Постанова

від 15.07.2020 по справі 420/4722/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4722/19 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2019р. по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2019р. КП "ОБЛТРАНСБУД" звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП "ОБЛТРАНСБУД" за №3331 від 2.05.2019р.;

- скасувати податкове повідомлення рішення за №0025461407 від 4.06.2019р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 2.05.2019р. заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ за №3331, на підставі якого у травні 2019р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП "ОБЛТРАНСБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «Южбудком» за період з 1.07.2018р. по 31.08.2018р. та з 1.10.2018р. по 30.11.2018р., які відображені у податковій звітності липня, серпня, жовтня, листопада та грудня 2018р.. За результатами перевірки, 20.05.2019р. ДФС складено акт за №951/15-32-14-07, у висновках якого встановлено, що КП «ОБЛТРАНСБУД» при відносинах із ТОВ «Южбудком» здійснило порушення норм п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальній сумі 485 433грн..

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, 27.05.2019р. КП «ОБЛТРАНСБУД» подало заперечення до вказаного акту до ГУ ДФС в Одеській області.

Проте, 30.05.2019р. ГУ ДФС в Одеській області листом повідомила КП «ОБЛТРАНСБУД» про залишення без змін акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 20.05.2019р., а заперечення без задоволення.

На підставі встановлених порушень, 4.06.2019р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0025461407, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 728 150грн., з яких 485 433грн. за податковим зобов`язанням, 242 717 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправними, незаконним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, а саме при перевірці первинної документації посадові особи контролюючого органу не звернули уваги на докази реальності господарських операцій.

Також, позивач вважає протиправним та незаконним наказ ГУ ДФС в Одеській області за №3331 від 2.05.2019р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки КП "ОБЛТРАНСБУД", у зв`язку із чим просить його скасувати.

Посилаючись на вказане товариство просило позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2019р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №0025461407 від 4.06.2019р..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області на користь КП "Облтрансбуд" судові витрати у розмірі 10 922,25грн..

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення контролюючий орган не надав належну оцінку представленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, та помилково вважав, що платником податку допущенні порушення податкового законодавства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що КП «Облтрансбуд» (код ЄДРПОУ 33311491), зареєстроване 14.12.2007р. та перебуває на обліку в органах податкової служби з 23.12.2004р.. Основний вид економічної діяльності підприємства - (код за КВЕД) 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

11.03.2019р. ГУ ДФС в Одеській області направлено на ім`я керівника КП «ОБЛТРАНСБУД» запит за №3029/10/15-32-14-07-07 від 19.02.2019р. про надання податкової інформації у вигляді пояснень та документальні підтвердження, які стосуються господарських відносин між КП «Облтрансбуд (код за ЄДРПОУ 33311491), зокрема: документальне оформлення придбання: ТМЦ, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) та ТОВ «Южбудком» (код ЄДРПОУ 38184749) в липні 2018р., в серпні 2018р., в жовтні 2018р., в листопаді 2018р. в частині придбання товарів та їх реалізації.

В подальшому, 2.05.2019р. заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ за №3331, на підставі якого проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Облтрансбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «Южбудком» за період з 1.07.2018р. по 31.08.2018р. та з 1.10.2018р. по 30.11.2018р., які відображені у податковій звітності липня, серпня, жовтня, листопада та грудня 2018р.. За результатами перевірки, 20.05.2019р. складено акт перевірки за №951/15-32-14-07, у висновках якого встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України, а саме встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 485 433грн..

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, 27.05.2019р. КП «Облтрансбуд» подало заперечення на нього до ГУ ДФС в Одеській області.

Проте, 30.05.2019р. ГУ ДФС в Одеській області своїм листом повідомило КП «ОБЛТРАНСБУД» про залишення без змін акту перевірки, а заперечення без задоволення.

На підставі встановлених порушень, 4.06.2019р. Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0025461407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 728 150грн., з яких 485 433грн. за податковим зобов`язанням, 242 717грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи правомірність та законність дій та рішень податкового органу, які позивач просить визнати протиправними та незаконними, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини щодо формування витрат та податкового кредиту з ПДВ визначені Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. за №246.

Приписами п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витратами - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За правилами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України закріплено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Таким чином, вищевказані норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат та вказують які первинні документи такі витрати підтверджують.

Так, як вбачається із матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ "ЮЖБУДКОМ" (код ЄДРПОУ 38184749) укладалися договори:

Договір про закупівлю робіт за державні кошти за №258 від 16.12.2016р. з Капітального ремонту Неділківської ЗОПІІ-ІІ ступенів Савранського району Одеської області.

Договір про закупівлю робіт за державні кошти за №262 від 30.12.2016р. з будівництва та облаштування бювету в с.Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області (по вул. Михайлівська,67Г).

Договір підряду за №96 від 13.11.2017р. щодо капітального ремонту Удобненьської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вул.Кочубинського.

Договір підряду за №112 від 4.12.2017р. щодо капітального ремонту приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Бритівка Білгород-Дністровського району Одеської області

Договір підряду за №114 від 4.12.2017р. щодо капітального ремонту будівель (заміна вікон) сільської лікарської амбулаторії за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Сухолужжя, вул.. Совхозна, 1а.

Договір підряду за №115 від 4.12.2017р. щодо капітального ремонту системи водопостачання села Південне Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району з ТОВ "ЮЖБУДКОМ", код ЄДРПОУ 38184749.

Договір підряду за №117 від 4.12.2017р. щодо капітального ремонту будинку культури, що розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Молога, вул.Кишинівська, 221 д.

Договір підряду за №118 від 4.12.2017р. щодо капітального ремонту будівель (заміна вікон) фельдшерсько-акушерського пункту за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Випасне, вул.Турлацька.

Договір підряду за №120 від 6.12.2017р. щодо капітального ремонту будівлі (заміна вікон) Випаснянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Випасне, вул.. Кишинівська, 83.

Договір підряду за №27 від 1.08.2018р. щодо капітального ремонту Будинку культури села Семенівка Семенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Договір підряду за №29 від 1.08.2018р. щодо капітального ремонту туалету в Молозькій загальноосвітній школі І-ІП ступенів Білгород - Дністровського району Одеської області.

Договір підряду за №37 від 23.08.2018 щодо капітального ремонту вуличного освітлення вулиці Шевченка в с.Південне Білгород-Дністровського району Одеської області.

Договір підряду за №38 від 23.08.2018р. щодо капітального ремонту вуличного освітлення по вул.Зої Космодем`янської та вулиці Гоголя в с.Гончарівка Білгород-Дністровського району Одеської області.

Під час проведення перевірки позивачем надано Акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2) та Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3), складені на підставі договорів. Інформація щодо субпідрядників у відповідних рядках актів відсутня. Акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2) підписано Замовником та Генпідрядником "та завірено печатками КП ОБЛТРАНСБУД та ТОВ "ЮЖБУДКОМ" рядок Субпідрядник не заповнено.

В акті перевірки зазначено, що у відповідності до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) ТОВ "ЮЖБУДКОМ" (контрагент позивача): за І кв. 2018р. (вх. від 18.04.2018р. №9071109245), згідно якого на підприємстві працювало за трудовими договорами (контрактами) 5 осіб (разом з директором), ознака доходу - 101; за II кв. 2018р. (вх. від 17.07.2018р. №9147000852), згідно якого на підприємстві працювало за трудовими договорами (контрактами) 7 осіб (разом з директором), дві з яких прийнято 2.04.2018р. та звільнено 18.06.2018р., за IV квартали 2018р. звіт не подано до податкового органу.

Виходячи з обсягів затрачених людино/годин та часу виконання зазначених в КБ-2, КБ-3, зазначені обсяги робіт мало виконувати наступна кількість працівників: в травні 2018р. -11 чоловік, в червні 2018р. - 8 чоловік, в жовтні 2018р. - 25 чоловік, в листопаді 2018р. - 21 чоловік.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про залучення субпідрядників до виконання робіт та надання послуг.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що дана справа неодноразово відкладалась та судом надавався час позивачу для надання відповідних документів та доказів на підтвердження реальності господарських операцій, однак позивачем так і не надано зазначених документів та доказів.

Судова колегія зазначає, що наведені факти та обставини відносно наявності можливості виконання зазначеного обсягу робіт (послуг) свідчать, що визначені акти містять свідомо невірну інформацію щодо наданих контрагентами послугах, тому не можуть бути враховані належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій та невідповідності формування податкового кредиту критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування даних податкового обліку.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що при дослідженні усіх наданих документів, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ні до податкового органу, ні до суду не були надані відповідні первинні документи, які б дійсно підтверджували факт реальності господарських операцій та факт виконання/отримання послуг та товарів від контрагентів.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що дії платника податку - позивача вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 7.02.2012р. №21-425во10, де вказано, що наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови не підтвердження та не встановлення судом факту здійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до інформаційного листа ВАС України №742/11/13-11 від 2.06.2011, при розгляді справи по суті, судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до позиції Верховного Суду відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

За таких обставин, судова колегія вважає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення податковий орган виходив із встановлених під час перевірки обставин, та діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством України.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції уваги на вказані обставини не звернув, належної оцінки не дав та дійшов помилкового висновку про те, що надані до перевірки та суду первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підтверджують реальність господарських операцій позивача з переліченими контрагентами.

Що стосується правомірності наказу ГУ ДФС в Одеській області за №3331 від 2.05.2019р. про призначення перевірки позивача, то судова колегія виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 2.05.2019р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП Облтрансбуд за №3331. На підставі зазначеного наказу податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки (а.с.45-73). Також, відповідачем видано направлення на перевірку, посадові особи ДФС позивачем до такої перевірки допущені. Відповідно, за наслідками допущення представників податкового органу та факту проведення перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення за №0025461407 від 4.06.2019р. (а.с.74).

Судова колегія зазначає, що у відповідності до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справі за №826/6376/16, неодноразово зазначав, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Отже, як встановлено судовою колегією, позивачем допущено посадових осіб ДФС до проведення перевірки і перевірка була проведена. Посилання позивача на протиправність наказу та відсутність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Облтрансбуд» , апеляційний суд вважає безпідставними.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

Судова колегія вважає також за необхідним вирішити питання щодо стягнення відстроченого судового збору при зверненні до суду з апеляційної скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2019р. - скасувати

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993473; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 16 383,38грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 липня 2020р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв