Ухвала

від 16.07.2020 по справі 926/929/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 липня 2020 року Справа № 926/929/20 Суддя Миронюк Сергій Олександрович , розглянувши матеріали за позовом

Керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України

до 1. Мамалигівської сільської ради

2. Комунального підприємства «МК Мамалигівської сільської ради»

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача - не з`явився.

від відповідача 1. - Ботич М.П. - представник.

від відповідача 2. - Ботич М.П. - представник.

від прокуратури - Балицька Р.С.

В С Т А Н О В И В :

Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся з позовом до Мамалигівської сільської ради та Комунального підприємства «МК Мамалигівської сільської ради» про визнання недійсним Договору підряду на капітальний ремонт вул. Молдавської в с. Кошуляни Новоселиць кого району від 23.10.2019 р., укладеного між Мамалигівською сільською радою (замовник) та Комунальним підприємством «МК Мамалигівської сільської ради» (підрядник) та повернення грошових коштів в сумі 288840,00 грн. замовнику, повернення тротуарної плитки (бруківки) вартістю 288840,00 грн. підряднику.

Ухвалою суду від 30.04.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.05.2020 р.

20.05.2020 р. від відповідачів надійшли відзиви на позов, в якому позовні вимоги не визнають, оскільки, прокуратурою та позивачем подано позов, який стосується не того предмету договору, не тієї ціни договору, позивачем визнано факт проведення та виконання будівельних робіт по вулиці Молдавська в селі Кошуляни, не взято до уваги нормативні документи (будівельні норми, стандарти), якими керувалися у своїй діяльності відповідачі, матеріалами позову не підтверджується факт недійсності договору.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2020 р. підготовче засідання відкладено на 10.06.2020 р. в зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

В судовому засіданні 10.06.2020 р. оголошено перерву до 30.06.2020 р.

24.06.2020 р. від відповідачів надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, що подала Сторожинецька місцева прокуратура за вихідними № 99-3828вих-20 та № 99-3837вих-20 від 09.06.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2020 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, засідання відкладено на 16.07.2020 р.

16.07.2020 р. від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучає до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.07.2020 р., під час вивчення позовних матеріалів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній господарській справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Водночас згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 року справу № 912/2385/18 (за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп» , Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн) разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 року; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру, рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008 року №4-рп/2008, від 20.12.2017 року №2-р/2017, від 05.06.2019 року №4-р(ІІ)/2019, від 20.06.2019 року №6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави у суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

-додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

-обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво у суді законних інтересів держави («якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень» ), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності та стабільності.

Суд зазначає, що під час розгляду справи № 926/929/20 підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва в суді інтересів держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України саме прокурором, тобто ті питання, що становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі № 912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, господарський суд вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 912/2385/18 матимуть значення при вирішенні даної справи та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд вважає за доцільне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 926/929/20 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

За приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 12, 176, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Зупинити провадження у справі № 926/929/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови в означеній справі.

2. Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу засобами поштового зв`язку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 17.07.2020 року.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині зупинення до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.О. Миронюк