Постанова

від 12.11.2020 по справі 160/2052/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/2052/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року в адміністративній справі №160/2052/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Перспектива" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 року до Дніпропетровского окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Перспектива (далі - ТОВ ВКФ Перспектива , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 05.09.2019р. №0025981421, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1339686,25грн. (1071749,00грн. - за податковими зобов`язаннями та 267937,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

В обґрунтування пред`явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість на суму 1071749,00грн., в тому числі за грудень 2018 року у сумі 1071749,00грн., оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Квант-В в ході здійснення реальних господарських операцій за договором поставки товару від 07.09.2018р. №0918-3. Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити та були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цього правочину. Документи, які надані позивачем, є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у контрагента, використання їх у власній господарській діяльності та настання змін в майновому стані платника податків у зв`язку із цим. За таких обставин, підстави для не включення сум податку на додану вартість за такими податковими накладними до складу податкового кредиту у позивача відсутні. При цьому, чинне законодавство не ставить виникнення у платника податку права на податковий кредит у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього трудових ресурсів, основних фондів, бо така відсутність не може впливати на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період надання послуг. Крім того, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо, навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків та виникнення у нього права на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Усі доводи відповідача, на які є посилання в акті перевірки, заперечуючи проти податкових наслідків вищезазначених операцій, зводяться до наявної у податкового органу інформації щодо ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року у справі №757/27616/19-к та ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 11.07.2019 року у справі 243/12094/19, проте відповідач не наводить та не надає доказів щодо наявності вироків у цих кримінальних провадженнях, а також доказів обізнаності позивача щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. При цьому, порушення кримінальної справи не є беззаперечним доказом, що підтверджує безтоварність спірних угод, а, навпаки, у даному випадку вказані в означеній ухвалі Краматорського міського суду Донецької області від 11.07.2019 року у справі 243/12094/19 обставини свідчать про те, що товари за договором позивача з ТОВ Квант-В в дійсності були поставлені, однак, на думку слідчого, не відповідали вимогам тендерної документації. Також позивач наголошує, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Не можуть слугувати свідченням безтоварності господарських операцій і твердження податкового органу про відсутність у постачальника позивача ТОВ Квант-В необхідних умов для досягнення результатів виконання спірних операцій з поставки товарів в силу відсутності персоналу, основних засобів, виробничих активів, адже ці доводи є оцінкою контрагентів, за дії та поведінку яких підприємство не може нести відповідальність. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2019р. №0025981421.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також підстав позову, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053) є юридичною особою, яка зареєстрована 14.11.1996 року та запис про яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 27.06.2006р., номер запису - 1 228 120 0000 000244, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровської області (Нікопольське управління, Марганецька ДПІ (м. Марганець) з 23.12.1996 року (дані про взяття на облік як платника податків - 39394856).

Відповідно до витягу з реєстру платників ПДВ №1704064500001 від 31.01.2017р. є платником податку на додану вартість.

На підставі направлення від 26.07.2019 №5131, виданого Головний управлінням ДФС у Дніпропетровській області, Задорожньою Наталею Миколаївною - головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Нікопольського управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області, радником податкової та митної справи II рангу, відповідно до п. 19 1 .1. ст. 19 1 п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.л.78.1.1, п.п.78.1.4 Н.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.07.2019 №4462-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Квант-В (код ЄДРПОУ 41848965) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №45022/04-36-14-21/24445053 від 13.08.2019р., яким зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення приписів п.п.185.1 п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану на 1071749,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Квант-В (код ЄДРПОУ 41848965), оскільки господарські операції за договором поставки товару від 07.09.2018 року №0918-3, укладеним з цим суб`єктом господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, позивачем до перевірки було надано видаткові накладні, згідно з якими не можливо ідентифікувати осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції, у зв`язку із відсутністю ПІБ, посади відповідальних осіб та не зазначенням довіреності, відповідно до якої здійснювалось приймання товару. Крім того, перевіркою встановлено, що умовами поставки обладнання згідно договору є DDP м. Слов`янськ, проте правила Інкотермс направлені на регулювання ризиків випадкового знищення або пошкодження продукції, а також контролюють момент повного виконання зобов`язань, що зазначені в договорі, однак, вони не містять інформації щодо моменту, коли товар перестає бути власністю продавця і переходить у розпорядження покупця, отже, перевіркою документально не можливо встановити момент переходу права власності на товар, а значить підтвердити факт самої поставки. На підтвердження факту отримання обладнання від ТОВ Квант-В ТОВ ВКФ Перспектива до перевірки надані накази на відрядження до м. Слов`янськ директора ОСОБА_1 та картка звіту місячного пробігу та витрат паливно-мастильних матеріалів за грудень 2018 року, проте, надані документи не можуть бути достатніми доказами факту отримання товарів, адже місце відрядження не конкретизоване, не надані документи, що були підставою для складання наказів на відрядження (лист - повідомлення від ТОВ Квант - В щодо відвантаження товару, запрошення тощо). Крім того, згідно наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу, щодо взаємовідносин позивача із вищезазначеним контрагентом встановлено відсутність у останнього основних засобів, незначну кількість працюючих (1 особа), які необхідні для здійснення фінансово-господарських операцій, а сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, які задіяні в ланцюгах постачання, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по операціям, направлених на надання вигоди третім особам. Крім того, відповідач вказує про наявність ухвали Краматорського міського суду Донецької області №83063512 від 11.07.2019р. у кримінальній справі №234/12094 (провадження № 1-кс/234/5472/19) та ухвали Печерського районного суду м. Києва №821434847 від 31.05.2019р. у кримінальній справі №757/27616/19-к. Наведені обставини свідчать про відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів. Отже, ТОВ ВКФ Перспектива при укладанні з ТОВ Квант-В договору поставки товарів не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів, та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цього контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі контрагента ТОВ ВКФ Перспектива , що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальним господарським операціям. Вищезазначене свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою. Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. З огляду на означене, за результатом перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його контрагентом.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Перспектива подало до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення за вих. №218 від 21.08.2019р.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області в листі Про результати розгляду заперечень від 02.09.2019р. №100752/10/04-36-14-21 дійшло висновку про те, що висновки акта перевірки від 13.08.2019р. №45022/04-36-14-21/24445053 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ Перспектива (код ЄДРПОУ 24445053) є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акта перевірки №45022/04-36-14-21/24445053 від 13.08.2019р. Головним управління ДПС у Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0025981421 від 05.09.2020р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1339686,25грн., у тому числі: за основним платежем на 1071749,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 267937,25грн. (т.1 а.с.64).

Отримавши 10.09.2019р. податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019р. №0025981421, ТОВ ВКФ Перспектива , вважаючи це податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте без достатніх на те правових підстав, керуючись п.56.3 ст.56 ПК України, подало скаргу до Державної податкової служби України за вих. №277 від 17.09.2019р.

Листом Державної податкової служби України від 11.10.2019р. №5256/6/41-00-08-ДГ-02 надіслано рішення про продовження строку розгляду скарги у межах терміну, передбаченого п.56.9 Податкового кодексу України до 21.11.2019 року (включно).

Рішенням Державної податкової служби України від 21.11.2019р. за №10912/16/98-00-08-05-02, було повідомлено позивача про те, що доводи скаржника не спростовують висновків акта перевірки, керуючись гл.4 ПКУ, Державна податкова служба України залишила без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2019 №0025981421, а скаргу ТОВ ВКФ ПЕРСПЕКТИВА - без задоволення (т.1 а.с.88-92).

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019 №0025981421 суперечить діючому в Україні законодавству, порушує його права та законні інтереси та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємому періоді, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування..

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, у відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до підпункту в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

З аналізу приведених норм законодавства вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Як вбачається з матеріалів справи в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Квант-В між якими було укладено договір поставки товару №0918-3 від 07.09.2018 року, згідно з умовами якого ТОВ Квант-В (Постачальник) зобов`язується поставити ТОВ ВКФ Перспектива (Покупця) товар, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар відповідно до положень договору.

Пункт 2.1 вищезазначеного Договору визначає, що Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі Специфікацій, оформлених у вигляді додатків до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.2 цього Договору передбачено, що характеристики, що поставляється можуть бути спеціально обумовлені в опитувальних листах або технічних завданнях, оформлених у вигляді додатків до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

На виконання вказаного договору, сторонами була укладена Специфікація №1 від 07 вересня 2018 року на наступний товар: установка підвищення тиску Hydro M4G120.3.380B-SV13-0, насос Lowara NSCE 65-200/220/P25VCC4, насос для брудної води АР12.40.08.А1 1x2, а також Специфікація №2 від 07.09.2018р. на наступний товар:система підвищення тиску з 2-х насосів Hydro MРС-Е 2 СRE3-5 ОРС (у кількості 3 шт.), система підвищення тиску з 2-х насосів Hydro MРС-Е 2 СRE10-4 ОРС, система підвищення тиску з 2-х насосів Hydro MРС-Е 2 СRE5-4 ОРС, шафа керування до станції MРС-Е 2 СRE3-5 ОРС, шафа керування до станції MРС-Е 2 СRE10-4 ОРС та шафа керування до станції MРС-Е 2 СRE5-4 ОРС, на загальну суму 10626272,58грн., в тому числі ПДВ - 1771045,43грн.

За умовами Специфікацій від 07 вересня 2018 року сторони дійшли згоди та встановили наступні умови поставки: DDP Слов`янськ; строк поставки - 7-9 тижнів; умови поставки - 50% передоплата від загальної суми, остаток грошей 50% по факту готовності товару до відвантаження.

Так, на виконання умов договору поставки товару №0918-3 від 07.09.2018 року та Специфікацій №1 та №2 від 07 вересня 2018 року ТОВ Квант-В поставило на користь ТОВ ВКФ Перспектива відповідний товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними №10 від 03.12.2018 р., №13 від 05.12.2018 р., №14 від 06.12.2018 р., №15 від 14.12.2018 р., №20 від 20.12.2018 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатами цих господарських взаємовідносин було складено та зареєстровано: податкову накладну №2 від 05.12.2018р. на суму 3471383,54 грн., в т. ч. ПДВ - 578563,92грн.; податкову накладну №3 від 06.12.2018р. на суму 676352,14грн., в т. ч. ПДВ - 112725,36грн.; податкову накладну №4 від 20.12.2018р. на суму 851928,60грн., в т. ч. ПДВ - 141988,10грн.; податкову накладну №6 від 14.12.2018р. на суму 1430828,11грн., в т. ч. ПДВ - 238471,35грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання товару здійснювалось директором ТОВ ВКФ Перспектива - ОСОБА_1 , що підтверджується наказами (розпорядженнями) про відрядження №65 від 30.11.2018 року, №66 від 07.12.2018 року та карткою звіту місячного пробігу та витрат ПММ (автомобіль газель 270520 НОМЕР_1 ) за грудень 2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар позивачем надано копії платіжних доручень №1309 від 11.09.2018 року, №1392 від 17.10.2018 року, №1661 від 18.12.2018 року, №1678 від 19.12.2018 року, №1705 від 21.12.2018 року, №1716 від 22.12.2018 року, №1714 від 28.12.2018 року.

Як свідчать матеріали справи, придбаний у ТОВ Квант-В товар було використано ТОВ ВКФ Перспектива на виконання умов Договору підряду №508 від 21 червня 2018 року, укладеного з Департаментом житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 33838679, м. Краматорськ, б-р Машинобудівників, 20), відповідно до п. 1.1 якого Підрядник (ТОВ ВКФ Перспектива ) приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту Встановлення індивідуальних підкачувальннх станцій на багатоповерхові та малоповерхові житлові будинки м. Слов`янськ (капітальний ремонт) (далі - Об`єкт), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

На підтвердження виконання робіт за умовами Договору підряду №508 від 21 червня 2018 року позивачем до суду надані копії наступних документів: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), акта приймання виконаних будівельних робіт № 1/1 та № 2 за грудень 2018 р. (примірна форма КБ-2в), відомості ресурсів до Акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 р., загальновиробничі витрати до Акта виконаних будівельних робіт за грудень 2018 р., акти введення в експлуатацію №011-19/35, №008-19/35, №010-19/35, №009-19/35, №006-19/35 та №007-19/35 від 01 березня 2019 року, гарантійні талони та паспорта на обладнання.

Крім того, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ Квант-В підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар.

Також варто вказати на те, що додатковими доказами реально встановленого обладнання на об`єктах капітального ремонту у м.Слов`янськ виступають акти вводу в експлуатацію, фотографічні знімки даного обладнання на об`єктах місцях встановлення, а також паспорти якості на обладнання та гарантійні талони.

Стосовно посилань контролюючого органу стосовно наявності ухвали Краматорського міського суду Донецької області №83063512 від 11.07.2019 року у кримінальній справі №234/12094/19 (провадження № 1 -кс/234/5472/19), судова колегія вважає, що дана ухвала Краматорського міського суду Донецької області підтверджує як факт придбання обладнання у ТОВ Квант-В , так і факт встановлення придбаного обладнання під час проведення капітального ремонту ділянки напірного водоводу від будівлі насосної станції 1-го підйому, м. Слов`янськ та на індивідуальних підкачувальних станціях на багатоповерхових та малоповерхових житлових будинках м. Слов`янськ.

Заперечуючи реальність господарських операцій Позивача із ТОВ Квант-В , податковий орган в акті перевірки посилається на здійснення аналізу ланцюгів постачання на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, але необхідно зазначити, що аналіз здійснено лише за період в якому ТОВ ВКФ Перспектива мав взаємовідносини із ТОВ Квант-В .

Крім того, аналіз даних ЄРПН не може бути достатнім та допустимим доказом, оскілки з 01 липня 2017 запрацював механізм зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України

Так відповідно до абз.3 п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Фактично вказаною нормою встановлено імперативну норму, яка дає покупцю товарів безумовне право на податковий кредит який не потребує будь якого доказування при умові реєстрації такої накладної в ЄРПН.

Наявність такої норми обумовлена тим, що з 01 липня 2017 року кожна податкова накладна перевіряється на відповідність критеріям ризику та на можливість реального здійснення вказаних у такій накладній операцій з надання послуг та/або постачання товарів.

Враховуючи вище наведене колегія суддів зазначає, що взаємовідносини між ТОВ ВКФ Перспектива та ТОВ Квант-В відбувались у грудні 2018 року, та складені на підставі таких взаємовідносин податкові накладні згідно акту перевірки є зареєстрованими в ЄРПН.

Отже, контролюючим органом під час проведення перевірки не взято до уваги, що відповідно до приписів статті 201 ПК України ТОВ ВКФ Перспектива по взаємовідносинам із ТОВ Квант-В правомірно сформувало податковий кредит оскільки факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН свідчить про реальність здійснення господарських операцій.

Доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо, є безпідставними, оскільки для проведення господарських операцій щодо постачання товарів, виконання робіт наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов`язковим, оскільки такі активи можуть орендуватися.

Також слід зазначити те, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагентів, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Отже, враховуючи, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом в ході саме виконання реальних господарських операцій з поставвки товару ТОВ Квант-В , колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2019 року №0025981421.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року в адміністративній справі №160/2052/20 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов