Постанова

від 16.07.2020 по справі п/811/1746/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № П/811/1746/16

адміністративне провадження № К/9901/31511/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року (суддя Хилько Л.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (головуючий суддя Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Олефіренко Н.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Систем" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Август-Систем" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2016 №0000521404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 415658,00 грн., в тому числі 277105,00 грн. за основним платежем та 138553,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000531404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1277789,00 грн.; №0000541404, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ на 25394,00 грн.; №0000551404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 887915,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 443959,00 грн.

Судами встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ, податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "СП Трейд" за період з 01.12.2014 по 31.08.2015, за результатами якої складено акт №29/11-23-14-04/13741353 від 11.07.2016, яким встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на 1 277 789,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, у зв`язку з чим завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 25 394,00 грн., в тому числі по декларації з ПДВ за січень 2015 року на 2 972,00 грн., по декларації з ПДВ за січень 2016 року на 22 422,00 грн.; пункту 200.1, абз. "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на 887 915,00 грн., в тому числі по декларації з ПДВ за січень 2015 року на 31 707,00 грн., по декларації з ПДВ за лютий 2015 року на 284 396,00 грн., по декларації з ПДВ за березень 2015 року на 245 444,00 грн., по декларації з ПДВ за квітень 2015 року на 221 359,00 грн., по декларації з ПДВ за травень 2015 року на 3 961,00 грн., по декларації з ПДВ за червень 2015 року на 101 048,00 грн.; пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на 277 105,00 грн., в тому числі по декларації з ПДВ за січень 2015 року на 47 680,00 грн., по декларації з ПДВ за квітень 2015 року на 229 425,00 грн.

У акті перевірки податковий орган констатував формування позивачем без достатніх правових підстав валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями із ТОВ "СП Трейд", посилаючись на результати здійснених заходів з податкового контролю по контрагенту та аналізу його податкової звітності, відповідно до яких не встановлено реальності господарських взаємовідносин останнього з платниками податків по ланцюгу постачання та наявності у нього необхідних ресурсів і умов для здійснення спірних операцій. Також посилався на відсутність у залізничних накладних інформації щодо поставки товару від ТОВ СП Трейд .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.07.2016 № 0000521404, № 0000531404, № 0000541404, №0000551404.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність податковим органом безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом (ТОВ "СП Трейд") щодо поставки товару (меляси бурякової), які використані у власній господарській діяльності, а відтак Товариство правомірно сформувало валові витрати та включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи, що унеможливило реалізацію завдання адміністративного судочинства та призвело до формального та незаконного вирішення спору.

Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (підпункт 135.1 статті 135 ПК України).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БУ 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 44.2 статті 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, під час розгляду справи встановлено, що 16.12.2014 між Товариством (Покупець) та ТОВ "СП Трейд" (Постачальник) укладено договір поставки № 16/12-2014 СПТ, відповідно до умов якого Постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує на умовах і протягом дії цього договору мелясу бурякову ДСТУ 3696-98.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що продукція поставляється партіями у кількості та по ціні відповідно до підписаних сторонами додатків до цього договору.

Оплата вартості поставленої продукції здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника впродовж 2 банківських днів з дня підписання сторонами відповідного додатку до договору. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформлюється додатками до договору (пункти 3.1, 3.2 договору).

Згідно пункту 4.1 договору поставка продукції здійснюється Постачальником на умовах FСА (франко перевізник) Інкотермс-2010 або СРТ (перевезення оплачено до) Інкотермс-2010, або на інших умовах, як це визначено сторонами у відповідному додатку щодо кожної окремої партії продукції.

23.12.2014 між сторонами договору підписано Додаток №1 до договору поставки, яким визначено, що відповідно до умов договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати, а Покупець прийняти та оплатити 7000 тон (+/-5%) меляси бурякової за ціною 1 100,00 грн. за тону, в т.ч. ПДВ, загальною вартістю 7 700 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 1 транспортування продукції здійснюється залізничним транспортом.

Місце завантаження продукції: Тернопільська обл., Гусятинський р-н, смт Хоростків і Козівський район, смт Козова (пункт 4 Додатку №1).

Згідно пункту 7 Додатку термін поставки з 30 грудня 2014 по 15 травня 2015.

Крім того, 05.05.2015 підписано Додаток №2 до договору поставки, яким визначено, що відповідно до умов договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати, а Покупець прийняти та оплатити 1000 тон (+/- 5%) меляси бурякової за ціною 1400,00 грн. за тону (в т.ч. ПДВ) загальною вартістю 1 400 000,00 грн.

У відповідності до пункту 3 Додатку №2 визначено, що транспортування продукції здійснюється залізничним транспортом, автомобільним транспортом.

Пункт 4 Додатку визначає місце завантаження продукції: Тернопільська обл., Гусятинський р-н, смт Хоростків і Козівський район, смт Козова.

Термін поставки з 5 травня 2015 року по 01 червня 2015 року (пункт 7 Додатку №2).

Поставка товару (меляси бурякової), як встановлено судами, здійснена на підставі видаткових накладних, залізничних накладних та товарно-транспортних накладних.

Контрагентом на адресу Товариства вписано податкові накладні, які, як встановлено судами, містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ.

Обставини сплати за поставлений товар підтверджуються платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Констатовано, що транспортно-експедиторське обслуговування здійснювалося ТОВ "Сідрейл" (Експедитор) на підставі договору №25/12-14 від 25.12.2014.

З пояснень представника позивача встановлено, що Експедитором було забезпечено подачу вагонів до місця навантаження та відправлення вантажу зі станцій Хоростків та Козова Львівської залізниці до станції Жовтнева Одеської залізниці. Перевезення товару залізничним транспортом здійснювалося ПАТ "Укрзалізниця".

Товар перевозився також й ТОВ "Транс-Сервіс-1" автомобільним транспортом, як з пунктів навантаження смт Хоростків, смт Козова, так і з станції Жовтнева Одеської залізниці до контрагентів-покупців, що підтверджується договором транспортного перевезення, товарно-транспортними накладними, актами наданих послуг.

Придбаний у ТОВ "СП Трейд" товар, як встановлено судами, реалізовано ТОВ "СК "Квадр", ТОВ МП Термінал - Укрхарчозбутсировина , експортовано STINGTRADE CORPORATION LP, Великобританія.

На підставі зазначених обставин та наведених доказів, оцінка яким була надана з дотриманням норм процесуального законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентом документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; відповідачем же - суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не доведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування податкового кредиту з ПДВ.

Не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагента трудових та інших ресурсів, які були йому необхідні, однак відсутні.

Загалом, як встановлено судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи, позиція податкового органу ґрунтується лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам його контрагента з іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських операцій Товариства із ТОВ "СП Трейд". Разом з тим, можливі порушення податкового законодавства зі сторони постачальників контрагента не можуть за встановлених у даній справі обставин й відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства бути достатнім аргументом для позбавлення останнього сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Підсумовуючи викладене, суди обґрунтовано вказали на помилковість тверджень відповідача щодо нереального характеру правовідносин позивача із згаданим контрагентом щодо поставки товару, підставою для яких стали лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

Доводи ж касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки та з урахуванням яких суд вже надавав оцінку встановленим обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішення судів попередніх інстанцій й задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко