Постанова
від 07.07.2020 по справі 400/1693/19
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1693/19

Категорія: 111030500 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 17.10.2020 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (у теперішній час Офіс великих платників податків ДПС) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі за позовом державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2019 року державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (далі ДП "МАЗ "НАРП") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі ОВПП ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 березня 2019 року:

- №0001394906, яким ДП "МАЗ "НАРП" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 157 393 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 078 696,50 грн.;

- №0001404906, яким до ДП "МАЗ "НАРП" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 132 420 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що усі господарські операції між ним та його контрагентами мали реальний характер. Чинне законодавство не ставить умови виникнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у залежність від стану податкового обліку контрагентів позивача, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань. Під час перевірки позивачем надано усі первинні, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами-постачальниками. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має сам факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Наявність у контрагента позивача реальної можливості здійснити поставку товарів (послуг) та реальність його витрат у зв`язку з придбанням товарів (послуг), які були в подальшому поставлені позивачу - є безпосередньо пов`язаними з правом формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся контролюючим органом. Контрагенти позивача не мають матеріально-технічних умов (виробничих і складських приміщень, кваліфікованого персоналу, устаткування тощо) для постачання позивачу товару і за ланцюгом постачальників до них не надходив той товар, який в наступному постачався позивачу.

У відповіді на відзив позивач наголошує на тому, що його твердження про єдину підставу для формування податкового кредиту - складання та реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - ґрунтується на нормах чинного законодавства. Висновок відповідача щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами зроблено на підставі аналізу податкової звітності контрагентів-постачальників по ланцюгу постачання. При цьому відповідачем не враховано принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування. Під час перевірки відповідачу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, зазначені документи описані в Акті перевірки, жодних зауважень щодо їх дійсності в Акті не наведено.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року позов ДП "МАЗ "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, код ЄДРПОУ 09794409) до ОВПП ДФС (вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ 119, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2019 року №0001394906.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2019 року №0001404906.

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань ОВПП ДФС (вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ 119, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на користь ДП "МАЗ "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, код ЄДРПОУ 09794409) судові витрати в сумі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

В апеляційній скарзі ОВПП ДФС ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ОВПП ДФС зазначає, що тільки наявність первинних документів може свідчити про реальність господарської операції. Достовірність вказаних первинних документів необхідно оцінювати в розумінні фактичного здійснення господарських операцій між ДП "МАЗ "НАРП" та його контрагентами, які не є виробниками реалізованої позивачу продукції, а ця продукція не придбавалася ними у своїх постачальників по всьому ланцюгу постачання, що у сукупності з відсутністю необхідних умов для відповідної економічної діяльності, з огляду на місцезнаходження товару, шлях та спосіб його транспортування, свідчить про фіктивність введення в обіг "реалізованого" позивачу товару за допомогою лише документального оформлення операцій при їх фактичному невиконанні, і про сплату позивачем коштів по цим операціям без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, та несплати податків.

У відзиві ДП "МАЗ "НАРП" на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а позиція відповідача - недоведеною та такою, що ґрунтується на припущеннях та вільному і невірному тлумаченні норм ПК України

В ході апеляційного провадження апеляційним судом, в зв`язку з "перетворенням", було замінено апелянта (відповідача) ОВПП ДФС на Офіс великих платників податків ДПС (далі ОВПП ДПС).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОВПП ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ДП "МАЗ "НАРП" зареєстровано як юридична особа 12 червня 2002 року та перебуває на податковому обліку в органах ДФС з 15 серпня 2002 року. Основний вид діяльності згідно з КВЕД - 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.

У період з 23 січня 2019 року по 12 лютого 2019 року посадовими особами ОВПП ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "МАЗ "НАРП" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

За результатами перевірки складено Акт від 18 лютого 2019 року №11/28-10-49-06/09794409 (далі - Акт перевірки), висновками якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема, абз."а" п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, абз."а", "б", "в" п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено: суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за листопад 2018 року на суму 2 157 393 грн.; суму від`ємного значення за листопад 2018 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 132 420 грн.

На підставі Акту перевірки ОВПП ДФС оформлено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2019 року:

- №000139490600004611401, яким ДП "МАЗ "НАРП" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 157 393 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 078 696,50 грн.;

- №0001404906, яким до ДП "МАЗ "НАРП" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 132 420 грн.

Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні первинні документи в підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами-постачальниками. Стосовно посилання у Акті перевірки на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, необхідної кількості управлінського та технічного персоналу, а також на те, що контрагенти-постачальники попередньо не купували такі ТМЦ, суд першої інстанції зазначив, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Позивач не має та не може мати вплив на дотримання постачальниками вимог податкового та іншого законодавства або на стан їх бухгалтерського та податкового обліку.

Також суд першої інстанції зазначив, що ні в Акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначено, якими доказами підтверджується інформація про відсутність у контрагентів позивача основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, необхідної кількості управлінського та технічного персоналу. Акт перевірки не містить інформації про проведення перевірок або зустрічних звірок контрагентів-постачальників позивача. За таких обставин, інформація про контрагентів-постачальників позивача сформована без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п.201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підставі пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку).

Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

У відповідності до п.201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, податкова накладна, та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому судова колегія акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення.

Основною господарською діяльністю підприємства, є зокрема виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.

У перевіряємий період ДП "МАЗ "НАРП" укладено ряд договорів з контрагентами-постачальниками: ПП "Барклейс" (код ЄДРПОУ 24925984), ТОВ "Спероу України" (код ЄДРПОУ 37689326), ТОВ "Бізнес-Гармонія" (код ЄДРПОУ 34272532), ТОВ "Радіоаптека" (код ЄДРПОУ 34431458), ТОВ "Промелектроніка" (код ЄДРПОУ 24510970), ТОВ "Авіа-Комплект" (код ЄДРПОУ 32431152), ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" (код ЄДРПОУ 37366256), ТОВ "Профі-Ойл" (код ЄДРПОУ 36589585), ТОВ "НВП "Спецсервіс" (код ЄДРПОУ 38674939), ТОВ "Сокіл-Енергія" (код ЄДРПОУ 38740131), ТОВ "Авиатехкомплект" (код ЄДРПОУ 31800911), ТОВ "Імпера Груп" (код ЄДРПОУ 38677154), ТОВ "Авіасервіс-Київ" (код ЄДРПОУ 32596934).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано копії: договорів, додаткових угод, специфікацій, податкових накладних, квитанцій про реєстрацію податкових накладних, прибуткових накладних, видаткових накладних, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітних відомостей, зведених даних оплати.

Судова колегія вважає, що надана позивачем первинна документація підтверджує факт реальних господарських відносин з контрагентами.

Апелянт зазначає, що податковою інформацією не підтверджується придбання контрагентами товарно-матеріальних цінностей, у цих підприємств відсутні основні фонди, виробничі потужності, а тому первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані цими контрагентами, не можуть вважатися такими, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. А перерахування коштів не може вважитися сплатою отримувача товарів постачальнику.

Стосовно таких доводів апелянта, судова колегія зазначає наступне.

Апелянтом не спростовано, що контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій мали чинний статус платника ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, тому судова колегія виходить з того, що наведені в акті перевірки доводи щодо неспроможності контрагента позивача здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем як суб`єктом владних повноважень суду не доведені та не підтверджені жодними доказами.

Норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі №826/13060/18.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірності оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 липня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Дата ухвалення рішення07.07.2020
Оприлюднено20.07.2020

Судовий реєстр по справі —400/1693/19

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 19.12.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Постанова від 19.12.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Ухвала від 20.11.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Рішення від 07.09.2023

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Птичкіна В.В.

Ухвала від 30.10.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Ухвала від 11.10.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Ухвала від 06.06.2023

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Птичкіна В.В.

Ухвала від 17.05.2023

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Птичкіна В.В.

Ухвала від 06.04.2023

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Птичкіна В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні