Рішення

від 15.07.2020 по справі 915/2209/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 915/2209/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.,

від сторін представники не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2209/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Благо",

вул. Садова, 23, с. Панкратове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55333;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Позика",

вул. Якубовського маршала, 2, м. Київ, 03191;

третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Грицаєнко Людмила Михайлівна,

АДРЕСА_1;

про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження нерухомого майна та вилучення запису с Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Благо" пред`явлено до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Фінансова компанія Позика" позов з такими вимогами:

"1. Визнати припиненим договір іпотеки, зареєстрований за № 1371 від 02.10.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Благо" (вул. Садова буд. 23, с. Панкратове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55333 ЄРДПОУ: 31979281) та Акціонерним товариством "УкрСиббанк" (02100, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, 26-Б, ідентифікаційний код 09807750), засвідчений приватним нотаріусом Арбузинського районного нотаріального округу Грицаєнко Л.М., реєстрований № 1371.

2. Зняти заборону відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (вул. Садова буд. 23, с. Панкратове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55333 ЄРДПОУ: 31979281), накладену приватним нотаріусом по договору іпотеки від 02.10.2006 р., за № 3815021 від 02.10.2006 р.

3. Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна запис № 3815021 від 02.10.2006 р. про накладення заборони на відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (вул. Садова буд. 23, с. Панкратове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55333 ЄРДПОУ: 31979281)".

Позовні вимоги мотивовано припиненням дії договору іпотеки від 02.10.2006 № 1371, на підставі якого накладена спірна заборона відчуження належного позивачу майна, в порядку ст. 17 Закону України "Про іпотеку", ? у зв`язку з повним виконанням зобов`язання за кредитним договором, який є основним зобов`язанням по відношенню до договору іпотеки.

За твердженнями позивача, відповідачем, який на даний час значиться іпотекодержателем за договором іпотеки від 02.10.2006 № 1371, залишено без реагування клопотання ТОВ "Благо" про звернення до нотаріуса для зняття заборони відчуження нерухомого майна позивача, що свідчить про невизнання ТОВ "Фінансова компанія Позика" факту припинення іпотечного зобов`язання позивача та неможливість за таких умов здійснення у позасудовому порядку реєстрації припинення іпотечного зобов`язання.

ТОВ "Благо" також просить суд про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія Позика" грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 25.11.2019 відкрито провадження в даній справі.

ТОВ "Фінансова компанія Позика" у відзиві від 12.02.2020 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на те, що погашення заборгованості за кредитним договором, присудженої до стягнення рішеннями Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13.03.2012 та Апеляційного суду Миколаївської області від 07.05.2012 у справі № 2-1054/2011 (22ц-1490/1327/12), відбулося лише 19.12.2017, і за період прострочення виконання судових рішень ТОВ "Фінансова компанія Позика" здійснено на суму невиконаного зобов`язання нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплата яких досі забезпечена іпотекою позивача за договором іпотеки від 02.10.2006 № 1371.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ТОВ "Благо" (позичальником) укладено з акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (далі ? Банк) кредитний договір від 02.10.2006 № 11048974000 (далі ? кредитний договір), згідно умов якого Банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник ? прийняти, належним чином використовувати і повернули Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 50000 грн. у порядку та на умовах, визначених цим договором, зокрема, строком до 30.09.2011 та зі сплатою 17,50 % річних.

Сторонами погоджено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором, Банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 Договору (п. 5.5 кредитного договору).

Згідно п. 11.1 кредитного договору, відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 ЦК України, у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3., 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п. 1.2.2. цього договору; при цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит ? обов`язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку позичальник зобов`язується достроково повернути отриманий кредит плату за кредит у встановлений Банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги позичальнику.

На забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Благо" за кредитним договором, Банком укладено з ТОВ "Благо" договір іпотеки від 02.10.2006, посвідчений приватним нотаріусом Арбузинського нотаріального округу Грицаєнко Л.М. та зареєстрований за № 1371 (далі - іпотечний договір), згідно якого позивачем передано в іпотеку Банку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно ? комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Панкратове, вул . Садова , буд. 23 , площею 3651,4 кв.м., а саме: їдальня-контора, бут, зазначена на плані за літерою А1, площею 309,9 кв.м.; овочесховище, бут, зазначене на плані за літерою А2, площею 53,3 кв.м.; овочесховище, бут, зазначене на плані за літерою А3, площею 53,3 кв.м.; гараж-пожежне депо, бут, зазначене на плані за літерою А4, площею 391,8 кв.м.; локомобільна, бут, зазначене на плані за літерою А5, площею 707,1 кв.м.; виробничий корпус, бут, зазначене на плані за літерою А6, площею 1888,4 кв.м.; вбиральня, бут, зазначена на плані за літерою А7, площею 28,2 кв.м.; склад, бут, зазначене на плані за літерою А8, площею 190,2 кв.м.; склад ПММ, бут, зазначене на плані за літерою А2, площею 29,2 кв.м.

Пунктом 1.2 іпотечного договору визначено, що іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за договором про надання споживчого кредиту від 02.10.2006 № 11048974000, а саме, але не обмежуючись, наступні зобов`язання: зобов`язання по поверненню в повному обсязі отриманих відповідно до кредитного договору кредитних коштів у сумі 50000 грн.; зобов`язання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором в термін до 30.09.2011 та на рахунок 3739011048974 в Банку; зобов`язання по сплаті плати за кредит (проценти та комісії); зобов`язання по сплаті плати за кредит на рахунок 3739011048974 в Банку; зобов`язання по сплаті неустойки (штрафи, пені) у порядку та строки, зазначені в договорі.

Іпотекою також забезпечуються в повному обсязі вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, понесених іпотекодержателем і пов`язаних з пред`явленням вимоги по зобов`язанням за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням зобов`язань за кредитним договором чи за цим договором іпотеки; витрат на страхування предмету іпотеки у випадку, якщо страхування здійснюється за рахунок іпотекодержателя.

У зв`язку з укладенням указаного іпотечного договору приватним нотаріусом Арбузиньского районного нотаріального округу Грицаєнко Л.М. накладено на передане в іпотеку майно заборону відчуження, яку зареєстровано в реєстрі 02.10.2006 за № 1372, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у той же день внесено відповідний запис за № 3815021.

Крім того, на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Благо" за кредитним договором, Банком укладено з позивачем (позичальником) та громадянином ОСОБА_2 . (поручителем) договір поруки від 02.10.2006, згідно умов якого поручитель зобов`язався у повному обсязі відповідати перед Банком за виконання ТОВ "Благо" усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору, як існуючих на той час, так і тих, що могли виникнути у майбутньому.

У зв`язку з неналежним виконанням позивачем зобов`язань за кредитним договором Банк звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ТОВ "Благо" заборгованості за кредитом, і рішенням названого суду від 13.03.2012 у цивільній справі № 2-1054/2011 стягнуто на користь Банку з ОСОБА_2 грошові кошти у загальній сумі 43307 грн. 80 коп. ? заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 26271 грн. 12 коп. ? заборгованості за простроченим кредитом, 17027 грн. 17 коп. ? суми заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом та 9 грн. 51 коп. ? за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами, а також 553 грн. 08 коп. судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 07.05.2012 (справа № 22ц-1490/1327/12) указане вище рішення суду першої інстанції змінено та вирішено стягнути на користь Банку з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 26271 грн. 12 коп., заборгованості за простроченими процентами у розмірі 17027 грн. 17 коп. та 9 грн. 51 коп. ? пені, а всього 43307 грн. 80 коп., яка підлягає стягненню солідарно з ТОВ "Благо".

Указане рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством (07.05.2012) та, згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, є преюдиційним для вирішення спору в даній справі.

На виконання указаного рішення видано виконавчий лист від 14.02.2013 № 2-1054/2011, який Банком пред`явлено до виконання до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі ? Южноукраїнський ВДВС) і постановою останнього від 05.12.2013 відкрито виконавче провадження ВП № 41040227.

Під час перебування виконавчого листа від 14.02.2013 № 2-1054/2011 на виконанні ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31.03.2017 задоволено заяву ТОВ "ФК "Позика" про заміну сторони виконавчого провадження та замінено у цивільній справі № 2-1054/2011 стягувача ? Банк, ? його правонаступником ТОВ "ФК "Позика". При цьому судом встановлено, що між Банком та ТОВ "ФК "Фінактив" укладено договір факторингу від 24.11.2016 № 48, а у подальшому ТОВ "ФК "Фінактив" укладено з ТОВ "ФК "Позика" договір факторингу від 28.11.2016 № 48/1, на підставі яких відповідачем набуто всі права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором та права за усіма договорами забезпечення до нього.

Викладені обставини, встановлені ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31.03.2017, яка набрала законної сили, не підлягають доведенню в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України та, крім того, визнані сторонами у справі і підтверджуються матеріалами справи.

Так, згідно поданої позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження від 13.02.2018 за № 113760809, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з 30.11.2016 іпотекодержателем за договором іпотеки від 02.10.2006 № 1371 значиться ТОВ "ФК "Позика".

Судом встановлено, що постановою Южноукраїнського ВДВС від 19.12.2017 виконавче провадження ВП № 41040227 закінчене у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення у повному обсязі.

На думку позивача, викладене свідчить про припинення дії іпотечного договору у зв`язку з повним виконанням зобов`язання за основним по відношенню до нього зобов`язанням ? кредитним договором, забезпеченим спірною іпотекою.

Позивач зазначає, що ТОВ "Благо" неодноразово зверталося до відповідача з проханнями про вчинення дій для зняття заборони відчуження з майна позивача.

Відповідач у гарантійному листі від 18.05.2017 № ФКП1805/1 зазначив, що не матиме претензій до з виконання ТОВ "Благо" умов кредитного договору, а зобов`язання за кредитним договором будуть вважатися виконаними у повному обсязі ? у разі сплати позивачем до 18.05.2017 грошових коштів в сумі 66288 грн. 88 коп. При цьому розрахунку зазначеної суми або пояснень щодо обставин утворення такої заборгованості гарантійний лист не містить.

У подальшому ТОВ "Благо" звернулося до відповідача з клопотанням від 16.01.2019 про вжиття заходів для припинення обтяження речових прав позивача на нерухоме майно, до якого додало проект відповідного листа на ім`я приватного нотаріуса, проте поштове відправлення з указаними документами повернене товариству поштовим відділенням у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

На даний час відповідачем не вчинено дій щодо зняття заборони відчуження з нерухомості ТОВ "Благо", що, за твердженнями позивача, призводить до неможливості реєстрації припинення іпотечного зобов`язання та розпорядження майном позивача.

Викладені обставини зумовили звернення ТОВ "Благо" до суду з позовом у даній справі.

Цивільним законодавством визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч. 1 ст. 15, ст. 16 ЦК України).

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать (ст.174 ГК України)

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.627, 628, 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

У відповідності до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основним зобов`язанням є зобов`язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов`язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

За змістом ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Викладені положення кореспондуються з приписами ст.ст. 593, 598, 599 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Як зазначалося вище, рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 07.05.2012 (справа № 22ц-1490/1327/12) стягнуто на користь Банку з ОСОБА_2 солідарно з ТОВ "Благо" заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 26271 грн. 12 коп., заборгованості за простроченими процентами у розмірі 17027 грн. 17 коп. та 9 грн. 51 коп. ? пені, а всього 43307 грн. 80 коп., яка підлягає стягненню

Указане рішення виконано повному обсязі, що підтверджується постановою Южноукраїнського ВДВС від 19.12.2017, якою виконавче провадження ВП № 41040227 закінчене у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення у повному обсязі.

Отже, основне зобов`язання позивача за кредитним договором припинене виконанням, проведеним належним чином, що тягне за собою припинення договору іпотеки, яка має похідний характер від основного зобов`язання.

Із змісту відзиву ТОВ "Фінансова компанія Позика" вбачається, що відповідач не вважає відносини за договором іпотеки припиненими у зв`язку з тим, що ТОВ "Благо" не виконано зобов`язання щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, тим самим не відшкодовані збитки іпотекодержателя за прострочення виконання зобов`язань.

Відповідач пояснює, що погашення заборгованості за кредитним договором, присудженої до стягнення згаданими вище рішеннями судів, відбулося лише 19.12.2017, і за період прострочення виконання судових рішень ТОВ "Фінансова компанія Позика" здійснено на суму невиконаного зобов`язання нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплата яких, на думку відповідача, досі забезпечена іпотекою.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В указаній статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

За змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дія ч. 2 ст. 625 ЦК України поширюється на будь-яке грошове зобов`язання, в тому числі і на зобов`язання щодо виконання рішення суду майнового характеру.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 по справі № 758/5545/16-ц, від 23.01.2019 по справі № 320/7215/16-ц, від 15.01.2019 по справі № 910/17566/17.

Ураховуючи викладене, нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть бути визнаними збитками іпотекодержателя за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/1п-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Ураховуючи, що в даному випадку Банком при зверненні до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було використано своє право вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, його право на нарахування процентів за договором припинилося.

В свою чергу, відносини щодо стягнення відповідачем з ТОВ "Благо" 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання товариством судового рішення про стягнення грошових коштів не носять договірний характер, а виникли безпосередньо з судового рішення.

Ураховуючи наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, що свідчить про закінчення строку дії кредитного договору, на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, іпотека не поширюється, якщо інше не встановлене договором іпотеки.

З урахуванням викладених обставин згадані вище твердження відповідача судом відхиляються.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (ст.ст. 317, 319 ЦК України).

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд визнає, що, зважаючи на нездійснення відповідачем дій щодо вилучення запису про обтяження, позивач позбавлений можливості вільно здійснювати право власності на належне йому нерухоме майно, ? оскільки повністю вільно користуватись та розпоряджатись іпотечним майном можна лише з дозволу іпотекодержателя, як це передбачено положеннями ст. 9 Закону України "Про іпотеку".

Іпотека та обтяження (заборона розпоряджатися заставним нерухомим майном) підлягають державній реєстрації прав (ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У відповідності до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі ? державна реєстрація прав) ? офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі ? Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Таким чином, разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, з державною реєстрацією відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача (ч. 5 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Положення підпунктів 5.1. п. 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачають, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення договору іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Особою, яка звертається до нотаріуса за зняттям заборони у зв`язку з припиненням іпотеки, може бути як іпотекодавець, так і іпотекодержатель за умови подання ним безспірних доказів виконання зобов`язання.

Ураховуючи що іпотечний договір є припиненим у зв`язку з припиненням основного зобов`язання, виконання якого цей договір забезпечував, а також зважаючи на відсутність дій відповідача з вилучення запису про іпотеку, єдиним способом захисту прав позивача є звернення до суду.

Отже, вимога позивача про визнання іпотеки за договором припиненою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд також визнає підлягаючими задоволенню позовні вимоги про зняття заборони відчуження нерухомого майна вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна відповідного запису ? так як вони є похідними від первісної вимоги про визнання договору іпотеки припиненим та спрямовані на реальне відновлення порушених прав позивача, як власника, на розпорядження своїм нерухомим майном.

Таким чином, позов ТОВ "Благо" належить задовольнити повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже, відшкодування витрат ТОВ "Благо" на оплату позовної заяви судовим збором згідно квитанцій від 16.07.2019 №№ 0.0.1410028343.1, 0.0.1410029633.1, 0.0.1410028986.1 на суму 1921 грн. кожна, а загалом у сумі 5763 грн. ? належить у цій сумі покласти на відповідача.

У судовому засіданні 15.07.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" задовольнити повністю.

2. Визнати припиненим договір іпотеки від 02.10.2006, посвідчений приватним нотаріусом Арбузинського нотаріального округу Грицаєнко Л.М. та зареєстрований за № 1371, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Благо" (ідентифікаційний код 31979281) та акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (ідентифікаційний код 09807750), право вимоги за яким перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Позика" (ідентифікаційний код 39493634).

3. Зняти заборону відчуження нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (ідентифікаційний код 31979281), накладену приватним нотаріусом Арбузиньского районного нотаріального округу Грицаєнко Л.М. у відповідності до договору іпотеки від 02.10.2006, посвідченого приватним нотаріусом Арбузинського нотаріального округу Грицаєнко Л.М. та зареєстрованого за № 1371, ? яку зареєстровано в реєстрі 02.10.2006 за № 1372, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 02.10.2006 внесено запис № 3815021.

4. Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 02.10.2006 № 3815021 про накладення заборони на відчуження нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (ідентифікаційний код 31979281).

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Позика", вул. Якубовського маршала, 2, м. Київ, 03191, ідентифікаційний код 39493634, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Благо", вул. Садова, 23, с. Панкратове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55333, ідентифікаційний код 31979281, грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2020.

Суддя Т.М. Давченко