Рішення

від 13.07.2020 по справі 440/2305/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2305/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2305/20 за позовом Приватного підприємства "Дорада" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2020 року Приватне підприємство "Дорада" (надалі - позивач, ПП "Дорада") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач, Дніпровська митниця) , в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UA110000/2020/000100/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2020/00065, складених Дніпровською митницею 18.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на обставини порушення його прав через безпідставні, як на його думку, висновки митного органу про заниження митної вартості товару - насіння коріандру, під час його митного оформлення при ввезенні на територію України, оскільки декларантом були подані усі необхідні та належні документи для митного оформлення.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі (без залучення третьої особи) та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

26.05.2020 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позов не визнає з огляду на правомірність рішення щодо коригування митної вартості за наслідками встановлення розбіжностей у документах, що підтверджують заявлену митну вартість. Враховуючи неможливість застосування методів визначення митної вартості 2а) та 2б), до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 22.08.2019 №UA807190/2019/18700 - 2,64 євро/кг. Вказує, що до митного оформлення ПП "Дорада" доданий рахунок від 06.02.2020 №166, який не містить зазначень щодо конкретних умов оплати вартості за товар. Надана декларантом копія контракту №26433 не містить інформації щодо посадових осіб та їх повноважень на укладання зовнішньоекономічних договорів. Передбачено наявність фітосанітарного сертифікату, який до митного оформлення не надано. За результатами додаткового опрацювання поданих документів встановлено розбіжності в числових значеннях щодо вартості партії товару та фактичної оплати. При цьому додані до позову копія платіжного доручення від 26.02.2020 №18 та експертний висновок від 25.02.2020 №В-116 не можуть бути предметом судового аналізу, оскільки до митного оформлення вони не надавалися (а.с. 78-86).

У відповіді на відзив позивач, у спростування тверджень відповідача, вказав, що на стадії проведення консультації відповідачу надавалася інформація про те, що оплата за товар проведена згідно з умовами зовнішньо-економічного контракту, а в платіжному документі на передоплату чітко вказано призначення платежу. Позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що платіжне доручення №18 від 26.02.2020 не може бути предметом судового аналізу, оскільки даний документ підтверджує належне виконання умов договору та його ціну. Зазначив, що відповідачем лише у додатках до відзиву надано копію декларації від 22.08.2019 №UA807190/2019/18700, за якою здійснювалося коригування митної вартості товару позивачу та не надано жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов постанови, комерційних умов надано не було. Відповідачем ні на стадії досудового вирішення спорту, ні у відзиві на позов так і не надано розрахунку, який визначає вартість товару "насіння коріандру" за ціною 2,64 євро/кг, не наведено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів, як і фактів, які виплинули на таке коригування (а.с. 128-131).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ПП "Дорада" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 32635793), основним напрямком господарської діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля.

30.01.2020 між позивачем (Покупець) та "Біосем Селект" ЕООД, Болгарія (Продавець) укладено контракт №26433, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар - насіння коріандру (для подальшої переробки) у кількості 15 тонн +- 10%. Ціна за товар встановлюється в Євро та складає 1250,00 Євро за 1000 кг нетто. Сума контракту складає 18 750,00 Євро. Контракт вступає в законну силу з моменту його підписання та є дійсним до 30.04.2020. Продавець відпускає товар Покупцю на умовах DAP - Полтава, Україна, отримувач вантажу: ПП "Дорада". Якість товару, що поставляється Продавцям повинна відповідати дійсним на території України стандартам. Платіж за відвантажений товар здійснюється в Євро, оплата після прибуття товару, за згодою сторін допускається передоплата. Продавець надає Покупцю наступні документи: інвойс, коносамент або CMR, Сертифікат якості, фітосанітарний сертифікат, сертифікат про походження товару (а.с. 98-99).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Відділу митного оформлення №1 митного поста "Полтава" митну декларацію № UA110320/2020/002300 від 18.02.2020 (а.с. 87-88) з доданими до неї документами - копію контракту №26433 від 30.01.2020 та копію рахунку (інвойсу) №166 від 06.02.2020 (а.с. 95), де вказана ціна за одиницю товару 1000 кг "насіння коріандру" - 1250,00 Євро.

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною зовнішньо-економічного контракту (графа 42 митної декларації).

За результатами перевірки митної декларації відповідач дійшов висновку про необхідність витребування додаткових документів, у зв`язку з чим на адресу позивача надіслав відповідне електронне повідомлення №1 від 18.02.2020 (а.с. 108-109).

18.02.2020 позивач надав відповідь на запит та додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ЕМД №UA110320/2020/002300 від 18.02.2020, а саме: копію митної декларації країни відправлення (а.с. 101), платіжне доручення про сплату (часткову) вартості товару (а.с. 100), фітосанітарний сертифікат країни відправлення (а.с. 114).

За результатами вивчення поданих позивачем документів, контролюючий орган направив позивачу повідомлення №2 від 18.02.2020 щодо наявних розбіжностей у наданих до митного оформлення документах, оскільки рахунок №166 містить інформацію про те, що вартість партії товару становить 18750,00 Євро, а платіжне доручення №17 свідчить про оплату 16500,00 Євро, на що ПП "Дорада" надано відповідь, що згідно п. 5.1 Контракту 26433 від 30.01.2020 оплата за товар здійснюється в Євро після прибуття товару. За домовленістю сторін допускається передплата. За усним погодженням - "Biosem Select" LTD прийнято рішення про часткову передплату за товар у розмірі 16500 Євро. Повна вартість товару складає 18500 Євро. Інші документи для підтвердження митної вартості товару протягом 10 днів надати немає можливості (а.с. 107).

Незважаючи на це, відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2020/00065 від 18.02.2020, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з порушенням вимог статті 52 Митного кодексу України (а.с. 103-104).

Крім того, 18.02.2020 контролюючим органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000100/2, згідно з яким визначено митну вартість за резервним методом, в порядку статті 64 Митного кодексу України (а.с. 14).

В подальшому ввезений позивачем товар випущено у вільний обіг на підставі відкоригованої митної декларації від 19.02.2020 № UA110320/2020/002413 із зазначенням визначеної відповідачем за резервним методом митної вартості товару (а.с. 115-116).

Не погодившись з правомірністю формування картки відмови №UA110320/2020/00065 від 18.02.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000100/2 від 18.02.2020, позивач оскаржив їх до митних органів вищого рівня - Дніпровської митниці.

За результатами розгляду скарги відмовлено ПП "Дорада" в перегляді та зміні рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000100/2 від 18.02.2020 (а.с. 63-66, 70-71).

Тож позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням та діям суб`єкта владних повноважень, а також відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини, що виникають з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За приписами частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем одночасно з митною декларацією контролюючому органу подано усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з положеннями частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Правилами частин другої та третьої зазначеної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України пердбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В силу положень частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Зважаючи на те, що документи позивача містили всі відомості на підтвердження числових показників складових митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні об`єктивні підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак, і були відсутні законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Разом із тим, контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, у зв`язку з чим прийняв спірне рішення про коригування його митної вартості, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару за резервним методом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості дій митного органа, суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальші дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Із системного аналізу наведених норм права випливає висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Доводи митного органу про розбіжності сум у наданих до митного оформлення документах - рахунку №166 та платіжному дорученні №17, як на підставу неналежного підтвердження митної вартості товару, суд відхиляє з огляду на те, що в даному випадку має місце передоплата товару, а відтак неспівпадіння сум у зазначених документах не впливає на правильність формування позивачем його митної вартості та не може вважатися поданням декларантом недостовірних документів для митного оформлення такого товару. До того ж, вказані пояснення надавалися ПП "Дорада" контролюючому органу під час проведених консультацій.

Про правильність такого висновку свідчить та обставина, що позивачем до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення №18 на суму 2 250,00 Євро, датоване 26.02.2020 (тобто після прибуття товару в Україну), яке, на переконання суду, підтверджує факт повної оплати поставленого за контрактом товару та є належним доказом виконання зобов`язань між сторонами.

Твердження відповідача про те, що копія Контракту №26422 від 30.01.2020 не містить інформації щодо посадових осіб та їх повноважень на укладення зовнішньоекономічних контрактів суд вважає необґрунтованими, оскільки Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не передбачено вказувати у контракті повноваження осіб, які мають право на підпис зовнішньоекономічного договору (контракту) і цей факт жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Слід зазначити, що відповідач під час коригування митної вартості за декларацією від 22.08.2019 №UA807190/2019/18700 не звернув увагу на те, що насіння коріандру, що придбало ПП "Дорада" є неподрібненим, немеленим, для подальшої переробки, а насіння по декларації митних органів є термічно оброблене парою, тобто вартість товару після таких процесів є більшою. Відрізняється також країна походження товару - країною виробником необробленого насіння коріандру є Болгарія, а обробленого - Іспанія, що також свідчить на користь більшої вартості останнього. До того ж відмінною є кількість поставленого товару - в останньому випадку насіння коріандру придбано великим оптом - 15 тон, по декларації митних органів насіння було придбано у кількості 200 кг.

Таким чином суд з`ясував, що у зазначених випадках насіння коріандру не є ідентичним, подібними (аналогічним) товаром, а тому відповідач безпідставно використав декларацію, товар в якій є значно дорожчим та відрізняється наявністю термічної обробки, країною-виробником та кількістю.

Крім того, відповідач до відзиву не надав обґрунтованих пояснень щодо числового значення митної вартості товару, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Окремо суд звертає увагу на те, що для визначення можливої вартості товару, що ввозиться на митну територію України згідно з контрактом №26433 від 30.01.2020 по інвойсу №166 від 06.02.2020 ПП "Дорада" замовило експертизу.

Так, за висновком експертизи №В-116 від 25.02.2020 можлива вартість товару - "насіння коріандру, врожаю 2019 року, країна походження Болгарія", завезеного на митну територію України, згідно умов контракту №26433 від 30.01.2020 може складати від 998,30 Євро за 1 тону до 1275,50 Євро, або від 14974,50 Євро за 15 тон до 19 129,50 Євро за 15 тон (а.с. 56-57).

З метою отримання документів на підтвердження ціни предмету договору з "Біосем Селект" ЕООД позивач від контрагента отримав лист із зазначенням ціноутворення, витрат та прибутків на "насіння коріандру", де вказано вартість насіння коріандру 1073,71 Євро за 1 тону, а також надано інформацію з Національного статистичного інституту Республіки Болгарія з цінами на сільськогосподарські продукти за 2019 рік, де ціна за насіння коріандру (середня річна) вказана 0,93 Лева за 1 кг, курс 1 Лева становить 0,51 Євро, отже, ціна по курсу 0,48 Євро за 1 кг і відповідно, 480 Євро за тону (а.с. 58-60).

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про подання позивачем контролюючому органу під час митного оформлення товару за митною декларацією № UA110320/2020/002300 від 18.02.2020 всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару ПП "Дорада" за основним методом.

Разом із тим, відповідачем доказів протилежного до суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та сформував рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000100/2 від 18.02.2020, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання спірного рішення контролюючого органа протиправним та його скасування.

Надаючи правову оцінку картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картку відмови №UA110320/2020/00065 від 18.02.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин дев`ятої та десятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом; відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2020/00065 від 18.02.2020 вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA110320/2020/000100/2 від 18.02.2020, неправомірність винесення якого знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

За викладених обставин спірна картка відмови визнається судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Дорада" (вул. Комарова, 7, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 32635793) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови

Визнати протиправною та скасувати сформовану Дніпровською митницею Держмитслужби картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00065 від 18.02.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000100/2 від 18.02.2020.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Дорада" (вул. Комарова, 7, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 32635793) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень та пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун