Рішення

від 17.07.2020 по справі 420/1446/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1446/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Бойко О.Я.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Ювента» до Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000121/2 від 27.08.2019 року, № UA500060/2019/000122/2 від 29.08.2019 року,- вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

20.02.2020 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Ювента» , звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

(1) визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2019/000121/2 від 27.08.2019 р. № UA 500060/2019/000122/2 від 29.08.2019 р.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента є юридичною особою та здійснює господарську діяльність в сфері оптової торгівлі товарами.

15.03.2017 року позивач уклав з Компанією Shanghai Champion Trading Co. Ltd Китай, зовнішньоекономічний контракт №SСТ-01, відповідно до якого суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку двухстійкових автомобільних підіймачів вантажопід`ємністю понад 4 т (електрогідравлічні), в кількості вказаної в інвойсах, які є невід`ємними додатками до даного контракту.

23.08.2019 р. позивач заявив до митного оформлення отриманий від з Компанії Shanghai Champion Trading Co. Ltd за вищевказаним контрактом товар: двухстійкові автомобільні підіймачі та подано до Одеської митниці вантажну митну декларацію № UA500060.2019.026037 від 23.08.2019 р.

Митна вартість вказаного вище товару визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2019 року № SСТ-01 та становить 36627,87 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у декларації митної вартості товару Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента було подано митному органу зовнішньоекономічний контракт № SСТ-01 від 15.03.2017 р. доповнення до зовнішньоекономічного контракту № SСТ-01 від б/н від 01.08.2018 р., договір про надання послуг митного брокера №15/2019 від 15.08.2019 року, договір про перевезення №Y-2016 від 24.11.2016 року, банківські платіжні документи, що стосуються товару № 163 від 15.05.2019 року, №182 від 05.07.2019 року, №8 від 12.08.2019, пакувальний лист А190510 від 03.07.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) А190510 від 03.07.2019 року, коносамент SHALEG 1906101 від 15.07.2019 р. автотранспортну накладну А440523 від 22.08.2019, декларацію про походження товару А190510 від 03.07.2019, рахунок-фактуру про надання транс, посилаючись на пункт 3 статі 53 МКУ з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України відмовила у прийнятті митної декларації вказавши, що подані декларантом документи містять розбіжності.

А також відповідач запросив від позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів декларантом було надано аргументовану відповідь №1 від 27.08.2020 щодо відсутності розбіжностей, надано копію проформи №А190510 від 10.05.2019 р. з умовами та строками оплати товару, копії бухгалтерських довідок по оплаті товару та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією.

За результатом Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00549.

Рішенням Одеської митниці від 27.08.2019 № UA 500060/2019/000121/2 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість товару складає 1415,3070 долларів США за одиницю, загальна сума 48120,4434 долларів США.

24.03.2017 р. позивач уклав з Компанією Hauvrex Automotive (Lin' an) Co. Ltd , Китай зовнішньоекономічний контракт № НАЕ-02, відповідно до якого суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку товару в кількості вказаної в інвойсах, які є невід`ємними додатками до даного контракту.

27.08.2019 р. позивач заявив до митного оформлення отриманий від Компанії Hauvrex Automotive (Lin' an) Co. Ltd за вищевказаним контрактом товар: та подано до Одеської митниці вантажну митну декларацію №UА500060.2019.026333 від 27.08.2019р.

Митна вартість вказаного вище товару визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 24.03.2019 року № НАЕ-02 та становить 38298,85 доларів СIА, 323,12 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у декларації митної вартості товару Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента було подано митному органу зовнішньоекономічний контракт № НАЕ-02 від 24.03.2017 року, договір про надання послуг митного брокера №15/2019 від 15.08.2019 року, договір про перевезення №Y-2016 від 24.11.2016 року, банківські платіжні документи, що стосуються товару № 161 від 06.05.2019 року, №181 від 05.07.2019 року, №9 від 12.08.2019, пакувальний лист б/н від 28.09.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) 190411А010054 від 28.06.2019 року, коносамент DALLEG1907017 від 13.07.2019 року, автотранспортну накладну 440507 від 26.08.2019, декларацію про походження товару б/н від 28.06.2019, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №13 від 13.08.2019, інші некласифіковані документи.

Відповідач посилаючись на пункт 3 статі 53 МКУ з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України відмовила у прийнятті митної декларації вказавши, що подані декларантом документи містять розбіжності.

А також відповідач запросив від позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів декларантом було надано аргументовану відповідь №1 від 27.08.2019 щодо відсутності розбіжностей, надано копію проформи №1904UA010054 від 26.04.2019 р. зі строками оплати товару та реквізитами продавця копію бухгалтерської довідки по оплаті товару та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією.

За результатом Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00553.

Рішенням Одеської митниці від 29.08.2019 № UA 500060/2019/000122/2 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість товару складає 996,12 долларів США за одиницю, загальна сума 51798,2452 долларів США, складає 180,2250 долларів США за одиницю загальна сума 360,452 доларів США.

Позивач вважає, що рішення № UA 500060/2019/000121/2 від 27.08.2019 р. № UA 500060/2019/000122/2 від 29.08.2019 р. є протиправними, оскільки були прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.

(б) Позиція Відповідача

Під час митного контролю товарів за митними деклараціями (МД) №UА500060/2019/026037 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу таї управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Крім того, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності , визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА 500060/2019/026037 було встановлено, що в поданих документам містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті заоцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно з п.9.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.03.2017 р. №SСТ-01 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару;

2) у поданому до митного оформлення інвойсі №А190510 від 03.07.2019 відсутні банківські реквізити сторін зовнішньоекономічної угоди, у той же час згідно п.7.1овнішньоекономічного договору (контракту) від 15.03.2017 № SСТ-01 оплата здійснюється на піставі рахунку продавця;

3)у банківському платіжному документі від 05.07.2019 №182 та від 15.05.2019№163 є посилання лише на контракт від 15.03.2017 № SСТ-01 тобто вони не дають змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата. Також у поданих документах не зазначено яким саме чином здійснюється передолата за товар, згідно контракту можливо 3-ма способами.

4) згідно п. 8. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.03.2017 №SСТ-01 продавець надає покупцю серед іншого копію митної декларації країни відправлення яка не була надана до митного оформлення.

За результатами проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспекторат та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару є більшим: МД від 19.08.2019 р. №иА 100210/2019/760822 та становить 2,02 дол. США за кг нетто (ніж заявлено декларантом 1,53 дол. США за кг нетто).

Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивача або його уповноважені представники до Одеської митниці ДФС не надано.

Таким чином, на думку представника відповідача прийняті рішення про коригування митної вартості товарів є правомірні та не належать до скасування.

ІІІ. Процедура та рух справи

25.02.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

27.05.2020 р. ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання залучено у якості другого відповідача Одеську митницю Держмитслужби.

03.07.2020 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті та призначено судове засідання на 13.07.2020 р.

13.07.2020 р. ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження по справі у відповідності до ч. 9 ст.205 КАС України.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента є юридичною особою та здійснює господарську діяльність в сфері оптової торгівлі товарами.

15.03.2017 року позивач уклав з Компанією Shanghai Champion Trading Co. Ltd Китай, зовнішньоекономічний контракт №SСТ-01, відповідно до якого суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку двухстійкових автомобільних підіймачів вантажопід`ємністю понад 4 т (електрогідравлічні), в кількості вказаної в інвойсах, які є невід`ємними додатками до даного контракту (а.с.24-30).

23.08.2019 р. позивач заявив до митного оформлення отриманий від з Компанії Shanghai Champion Trading Co. Ltd за вищевказаним контрактом товар: двухстійкові автомобільні підіймачі та подано до Одеської митниці вантажну митну декларацію № UA500060.2019.026037 від 23.08.2019 р. (а.с.21-23).

Митна вартість вказаного вище товару визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2019 року № SСТ-01 та становить 36627,87 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у декларації митної вартості товару Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента було подано митному органу зовнішньоекономічний контракт № SСТ-01 від 15.03.2017 р. доповнення до зовнішньоекономічного контракту № SСТ-01 від б/н від 01.08.2018 р., договір про надання послуг митного брокера №15/2019 від 15.08.2019 року, договір про перевезення №Y-2016 від 24.11.2016 року, банківські платіжні документи, що стосуються товару № 163 від 15.05.2019 року, №182 від 05.07.2019 року, №8 від 12.08.2019, пакувальний лист А190510 від 03.07.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) А190510 від 03.07.2019 року, коносамент SHALEG 1906101 від 15.07.2019 р. автотранспортну накладну А440523 від 22.08.2019, декларацію про походження товару А190510 від 03.07.2019, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №12від 13.08.2019, інші некласифіковані документи (а.с.31-45).

Відповідач посилаючись на пункт 3 статі 53 МКУ з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України відмовила у прийнятті митної декларації вказавши, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме:

1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст,58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.9.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.03.2017 № SСТ-01 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2)у поданому до митного оформлення інвойсі №А 190510 від 03.07.2019 відсутні банківські реквізити сторін зовнішньоекономічної угоди, у той же час згідно п.7.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.03.2017 № SСТ-01 оплата здійснюється на піставі рахунку продавця;

3)у банківському платіжному документі від 05.07.2019 №182 та від 15.05.2019 №163 є посилання лише на контракт від 15.03.2017 № SСТ-01 тобто вони не дають змог уідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата. Також у поданих документах не зазначено яким саме чином здійснюється передолата за товар, згідно контракту можливо 3-ма способами.

4)згідно п. 8. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.03.2017 № SСТ-01 продавець надає покупцю серед іншого копію митної декларації країни відправлення яка не булана дана до митного оформлення. Додатково інформуємо, що відповідно до статті 254 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-УІ ПРО МИТНИИ КОДЕКС УКРАЇНИ ), органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

А також відповідач запросив від позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів декларантом було надано аргументовану відповідь №1 від 27.08.2019 р. (а.с.19-20) щодо відсутності розбіжностей, надано копію проформи №А190510 від 10.05.2019 р. з умовами та строками оплати товару, копії бухгалтерських довідок по оплаті товару та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією.

За результатом Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00549 (а.с.48).

Рішенням Одеської митниці від 27.08.2019 № UA 500060/2019/000121/2 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість товару складає 1415,3070 долларів США за одиницю, загальна сума 48120,4434 долларів США (а.с.46-47).

24.03.2017 р. позивач уклав з Компанією Hauvrex Automotive (Lin' an) Co. Ltd , Китай зовнішньоекономічний контракт № НАЕ-02, відповідно до якого суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку товару в кількості вказаної в інвойсах, які є невід`ємними додатками до даного контракту (а.с.57-63).

27.08.2019 р. позивач заявив до митного оформлення отриманий від Компанії Hauvrex Automotive (Lin' an) Co. Ltd за вищевказаним контрактом товар: та подано до Одеської митниці вантажну митну декларацію №UА500060.2019.026333 від 27.08.2019р.

Митна вартість вказаного вище товару визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 24.03.2019 року № НАЕ-02 та становить 38298,85 доларів США, 323,12 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у декларації митної вартості товару Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента було подано митному органу зовнішньоекономічний контракт № НАЕ-02 від 24.03.2017 року, договір про надання послуг митного брокера №15/2019 від 15.08.2019 року, договір про перевезення №Y-2016 від 24.11.2016 року, банківські платіжні документи, що стосуються товару № 161 від 06.05.2019 року, №181 від 05.07.2019 року, №9 від 12.08.2019, пакувальний лист б/н від 28.09.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) 190411А010054 від 28.06.2019 року, коносамент DALLEG1907017 від 13.07.2019 року, автотранспортну накладну 440507 від 26.08.2019, декларацію про походження товару б/н від 28.06.2019, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №13 від 13.08.2019, інші некласифіковані документи (а.с.71-91).

Відповідач посилаючись на пункт 3 статі 53 МКУ з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України відмовила у прийнятті митної декларації вказавши, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме:

1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст,58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.9.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.03.2017 № НАЕ-02 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2)у поданому до митного оформлення інвойсі №1904UA010054 від 28.06.2019 відсутні банківські реквізити сторін зовнішньоекономічної угоди, у той же час згідно п.7.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.03.2017 № НАЕ-02 оплата здійснюється на піставі рахунку продавця;

3)у банківському платіжному документі від 06.05.2019 №161 та від 05.07.2019 №181, №9 від 12.08.2019 р. є посилання лише на контракт від 15.03.2017 № НАЕ-02 тобто вони не дають змог уідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата.

4)згідно п. 8. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.03.2017 № НАЕ-02 продавець надає покупцю серед іншого копію митної декларації країни відправлення яка не булана дана до митного оформлення. Додатково інформуємо, що відповідно до статті 254 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-УІ ПРО МИТНИИ КОДЕКС УКРАЇНИ ), органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

А також відповідач запросив від позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів декларантом було надано аргументовану відповідь №1 від 29.08.2020 щодо відсутності розбіжностей, надано копію проформи №1904UA010054 від 26.04.2019 р. зі строками оплати товару та реквізитами продавця копію бухгалтерської довідки по оплаті товару та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією (а.с.49-50).

За результатом Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00553 (а.с.48).

Рішенням Одеської митниці від 29.08.2019 № UA 500060/2019/000122/2 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість товару складає 996,12 долларів США за одиницю, загальна сума 51798,2452 долларів США, складає 180,2250 долларів США за одиницю загальна сума 360,452 доларів США (а.с.46-47).

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод и визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купі в лі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. З ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Суд встановив, що підставою прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, стали висновки митного органу про те, подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача виходячи з наступного.

Щодо прийнятого відповідачем рішення № UA 500060/2019/000121/2 від 27.08.2019 р. з посиланням на відповідні розбіжності, суд зазначає наступне.

Як було вже зазначено вище по тексту - дані щодо вартості пакування, яке входить у вартість товару зазначені у п.9.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.03.2017 р. № SСТ-01 та стосуються усіх поставок за даним договором. У наданому до митного оформлення інвойсі №А190510 від 03.07.2019 р. є посилання на зовнішньоекономічний договір № SСТ-01 від 15.03.2017 р. та оплата за даною поставкою здійснювалася на підставі проформи № А190510 від 10.05.2019 р. до контракту від 15.03.2017 р. № SСТ-01 де вказано банківські реквізити продавця, умов та строки оплати.

Крім того, продавець товару не надав копію митної декларації країни відправлення.

Також, позивач надав відповідачу копії проформи №А190510 від 10.05.2019 р. з умовами та строками оплати товару, копії бухгалтерських довідок по оплаті товару та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією.

Щодо прийнятого відповідачем рішення № UA 500060/2019/000122/2 від 29.08.2019 р. з посиланням на відповідні розбіжності, суд зазначає наступне.

Як було вже зазначено вище по тексту - дані щодо вартості пакування, яке входить у вартість товару зазначені у п.9.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.03.2017 р. № НАЕ-02 стосуються усіх поставок за даним договором. У наданому до митного оформлення інвойсі №1904UА010054 від 28.06.2019 р. є посилання на зовнішньоекономічний договір № НАЕ-02 від 24.03.2017 р. та оплата за даною поставкою здійснювалася на підставі проформи № 1904UА010054 від 26.04.2019 р. та інвойсу № 1904UА010054 від 28.06.2019 р. до контракту від 24.03.2017 р. № НАЕ-02 де вказано банківські реквізити продавця та строки оплати.

Крім того, продавець товару не надав копію митної декларації країни відправлення.

Також, позивач надав відповідачу копії проформи №1904UА010054 від 26.04.2019 р. з умовами та строками оплати товару, копії бухгалтерської довідки по оплаті товару та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією.

Дані висновки відповідача є необґрунтованими, та Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому, дані документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому Одеською митницею безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019р. у справі №815/6780/15, від 06.09.2019р. у справі №803/1212/14 та ін.

Таким чином, суд робить висновок, що контролюючому органу позивач надав повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач не довів, що документи подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведено.

Крім того, щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є безумовною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з огляду на вищевикладене суд робить висновок, що прийняті відповідачем № UA 500060/2019/000121/2 від 27.08.2019 р. № UA 500060/2019/000122/2 від 29.08.2019 р. є протиправне та належить до скасування.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

VI. Судові витрати

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2019/000121/2 від 27.08.2019 р. № UA 500060/2019/000122/2 від 29.08.2019 р.

3. Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента (ЄДРПОУ 37477029) судовий збір у розмірі 9406 (дев`ять тисяч чотириста шість),86 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента адреса:65012, м. Одеса, вул. Катерининська,87 код ЄДРПОУ 37477029.

Відповідач - Одеська митниця ДФС, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, код ЄДРПОУ 39441717.

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, код ЄДРПОУ 43333459.

Головуючий суддя Бойко О.Я.

.