Постанова

від 16.07.2020 по справі 805/4443/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 805/4443/15-а

адміністративне провадження № К/9901/32648/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції справу за позовом Державної фінансової інспекції України (правонаступником якої Державна аудиторська служба України) до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Геомаркпроект , Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор про стягнення в дохід Державного бюджету України 167 659,31 грн завищеної вартості наданих послуг по договору від 23 жовтня 2013 року №15 та зобов`язання внести зміни до актів виконаних робіт та здійснити відповідні коригування у бухгалтерському обліку на 7659,31 грн завищення вартості робіт, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Міронова Г.М., судді: Геращенко І.В., Чебанов О.О.) у справі № 805/4443/15-а

І. Суть спору

1. У вересні 2015 року Державна фінансова інспекція України (правонаступником якої Державна аудиторська служба України; далі - позивач, ДАС України) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Геомаркпроект (далі - ТОВ Компанія Геомаркпроект ), Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (далі - ДП Укрдіпродор ), в якому просила:

-стягнути з ТОВ Компанія Геомаркпроект в дохід Державного бюджету України 167 659,31 грн за завищення вартості наданих послуг по договору від 23 жовтня 2013 року № 15;

-зобов`язати Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор внести зміни до актів виконаних робіт та здійснити відповідні коригування у бухгалтерському обліку на 7 659,31 грн завищеної вартості робіт.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2014 року провів ревізію фінансово-господарської діяльності ДП Укрдіпродор за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2014 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків. З метою усунення виявлених під час ревізії порушень позивачем було направлено вимогу про усунення порушень. Однак, вимоги станом на дату подання позовної заяви не виконані у повному обсязі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Позивачем в період з 10 лютого 2014 року по 29 квітня 2014 року відповідно до пункту 2.21 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на І квартал 2014 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 08 лютого 2014 року № 300-303 проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Донецької філії Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (Донецькдіпродор) за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2014 року. Ревізію проведено відповідно до питань програми ревізії та робочого плану. За наслідками ревізії складено довідку від 29 квітня 2014 року.

3. Ревізією було встановлено, зокрема, у звіряємому періоді між Донецькдіпродором та ТОВ Компанія Геомаркпроект було укладено 9 договорів на виконання проектно-вишукувальних та камеральних робіт з агрохімічного обстеження земельних ділянок для будівництва автодоріг державного значення на загальну суму 232 019,38 грн. (з ПДВ) (в тому числі на проведення лабораторних досліджень на суму 161 705,24 грн.). Предметом договорів є виконання проектно-вишукувальних та камеральних робіт з агрохімічного обстеження земельних ділянок для будівництва автодоріг державного значення.

4. В ході проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Геомаркпроект не надано архівні екземпляри робочої документації на виконання проектно-вишукувальних та камеральних робіт з агрохімічного обстеження земельних ділянок для будівництва автодоріг державного значення, а також первинні та бухгалтерські документи, підтверджуючі понесені витрати згідно з кошторисом п. 2.17 ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва , затвердженого наказом Держбуду України від 20 січня 2004 року № 8 та п. 1.2, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

5. Для виконання робіт з агрохімічного обстеження земельних ділянок ТОВ Компанія Геомаркпроект був укладений договір від 23 жовтня 2013 року № 15 на лабораторні дослідження зразків, отриманих з ділянки для будівництва автомобільних доріг державного значення з ДФ ДУ Дергрунтохорона . У 2012 році роботи ДФ ДУ Дергрунтохорона виконувалися на підставі наданих рахунків. Для виконання агрохімічних аналізів ТОВ Компанія Геомаркпроект були надані ДФ ДУ Дергрунтохорона 32-а зразка ґрунту, що підтверджується зведеними відомостями результатів аналізу зразків ґрунту ДФ ДУ Дергрунтохорона . Вартість проведених агрохімічних аналізів, відповідно до пред`явлених до сплати рахунків ДФ ДУ Дергрунтохорона , становить 6 022,85 грн. (з ПДВ). В той же час, кількість агрохімічних проб, зазначених в кошторисі ТОВ Компанія Геомаркпроект та пред`явлених до сплати Донецькдіпродор , складає 470 одиниць на суму 173 682,16 грн. (з ПДВ). Розрахунки з ТОВ Компанія Геомаркпроект за виконані роботи з агрохімічного обстеження земельних ділянок Донецькдіпродором проведені в повному обсязі.

6. Таким чином, ревізією встановлено завищення вартості та обсягів виконаних робіт з агрохімічного обстеження земельних ділянок за період жовтень 2012 року та жовтень 2013 року на суму 167 659,31 грн. (з ПДВ). Внаслідок оплати завищеної вартості робіт Донецькдіпродор завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 167 659,31 грн.

7. 23 червня 2014 року ДФС України складено вимогу № 06-14/763, в якій з метою усунення виявлених порушень вимагала від ДП Укрдіпродор , зокрема, внести зміни до актів виконаних робіт та здійснити відповідні коригування у бухгалтерському обліку на суму завищення вартості робіт. Провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 167 659,31 грн. з ТОВ Компанія Геомаркпроект . В іншому випадку відшкодувати збиток за рахунок осіб, внаслідок дій та/або бездіяльності яких допущено порушення, у встановленому законодавством порядку.

8. Підставою для звернення позивача до суду з позовом стало те, що станом на день подання позовної заяви вимога ДП Укрдіпродор не виконана.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Компанія Геомаркпроект в дохід Державного бюджету України 167659 грн. 31 коп. завищеної вартості наданих послуг до договору від 23 жовтня 2013 року №15. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

10. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

10.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

10.2. Щодо вимоги про стягнення з ТОВ Компанія Геомаркпроект в дохід Державного бюджету України завищеної вартості наданих послуг за договором, суд апеляційної інстанції вказав, що в даному випадку наявний спір, який не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, позов про стягнення коштів за вказаним договором має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виник спір про цивільне право.

10.3. Стосовно вимоги про зобов`язання ДП Укрдіпродор внести зміни до актів, суд апеляційної інстанції зазначив, що виконати цю вимогу позивача неможливо, оскільки зміни до актів виконаних робіт неможливо внести лише в двосторонньому порядку, що в подальшому обумовлює можливість щодо здійснення відповідних коригувань у бухгалтерському обліку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

11. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року.

12. У касаційній скарзі зазначено, що звернення ДАС України до суду адміністративної юрисдикції здійснено виключно в рамках норм чинного законодавства, оскільки органу державного фінансового контролю надано право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

13. На думку представника позивача, ухвалюючи оскаржуване рішення і вказуючи про належність розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства, суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права і позбавив можливості ДАС України забезпечити виконання основних завдань та функцій покладених на орган державного фінансового контролю Положенням про Державну фінансову інспекцію України та Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю .

14. ДП Укрдіпродор подало заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просило скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

15.1 У запереченнях вказано, що спір між ДАС України та відповідачами має не публічний, а приватно-правовий характер, оскільки позов про стягнення коштів за договором повинен вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

15.2 Також ДП Укрдіпродор вказало, що не погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо завищення вартості та обсягів робіт, оскільки за результатами уточнення обсягів робіт був складений виконавчий кошторис із зазначенням фактично виконаних обсягів досліджуваної ділянки, згідно з яким були підписані акти виконаних робіт та проведена оплата в межах договірної ціни. Таким чином, розрахунки завищених (на думку ДАС України) робіт є безпідставними, оскільки в ході проведення перевірки та дослідження не бралися до уваги виконавчі кошториси, згідно з якими обчислювалася фактична вартість виконаних робіт.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

16. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

18. Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

19. Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

20. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

22. Частиною першою статті 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

23. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2939-XII) та Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 310 (далі - Положення).

24. Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

25. Згідно з пунктом 1 Положення Державна фінансова інспекція України на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Держфінінспекція) була центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

26. Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи (пункт 7 Положення).

27. Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

28. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

29. Пунктом 6 Положення передбачено, що Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій (підпункт 5); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); у разі виявлення збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 21).

30. Положенням визначено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 5 пункту 4).

31. Згадані норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

32. Згідно із частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

33. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

34. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43).

35. Пунктом 1 Положення №43 визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон N 460-IX).

37. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

38. Частинами першою-третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

39. Щодо позовних вимог, пред`явлених до ДП Укрдіпродор , про зобов`язання внести зміни до актів виконаних робіт відповідно до договору 23 жовтня 2013 року №15, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

40. Відповідно до статті 255 КАС України (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції) обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

41. Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України (в редакції на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що одним із пунктів вимоги №06-14/763 від 23 червня 2014 року, пред`явленої позивачем до ДП Укрдіпродор , було зобов`язання про внесення змін до актів виконаних робіт відповідно до договору від 23 жовтня 2013 року № 15. Однак, позивач вже звертався до суду із позовом до ДП Укрдіпродор щодо виконання вказаної вимоги. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 08 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, у справі №826/2495/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Враховуючи, що зазначеному пункту вимоги вже була надана правова оцінка, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог до ДП Укрдіпродор про внесення змін до актів виконаних робіт.

43. Щодо позовних вимог, пред`явлених ДАС України до ТОВ Компанія Геомаркпроект , Верховний Суд зазначає наступне.

44. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті заявлених вимог, виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Суд апеляційної інстанції стосовно позовних вимог щодо стягнення коштів з ТОВ Компанія Геомаркпроект , вказав на наявність спору про право, який не належить до юрисдикції адміністративного суду, проте, відмовив у задоволенні позовних вимог.

45. Колегія суддів Верховного Суду частково погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

46. Підставою звернення до суду із цим позовом є стягнення в дохід Державного бюджету України з ТОВ Компанія Геомаркпроект збитків, які були завдані внаслідок завищення вартості наданих ДП Укрдіпродор послуг за відповідним договором.

47. Враховуючи наведені норми КАС України, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

48. У свою чергу, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

49. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

50. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене статтею 10 Закону № 2939-XII, може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

51. Так, позивачем у цій справі є ДАС України як суб`єкт владних повноважень, правовий статус якої визначено Законом № 2939-XII, згідно з яким їй надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків. При цьому здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою (ДП Укрдіпродор ), які мають публічно-правовий характер.

52. Однак, спір у цій справі, зокрема, стосується стягнення ДАС України з ТОВ Компанія Геомаркпроект завдані державному бюджету збитки, які виникли у зв`язку із завищенням останнім вартості робіт під час виконання умов договору від 23 жовтня 2013 року №15, укладених між ДП Укрдіпродор та ТОВ Компанія Геомаркпроект .

53. Тобто, суб`єкт владних повноважень заявив позовні вимоги до юридичної особи - ТОВ Компанія Геомаркпроект , яке не є підконтрольною установою, владних управлінських функцій відносно якого ДАС України не здійснює, а тому й права позивача на звернення до суду з цим адміністративним позовом до непідконтрольної їй установи, тобто до суб`єкта господарської діяльності про стягнення коштів (збитків), Закон № 2939-XII також не передбачає.

54. Отже, ДАС України не має права на звернення до адміністративного суду з позовом до непідконтрольної установи - ТОВ Компанія Геомаркпроект про стягнення коштів у зв`язку із завищенням останнім вартості робіт під час виконання умов договорів, оскільки чинним законодавством такого права у контролюючого органу не передбачено, а ТОВ Компанія Геомаркпроект не було підконтрольне позивачу при проведенні позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП Укрдіпродор .

55. Відповідно до частини першої статті 50, пункту 8 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема, суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

56. Проте спір за позовом суб`єкта владних повноважень - ДАС України про стягнення коштів, звернений до непідконтрольної установи, не має ознак публічно-правового характеру, а стосується господарсько-правових відносин між ДП Укрдіпродор та ТОВ Компанія Геомаркпроект .

57. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 816/2394/16 (провадження № 11-412апп18), 03 квітня 2019 року у справі № 804/13208/15 (провадження №11-1247апп18).від 03 липня 2019 року у справі №826/18840/15 (провадження №11-170апп19).

58. Отже, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про неналежність розгляду спору в порядку адміністративного судочинства щодо стягнення коштів з непідконтрольної установи, повинен був, згідно зі статтями 155 та 203 КАС України в редакції на момент ухвалення спірного рішення, закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ Компанія Геомаркпроект .

59. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

60. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

61. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження.

62. Відповідно до частини третьої статті 354 КАС України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

63. Тобто, наведені положення КАС України з огляду на ухвалене рішення про закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог до ТОВ Компанія Геомаркпроект зумовлюють виникнення права у позивача на подання до Верховного Суду заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

64. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу в частині позовних вимог до ТОВ Компанія Геомаркпроект з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку про скасування постановлених у справі судових рішень в цій частині із закриттям провадження в адміністративній справі в частині вказаних позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у частині позовних вимог про стягнення з ТОВ Компанія Геомаркпроект в дохід Державного бюджету України 167 659,31 грн за завищення вартості наданих послуг по договору від 23 жовтня 2013 року № 15. В цій частині провадження у справі № 805/4443/15-а закрити.

Роз`яснити Державній аудиторській службі України, що розгляд справи в частині позовних вимог до ТОВ Компанія Геомаркпроект віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції, та що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

В частині позовних вимог про зобов`язання Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор внести зміни до актів виконаних робіт та здійснити відповідні коригування у бухгалтерському обліку на 7 659,31 грн завищеної вартості робіт - постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №805/4443/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська