Ухвала

від 21.03.2008 по справі 2-584/2008

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-584, 2008 рік.

Ухвала

21 березня 2008 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Компанієць О.В., розглянувши позовну заяву ВАТ КБ „Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ВАТ КБ "Надра" звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 20 224 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням вимог п. п. 2, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява була залишена без руху. В наданий судом строк позивач виконав вимоги п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, однак вимоги п. 6 ч. 2 цієї статті не виконано.

Вважаю, що позовну заяву належить визнати неподаною і повернути позивачу з таких підстав.

Частина 2 ст. 119 ЦПК України визначає зміст позовної заяви. Згідно із ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. У відповідності з частиною 2 цієї статті якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. 199 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Позовна заява була залишена без руху, зокрема, тому, що в ній відсутні посилання на докази, які підтверджують наявність і розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором. На виконання ухвали суду позивач повторно направив копію кредитного договору та розрахунок заборгованості, але зміст позовної заяви залишився без змін.

Однак ст. 119 ЦПК України не зобов'язовує позивача разом з позовною заявою надавати докази. У відповідності з вимогами ст.ст. 27, 77 ЦПК України позивач вправі подавати докази і в попередньому засіданні, і під час судового розгляду. Згідно із ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України визначення судом для позивача кола доказів та зобов'язання подати їх є порушенням принципів змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства. ЦПК України не надає суду такого права і в ухвалі про залишення позовної заяви не містилось вимоги про надання доказів.

Оскільки позовна заява повинна відповідати формальним вимогам ст. 119 ЦПК України, на виконання ухвали судді належало саме в тексті заяви зазначити, які докази підтверджують кожну з викладених позивачем обставин. Такими доказами могли б бути, зокрема, прибуткові касові ордери, квитанції, виписки з руху коштів по кредитній картці, відомості виконавця про перерахунок коштів з картки тощо. В позовній заяві відсутні посилання на докази, які підтверджують сплату чи несплату ОСОБА_1 коштів за кредитним договором, і відповідно, розмір заборгованості.

Посилання позивача на розрахунок заборгованості не можна вважати посиланням на докази, оскільки зроблений банком розрахунок є лише обґрунтуванням позовних вимог. У відповідності із ст. 57 ЦПК України він не є доказом.

Оскільки в позовній заяві відсутні посилання на докази і в наданий позивачу строк цей недолік позовної заяви не усунуто, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ВАТ КБ „Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу право повторно звернутись до суду з дотриманням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Черкаської області через міськра-йонний суд шляхом подання протягом 5 днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом 10 днів після цього апеляційної скарги (з копією скарги і додатків до неї відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі). Апеляційна скарга може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали без подання заяви про апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку її оскарження, а разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.