Постанова

від 16.07.2020 по справі 140/3612/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Справа № 140/3612/19 пров. № А/857/4605/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (суддя Плахтій Н.Б., м.Луцьк) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юзард до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Юзард (далі - ТОВ) звернулося до суду позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця; правонаступник Волинська митниця Держмитслужби (далі - Митниця-1)) про визнати протиправними та скасування 17-ти рішень про коригування митної вартості товарів:

від 27.08.2019 №UA205110/2019/001330/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/001330/2);

від 04.09.2019 №UA205110/2019/001433/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/001433/2);

від 10.09.2019 №UA205110/2019/001525/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/001525/2);

від 16.09.2019 №UA205110/2019/001591/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/001591/2);

від 23.09.2019 №UA205110/2019/001727/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/001727/2);

від 01.10.2019 №UA205110/2019/001861/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/001861/2);

від 03.10.2019 №UA205110/2019/001909/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/001909/2);

від 11.10.2019 №№UA205110/2019/002019/2, UA205110/2019/002016/2 (далі - Рішення №№ №№UA205110/2019/002019/2, UA205110/2019/002016/2 відповідно);

від 23.10.2019 №UA205110/2019/002133/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/002133/2);

від 25.10.2019 №UA205110/2019/002187/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/002187/2);

від 30.10.2019 №UA205110/2019/002236/2 (далі - Рішення № UA205110/2019/002236/2);

від 11.11.2019 №№UA205110/2019/002427/2, UA205110/2019/002428/2 (далі - Рішення №№UA205110/2019/002427/2, UA205110/2019/002428/2 відповідно);

від 20.11.2019 №№UA205110/2019/002559/2, UA205110/2019/002560/2 (далі - Рішення №№UA205110/2019/002559/2, UA205110/2019/002560/2 відповідно);

від 25.11.2019 №UA205110/2019/002621/2 (далі - Рішення №UA205110/2019/002621/2).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги посилаючись на окремі обставини справи та норми матеріального права вказує, що посадові особи Митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Зазначає, що зважаючи на неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), відповідачем відповідно до вимог частини шостої статті 54 цього ж Кодексу прийнято рішення про коригування митної вартості товарів ввезених позивачем за резервним методом у розмірі 1,4401 доларів США/кг. Також зазначає, що послідовно розглянувши можливість застосування методів визначення митної вартості Митниця встановила неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК) та методу 2б (стаття 60 МК) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК) та методу 2г (стаття 63 МК), з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Крім того, що Митницею не отримано жодного документа, який би підтвердив факт оплати за товар.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Митниця не довела наявність встановлених частиною третьою статті 53 МК підстав для витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої за основним методом (за ціною, визначеною у зовнішньоекономічному контракті) митної вартості товару а також підстав для коригування митної вартості з визначенням її за резервним методом.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ з 02.10.2018 перебуває на податковому обліку у відповідних контролюючих органах, основним видом його діяльності є: Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); також здійснює діяльність у сфері Оптова торгівля одягом і взуттям (Код КВЕД 46.42).

22.10.2018 між ТОВ (покупцем) та NOVIKOV GROUP OU (Естонія, продавець) укладено контракт №1NOV-YZ (далі - Контракт), предметом якого є поставка одягу, взуття, речей, бувших у вжитку (секонд хенд) (т.1, а.с.13-15).

Згідно з пунктом 2 Контракту ціни товару визначаються в доларах США та вказуються в інвойсах. Загальна вартість контракту складає суму вартості всіх інвойсів, виставлених та оплачених в межах дії даного договору. Відповідно до пункту 5 зазначеного Контракту оплата за товар повинна проводитись в доларах США або євро переказом грошових коштів на рахунок продавця. За домовленістю сторін можлива передплата згідно з виставленим інвойсом.

В межах дії даного Контракту в період серпень-листопад 2019 року позивачем ввезено на митну територію України товар: текстильні вироби: одяг, що використовувався несортований, зношений не більше ніж на 28%, І-ІІІ категорії: футболки сорочки, блузки, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, светри, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг - Товар № 1;

інші вироби, що використовувались: взуття вживане, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє несортоване, ступінь зносу до 28%, І-ІІІ категорії - Товар №2;

інші речі, що використовувались: речі вживані, несортовані, з текстильних матеріалів, у змішаному вигляді, в асортименті: ковдри, дорожні пледи, постільна білизна, скатертини, фіранки та інше, ступінь зносу до 28% - Товар №3.

З метою здійснення митного оформлення товару на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення (за ціною договору) декларантом подано митному органу сімнадцять митних декларацій (далі - МД) у яких зазначено загальні суми товарів, що ввозилися на підставі таких МД та окремо ціну щодо кожного із видів Товару №№1, 2, 3 та комплекти документів, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікати якості, інвойси, автотранспортні накладні, декларації про походження товарів, висновки про вартісні характеристики товарів, Контракт, додаткові угоди, сертифікати дезінфекції; митні декларації країни відправлення (т.1 а.с.13-157).

Вважаючи, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, посадовою особою митного органу декларанту було направлено письмові вимоги та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості по всіх вищевказаних митних деклараціях, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; митну декларацію країни відправлення; страхові документи, інші відомості, що містять відомості про вартість страхування; рахунки про здійснення платежів третім особам; договір (угоду, контракт) із третіми особами; платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

По усіх МД ТОВ подано митному органу заяви про прийняття рішення про коригування митної вартості без врахування 10-ти денного терміну по причині відсутності інших документів, що підтверджують митну вартість партії товару (т.2, а.с.26, 35, 48, 59, 70, 81, 92, 101, 114, 125, 134, 145, 158, 169, 178, 191, 200).

У зв`язку з ненаданням декларантом документів згідно переліку, вказаного у вимозі, Митницею по наданих позивачем до митного оформлення митних деклараціях прийнято наступні Рішення №№UA205110/2019/001330/2, UA205110/2019/001433/2, UA205110/2019/001525/2, UA205110/2019/001591/2, UA205110/2019/001727/2, UA205110/2019/001861/2, UA205110/2019/001909/2, UA205110/2019/002019/2, UA205110/2019/002016/2, UA205110/2019/002133/2, UA205110/2019/002187/2, UA205110/2019/002236/2, UA205110/2019/002427/2, UA205110/2019/002428/2, UA205110/2019/002559/2, UA205110/2019/002560/2, UA205110/2019/002621/2 (т.1, а.с.24, 30, 37, 44, 50, 56, 62, 68, 74, 79, 86, 92, 98, 104, 110, 116, 122).

У графі 33 вищевказаних Рішень було зазначено, що митна вартість товарів 1, 2, 3, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за ціною договору у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Декларанту запропоновано надати на протязі 10 робочих днів наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно статей 53-54 МК: висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; митну декларацію країни відправлення; страхові документи, інші відомості, що містять відомості про вартість страхування; рахунки про здійснення платежів третім особам; договір (угоду, контракт) із третіми особами; платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Декларант не надав документів, які б могли підтвердити вартість товару.

В оскаржуваних Рішеннях зазначено, що у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК) та методу 2б (стаття 60 МК), методу 2в (стаття 62 МК) та методу 2г (стаття 63 МК) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товарів 1, 2, 3, визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК на підставі цінової інформації ЄАІС: рівень митної вартості товарів 1, 2, 3 за усіма МД становить 1,4401 долара США /кг, про що зазначено у Рішеннях.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституцію України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 МК визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

При цьому, судом не заперечується право органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК), проте він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення Товару №1, 2, 3 надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Як слідує із рішень відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Як уже вище вказано, позивач здійснював імпорт товару на підставі Контракту. Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що ціна товару визначається в доларах США та вказується в інвойсах. Загальна вартість контракту складає суму вартості всіх інвойсів, виставлених та оплачених в межах дії даного договору (т.1, а.с.13-15).

Згідно наданих до митних декларацій інвойсів: рівень митної вартості Товару №1 текстильні вироби: одяг, що використовувався несортований, зношений не більше ніж на 28%, І-ІІІ категорії: футболки сорочки, блузки, штани, верхній одяг, куртки, светри, джинсовий одяг становить 1,20 долара США/кг; Товару №2 інші вироби, що використовувались: взуття вживане зимове, весняно-осіннє та літнє несортоване, ступінь зносу до 28%, І-ІІІ категорії становить 1,22 долара США/кг; Товару №3 інші речі, що використовувались: речі вживані, несортовані, з текстильних матеріалів, у змішаному вигляді, в асортименті: ковдри, пледи, постільна білизна, скатертини та інше, ступінь зносу до 28% становить 1,20 долара США/кг (т.1, а.с. 8, 25, 32, 39, 45, 51, 57, 63, 69, 75, 81, 87, 93, 99, 105, 111, 117).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем до митного органу було надану комерційну пропозицію компанії NOVIKOV GROUP OU від 04.03.2019, яка підтверджує заявлену митну вартість товару (т.1, а.с.16-17).

Крім того, для встановлення інформації про вартісні рівні аналогічних (подібних) товарів на кордоні України та підтвердження правомірності визначення вартості товару саме по ціні, зазначеній в митних деклараціях, позивачем було замовлено товарознавчу експертизу, яку було проведено судовим експертом ОСОБА_1 (т.1, а.с.123-137).

З висновку експертного товарознавчого дослідження від 01.02.2019 №19/1/036 видно, що вартість об`єктів дослідження за одиницю виміру станом на лютий 2019 року при ввезенні на митну територію України без нарахування митних платежів та зборів, який поступає на адресу ТОВ від компанії NOVIKOV GROUP OU (Естонія) по Контракту за межами території України з врахуванням витрат на їх доставку до кордону України може складати USD без ПДВ/кг: одяг, що використовувався - від 0,631; взуття, що використовувалось - від 0,586; вживані ковдри, фіранки, білизна, скатертини - від 0,567.

Таким чином, позивачем надавалась відповідачу вичерпна інформація від продавця (постачальника) товару щодо цін на даний товар.

Крім того, як слушно зауважив суд першої інстанції, митне оформлення перших поставок товару за тим же Контрактом у грудні 2018 року відповідачем здійснювалось по заявленій митній вартості ТОВ, визначеній за першим (основним) методом, за ціною Контракту (т.1, а.с.138-164).

Як визначено частиною шостою статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У Рішеннях про коригування митної вартості товарів, що оскаржуються у цій справі вказано, що вони прийняті у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК. При цьому митну вартість товару 1, 2, 3 він визначив також за другорядним методом - резервним відповідно до статті 64 МК на підставі цінової інформації ЄАІС.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195) посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Водночас оскаржувані Рішення не містять пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо відповідно до зазначених у таких рішеннях МД від 22.05.2019 №UA209140/2019/143227, 30.09.2019 №UA 209140/2019/185876, від 01.10.2019 №UA 209140/2019/186519.

Крім того, у Рішеннях зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР в частині можливості заниження митної ціни товару.

При цьому, обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Між тим, в документах поданих позивачем до митного оформлення Товару №№1, 2, 3 відсутні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Відповідач обмежився лише формулюванням про те, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, не вказавши при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими.

Відтак, як вірно вказано судом першої інстанції, оскаржувані Рішення не містять числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що Рішення відповідача №№UA205110/2019/001330/2, UA205110/2019/001433/2, UA205110/2019/001525/2, UA205110/2019/001591/2, UA205110/2019/001727/2, UA205110/2019/001861/2, UA205110/2019/001909/2, UA205110/2019/002019/2, UA205110/2019/002016/2, UA205110/2019/002133/2, UA205110/2019/002187/2, UA205110/2019/002236/2, UA205110/2019/002427/2, UA205110/2019/002428/2, UA205110/2019/002559/2, UA205110/2019/002560/2, UA205110/2019/002621/2 є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо доводів скаржника про те, надані суду позивачем платіжні доручення в іноземній валюті від 16.09.2019, 30.09.2019, 04.10.2019, 01.11.2019,15.11.2019, 03.12.2019 про підтвердження проведених розрахунків із компанією NOVIKOV GROUP OU (Естонія) не могли бути взяті судом першої інстанції до уваги, так як такі не подавались до митного оформлення товарів та не враховувались при прийняті Рішень, то суд апеляційної інстанції вважає, що такі документи мають прийматися судом до уваги, як такі що є додатковими доказами на підтвердження його вимог щодо правильності заявленої ним митної вартості товарів. Суд не вправі обмежувати сторін подавати додаткові документи (нові докази), зокрема ті, що стосуються предмету дослідження, оскільки в протилежному випадку це може призвести до порушення справедливого судового розгляду.(т.2, а.с.213-219).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості імпортованого товару за цінами Контракту, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митних деклараціях.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 16 липня 2020 року.