Рішення

від 06.07.2020 по справі 484/646/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Первомайськ

Справа :484/646/20

Номер провадження : 2/484/605/20

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді Фортуни Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Козака М.М., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилюк Тетяна Андріївна, до Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановив:

До Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом .

В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 після смерті якої відкрилась спадщина на все майно що належало їй на день смерті яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25 га для його обслуговування. Спадкодавець за життя заповіту не склала, а тому єдиним спадкоємцем є позивачка, яка у встановленому законодавством порядку звернулась із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку їй було відмовлено через те що спадкодавець за життя не отримала право власності на земельну ділянку та відсутні документи, які підтверджують родинні зв`язки між спадкодавцем та власником земельної ділянки, матір`ю спадкодавця, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Єдиним правовим способом захисту законних прав та інтересів позивача є звернення до суду, оскільки інша можливість отримати свідоцтво про право на спадщину відсутня, тому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку та встановити факт родинних відносин між спадкодавцем та її матір`ю ОСОБА_3 .

Позивачка та її представниця в підготовче засіданні не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином; представниця позивачки надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач про час, дату та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги визнають, проти задоволення не заперечують .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.10.2017 року Виконавчим комітетом Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 69 років, в с. Зелені Кошари Первомайського району Миколаївської області, актовий запис №26.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю після смерті матері - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі державним нотаріусом Першої Первомайської державної нотаріальної контори 22.04.2009 року за №2-418, та земельної ділянки площею 0,25 га для його обслуговування.

За життя спадкодавець отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначений житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями після смерті матері ОСОБА_3 повністю, у зв`язку із відмовою позивачки від Ѕ частки зазначеного спадкового майна, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину зареєстроване за №2-418, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23786336 від 08.09.2009 року та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №121312302 від 19.04.2018 року.

На земельну ділянку для обслуговування будинку спадкодавець за життя не отримала правовстановлюючих документів про що свідчить інформація відділу у Первомайському районі Головного управління Дергеокадастру у Миколаївській області від 22.01.2020 року №20/118-20, із якої вбачається, що згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю по с. Зелені Кошари Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, зазначена земельна ділянка на підставі державного акту ІV-МК в„– 028355, зареєстрована за ОСОБА_3 , померлою матір`ю спадкодавця.

Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю ІV-МК №028355, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №831, ОСОБА_3 , яка мешкає АДРЕСА_1 на підставі рішення 2 сесії 22 скликання Степківської сільської ради народних депутатів від 26.04.1995 року за №352, передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,25 г для присадибної ділянки.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Степківською сільською радою Первомайського району Миколаївської області 21.06.2008 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 91 рік, в с. Зелені Кошари Первомайського району Миколаївської області, актовий запис №21.

Із копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого Степківською сільською радою Первомайського району Одеської області 21.09.1948 року, встановлено що ОСОБА_3 , 1919 року народження, 10.06.1948 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Спепківською сільською радою Первомайського району Миколаївської області 06.08.2008 року, спадкодавець - ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Степківка Первомайського району Миколаївської області, актовий запис №83, мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 .

Таким чином судом встановлено, що спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25 га для його обслуговування, належало - ОСОБА_3 . Із наданих документів вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 була донькою власниці земельної ділянки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому мала право на спадкування зазначеного майна. Спадкодавець отримала спадкове майно у спадщину за законом та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями, але не оформила правовстановлюючі документи на земельну ділянку для його обслуговування.

Факт прийняття спадкоємцем спадщини після смерті матері ОСОБА_3 підтверджується витребуваними матеріалами копії спадкової справи №847/2008, заведеної Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_2 , а саме: заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини; заявою ОСОБА_1 , яка відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 ; заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із її прийняттям з підстав постійного мешкання за місцем спадкового майна; довідкою про проживання спадкоємця на час смерті спадкодавця за місцем спадкового майна; документами підтверджуючими родинні відносини між спадкоємцем та спадкодавцем; свідоцтвом про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим Степківською сільською радою Первомайського району Одеської області 31.01.1953 року, позивачка - ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження Степківська сільська рада Первомайського району Одеської області, мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 .

25.05.1974 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , видане 25.05.1974 року міскьбюро ЗАГС Московської області.

Із досліджених доказів вбачається, що позивачка є донькою померлої власниці земельної ділянки ОСОБА_3 та сестрою спадкодавця ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями, але не оформила правовстановлюючі документи на земельну ділянку для його обслуговування - позивачка має право на прийняття спадщини після смерті сестри та спадкування зазначеної земельної ділянки.

Позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та 19 квітня 2018 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Озерним М.Г. в реєстрі за №223, на житловий будинок АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2018 року №121317876. 20 червня 2019 року нотаріусом Озерним М.Г. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за земельну ділянку для обслуговування даного будинку площею 0,25 га позивачці було відмовлено, в зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих факт родинних стосунків між спадкодавцем та її матір`ю ОСОБА_3 та відсутністю документу на підставі якого прізвище ОСОБА_3 ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_3 .

Іншої можливості отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку позивачка не має.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 120 Земельного Кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 ст. 1262 ЦК України встановлено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

З роз`яснень, наданих у вказаній Постанові вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Відповідно з приписати ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення вбачається, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно із частинами 1, 4 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги щодо встановлення факту родинних відносин, оскільки від даного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав. Крім того, суд дійшов висновку, що спадкодавець за життя володіла вищезазначеним нерухомим майном, спадкоємець у встановленому законом порядку прийняла спадщину, оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку не має можливості, у зв`язку з чим її право підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання права власності на спадкове майно.

Ураховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

- позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилюк Тетяна Андріївна, до Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити;

- встановити факт, що ОСОБА_3 , 1919 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зелені Кошари Первомайського району Миколаївської області, була матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зелені Кошари Первомайського району Миколаївської області;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, переданої для присадибної ділянки на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-МК №028355, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 28.11.1996 року за № 831, що розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті сестри - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зелені Кошари Первомайського району Миколаївської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Інформація про сторін:

позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 );

представник позивача: адвокат Гаврилюк Т.А. (55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 16-Є);

відповідач: Степківська сільська рада Первомайського району Миколаївської області (55274, Миколаївська область, Первомайський район, с. Степківка, вул. Ювілейна, 3, ЄДРПОУ 04376972);

Повний текст судового рішення складено 16 липня 2020 року.

Суддя Т.Ю. Фортуна