Рішення

від 17.07.2020 по справі 140/7211/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/7211/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства Хуторок про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Волинське ОВФСЗІ, позивач) звернулося в суд з позовом до Приватного підприємства Хуторок (далі - ПП Хуторок , відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 44 676,00 грн. та пеню в сумі 4 891,00 грн., разом до сплати 49 567,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні №875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №875-ХІІ) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

На виконання вимог підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного нагляду та контролю за дотримання вимог чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів між Управлінням Держпраці Волинської області та Волинським ОВФСЗІ від 30.12.2015, укладеної на виконання п.5.1 Угоди про співробітництво від 18.11.2015, Управлінням Держпраці Волинської області надано позивачу акт про результати проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №04-405/1 від 13.01.2020 щодо ПП Хуторок .

З даного акту вбачається, що середньооблікова кількість працюючих у відповідача в 2018 році складала 8 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб. В силу приписів статті 19 Закону №875-ХІІ норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 1 особа, який відповідачем не виконаний.

Відтак, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, на підставі статті 20 Закону №875-ХІІ та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі Порядок №70 від 31.01.2007) відповідачу було нараховану до сплати адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 49 567,00 грн.

Крім того, позивач зазначив, що ПП Хуторок в порушення вимог закону у Волинському ОВФСЗІ у встановлений законом строк не зареєструвався, звіт форми 10-ПІ Волинському ОВФСЗІ також відповідачем подано не було.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (а.с.33).

Відповідач 18.03.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнав повністю. В обґрунтування своєї позиції вказав, що поза увагою головного інспектора праці залишився той факт, що з 16.10.2018 року на підприємстві працює на посаді продавця магазину особа з інвалідністю 2 групи загального захворювання ОСОБА_1 . Тобто за вказаний період на підприємстві працювали і працюють 8 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю. За таких обставин підстав для подачі звіту у Волинське ОВФСЗІ щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю у ПП Хуторок немає.

Крім того, відповідач вважає що позивачем пропущено трьохмісячний строк для звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою, оскільки про виявлені порушення позивачу стало відомо з акту перевірки який датований 13.01.2020, відтак строк обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

З приводу твердження відповідача щодо пропуску трьохмісячного строку звернення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як передбачено пп. 5.2.3 п. 4 Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю між Державною службою України з питань праці та Фондом та соціального захисту інвалідів, територіальні органи Держпраці зобов`язується у разі встановлення під час здійснення заходів державного контролю фактів порушення роботодавцями вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю - інформувати про вказані порушення відповідне територіальне відділення Фонду, надсилаючи завірений належним чином витяг з акта за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (далі Акт) або копію Акта на пізніше 15 календарних днів з дня його підписання для проведення Фондом подальшої позовної роботи.

Як слідує з матеріалів справи, а саме копії скриншоту (а.с.14), до позивача акт про результати проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №04-405/1 від 13.01.2020 щодо ПП Хуторок надійшов 08.05.2020, а згідно штемпеля вхідної кореспонденції суду позовна заява від Волинського ОВФСЗІ надійшла 22.05.2020 (а.с.1).

Відтак позивачем не пропущено трьохмісячний строк для звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Для виконання своїх завдань та обов`язків між Волинським ОВФСЗІ та Управлінням Держпраці у Волинській області укладена Угода про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог чинного законодавства про працю, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (далі - Угода).

На виконання вимог підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Угоди, Управлінням Держпраці у Волинській області надано позивачу акт про результати проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №04-405/1 від 13.01.2020 щодо ПП Хуторок (а.с.15-23).

За результатами проведеної перевірки Управлінням Держпраці у Волинській області було виявлено порушення вимог ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875 Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон) в частині відсутності реєстрації у відділенні Фонду, неподання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів ти невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік, що підтверджується наданою копією акта перевірки.

В зв`язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно із вимогами пункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Окрім того, відповідно до пункту 3.4. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , затвердженою наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VІ Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані, серед іншого: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форма № 3-ПН.

Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі N 3-ПН вакансій уточняється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункти 3-5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (частина третя статті 18-1 Закону).

Таким чином, виконанню відповідними органами обов`язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад.

Заходи, спрямовані на працевлаштування інваліда, ПП Хуторок у 2018 році не вживались.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, у звітному 2018 році протягом 3 місяців у відповідача працювала 1 особа з інвалідністю, а саме ОСОБА_1 , що підтверджується копією наказу №-13 від 16.10.2018 про прийняття на роботу продавцем магазину с. Грабове, копією трудової книжки ОСОБА_1 та копіями довідок МСЕК №753328 та №758447 про встановлення ОСОБА_1 інвалідності (а.с.40-44).

Таким чином, відповідач не виконав вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо забезпечення працевлаштування однієї особи з інвалідністю протягом 9 місяців 2018 року.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню за 9 місяців 2018 року.

У відповідності до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною першою статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині 1 статті 239 Господарського кодексу України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Судом встановлено, що відповідач не вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні при здійсненні господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 33 507,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю за 9 місяців 2018 року та пені у сумі 2 743,65 грн., а всього в сумі 36 250,65 грн.

Розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій: 49 567,00 грн. / 12 місяців х 9 місяців = 33 507,00 грн.

Розрахунок пені: (33 507,00 грн. х 0,03%) х 273 днів = 2 743,65 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Хуторок на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету України на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України (УК у Ст.Вижів.р-н/отг. Ст.Вижва, 50070000, номер рахунку НОМЕР_1 378999980313141230000003544 , код ЄДРПОУ 37626821, банк Казначейство України (ЕАП) суму адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 36 250,65 грн. (тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят гривень шістдесят п`ять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, будинок 3А, код ЄДРПОУ 13369882).

Відповідач: Приватне підприємство Хуторок (44400, Волинська область, Старовижівський район, селище міського типу Стара Вижівка, вулиця Ковельська, будинок 2, код ЄДРПОУ 38485837).

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський