Ухвала

від 17.07.2020 по справі 160/8176/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 липня 2020 р.Справа №160/8176/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року №Ф-113655-17/61, від 14.05.2019 року №Ф-113655-17/61, від 14.02.2020 року№Ф-113655-17/61;

-зобов`язати відповідача зняти ОСОБА_1 з податкового обліку (тобто виключити з Єдиного банку даних інформації про ФОП ОСОБА_1 ) та внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення з неї недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

Разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №59267764, відкритому Амур-Нижньодніпровським відділом виконавчої служби Міністерства юстиції у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі виконавчого документа - вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.02.2019 року №Ф-113655-17/61У та зупинити дію вимог від 14.05.2019 року №Ф-113655-17/61, від 14.02.2020 року №Ф-113655-17/61 шляхом заборони відповідачу у пред`явленні їх до виконання та стягнення до набрання законної сили рішенням суду по адміністративній справі.

В обґрунтування заяви вказано про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам позивача, що зумовлено примусовим виконанням вимог про сплату боргу (недоїмки) та тягне за собою наслідки, передбачені Законом України Про виконавче провадження , а ефективний захист цих прав ускладниться без вжиття відповідних заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

За приписами п. 1 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви та подається, в такому випадку, до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

З матеріалів доданих ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову судом встановлено, що постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП №59267764 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-113655-17/61У від 05.02.2019 на суму 18276,72 грн. та 28.04.2020 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, виключно у випадку узгодження суми боргу (недоїмки), що визначена у вимозі, у контролюючого органу виникає право на звернення її до примусового виконання.

Суд зазначає, що заборгованість, яка у примусовому порядку стягується в рамках виконавчого провадження ВП №59267764, оскаржується позивачем у судовому порядку (адміністративна справа №160/8176/20), у зв`язку з чим підстави для її примусового стягнення до набрання судовим рішенням законної сили - відсутні.

Також, судом приймається до уваги і те, що ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем вимоги у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оскаржуваною вимогою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Примусове стягнення з позивача неузгоджених сум недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок втручання у його право власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином суд приходить до висновку, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище до завершення розгляду справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №59267764, відкритому Амур-Нижньодніпровським відділом виконавчої служби Міністерства юстиції у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі виконавчого документа - вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.02.2019 року №Ф-113655-17/61У до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/8176/20.

Також, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №59267764, відкритому Амур-Нижньодніпровським відділом виконавчої служби Міністерства юстиції у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі виконавчого документа - вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.02.2019 року №Ф-113655-17/61У до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/8176/20.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала підлягає негайному, обов`язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко