Ухвала

від 13.07.2020 по справі 320/1352/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2020 року

м. Київ

справа № 320/1352/19

адміністративне провадження № К/9901/15280/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №320/1352/19 за позовом Іноземного підприємства Шерп Ілс до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

17.06.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №320/1352/19.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

07.05.2020 до Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №320/1352/19. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 касаційну скаргу повернуто як таку, що не містить підстав касаційного оскарження судових рішень.

Вдруге касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області надійшла до Верховного Суду 29.05.2020. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2020 касаційну скаргу повернуто у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не викладені передбачені Кодексом адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Звертаючись із касаційною скаргою втретє, відповідач зазначає підставами звернення до суду касаційної інстанції пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Скаржником вказано, що Шостим апеляційним адміністративним судом не враховано постанови Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №520/10953/18, від 31.01.2020 у справі №804/16516/15, від 25.04.2019 у справі № 825/1/13-а, Верховним Судом України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-1513а16, в яких викладено висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що такі рішення були ухвалені за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв`язку з чим не можна дійти висновку про невідповідність судового рішення суду апеляційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.

Також відповідачем зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 порушено норми матеріального права, а саме п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Суд звертає увагу, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 не оскаржується у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 Головному управлінню ДПС у Київській області було роз`яснено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку. Однак скаржником вчергове не враховано висновки Верховного Суду, не доведено подібність правовідносин, не зазначено норми права, застосовані у зазначених справах.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Керуючись частиною 5 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом з`ясовано, що предметом судового розгляду справи №320/1352/19 є оскарження податкових повідомлень-рішень № 0036581414 від 05.12.2018, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 189 298 грн., № 0036571414 від 05.12.2018, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податну на додану вартість на 279 371 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що у ІП Шерп ІЛС наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ Інвайт Профі , ТОВ Ролікс Груп , ТОВ Філат Плюс . Твердження відповідача про те, що контрагенти позивача не мали необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки такий висновок зроблено відповідачем без дослідження первинних документів, виключно на відомостях наявних в інформаційних базах. Відтак, суди дійшли висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи та застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, що дає можливість дійти висновку про малозначність справи.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі № 320/1352/19.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко