такі дані земельної ділянки, а саме: земельна ділянка площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, діл. №175, №176, кадастровий номер земельної ділянки: 5123755200:01:002:0363, суб`єкт права на земельну ділянку: ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності на вказану земельну ділянку: постанова Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2008 року у справі №2а-1081/08; код цільового використання (назва цільового використання) земельної ділянки - 3.4. (іншого призначення).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №194348243 від 21.12.2019 року вбачається, що 15.12.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, діл. №175, №176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на підставі: витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (оригінал та копія), серія та номер: НВ-5102464752015, виданого 27.11.2015 року Відділом Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області; державного акта на право власності на земельну ділянку (копія), серія та номер: ЯЖ №474174, виданого 15.12.2015 року Відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області; постанови суду (оригінал та копія) у справі №2а-1081/08, виданої 08.10.2008 року Приморським районним судом м.Одеси.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане Овідіопольським районним управлінням юстиції Одеської області 16.12.2015 року, індексний номер: 50008983 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданий Овідіопольським районним управлінням юстиції Одеської області від 16.12.2015 року, в яких зазначається опис об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка із категорією земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

22.03.2016 року між позивачем (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, ділянка №175, №176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, основна категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка землі житлової та громадської забудови, вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу, із адміністративними та складськими будівлями, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І..

Згідно з п.2 вказаного договору, земельна ділянка набувається із земель приватної власності без змін її меж та цільового призначення.

У вказаному договорі міститься посилання на те, що земельна ділянка належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Овідіопольським районним управлінням юстиції Одеської області 16.12.2015 року, індексний номер: 50008983. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданим Овідіопольським районним управлінням юстиції Одеської області від 16.12.2015 року. Відповідно до даних, викладених у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5102716882016 від 02.03.2016 року, відносно відчужуваної земельної ділянки відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, не зареєстровані (п.3, п.4 Договору).

Відповідно до п.19 вищевказаного договору, право власності у покупця на зазначену у договорі земельну ділянку, виникає згідно зі ст.125 Земельного кодексу України з моменту державної реєстрації цього права в установленому чинним законодавством України порядку.

22.03.2016 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.03.2016 року №227 за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району, Одеської області, масив №10, діл. №175, №176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

15.03.2019 року ОСОБА_3 , на підставі договору про надання консультаційних послуг та юридичної допомоги, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 , отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5108057302019, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, діл. 175,176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363 має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З цього приводу позивач звернулась до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м.Чорноморську Держгеокадастру в Одеській області із заявою про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, в якій просила виправити технічну помилку у відомостях Державного земельного кадастру. Суть помилки полягає у тому, що замість вірного цільового призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, основна категорія за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка землі житлової та громадської забудови, вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу, із адміністративними та складськими будівлями, вказано помилкове, невірне цільове призначення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 діл АДРЕСА_5 , №176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. До вказаної заяви позивач, серед іншого, додала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5108057302019 від 15.03.2019 року та копію договору купівлі-продажу. Вказана заява зареєстрована 03.06.2019 року.

Цією ж датою, 03.06.2019 року державним кадастровим реєстратором відділу в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Мальованою Н.М. прийнято рішення №РВ-5101120522019 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в якому зазначено, що відсутні підстави для виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі щодо відомостей про земельну ділянку у відповідності до вимог п.138 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення реєстратора є необґрунтованим, таким, що не містить чітко вказану причину для відмови у виправленні, вказаних у заяві позивача, помилок. Також суд першої інстанції зазначив, що спірне рішення реєстратора є актом індивідуальної дії, проте не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Стаття 37 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Згідно із п.138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (надалі - Порядок №1051), помилками у Державному земельному кадастрі є: 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Положеннями п.139 Порядку №1051 визначено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держземагентства у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки. У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Відповідно до п.143 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.

Згідно з п.144 Порядку №1051, якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру: 1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30; 2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру); 3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок); 3-1) надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 в електронній формі; 4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

За приписами п.146 Порядку №1051, виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів).

Згідно з п.149 Порядку №1051, якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, та не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові (у випадку, передбаченому пунктом 139-1 цього Порядку, - державному реєстраторові прав на нерухоме майно у порядку, передбаченому пунктом 144 цього Порядку) про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33.

Як вже зазначалося вище, на підставі заяви ОСОБА_2 , технічного завдання та згідно з постановою Приморського районного суду м.Одеси від 08.10.2008 року Одеською регіональною філією державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 23.10.2008 року складено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями (відповідно до УКЦВЗ код використання земельної ділянки - 3.4 іншого призначення) за адресою: на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, ділянка №175, №176.

Згідно реєстраційної картки земельної ділянки серії АБД №480034 Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 24.10.2008 року, код цільового використання (назва цільового використання) земельної ділянки - 3.4. (іншого призначення).

Відповідно до п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174 (в редакції станом на 24.10.2008 року), реєстраційна картка земельної ділянки - це документ, який є складовою частиною Поземельної книги і містить відомості, що вносяться до бази даних АС ДЗК (автоматизована система державного земельного кадастру), в тому числі і щодо цільового призначення земельної ділянки.

Крім того, при реєстрації за позивачем права власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2016 року, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0363 визначено наступним чином: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі .

Водночас, у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5108057302019 від 15.03.2019 року зазначено, що земельна ділянка площею 6,8895 га, яка розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №10, діл. 175,176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363 має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.11.2019 року цільове призначення вказаної вище земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Таким чином, має місце невідповідність відомостей щодо цільового призначення вказаної земельної ділянки, які містяться в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і у правовстановлюючих документах, які підтверджують право власності позивача на цю земельну ділянку.

Відмовляючи у виправленні в Державному земельному кадастрі таких невідповідностей, відповідач у спірному рішенні від 03.06.2019 року №РВ-5101120522019 зазначив, що підстави для виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі щодо відомостей про земельну ділянку у відповідності до вимог п.138 Порядку №1051 - відсутні.

При цьому, згідно з п.149 Порядку №1051, реєстратор зобов`язаний повідомити заявникові про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33.

Тобто, реєстратор в спірному рішенні від 03.06.2019 року №РВ-5101120522019 був зобов`язаний чітко вказати причину для відмови у виправленні, вказаних у заяві позивача помилок. Натомість, спірне рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення та відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а лише містить загальне посилання на п.138 Порядку №1051.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірне рішення від 03.06.2019 року №РВ-5101120522019 є актом індивідуальної дії, проте не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації прав позивача.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що зміна в Державному земельному кадастрі відомостей щодо цільового призначення належної позивачу земельної ділянки можлива лише після виготовлення позивачем відповідної документації на проведення такої зміни, оскільки такий підхід державного органу суперечить принципу належного урядування, як одного з елементів принципу верховенства права, яким відповідно до ч.1 ст.6 КАС України має керуватися суд при вирішенні справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України). Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 зазначив, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.12 року Рисовський проти України зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, вимоги відповідача до позивача по здійсненню заходів, направлених на зміну цільового призначення належної позивачу земельної ділянки, є неправомірними.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що спірне рішення реєстратора від 03.06.2019 року №РВ-5101120522019 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантоване право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.12.2019 року у справі №823/59/17: …66. Суди виходять з того, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

67. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

68. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким…. .

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Повноваження щодо виправлення або відмови у виправленні помилок у відомостях Державного земельного кадастру та порядок їх реалізації, встановлені ст.37 Закону України Про Державний земельний кадастр та Порядком №1051, які передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу виправити або відмовити у виправленні помилок, якщо для цього є законні підстави. Тобто, у суб`єкта владних повноважень немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому, зазначені повноваження не є дискреційними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обрав вірний спосіб захисту прав позивача, шляхом зобов`язання Держгеокадастру виправити технічну помилку у даних Державного земельного кадастру.

За таких підстав, колегія суддів робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо часткового задоволення позову в частині зобов`язання Держгеокадастру виправити технічну помилку у даних Державного земельного кадастру шляхом внесення змін щодо земельної ділянки, а саме: змінити зазначене в Державному земельному кадастрі цільове призначення земельної ділянки з для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ; вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови , оскільки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з адміністративними та складськими будівлями - є видом використання, а цільовим призначенням земельної ділянки є саме: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі .

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведені норми права та висновки суду, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість тверджень Держгеокадастру, що реєстратором було правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства України внесено відомості щодо земельної ділянки площею 6,8895 га, кадастровий номер: 5123755200:01:002:0363 до Державного земельного кадастру, а тому останнім не було допущено технічної помилки та відповідно відсутні підстави для виправлення такої помилки.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно було відхилено доводи Держгеокадастру щодо правомірності дій державного реєстратора Васильковської Є.В. та посилання на державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №474174, оскільки дії вказаного державного реєстратора та дійсність державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №474174 не були предметом розгляду даної справи.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні та відповідачами не надані докази щодо скасування рішень, на підставі яких за позивачем та, попередньо, за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 6,8895 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , №176, кадастровий номер №5123755200:01:002:0363 із цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ; вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями , що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Отже, враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 16 липня 2020 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Вербицька Н. В. Ступакова І.Г.