Рішення

від 08.07.2020 по справі 905/1965/19 (910/9861/18)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.2020 Справа № 905/1965/19 (910/9861/18)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіль» до Акціонерного товариства «К.Енерго» про внесення змін до пункту угоди та стягнення 212 527,22 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явились;

від відповідача - Щербань Л.А. (за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житлово-будівельний кооператив «Автомобіль» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» про внесення змін до пункту угоди та стягнення 212 527,22 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 справу № 910/9861/18 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіль" до Акціонерного товариства "К. Енерго" про внесення змін до пункту угоди та стягнення 275 009, 76 грн направлено за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах провадження у справі № 905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К. Енерго".

12.02.2020 матеріали позовної заяви у справі №910/9861/18 надійшли до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 для розгляду даної справи визначено суддю Зекунова Е.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.02.2020 прийнято до провадження справу 910/9861/18. Підготовче судове засідання призначено на 17.03.2020

12.03.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2020 відкладено підготовче засідання на 15.04.2020 року.

03.04.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

10.04.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.04.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/1965/19 (910/9861/18), призначено розгляд справи по суті та зазначено, що про дату та час проведення судового засідання учасники справи будуть повідомленні додатково ухвалою Господарського суду Донецької області після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами).

27.04.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

01.06.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

09.06.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 призначено судове засідання на 08.07.2020 року.

У судове засідання 08.07.2020 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2001 року між ПАТ Київенерго (Енергопостачальна організація) та ЖБК Автомобіль (Абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8373006.

Теплова енергія у гарячій воді за вищезазначеним договором отримувалась ЖБК Автомобіль для забезпечення потреб мешканців ЖБК Автомобіль та ще двох житлово-будівельних кооперативів: Поліграфіст (ЄДРПОУ 22885074) і Економіст-72 (ЄДРПОУ 52), які розташовані за адресою: 04200, м. Київ, вул. Полярна, 3, в опаленні - в період опалювального сезону та гарячому водопостачанні - протягом року.

Предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1 Договору).

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положеннями про Держергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п.2.1 Договору).

Енергопостачальна організація зобов`язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору. Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (додаток №2), крім випадків, зазначених у п.3.1.7 договору. При зміні тарифів (додаток №3 до договору) повідомлювати абонента у п`ятиденний термін з моменту отримання Розпорядження держадміністрації м.Києва про їх змінення (п.п.2.2.1. - 2.2.3. договору).

Згідно із пунктами 2.3.1., 2.3.2 договору абонент зобов`язаний, зокрема, додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом (по приладах обліку, розрахунковим способом - необхідне внести) (п. 5.1 Договору).

Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до Договору (п.5.3 Договору).

Пунктами 8.1. та 8.4. договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У відповідності до пункту 8.2. договору останній припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п.6.4.1 Договору; ліквідації сторін.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Згідно з п. 1 Додатку № 3 до Договору № 8373006 розрахунки з Абонементом за відпущену енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п.1 додатку №4 до договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Пунктом 2 додатку №4 до договору сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту №8 за адресою: вул. Довженко, буд. №2, розрахункова група, тел.458-00-21, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п.3 додатку №4 до договору сплату за вказану в п.2 додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до облікових карток, які надані позивачем, у період з квітня 2015 по червень 2016, ЖБК Автомобіль було спожито енергії у кількості 2 923, 091 Гкал, а саме:

-за квітень 2015 року спожито енергії у кількості 163,5 Гкал на суму 105 151,08 грн з ПДВ;

-за травень 2015 року спожито енергії у кількості 90,132 Гкал на суму 57 442,92 грн з ПДВ;

-за червень 2015 року спожито енергії у кількості 81, 323 Гкал на суму 51 828,77 грн з ПДВ;

-за липень 2015 року спожито енергії у кількості 76,704 Гкал на суму 48 885,00 грн з ПДВ;

-за серпень 2015 року спожито енергії у кількості 16,825 Гкал на суму 10 722,91 грн з ПДВ;

-за вересень 2015 року спожито енергії у кількості 74,709 Гкал на суму 47 613,53 грн з ПДВ;

-за жовтень 2015 року спожито енергії у кількості 256, 51 Гкал на суму 163 478, 95 грн з ПДВ;

-за листопад 2015 року спожито енергії у кількості 332,061 Ггал на суму 211 629,12 грн з ПДВ;

-за грудень 2015 року спожито енергії у кількості 366,826 Ггал на суму 233 785,56 грн з ПДВ;

-за січень 2016 року спожито енергії у кількості 524,889 Ггал на суму 334 522,26 грн з ПДВ;

-за лютий 2016 року спожито енергії у кількості 340,331 Ггал на суму 216 899,74 грн з ПДВ;

-за березень 2016 року спожито енергії у кількості 349,104 Ггал на суму 222 490,97 грн з ПДВ;

-за квітень 2016 року спожито енергії у кількості 139,191 Ггал на суму 88 709,21 грн з ПДВ;

-за травень 2016 року спожито енергії у кількості 92,626 Ггал на суму 59 032,40 грн з ПДВ;

-за червень 2016 року спожито енергії у кількості 13,89 Ггал на суму 8 852,39 грн з ПДВ;

-за липень 2016 року спожито енергії у кількості 4,47 Ггал на суму 6 188,99 грн з ПДВ.

Нарахування вартості теплової енергії у вказаний період було здійснено за тарифами, встановленими постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго", а саме у розмірі 531, 10 грн., за 1 Гкал без ПДВ, що підтверджується обліковими картками та не заперечується відповідачем.

Позивачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення про оплату боргу за спожиту теплову енергію у вказаний період:

- №37 від 28.04.2015 на суму 70000, 00 грн (з призначенням платежу - за квітень 2015);

-№44 від 27.05.2015 на суму 70000, 00 грн (з призначенням платежу - за травень 2015);

-№58 від 25.06.2015 на суму 40000,00 грн (з призначенням платежу - за червень 2015);

-№76 від 29.07.2015 на суму 10000,00 грн (з призначенням платежу - за липень 2015);

-№93 від 29.09.2015 на суму 5000,00 грн (з призначенням платежу - за вересень 2015);

-№103 від 29.10.2015 на суму 5000,00 грн (з призначенням платежу - за жовтень 2015);

-№114 від 26.11.2015 на суму 10000,00 грн (з призначенням платежу - за листопад 2015);

-№124 від 25.12.2015 на суму 40000,00 грн (з призначенням платежу - за грудень 2015);

-№02 від 21.01.2016 на суму 160000,00 грн (з призначенням платежу - за січень 2016);

-№09 від 28.01.2016 на суму 40000,00 грн (з призначенням платежу - за січень 2016);

-№18 від 28.02.2016 на суму 190000,00 грн (з призначенням платежу - за лютий 2016);

-№25 від 29.03.2016 на суму 150000,00 грн (з призначенням платежу - за березень 2016);

-№34 від 27.04.2016 на суму 130000, 00 грн (з призначенням платежу - за квітень 2016);

-№39 від 20.05.2016 на суму 100000,00 грн (з призначенням платежу - за травень 2016);

-№57 від 24.06.2016 на суму 60000, 00 грн (з призначенням платежу - за червень 2016);

-№64 від 28.07.2016 на суму 30000,00 грн (з призначенням платежу - за липень 2016).

13.07.2015 на суму заборгованості між позивачем та відповідачем була укладена угода № Р8373006-07/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8373006 від 01.05.2001.

За умовами п. 2 угоди про реструктуризацію, споживач зобов`язався сплатити заборгованість у розмірі 295 664,80 грн . протягом липня - грудня 2015 років щомісячними платежами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою згідно з вищевказаним договором.

Пунктом 6 передбачено, що ця угода є невід`ємною частиною договору від 01.05.2001 №8373006 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Позивачем умови вказаної угоди було виконано в повному обсязі та здійснено оплату на загальну суму - 297 110,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень, а саме - №75 від 29.07.2015 на суму 49 277,50 грн., №83 від 28.08.2015 на суму 49 277,50 грн., №92 від 29.09.2015 на суму 30 000,00 грн., №104 від 29.10.2015 на суму 49 277,50 грн., №113 від 26.11.2015 на суму 49 277,50 грн. та №125 від 25.12.2015 на суму 70 000,00 грн.

Отже, з викладеного вбачається, що відповідачем повністю погашено заборгованість.

Оплата за спожиту теплову енергію здійснювалась ЖБК Автомобіль за рахунок коштів, що надійшли від мешканців ЖБК Автомобіль , ЖБК Економіст-72 , ЖБК Поліграфіст , та коштами які надійшли від Київської міської ради.

В той час, судом встановлено, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016р. у справі №826/15733/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2016р. в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинною постанови - скасовано, постановивши в цій частині нову, якою позовні вимоги задоволено, визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року №613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , зобов`язано Національну комісію, що здійснює оприлюднити резолютивну частину даної постанови у 15-деннний термін з моменту її проголошення, в решті постанову суду - залишено без змін.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач стверджує про те, що в цей період до нарахувань відповідача слід застосовувати попередній тариф, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2014р. №465, згідно з якою тариф для відповідача на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії становить 295,17 грн./Гкал.

Таким чином, позивач, з посиланням на наявність переплати, що виникла у зв`язку із застосуванням тарифу визначеного Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613, що була скасована з моменту її прийняття, у позивача за період з квітня 2015 по липень 2016 за постачання теплової енергії у гарячій воді наявна переплата в сумі 256 083,85 грн.

Відповідач проти позову заперечував. Посилався на висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 21.02.2019 № 20627/18-71/4620/19-71 та долученого до нього додатку 2 Розрахунки щодо сплати за спожиту ЖБК Автомобіль теплову енергію у гарячій воді у період з 01.07.2015 по 01.03.2018 за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 № 8373006 за спожиту теплоенергію Житлово-будівельним кооперативом "Автомобіль» , позивач не був ні ініціатором переказу, ні платником грошових коштів за період з липня 2015 по вересень 2016 року (субсидії, пільги, надходження з бюджету). Відповідач вважає відсутніми підстави для повернення вказаних грошових коштів чи їх частини на користь Позивача.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Дослідивши зміст укладеного договору №8373006 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У відповідності до ст.16 Закону України Про теплопостачання до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; розроблення і затвердження методології (порядку) формування тарифів на теплову енергію у сфері теплопостачання для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках; встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.20 Закону України Про теплопостачання тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

При цьому, зі змісту вказаних облікових карток вбачається, що вартість поставленої теплової енергії було визначено згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015 року.

Постановою від 03.03.2015 року № 613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго відповідно до Закону України Про державне регулювання у сферах комунальних послуг , Указу Президента України від 10.09.2014р. №715 Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановила:

1. Установити ПАТ Київенерго тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні:

- тариф на теплову енергію - 531,10 грн./Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 482,21 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 46,77 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 2,12 грн./Гкал (без ПДВ);

2. Установити ПАТ Київенерго структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення згідно з додатками 1, 2, 3, 4

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 23 квітня 2014 № 465 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго .

Разом з тим, як встановлено судом, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016р. у справі №826/15733/15 визнано не чинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015р. №613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго .

Постановою Верховного Суду від 02.04.2018р. №826/15733/15 було відмовлено у задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі №826/15733/15.

Постановою Верховного Суду від 07.10.2019р касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічного акціонерного товариства Київенерго - залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року - залишено без змін.

Крім того, у судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 27.05.2019 у справі №910/3468/18 встановлено наявність у ЖБК Автомобіль за період з липня 2015 року по березень 2018 року переплати за спожиту теплову енергію у розмірі 213 652,15 грн.

Також експертами в ході проведеної експертизи (висновок експертів №20627/18-71/4620/19-71 від 21.02.2019) встановлено та підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, що нарахування вартості теплової енергії за період з липня 2015 року по червень 2016 року здійснювалось за тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , а саме у розмірі 531,10 грн. за 1 Гкал (637,32 грн. з ПДВ).

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 та постанова Північного апеляційного Господарського суду від 27.05.2019 у справі №910/3468/18, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення, а встановлені в них обставини повторного доведення не потребують.

Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту протягом липня 2015 року - квітня 2016 року за тарифами, визначеними у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.04.2014 № 465.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме у розмірі 151 169,61 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Крім того, позивач зазначає, що в період з квітня 2015 по червень 2015 наявна переплата в сумі 61 357,61 грн, яка підтверджується:

-обліковою карткою за квітень 2015 року ЖБК Автомобіль спожито 163,5 Гкал. теплоенергії, вартість якої за нечинним тарифом (531,10 грн/Гкал без ПДВ) становить з ПДВ 104 201,82 грн., в той час як за чинним тарифом (295,17 грн./Гкал, без ПДВ) її вартість з ПДВ становить 57 912,35 грн. ( 163,5 Гкал х тариф 354,204 грн/Гкал з ПДВ) - різниця 46 289,47 грн. ЖБК Автомобіль платіжним доручень № 37 від. 28.04.2015 сплатив за квітень 2015 року 70 000 грн., що на 12 087,65 грн. більше ніж мав сплатити за чинним грифом, решта визначеної в обліковій карті суми 34 201,82 грн (104 201,82 грн. - 70 000 грн.) була включена до Угоди від 13.07.2015 № Р8373006-07/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 №8373006 і сплачена за графіком погашення заборгованості;

-обліковою карткою за травень 2015 року ЖБК Автомобіль спожито 90,132 Гкал. теплоенергії, вартість якої за нечинним тарифом (531,10 грн/Гкал без ПДВ) становить з ПДВ 57 442, 92 грн., в той час як за чинним тарифом (295,17 грн./Гкал, без ПДВ) її вартість з ПДВ становить 31 925, 11 грн. ( 90,132 Гкал х тариф 354,204 грн/Гкал з ПДВ) - різниця 25 517,81 грн. ЖБК Автомобіль платіжним доручень №44 від 27.05.2015 на суму 70 000, 00 грн. повністю сплатив визначену в обліковій картці за травень 2015 суму 57 442,92 грн., а тому переплата становить 25 517,81 грн.;

-обліковою карткою за червень 2015 року ЖБК Автомобіль спожито 81,323 Гкал. теплоенергії, вартість якої за нечинним тарифом (531,10 грн/Гкал без ПДВ) становить з ПДВ 51 828,77 грн., в той час як за чинним тарифом (295,17 грн./Гкал, без ПДВ) її вартість з ПДВ становить 28 804,93 грн. ( 81,323 Гкал х тариф 354,204 грн/Гкал з ПДВ) - різниця 23 023,84 грн. ЖБК Автомобіль платіжним доручень № 58 від 25.06.2015 сплатив за червень 2015 року 40 000 грн. та надійшло з бюджету по субсидіях і пільгах населенню 6 449,64 грн, решта визначеної в обліковій карті суми 5 379,13 грн була включена до Угоди від 13.07.2015 р. № Р8373006-07/15 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 № 8373006 і сплачена за графіком погашення заборгованості.

Здійснивши перерахунок спожитої позивачем теплової енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2014 №465, судом встановлено, що вартість оплаченої позивачем теплової енергії у період з квітня 2015 по червень 2015 є більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення.

Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме у розмірі 61 357,61 грн.

Щодо позовних вимог в частині внесення змін до пункту 1 Угоди №Р8373006-07/15 від 13.07.2015 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 №8373006.

За приписами ст. ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Для прийняття судом рішення про зміну договору відповідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України у справі має бути встановлена наявність одночасно наступних умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Крім того, частина 4 ст.652 ЦК України чітко встановлює, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За приписами частини 1,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачем не доведені у відповідності до ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами підстави для внесення змін до пункту 1 Угоди №Р8373006-07/15 від 13.07.2015 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 №8373006, отже вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіль» до Акціонерного товариства «К.Енерго» про внесення змін до пункту угоди та стягнення 212 527,22 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства К.Енерго (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь

Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіль» (04201, м.Київ, вулиця Полярна, будинок 3, код ЄДРПОУ 22885016) кошти у розмірі 212 527,22 грн та судовий збір у розмірі 3187,90 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08 липня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного Господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов