Рішення

від 07.07.2020 по справі 160/2052/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Справа № 160/2052/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Кисельова А.В.,

представника відповідача: Радіновського Р.Л.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Перспектива до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 року до Дніпропетровского окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Перспектива (далі - ТОВ ВКФ Перспектива , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 05.09.2019р. №0025981421, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1339686,25грн. (1071749,00грн. - за податковими зобов`язаннями та 267937,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

В обґрунтування пред`явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість на суму 1071749,00грн., в тому числі за грудень 2018 року у сумі 1071749,00грн., оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Квант-В в ході здійснення реальних господарських операцій за договором поставки товару від 07.09.2018р. №0918-3. Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити та були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цього правочину. Документи, які надані позивачем, є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у контрагента, використання їх у власній господарській діяльності та настання змін в майновому стані платника податків у зв`язку із цим. За таких обставин, підстави для не включення сум податку на додану вартість за такими податковими накладними до складу податкового кредиту у позивача відсутні. При цьому, чинне законодавство не ставить виникнення у платника податку права на податковий кредит у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього трудових ресурсів, основних фондів, бо така відсутність не може впливати на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період надання послуг. Крім того, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо, навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків та виникнення у нього права на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Усі доводи відповідача, на які є посилання в акті перевірки, заперечуючи проти податкових наслідків вищезазначених операцій, зводяться до наявної у податкового органу інформації щодо ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року у справі №757/27616/19-к та ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 11.07.2019 року у справі 243/12094/19, проте відповідач не наводить та не надає доказів щодо наявності вироків у цих кримінальних провадженнях, а також доказів обізнаності позивача щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. При цьому, порушення кримінальної справи не є беззаперечним доказом, що підтверджує безтоварність спірних угод, а, навпаки, у даному випадку вказані в означеній ухвалі Краматорського міського суду Донецької області від 11.07.2019 року у справі 243/12094/19 обставини свідчать про те, що товари за договором позивача з ТОВ Квант-В в дійсності були поставлені, однак, на думку слідчого, не відповідали вимогам тендерної документації. Також позивач наголошує, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Не можуть слугувати свідченням безтоварності господарських операцій і твердження податкового органу про відсутність у постачальника позивача ТОВ Квант-В необхідних умов для досягнення результатів виконання спірних операцій з поставки товарів в силу відсутності персоналу, основних засобів, виробничих активів, адже ці доводи є оцінкою контрагентів, за дії та поведінку яких підприємство не може нести відповідальність. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позовну заяву ТОВ ВКФ Перспектива прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2052/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 24 березня 2020 року о 10:00год.

Зазначеною ухвалою суду від 25 лютого 2020 року також витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: копії ухвали Краматорського міського суду Донецької області у кримінальній справі №234/12094/19 (провадження №1-кс/234/5472/19) від 11.07.2019р. та ухвали Печерського районного суду м. Києва у кримінальній справі №757/27616/19-к від 31.05.2019р., на які контролюючий орган посилається в акті перевірки від 13.08.2019р. №45022/04-36-14-21/24445053, та інформацію щодо стану кримінальних проваджень, в рамках яких винесено вищевказані ухвали, зокрема, щодо наявності вироків у цих кримінальних провадженнях.

23 березня 2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву ТОВ ВКФ Перспектива , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Квант-В за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018р. встановлено порушення вимог п.п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану на 1071749,00грн. На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято ППР від 05.09.2019р. №0025981421 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 1071749,00грн. за основним платежем та про застосування штрафних санкцій на суму 267937,25грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ ВКФ Перспектива (Покупець) у перевіряємому періоді здійснювало фінансово-господарські операції із ТОВ Квант-В (Постачальник), на підставі договору поставки товару (установка підвищення тиску Hydro M4G120.3.380B-SV13-0, насос Lowara NSCE 65-200/220/P25VCC4, насос для брудної води АР12.40.08.А1 1x2, система підвищення тиску з 2-х насосів Hydro МРС-Е 2 CRE3-5 ОРС), на виконання умов якого останнім на адресу позивача було виписано податкові накладні, суми ПДВ за яким віднесені ТОВ ВКФ Перспектива до складу податкового кредиту за перевіряємий період. Позивачем до перевірки надано видаткові накладні, згідно з якими неможливо ідентифікувати осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції, у зв`язку із не зазначенням в них ПІБ та посади відповідальних осіб. Також в зазначених накладних не вказано довіреність, відповідно до якої здійснювалось приймання товару. Відповідач також наголошує на неможливість встановлення моменту переходу права власності на товар, бо такого не передбачено умовами поставки, за якими він постачався, а, відповідно, неможливо підтвердити факт самої поставки. Крім того, згідно з наявною податковою інформацією, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу, щодо взаємовідносин позивача із вищезазначеним контрагентом встановлено відсутність у останнього основних засобів, незначну кількість працюючих, які необхідні для здійснення фінансово-господарських операцій. Також відповідач вказує про наявність ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 11.07.2019р. у кримінальній справі №234/12094/19 (провадження №1-кс/234/5472/19) та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019р. по кримінальній справі №757/27616/19-к, які, на думку контролюючого органу, є свідченням нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Квант-В . Наведені обставини свідчать про відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів. Отже, ТОВ ВКФ Перспектива при укладанні з ТОВ Квант-В договору поставки товарів не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів, та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цього контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі контрагента ТОВ ВКФ Перспектива , що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальним господарським операціям. Вищезазначене свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою. Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Таким чином, за результатом проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаним контрагентом.

Представник позивача в підготовче судове засідання 24.03.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 23.03.2020 року на електронну адресу суду від останнього надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 24.03.2020 р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, але 23.03.2020 року на електронну адресу суду від нього надійшло клопотання у якому останній просив суд відкласти підготовче судове засідання.

Підготовче засідання було відкладено на 21.04.2020 року на 10:00 год.

Сторони в підготовче судове засідання 21.04.2020р. не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/2052/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Перспектива до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення до 19 травня 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 19 травня 2020 року на 10.00год.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Молоданова М.Ю. від 19.05.2020р. №146 справа №160/2052/20 знята з розгляду 19 травня 2020р. у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_1 з 12.05.2020 року по 29.05.2020 року включно у щорічній відпустці.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 10 червня 2020 року на 10.00год.

Позивач в підготовче судове засідання 10.06.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, при цьому 09.06.2020 року від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання, у зв`язку із неможливістю забезпечення явки представника позивача через супроводження іншої справи в Сумському окружному адміністративному суді, розгляд якої призначено на аналогічну дату.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 10.06.2020р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, при цьому 10.06.2020 року до канцелярії суду від нього надійшла заява, в якій останній просив суд провести підготовче судове засідання в порядку письмового провадження та розпочати розгляд справи по суті у наступному судовому засіданні і подальший розгляд справи здійснювати за його участі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу №160/2052/20 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24 червня 2020 року о 14:30 год.

10 червня 2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній, на виконання вимог ухвали суду від 25 лютого 2020 року, просив долучити до матеріалів справи копії ухвали Краматорського міського суду Донецької області у кримінальній справі №234/12094/19 (провадження №1-кс/234/5472/19) від 11.07.2019р. та ухвали Печерського районного суду м. Києва у кримінальній справі №757/27616/19-к від 31.05.2019р.

У судовому засіданні 24 червня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 24 червня 2020 року проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053) є юридичною особою, яка зареєстрована 14.11.1996 року та запис про яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 27.06.2006р., номер запису - 1 228 120 0000 000244, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровської області (Нікопольське управління, Марганецька ДПІ (м. Марганець) з 23.12.1996 року (дані про взяття на облік як платника податків - 39394856).

Відповідно до витягу з реєстру платників ПДВ №1704064500001 від 31.01.2017р. є платником податку на додану вартість.

На підставі направлення від 26.07.2019 №5131, виданого Головний управлінням ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 - головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Нікопольського управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області, радником податкової та митної справи II рангу, відповідно до п. 19 1 .1. ст. 19 1 п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.л.78.1.1, п.п.78.1.4 Н.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.07.2019 №4462-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Квант-В (код ЄДРПОУ 41848965) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №45022/04-36-14-21/24445053 від 13.08.2019р., яким зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення приписів п.п.185.1 п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану на 1071749,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Квант-В (код ЄДРПОУ 41848965), оскільки господарські операції за договором поставки товару від 07.09.2018 року №0918-3, укладеним з цим суб`єктом господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, позивачем до перевірки було надано видаткові накладні, згідно з якими не можливо ідентифікувати осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції, у зв`язку із відсутністю ПІБ, посади відповідальних осіб та не зазначенням довіреності, відповідно до якої здійснювалось приймання товару. Крім того, перевіркою встановлено, що умовами поставки обладнання згідно договору є DDP м. Слов`янськ, проте правила Інкотермс направлені на регулювання ризиків випадкового знищення або пошкодження продукції, а також контролюють момент повного виконання зобов`язань, що зазначені в договорі, однак, вони не містять інформації щодо моменту, коли товар перестає бути власністю продавця і переходить у розпорядження покупця, отже, перевіркою документально не можливо встановити момент переходу права власності на товар, а значить підтвердити факт самої поставки. На підтвердження факту отримання обладнання від ТОВ Квант-В ТОВ ВКФ Перспектива до перевірки надані накази на відрядження до м. Слов`янськ директора ОСОБА_3 та картка звіту місячного пробігу та витрат паливно-мастильних матеріалів за грудень 2018 року, проте, надані документи не можуть бути достатніми доказами факту отримання товарів, адже місце відрядження не конкретизоване, не надані документи, що були підставою для складання наказів на відрядження (лист - повідомлення від ТОВ Квант - В щодо відвантаження товару, запрошення тощо). Крім того, згідно наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу, щодо взаємовідносин позивача із вищезазначеним контрагентом встановлено відсутність у останнього основних засобів, незначну кількість працюючих (1 особа), які необхідні для здійснення фінансово-господарських операцій, а сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, які задіяні в ланцюгах постачання, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по операціям, направлених на надання вигоди третім особам. Крім того, відповідач вказує про наявність ухвали Краматорського міського суду Донецької області №83063512 від 11.07.2019р. у кримінальній справі №234/12094 (провадження № 1-кс/234/5472/19) та ухвали Печерського районного суду м. Києва №821434847 від 31.05.2019р. у кримінальній справі №757/27616/19-к. Наведені обставини свідчать про відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів. Отже, ТОВ ВКФ Перспектива при укладанні з ТОВ Квант-В договору поставки товарів не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів, та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цього контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі контрагента ТОВ ВКФ Перспектива , що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальним господарським операціям. Вищезазначене свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою. Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. З огляду на означене, за результатом перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його контрагентом.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Перспектива подало до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення за вих. №218 від 21.08.2019р.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області в листі Про результати розгляду заперечень від 02.09.2019р. №100752/10/04-36-14-21 дійшло висновку про те, що висновки акта перевірки від 13.08.2019р. №45022/04-36-14-21/24445053 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053) є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акта перевірки №45022/04-36-14-21/24445053 від 13.08.2019р. Головним управління ДПС у Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0025981421 від 05.09.2020р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1339686,25грн., у тому числі: за основним платежем на 1071749,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 267937,25грн. (т.1 а.с.64).

Отримавши 10.09.2019р. податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019р. №0025981421, ТОВ ВКФ Перспектива , вважаючи це податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте без достатніх на те правових підстав, керуючись п.56.3 ст.56 ПК України, подало скаргу до Державної податкової служби України за вих. №277 від 17.09.2019р.

Листом Державної податкової служби України від 11.10.2019р. №5256/6/41-00-08-ДГ-02 надіслано рішення про продовження строку розгляду скарги у межах терміну, передбаченого п.56.9 Податкового кодексу України до 21.11.2019 року (включно).

Рішенням Державної податкової служби України від 21.11.2019р. за №10912/16/98-00-08-05-02, було повідомлено позивача про те, що доводи скаржника не спростовують висновків акта перевірки, керуючись гл.4 ПКУ, Державна податкова служба України залишила без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2019 №0025981421, а скаргу ТОВ ВКФ ПЕРСПЕКТИВА - без задоволення (т.1 а.с.88-92).

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019 №0025981421 суперечить діючому в Україні законодавству, порушує його права та законні інтереси та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом приписів абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ ВКФ Перспектива та ТОВ Квант-В укладено договір поставки товару №0918-3 від 07.09.2018 року, згідно з умовами якого ТОВ Квант-В (Постачальник) зобов`язується поставити ТОВ ВКФ Перспектива (Покупця) товар, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар відповідно до положень договору.

Пункт 2.1 вищезазначеного Договору визначає, що Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі Специфікацій, оформлених у вигляді додатків до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.2 цього Договору передбачено, що характеристики, що поставляється можуть бути спеціально обумовлені в опитувальних листах або технічних завданнях, оформлених у вигляді додатків до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

На виконання вказаного договору, сторонами була укладена Специфікація №1 від 07 вересня 2018 року на наступний товар: установка підвищення тиску Hydro M4G120.3.380B-SV13-0, насос Lowara NSCE 65-200/220/P25VCC4, насос для брудної води АР12.40.08.А1 1x2, а також Специфікація №2 від 07.09.2018р. на наступний товар:система підвищення тиску з 2-х насосів Hydro MРС-Е 2 СRE3-5 ОРС (у кількості 3 шт.), система підвищення тиску з 2-х насосів Hydro MРС-Е 2 СRE10-4 ОРС, система підвищення тиску з 2-х насосів Hydro MРС-Е 2 СRE5-4 ОРС, шафа керування до станції MРС-Е 2 СRE3-5 ОРС, шафа керування до станції MРС-Е 2 СRE10-4 ОРС та шафа керування до станції MРС-Е 2 СRE5-4 ОРС, на загальну суму 10626272,58грн., в тому числі ПДВ - 1771045,43грн.

За умовами Специфікацій від 07 вересня 2018 року сторони дійшли згоди та встановили наступні умови поставки: DDP Слов`янськ; строк поставки - 7-9 тижнів; умови поставки - 50% передоплата від загальної суми, остаток грошей 50% по факту готовності товару до відвантаження.

Так, на виконання умов договору поставки товару №0918-3 від 07.09.2018 року та Специфікацій №1 та №2 від 07 вересня 2018 року ТОВ Квант-В поставило на користь ТОВ ВКФ Перспектива відповідний товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними №10 від 03.12.2018 р., №13 від 05.12.2018 р., №14 від 06.12.2018 р., №15 від 14.12.2018 р., №20 від 20.12.2018 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатами цих господарських взаємовідносин було складено та зареєстровано: податкову накладну №2 від 05.12.2018р. на суму 3471383,54 грн., в т. ч. ПДВ - 578563,92грн.; податкову накладну №3 від 06.12.2018р. на суму 676352,14грн., в т. ч. ПДВ - 112725,36грн.; податкову накладну №4 від 20.12.2018р. на суму 851928,60грн., в т. ч. ПДВ - 141988,10грн.; податкову накладну №6 від 14.12.2018р. на суму 1430828,11грн., в т. ч. ПДВ - 238471,35грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання товару здійснювалось директором ТОВ ВКФ Перспектива - ОСОБА_3 , що підтверджується наказами (розпорядженнями) про відрядження №65 від 30.11.2018 року, №66 від 07.12.2018 року та карткою звіту місячного пробігу та витрат ПММ (автомобіль газель 270520 НОМЕР_1 ) за грудень 2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар позивачем надано копії платіжних доручень №1309 від 11.09.2018 року, №1392 від 17.10.2018 року, №1661 від 18.12.2018 року, №1678 від 19.12.2018 року, №1705 від 21.12.2018 року, №1716 від 22.12.2018 року, №1714 від 28.12.2018 року.

Як свідчать матеріали справи, придбаний у ТОВ Квант-В товар було використано ТОВ ВКФ Перспектива на виконання умов Договору підряду №508 від 21 червня 2018 року, укладеного з Департаментом житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 33838679, м. Краматорськ, б-р Машинобудівників, 20), відповідно до п. 1.1 якого Підрядник (ТОВ ВКФ Перспектива ) приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту Встановлення індивідуальних підкачувальннх станцій на багатоповерхові та малоповерхові житлові будинки м. Слов`янськ (капітальний ремонт) (далі - Об`єкт), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

На підтвердження виконання робіт за умовами Договору підряду №508 від 21 червня 2018 року позивачем до суду надані копії наступних документів: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), акта приймання виконаних будівельних робіт № 1/1 та № 2 за грудень 2018 р. (примірна форма КБ-2в), відомості ресурсів до Акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 р., загальновиробничі витрати до Акта виконаних будівельних робіт за грудень 2018 р., акти введення в експлуатацію №011-19/35, №008-19/35, №010-19/35, №009-19/35, №006-19/35 та №007-19/35 від 01 березня 2019 року, гарантійні талони та паспорта на обладнання.

Крім того, наявність реально встановленого обладнання на об`єктах капітального ремонту додатково підтверджується фотографічними знімками даного обладнання на місцях його встановлення.

За наведених обставин, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ Квант-В підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Як слідує з наданих до суду документів, розбіжності між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським відносинам ТОВ ВКФ Перспектива з ТОВ Квант-В відсутні.

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаним контрагентом позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Квант-В , оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про недотримання цим контрагентом вимог податкового законодавства та відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, матеріалів товарних запасів, а також складських приміщень тощо суд зазначає наступне.

По-перше, навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

По-друге, жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів з ТОВ Квант-В . При цьому відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зміст укладеного позивачем з ТОВ Квант-В договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, на час укладення угоди між позивачем та його означеним контрагентом, так і на час її виконання, вказані суб`єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані ТОВ Квант-В податкові накладні на підставі укладеного з позивачем договору оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом було задекларовано позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Щодо зауважень відповідача, що позивачем до перевірки було надано видаткові накладні, згідно яких не можливо ідентифікувати осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції, у зв`язку із відсутністю ПІБ, посади відповідальних осіб, не зазначена довіреність, відповідно до якої здійснювалось приймання товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.9 ч.2 ст.9 Закону №996 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відсутність ПІБ, посади відповідальних осіб, не зазначення довіреностей відповідно до яких здійснювалось приймання товару, в видаткових накладних не є суттєвими недоліками первинних документів, що могли б вплинути на можливість врахування документованих ним операцій в бухгалтерському обліку. Тим більше, що наданим до перевірки та до суду документами підтверджено факт отримання товару від ТОВ Квант -В безпосередньо директором ТОВ ВКФ Перспектива - ОСОБА_3 , що підтверджується наказами (розпорядженнями) про відрядження №65 від 30.11.2018 року, №66 від 07.12.2018 року та карткою звіту місячного пробігу та витрат ПММ (автомобіль газель 270520 АЕ 2404 НОМЕР_2 ) за грудень 2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи, а тому, зважаючи на отримання товару саме керівником юридичної особи, довіреність на таке отримання товару не повинна складатися, бо директор діє від імені юридичної особи на підставі Статуту та відомостей, внесених в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність наданих позивачем первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних вище операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Крім того, твердження відповідача, викладені в Акті перевірки відносно того, що умовами поставки обладнання згідно договору є DDP м. Слов`янськ, проте правила Інкотермс направлені на регулювання ризиків випадкового знищення або пошкодження продукції, а також контролюють момент повного виконання зобов`язань, що зазначені в договорі, однак, вони не містять інформації щодо моменту, коли товар перестає бути власністю продавця і переходить у розпорядження покупця, отже, перевіркою документально не можливо встановити момент переходу права власності на товар, а значить підтвердити факт самої поставки, є безпідставними з огляду на наступне.

В самому Акті перевірки відповідачем зазначається, що відповідно до Правил Інкотермс 2010 умова поставки DDP покладають на продавця максимальні обов`язки. Згідно міжнародних правил, продавець повинен надати в зазначене в договорі місце готовий до розвантаження товар, який вже пройшов митне очищення (як експортне, так і імпортне). Умови поставки DDP Інкотермс 2010 визначають, що продавець несе всі ризики і витрати, пов`язані з транспортуванням вантажу, у т.ч. він зобов`язаний сплатити всі збори пов`язані з експортом товару з країн призначення і імпортом в країну призначення.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки товару №0918-3 від 07.09.2018р. встановлено, що приймання товару покупцем по кількості та асортименту проводиться при отриманні товару згідно з товарною накладною.

Крім того, суд зауважує, що оскільки видаткова накладна - це первинний документ постачальника, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи до іншої, від постачальника до покупця, то саме підписані представником ТОВ ВКФ Перспектиа та ТОВ Квант-В видаткові накладні свідчать про перехід права власності на передбачений в них товар від постачальника покупцю.

Крім того, твердження відповідача про те, що на підтвердження факту отримання обладнання від ТОВ Квант-В ТОВ ВКФ Перспектива до перевірки були надані накази на відрядження до м. Слов`янськ директора ОСОБА_3 та картка звіту місячного пробігу та витрат паливно-мастильних матеріалів за грудень 2018 року, проте надані документи не можуть бути достатніми доказами факту отримання товарів, адже місце відрядження не конкретизоване, не надані документи, що були підставою для складання наказів на відрядження (лист - повідомлення від ТОВ Квант - В щодо відвантаження товару, запрошення тощо) також є необґрунтованими, оскільки, документи, на необхідність надання яких вказує контролюючий орган (лист - повідомлення від ТОВ Квант - В щодо відвантаження товару, запрошення тощо), взагалі не є первинними бухгалтерськими документами та не є підставою для відображення операцій в бухгалтерському обліку.

Щодо зазначень контролюючого органу стосовно наявності ухвали Краматорського міського суду Донецької області №83063512 від 11.07.2019р. у кримінальній справі №234/12094/19 (провадження № 1-кс/234/5472/19) та ухвали Печерського районного суду м. Києва №821434847 від 31.05.2019р. у кримінальній справі №757/27616/19-к, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 11 липня 2019 року у справі 234/12094/19 слідує, що судом було встановлено наступне:

Прокурор Краматорської місцевої прокуратури Сосновенко О.В. звернулася до слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів у якому зазначила, що 08.07.2019 до Краматорської місцевої прокуратури надійшла заява про вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного заволодіння бюджетними коштами.

Відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019051390000071 від 09.07.2019, у зв`язку з чим Управлінням захисту економіки в Донецькій області розпочато досудове розслідування. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст.190 ч.1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що аналізом публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2018- 04-27- 001575-а Роботи по проекту Монтаж насосної установки на фільтрувальній станції, м. Слов`янськ (капітальний ремонт) встановлено, що на торги були зареєстровані 3 учасники, а саме ТОВ ВКФ Перспектива . ТОВ Макроторг , ТОВ Донецький інститут води , подані пропозиції яких не відповідали вимогам тендерної документації, а саме в усіх учасників страхова гарантія не відповідала вимогам замовника.

За результатами розгляду зазначених пропозицій дві пропозиції учасників відхилені, та всупереч п. 4 ст. ЗУ Закону України Про публічні закупівлі визнано переможцем пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Перспектива , яка також не відповідала вимогам тендерній документації.

В подальшому головою тендерного комітету Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації до протоколу засідання № 47 від 06.06.2018 були внесені неправдиві відомості, щодо відповідності поданої пропозиції вимогам тендерної документації, ТОВ ВКФ Перспектива і у зв`язку з чим їх було визнано переможцем та укладено договір №507 від 21.06.2018 на суму 5 млн. 994 тис. грн.

Разом з цим, 21.06.2018 між Департаментом житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 33838679) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053) укладено договір підряду № 507. Пунктом 1.1 умов договору виймає на себе зобов`язання виконати роботи по об`єкту Монтаж насосної установки на фільтрувальній станції, м. Слов`янськ (капітальний ремонт) , а Замовник прийняти на оплатити роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно кошторису до договору № 507 від 21.06.2018, під час виконання робіт по проекту Монтаж насосної установки на фільтрувальній станції, м. Слов`янськ (капітальний ремонт) , ТОВ ВКФ Перспектива повинно було встановити систему підвищення тиску з 4 насосів Hydro МРС-Е 4 CR 150-3, за ціною 4 млн. 445 тис. грн.

В ході проведення Управлінням захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки НП України заходів спрямованих на встановлення вартості зазначеного обладнання та його походження отримана інформація про те, що між ТОВ ВКФ Перспектива та ТОВ Квант - В ЄДРПОУ 41848965, укладено договір поставки обладнання, а саме двох систем підвищення тиску з 2-х насосів Hydro МРС-Е 2 CRE3-5 ОРС, за ціною приблизно 571 тис. та 621 тис. грн. відповідно (загальна вартість 1 млн. 192 тис. грн.), та установку підвищеного тиску Hydro M4G120 З 380B-SV13-0 ж ціною приблизно 3 млн. 680 тис. грн. за одиницю, окрім цього ТОВ ВКФ Перспектива , іншого обладнання не придбало, що свідчить про невідповідність встановленого обладнання вимогам тендерній документації та локальному кошторису.

Станом на 03.07.2019, згідно офіційного сайту Е-Data на рахунок ТОВ ВКФ Перспектива за виконання робіт за договором ДО 507 від 21.06.2018 перераховані грошові кошти на загальну суму 5 млн. 921 тис. грн.

Разом з тим встановлено, що між Департамент житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації та ТОВ ВКФ Перспектива в період 2017-2019 укладено наступні договори: № 395 від 16.06.2017 Капітальний ремонт ділянки напірного водоводу від будівлі насосної станції 1-го підйому, м. Слов`янськ на загальну суму 1 млн. 716 тис. грн, № 445 від 07.07.2017 Реконструкція дюкера напірного каналізаційного колектора від КНС №1 та №5 до очисних споруд через р. К. Торець, м. Слов`янськ на загальну суму 1млн. 521 тис грн, № 508 від 21.06.2018 Встановлення індивідуальних підкачувальних станцій на багатоповерхові та малоповерхові житлові будинки м. Слов`янськ (капітальний ремонт) на загальну суму 5 млн 096 тис. грн. Оперативним шляхом встановлено, що обладнання установлене під час проведення капітального ремонту ділянки напірного водоводу від будівлі насосної станції 1-го підйому, м. Слов`янськ та на індивідуальних підкачувальних станціях на багатоповерхових та малоповерхових житлових будинках м. Слов`янськ вимогам тендерній документації та локальному кошторису не відповідає.

Таким чином, встановлені в ухвалі Краматорського міського суду Донецької області №83063512 від 11.07.2019р. у кримінальній справі №234/12094/19 (провадження № 1-кс/234/5472/19) обставини також спростовують доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій між ТОВ ВКФ Перспектива та ТОВ Квант-В , оскільки в цій кримінальній справі не заперечується факт придбання позивачем цього товару у ТОВ Квант-В , а, навпаки, підтверджується, що такий товар було придбано та використано ТОВ ВКФ Перспектива на виконання умов Договору підряду № 508 від 21 червня 2018 року, та саме це обладнання установлене під час проведення капітального ремонту ділянки напірного водоводу від будівлі насосної станції 1-го підйому, м. Слов`янськ та на індивідуальних підкачувальних станціях на багатоповерхових та малоповерхових житлових будинках м. Слов`янськ, однак, на думку слідчого, це обладнання вимогам тендерної документації та локальному кошторису не відповідає, тому з цього приводу і проводяться відповідні слідчі дії.

Також суд зазначає, що не є доказом нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Квант-В ухвала Печерського районного суду м. Києва №821434847 від 31.05.2019р. у кримінальній справі №757/27616/19-к, оскільки вона взагалі не стосується ані позивача, ані ТОВ Квант-В , а винесена в рамках кримінальної справи, в якій йдеться про можливу фіктивність ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код 42150354), яке було контрагентом ТОВ Квант-В .

При цьому, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

Крім того, суд також погоджується з твердженням позивача, що посилання контролюючого органу на здійснення аналізу ланцюгів постачання також не може бути належним доказом оскільки, з 01 липня 2017 запрацював механізм зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: « ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності» .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, в цілому не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності має доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Квант-В в ході виконання реальних господарських операцій з поставки товару.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 05.09.2019р. №0025981421 є протиправним, а, отже, підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 20095,30грн., понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246 , 250 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053, місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд.15-б, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2019р. №0025981421.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053, місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд.15-б, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 20095,30грн. (двадцять тисяч дев`яносто п`ять гривень 30 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст рішення суду складений 17.07.2020р.

Суддя О.М. Турова