Рішення

від 08.07.2020 по справі 581/229/20

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/229/20

Провадження № 2/581/98/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2020 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець про зобов`язання розірвати договори оренди землі та зобов`язання відшкодувати майнову та моральну шкоду,

в с т а н о в и в :

19 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила суд:

1. зобов`язати СВК Колядинець розірвати договори оренди від 15 січня 2007 року, що були укладені між СВК Колядинець та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ;

2. зобов`язати СВК Колядинець виплатити за оренду кошти з урахуванням індексації орендної плати за землю з 2008 року по день ухвалення рішення у сумі 486938,71 грн., до якої включена пеня;

3. зобов`язати СВК Колядинець виплатити їй моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Вимоги мотивує тим, що вона отримала у спадок земельні ділянки від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які знаходяться в оренді у СВК Колядинець на підставі договорів оренди землі від 15 січня 2007 року.

21 травня 2019 року від СВК Колядинець нею було отримано відповідь на заяву від 17 квітня 2019 року, в якій зазначено, що оскільки вона успадкувала належні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які були надані останніми в оренду СВК Колядинець , тому вона має укласти з СВК Колядинець додаткову угоду до договорів від 15 січня 2007 року. Ознайомившись з цією відповіддю, вона 11 лютого 2020 року прийшла до СВК Колядинець , однак з відповідачем не дійшли згоди щодо умов договору оренди, оскільки запропоновані зміни до договору оренди СВК Колядинець звужують обсяг її прав та обов`язків.

У зв`язку з чим, 26 лютого 2020 року нею було подано письмову заяву з наміром розірвати договори, в якій вона зазначила, що не бажаючи продовжувати дію договорів просила розірвати вищевказані договори з дати подання заяви на підставі п. 41 Договору, оскільки СВК Колядинець було порушено п. 39 Договору, а саме невиконання покладених договором обов`язків, зокрема невиплати орендної плати, яку вона не отримала до теперішнього часу, однак відповідачем заяву було її проігноровано.

За підрахунками позивача розмір не сплаченої відповідачем орендної плати по двом договорам оренди з 2018 року по 2020 рік (окрім 2017 року) становить 36661,55 грн.

Крім того, відповідно до договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення, що становить 450277,16 грн.

Крім цього, внаслідок протиправних дій відповідача їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 50 тисяч гривень. В обґрунтування зазначає, що через незаконні дії відповідача та зважаючи на економічний стан країни, знецінення національної валюти, вона повинна була докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини; зазнала душевних страждань та негативного впливу на фізичний стан здоров`я, наслідком яких стало погіршення фізичного та духовного стану.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що 15 січня 2007 року між ОСОБА_2 та СВК Колядинець строком на 15 років було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,330 га. Також цього ж дня між ОСОБА_3 та СВК Колядинець строком на 15 років було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,099 га. Обидва договори були зареєстровані у встановленому порядку. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли, проте договори продовжують діяти, оскільки відповідно до п. 37 договорів смерть орендодавців не є підставою припинення договорів оренди, а керуючись п. 40 перехід права власності на землю не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Щодо вимоги про розірвання договорів оренди зазначає, що ця вимога є безпідставною, оскільки ОСОБА_3 померла у 2007 році, а ОСОБА_2 у 2008 році, а відтак, враховуючи положення ч. 4 ст. 25 ЦК України, СВК Колядинець фактично був позбавлений змоги сплачувати оренду плату за користування земельними ділянками, до моменту переоформлення спадщини. Всупереч ч. 1, 3 ст. 148-1 ЗК України позивач після набуття права власності на земельні ділянки, які належали померлим Богданівським, не звернулася до кооперативу та не повідомила необхідну інформацію, яка дала б змогу виплатити їй нараховану орендну плату за ввесь час користування землею. Натомість ОСОБА_1 у 2017 році самовільно почала обробляти землю, яка перебувала у користуванні СВК Колядинець , що змусило кооператив звертатися до суду за захистом порушених прав. Таким чином, лише у 2018 році завдяки зверненню до суду, СВК Колядинець дізнався, що ОСОБА_1 стала власником земельних ділянок, які належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після цього кооператив неодноразово звертався до позивача з проханням надати документи, які б підтверджували її права на землю, а також реквізити, на які можливо було б перерахувати орендну плату. Проте всі дані звернення залишалися поза увагою до 2019 року. Лише 17 квітня 2019 року ОСОБА_1 вперше письмово звернулася до кооперативу та просила окрім іншого надати розрахунок орендної плати починаючи з 2007 року. На дане звернення був наданий розрахунок орендної плати. При цьому кооператив з власної ініціативи, з метою врегулювати конфлікт, запропонував виплатити орендну плату у розмірі 3% від грошової оцінки землі замість 1,5%, як передбачено п. 9 договорів оренди. Також було рекомендовано з`явитися до бухгалтерії СВК Колядинець для отримання орендної плати. Оскільки ОСОБА_1 проігнорувала прохання особисто отримати кошти та не з`явилася до кооперативу, 27 травня 2019 року орендна плата у розмірі, який зазначений в розрахунку (30 718,65 гривень), була направлена поштовим переказом на ім`я та адресу позивача. 19 червня 2019 року ОСОБА_1 знову письмово звернулася до кооперативу та просила виплатити їй орендну плату. 19 липня 2019 року їй була надана відповідь, що оскільки вона особисто відмовилася отримувати орендну плату, то вона була направлена поштою. Проте позивачка знову проігнорувала дане повідомлення, а відтак 22 липня 2019 року орендна плата повернулася на рахунок СВК Колядинець . Позивач свідомо відмовлялася отримувати орендну плату та підписувати додаткову угоду, заборгованість по орендній платі сталася виключно з вини ОСОБА_1 , підстав для розірвання договорів оренди немає.

З наданих позивачкою розрахунків вбачається, що позивач врахувала у суму заборгованості орендну плату за 2020 рік, хоча граничний строк її виплати ще не настав. Також позивач фактично включила у свої розрахунки орендну плату за період з 2008 року по 2018 рік виходячи з розміру орендної плати в 3%, проте СВК Колядинець з власної ініціативи запропонував виплатити орендну плату у більшому розмірі, хоча договором передбачено лише 1,5%. Таким чином, кооператив за договорами оренди від 15 січня 2007 року взяв на себе обов`язок виплачувати орендну плату у розмірі 1,5% а відтак і розрахунки повинні проводитися виходячи з умов договору. Отже, розмір орендної плати яка підлягає виплаті за зазначений період (з 2008 по 2018 роки) становить 15 359,33 гривень. До даної суми слід дорахувати орендну плату за 2019 рік яка становить за розрахунками позивача (без вирахування прибуткового податку та військового збору) 2 971,45 гривень. Якщо врахувати всі податки (18% прибуткового податку та 1,5% військового збору). Вцілому за період з 2008 року по 2019 рік включно орендна плата становить 17 751 грн.

Що стосується пені, то СВК Колядинець фактично був позбавлений можливості виплачувати орендну плату до моменту, коли ОСОБА_1 повідомила, що вона успадкувала землю, яка належала померлим ОСОБА_4 . А оскільки позивач всупереч ч. 1, 3 ст. 148-1 ЗК України по сьогоднішній день так і не надала кооперативу реквізитів, на які слід перераховувати орендну плату, то такий обов`язок взагалі не настав. Також просив застосувати позовну давність в 1 рік до вимоги щодо стягнення пені.

Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки правовідносини, які склалися між СВК Колядинець та ОСОБА_1 , регулюються договірними зобов`язаннями, а сама шкода не підтверджена будь-якими доказами.

Позивач та її представник адвокат Булгаров В.Д. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Позивач зазначила, що неодноразово зверталася до директора та бухгалтерії СВК Колядинець із пропозицією врегулювання спору, надання розрахунків та виплати орендної плати, але в грубій формі отримувала відмови. Відмовилася від отримання грошового переказу від відповідача, оскільки не мала розрахунків і не розуміла яке призначення платежу. На поштових чеках було лише вказано, що платіж надійшов від СВК Колядинець . В силу юридичної неграмотності припустили, що можливо відповідач хотів купити в неї землю за суму коштів, яка перераховувалась поштою.

Представник позивача вказав, що наявні передбачені законом та договором підстави для розірвання договорів оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати. Також зазначив, що позовна вимога про розірвання договорів оренди помилково сформульована як зобов`язання відповідача розірвати договори оренди та просив її розуміти як вимогу до суду про розірвання договорів оренди землі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

15 січня 2007 року між СВК Колядинець та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі площею 3,330 га, яка розташована на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, строком на 15 років. Цей договір зареєстровано у Липоводолинському районному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК 9 серпня 2007 року за № 040763104869 (а.с. 120-121).

15 січня 2007 року між СВК Колядинець та ОСОБА_3 укладений договір оренди землі площею 3,099 га, яка розташована на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, строком на 15 років. Цей договір зареєстровано у Липоводолинському районному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК 7 липня 2007 року за № 040763104616 (а.с. 124-127).

Згідно з пунктами 5, 9, 10, 11 зазначених договорів нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 31709,57 грн., орендна плата розраховується в розмірі 1,5 % від нормативної оцінки землі, що становить 475,65 грн. у рік, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнтів інфляції, орендна плата вноситься один раз на рік до 1 листопада поточного року, при проведенні розрахунків орендарем із суми, що підлягає до сплати, утримується і перераховується до бюджету податок з доходу фізичних осіб. До обов`язків орендаря віднесено видавати орендну плату в повному обсязі в установлені договором терміни (п. 31). Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни коефіцієнтів індексації (п. 13). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені зазначеним договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 14). Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (п. 38).

Відповідно до п. 40 договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору, сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вини (п. 41, 42).

Право на земельні ділянки, що належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , успадкувала ОСОБА_1 та 31 серпня 2016 року вона його зареєструвала (а.с. 153-155).

У 2017 році позивач ОСОБА_1 почала самостійно обробляти земельні ділянки, при цьому не знаючи про те, що за життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали земельні ділянки в оренду СВК Колядинець , та у зв`язку з тим, що вони фактично оброблялись ОСОБА_5

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Сумської області від 31 липня 2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог СВК Колядинець до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої самовільним захопленням земельної ділянки (а.с. 141-151).

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася у письмовій формі до дирекції СВК Колядинець з проханням надати їй другий екземпляр договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та СВК Колядинець та надати інформацію про виплату орендної плати за період з 2007 року по день подачі заяви (а.с 139).

21 травня 2019 року на адресу ОСОБА_1 СВК Колядинець направило відповідь на вищезазначену заяву, в якій зазначило, що можливості надати оригінали договорів оренди від 15 січня 2007 року не має можливості, оскільки договори були надані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при їх укладенні та запропоновано з`явитися до бухгалтерії кооперативу для отримання орендної плати за 2016-2018 роки (а.с. 137-138).

Згідно розрахунку орендної плати за договорами оренди від 15 січня 2007 року, наданої СВК Колядинець , розмір нарахованої орендної плати за два паї за 2008-2016 та 2018 роки становить 38159 грн. 82 коп. виходячи зі ставки 3% (а.с. 140).

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до СВК Колядинець із заявою про розірвання договорів оренди та виплати їй орендної плати з 2008 року з урахування індексації (а.с. 132-136).

З наданих копій відповідей СВК Колядинець на заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній неодноразово пропонувалося з`явитися до бухгалтерії СВК Колядинець для укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 15 січня 2007 року з метою зміни орендодавця та збільшення орендної плати (а.с.175-178).

Відповідно до копії видаткового касового ордера від 27 травня 2019 року з каси СВК Колядинець було видано 31098,80 грн. для перерахування через ПАТ Укрпошта на адресу ОСОБА_1 з призначенням платежу орендна плата за земельний пай за 2008-2018 роки , які ОСОБА_1 не отримала (а.с. 179-181).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Статтями 1218, ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 9 ст. 93 ЗК України також встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі .

Відповідно до ст. 13, 21 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із ч. 2 ст. 23 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами.

Згідно з п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 ст. 611 ЦК).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду.

Суд вважає, що відповідач допустив систематичну несплату орендної плати, а саме не виплатив орендну плату на користь позивача за 2008 - 2016 роки після того, як йому стало відомо про набуття позивачем землі у власність, що сталося, як визнано самим відповідачем, на початку 2018 року, та не виплатив орендну плату за 2018 та 2019 роки, яка мала бути сплачена до 1 листопада 2018 та 1 листопада 2019 року відповідно, що є підставою для розірвання договорів оренди землі.

Висновок суду ґрунтується на тому, що доказів виплати орендної плати суду не надано, а відповідач належними доказами не довів того, що на пропозицію з`явитись для отримання орендної плати та внесення змін до договору позивач не з`явилася, а позивач, в свою чергу, не довела того, що з`являлася для отримання орендної плати.

В той же час орендна плата належить спадкоємцю ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1218, ч. 5 ст. 1268 ЦК України з 2008 року.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача як на причину несплати орендної плати про те, що всупереч ст. 148-1 ЗК України позивач після набуття права власності на земельні ділянки, які належали померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не звернулася до кооперативу та не повідомила необхідну інформацію, яка дала б змогу виплатити їй нараховану орендну плату за ввесь час користування землею, оскільки такий обов`язок не передбачений діючим між сторонами договором, а недотримання цього обов`язку не може бути підставою для невиконання договірних зобов`язань у вигляді несплати орендної плати.

Крім того, згідно з відзивом відповідач у 2018 році дізнався про набуття позивачем права власності на належні померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок, а відтак, з цього часу мав виконувати умови договору щодо виплати орендної плати.

Також, ні чинним законодавством, ні діючим договором між сторонами не передбачено обов`язку внесення змін до договору у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки.

Суд не вважає ухиленням від отримання орендної плати відмову позивача отримувати суму коштів, що надійшла на її адресу поштовим переказом, оскільки позивач дійсно не мала змоги достовірно з`ясувати призначення цього платежу. Крім того, у видатковому касовому ордері, який позивач не отримувала, зазначено, що це орендна плата за земельний пай за 2008 - 2018 роки, хоча мало бути зазначено про орендну плату за 2 земельні паї, а перерахована сума коштів (31098,80 грн.) не відповідала тій, що була зазначена у розрахунку відповідача від 27 травня 2019 року (30718,65 грн.). Належних доказів доведення до позивача призначення платежу направленої поштовим переказом суми коштів відповідачем не надано.

В той же час спроб виплатити орендну плату за 2019 рік відповідач не вчиняв.

Таким чином порушені права позивача слід захистити у спосіб розірвання договорів оренди землі від 15 січня 2007 року, оскільки це відповідатиме умовам договору, інтересам позивача та не суперечитиме вимогам ст. 5, 13 ЦПК України.

Також, оскільки суд прийшов до висновку про встановлення факту невиплати орендної плати, слід зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив Колядинець виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою відповідно до договорів оренди землі від 15 січня 2007 року, що були укладені між СВК Колядинець та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , за 2008 - 2019 роки (крім 2017 року).

Розрахунок заборгованості по орендній платі виглядає наступним чином:

2008 рік: 31710 грн. (нормативна оцінка землі згідно розрахунку відповідача від 27.05.2019, з якою погодились сторони справи) * 1,5 % (встановлений договором розмір орендної плати) * 116,6% (індекс інфляції за попередній 2007 рік ) = 554,61 грн.;

2009 рік: 31710 грн. * 1,5% * 123,3% = 571,81 грн.;

2010 рік: 37564,33 грн. * 1,5% * 112,3% = 632,77 грн.;

2011 рік: 39776,67 грн. * 1,5% * 109,1% = 650,95 грн.;

2012 рік: 66666,67 грн. * 1,5% * 104,6% = 1046 грн.;

2013 рік: 66666,67 грн. * 1,5% * 99,8% = 998 грн.;

2014 рік: 68975,66 грн. * 1,5% * 100,5% = 1039,81 грн.;

2015 рік: 86155 грн. * 1,5% * 124,9% = 1614,11 грн.;

2016 рік: 103385,92 грн. * 1,5% * 143,3% = 2222,28 грн.;

2018 рік: 103385,92 грн. * 1,5% * 113,7% = 1763,24 грн.;

2019 рік: 103385,92 грн. * 1,5% * 109,8% = 1702,77 грн.

Таким чином, заборгованість по орендній платі відповідно договору оренди становить 12796,35 грн., і розрахована додаванням сум боргу по орендній платі за 2008 - 2019 роки (крім 2017 року) 554,61 + 571,81 + 632,77 + 650,95 + 1046 + 998 + 1039,81 + 1614,11 + 2222,28 + 1763,24 + 1702,77, а відповідно до 2 договорів оренди - 25592,70 грн., з яких мають бути утримані та перераховані обов`язкові податки та збори.

Орендна плата за 2020 рік не підлягає стягненню, оскільки строк її виплати ще не настав.

У зв`язку із невнесенням орендної плати у строки, визначені договором, відповідно до пункту 14 договору, відповідно до статей 549 - 551 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня.

В той же час, відповідно до ст. 258 ЦК України, строк, за який вона підлягає стягненню, слід обмежити річним строком з дня звернення до суду, а період, за який має нараховуватись пеня, встановлюється з 19 березня 2019 року по 19 березня 2020 року.

Розрахунок пені виглядає наступним чином: 22187,16 грн. (сума заборгованості за орендною платою станом на 19 березня 2019 року та до 1 листопада 2019 року) * 227 (кількість днів прострочення) *0,3% = 15109,46 грн.

25592,70 грн. (сума заборгованості за орендною платою станом на 1 листопада 2019 року та до 19 березня 2020 року) * 138 (кількість днів прострочення) * 0,3% = 10595,38 грн.

15109,46 грн. + 10595,38 грн. = 25704,84 грн.

Отже, відповідач на користь позивача має сплатити пеню в сумі 25704,84 грн.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Суд зазначає, що ні положеннями Закону України Про оренду землі , ні положеннями діючого між сторонами договору оренди землі не передбачено відшкодування моральної шкоди за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме оскільки позовна вимога про розірвання договорів задоволена, сплачений за цю позовну вимогу судовий збір підлягає стягненню з відповідача, а позовна вимога про стягнення орендної плати та пені задоволена частково на 11%, а значить витрати по сплаті судового збору за цю позовну вимогу підлягають компенсації в сумі 535,63 грн. (4869,39 грн. - 100%, 535,63 - 11%), а загальна сума компенсації за сплачений судовий збір складає 1376,43 грн.

Керуючись ст. 5, 11, 12, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати :

договір оренди землі від 15 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Колядинець , що зареєстрований у Липоводолинському районному відділенні Сумської обласної філії ДП Центр ДЗК 9 серпня 2007 року за №040763104869;

договір оренди землі від 15 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Колядинець , що зареєстрований у Липоводолинському районному відділенні Сумської обласної філії ДП Центр ДЗК 7 липня 2007 року за № НОМЕР_1 .

Зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив Колядинець виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою відповідно до договорів оренди землі від 15 січня 2007 року, що були укладені між Сільськогосподарським виробничим кооперативом Колядинець та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , за 2008 - 2019 роки (крім 2017 року) в сумі 25592,70 грн., з яких мають бути утримані та перераховані обов`язкові податки та збори, та пеню в сумі 25704,84 грн.

У задоволенні позову в частині зобов`язання виплатити моральну шкоду відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець на користь ОСОБА_1 1376,43 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив Колядинець (с. Колядинець, Липоводолинський район, Сумська область, вул. Щастя, 23, код ЄДРПОУ 316228918092).

Повне рішення складене 17 липня 2020 року.

Суддя О. В. Кузьмінський