Рішення

від 07.07.2020 по справі 480/658/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 р. Справа №480/658/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Костюка С.А.,

представника позивача - Потапенко Н.І.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/658/20 за позовом Приватного підприємства "ДОВЖИК" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ДОВЖИК" (далі по тексту - позивач, ПП "ДОВЖИК") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0001270501 на суму 2037090,00 грн. - податку на додану вартість, в тому числі: основного платежу - 1629672 грн., штрафні санкції - 407418 грн., №0001280501 на суму 87881,20 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що висновки акту перевірки від 04.11.2019 №201/18-28-05-01/32364694/18, на підставі яких прийнято оскаржені рішення, є такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства, оскільки правовідносини з контрагентом ПрАТ "Сад" мали реальний характер, відповідачу надавалися належні докази про проведені агротехнічні заходи найманою сільськогосподарською технікою на полях позивача за спірний період.

Висновок акту перевірки містять інформацію щодо виписки ПрАТ "САД" на вартість наданих сільськогосподарських послуг ПП "ДОВЖИК" податкових накладних на суму 1452792,67 грн. що відповідає даним податкового обліку позивача і ним не заперечується. Зауваження контролюючого органу щодо відсутності реєстрації податкових накладних ПрАТ "САД" в акті відсутні. Отже, зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях позивача з ПрАТ "САД" з вартості отриманих сільськогосподарських послуг на підставі не зареєстрованих податкових накладних - є необгрунтованим та безпідставним.

Крім того, працівники податкового органу, які проводили перевірку, вважають порушенням і заниженням бази оподаткування операції з продажу ПП "ДОВЖИК" ячменю та вівса. Однак, реалізаційні ціни на продаж вівса ТОВ "Плодорозсадник" відповідають рівню звичайних цін, що склалися в момент продажу на фуражний овес. Позивач зазначає, що ані в самому акті перевірки, ані під час надання відповіді на заперечення податковий орган не навів аргументів щодо невідповідності реалізаційних цін на ячмінь та овес у вказаних вище господарських операціях рівню звичайних цін.

Також, відповідачем донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість з суми дебіторської заборгованості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками по заборгованості, в сумі 393736,22 грн. по контрагенту нібито ідентифікованим контролюючим органом як ТОВ "ВІВАТ СТАФФ". Однак, позивач листом повідомив податковий орган, що дана сума не відноситься до розрахунків з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" і в бухгалтерському обліку виникла помилково внаслідок ручного введення в ході відновлення комп`ютерної інформаційної системи 1С після вірусного пошкодження.

Щодо висновку відповідача про заниження податкових зобов`язань у сумі 13435 грн. за рахунок операцій по благоустрою доріг по вул. Першотравнева с. Довжик, що не є господарською діяльністю підприємства, позивач зазначив, що дійсно ним укладено договір підряду №44/14-09 від 17.09.2018 з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" Філія "Дорбудсервіс" (Підрядник), у відповідності з яким замовлено роботи по благоустрою дороги, оскільки позивач є єдиним бюджетоутворюючим суб`єктом господарювання на території даної громади. Наявність автомобільних доріг з твердим покриттям забезпечує можливості підприємства в пересуванні вантажного автотранспорту, що виконують перевезення готової продукції до покупців та насіння, кормів, добрива, пального, інших матеріальних цінностей до даного платника податків. Отже, такі витрати пов`язані із забезпеченням господарства нормальним автомобільним сполученням напряму, пов`язані із його господарською діяльністю.

Також позивачем зазначено, що придбання та використання будівельних матеріалів та офісної техніки місцевій громаді с. Довжик Охтирського району Сумської області на проведення ремонтів об`єктів соціальної інфраструктури, що знаходиться на балансі Довжицької сільської ради Охтирського району Сумської області, здійснювалось в межах статутної діяльності ПП "ДОВЖИК".

Ухвалою суду від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

26.02.2020 відповідачем до суду подано відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що в ході проведення перевірки було встановлено, що у позивача не було доцільності в отриманні послуг у галузі рослинництва, так як підприємство виконувало роботи власними силами, а первинні документи, виписані ПрАТ "САД" на адресу ПП "ДОВЖИК" повторюють роботи, виконані власними силами. Крім того, послуги надавалися сільськогосподарською технікою, яка одночасно згідно договорів оренди та суборенди орендувалася ПП "ДОВЖИК" у ПрАТ "САД". У зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних не можливо встановити який вантаж було перевезено, якими машинами, пункт навантаження та пункт розвантаження зерна, взагалі не можливо підтвердити факт надання послуг перевезення, так як згідно звітів виконувалися сільськогосподарські роботи не пов`язані з перевезенням. Враховуючи дефектність наданих документів не можливо було встановити реальність здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 82 194 грн. у зв`язку із заниженням бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання власно виробленої продукції (овесу та ячменю) за цінами, меншими за звичайні.

В ході проведення перевірки також встановлено, що данні бухгалтерського обліку рахунку 631 Розрахунки з постачальниками відповідають даним поданих річних балансів за звітні періоди: 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та станом на 30.06.2019, у т.ч. наявна дебіторська заборгованість по суб`єкту господарювання ТОВ "ВІВАТ-СТАФФ" у сумі 393 736,36 грн. При цьому, встановлено, що ПП "ДОВЖИК" не проводив нарахування податкових зобов`язань згідно списання дебіторської заборгованості по вказаному контрагенту.

Також відповідачем зазначено, що ремонт автомобільних доріг, що не перебувають на балансі позивача, не є господарською діяльністю у розумінні норм Податкового кодексу України, у зв`язку з чим останнім занижено податкові зобов`язання за вересень 2018 року на суму 13 434,60 грн.

Крім того, списання товарно-матеріальних цінностей відображено у складі затрат підприємства. У податковому обліку ПП "ДОВЖИК" дані операції не знайшли відображення, тому, позивачем занижено податкові зобов`язання по ПДВ всього в сумі 16 914 грн, за рахунок списання придбаних товарно-матеріальних цінностей на адресу Довжицької сільської ради на безоплатній основі (т.2 а.с.238-247).

02.03.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що відзив відповідача не містить жодного доданого в обґрунтування його позиції документа, викладає свої суб`єктивні думки без посилань на первинні документи бухгалтерського обліку позивача, які могли б підтвердити такі його висновки.

Натомість, під час проведення перевірки представникам відповідачу надавались всі без винятку документи бухгалтерського обліку на підтвердження здійснених правовідносин (т.3 а.с.17-30).

Ухвалою суду від 28.05.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У судових засіданнях оголошувалися перерви для надання додаткових доказів та пояснень, виклику свідків.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши представників сторін, пояснення свідків, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "ДОВЖИК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, за результатами якої складено акт №201/18-28-05- 01/32364694/18 від 04.11.2019 (т.1 а.с.18-144).

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.188.1 ст.188, п. 201.1 ст. 201, пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 632 484 грн., у тому числі: за листопад 2016 року у сумі 524 грн., за грудень 2016 року у сумі 260 грн., за січень 2017 року у сумі 167 160 грн., за листопад 2017 року на суму 6 692 грн., за грудень 2017 року у сумі 30 163 грн., за лютий 2018 року у сумі 203 400 грн., за травень 2018 року у сумі 55 227 грн., за червень 2018 року у сумі 58 556 грн., за серпень 2018 року у сумі 170 528 грн., за жовтень 2018 року у сумі 285 401 грн., за листопад 2018 року у сумі 298 985 грн., за грудень 2018 року у сумі 145 199 грн., за лютий 2019 року у сумі 699 грн., за червень 2019 року у сумі 209 690 грн.

2. п.п. 266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього у сумі 5 493,91 грн., в тому числі: за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 у сумі 273,31 грн.; за 2017 рік у сумі 1267,52 грн.; за 2018 рік у сумі 1473,49 грн.; за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 у сумі 2479,59 грн.

3. п.п. 201.10 п. 201 ст.201 Податкового кодексу України.

4. абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: ПП "ДОВЖИК" подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 4 квартал 2017 року, 3-4 квартали 2018 року та 1-2 квартали 2019 року з недостовірними відомостями.

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення на акт №191811 від 18.11.2019 (т.1 а.с.145-161).

У відповіді на заперечення №4644/10/18-28-05-01-12 від 02.12.2019 ГУ ДПС у Сумській області зазначило, що висновки акту перевірки є такими, що відповідають фактичним обставинам, складеними у відповідності до норм податкового законодавства та є правомірними (т.1 а.с.162-175).

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №90001270501 від 04.12.2019, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2040605,00 грн. - у тому числі: основного платежу - 1632484 грн., штрафні санкції- 408121 грн. (т.1 а.с.177-178);

- №0001280501, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 87881,20 грн. (т.1 а.с.179-180).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. "а" п.198.1, п.198.2., п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Відповідно до абз. 1-3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За змістом наведених норм необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не можуть бути підставою для податкового обліку. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Як убачається з розрахунку податкових повідомлень-рішень від 04.12.2019 №0001280501 та №0001270501 в розрізі порушень, відповідачем було збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість: основний платіж - 1632484 грн, застосовано фінансову санкцію в сумі 408121 грн та накладено штрафні санкції в сумі 87881,2 грн у зв`язку з наступними порушеннями (а.с.56 Т.3).

1. Підставою для нарахування грошових зобов`язань ПП "Довжик" слугували висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки, про встановлення завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 1285966 грн (загальна декларація по ПДВ) та 166826,67 грн (скорочена декларація по ПДВ) за рахунок нереальності здійснення операцій по отриманню сільськогосподарських послуг від ПрАТ САД .

Так, судом встановлено, що між ПП "ДОВЖИК" та ПрАТ "САД" протягом перевіреного періоду (з 01.06.2016 по 30.06.2019) було укладено договори, пов`язані з виконанням сільськогосподарських послуг: - договір №04/01-1 від 01.04.2016 на надання послуг (виконання сільськогосподарських робіт); - договір №01/02-2 від 02.01.2018 на надання послуг (виконання сільськогосподарських робіт), - договір №01/02-2 від 02.01.2019 на надання послуг (виконання сільськогосподарських робіт).

На підтвердження виконання ПрАТ "САД" робіт позивачем було надано акти здачі-приймання робіт та звіти про проведені роботи; розрахунок коригування кількісних і якісних показників №3 від 11.11.2019 до податкової накладної №47 від 08.12.2018, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платіжні доручення про оплату послуг в галузі рослинництва за 2016, 2018, 2019 роки (т.2 а.с.83-171).

При цьому, як вбачається з Акту перевірки, відповідачем було встановлено, що у ПП "ДОВЖИК" не було доцільності в отриманні сільськогосподарських послуг у 2016, 2018 та 2019 роках, так як підприємство виконувало роботи власними силами, а первинні документи виписані ПрАТ "САД" на адресу ПП "Довжик" повторюють роботи, виконані власними силами.

Відповідач в Акті перевірки зазначив, що відповідно до звітів до лімітно-забірних карток на використання дизельного палива встановлено, що ПП "ДОВЖИК" на орендованій у ПрАТ "САД" техніці здійснював слідуючі роботи: перевезення, навантажувальні роботи, дискування, культивація, посів, оприскування, тюкування, ПБН (погрузочно бункерне навантаження); згідно звітів до актів приймання-передачі виконаних робіт ПрАТ "САД" на ідентичній техніці здійснював слідуючі роботи: перевезення, навантажувальні роботи, дискування, культивація, посів, оприскування, тюкування, ПБН (погрузочно бункерне навантаження).

На думку податкового органу, роботи ПрАТ "САД" дублюють роботи, які ПП "ДОВЖИК" виконувало на орендованій сільськогосподарській техніці, тому відповідачем зроблено висновок, що не можливо встановити реальність здійснення господарських операцій та недійсність (неможливість) формування ПрАТ "САД» відповідного активу (робіт, послуг), що є доказом фіктивності надання послуг та, як наслідок, нереальності здійснення господарських операцій з продажу послуг на адресу ПП "ДОВЖИК".

Тобто, за висновком відповідача, насправді вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов`язань перед покупцем, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що послуги, отримані від ПрАТ "САД" повторювали роботи, виконані як власними силами, так і за рахунок орендованої техніки ПП "ДОВЖИК".

Як вбачається з матеріалів справи, у 2018 році ПрАТ "САД" виконувало роботи щодо дискування (кукурудза) 180 га, дискування та культивації (соя) - 150 га, культивації (соняшник) - 50 га, глибокорихлення та дискування під озимі 2019 - 494 га, культивації під озимі - 390 га, посіву озимих - 494 га, збирання озимої пшениці - 444 га, тюкування соломи (озима пшениця) - 200 га, дискування стерні (озима пшениця) - 320 га, збирання ячменю озимого - 51 га, міжрядкового обробітку кукурудзи - 130 га, збирання кукурудзи - 194 га, дискування стерні (кукурудза) - 267 га, міжрядкового обробітку соняшнику - 570 га, збирання сої - 150 га, збирання соняшнику - 380 га, дискування стерні (соя) - 150 га, дискування стерні (соняшник) - 420 га (Т.2 а.с.195).

Як вбачається зі звіту ПП Довжик про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2018 року (т.2 а.с.172-182) посівна площа кукурудзи становила 484 га, соняшника - 570 га, сої - 150 га, озимої пшениці - 494 га.

Згідно зі звітом до акту №65 від 28.02.2018 здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) (т.2 а.с.87), ПрАТ "САД" було надано послуги щодо обмолоту кукурудзи в обсязі 484 га.

Відповідно до звіту до актів №249 від 04.09.2018 та №283 від 29.10.2018 здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) (Т.2 а.с.120, 126), ПрАТ "САД" було надано послуги щодо обмолоту соняшника загалом в обсязі 570 га.

Як вбачається зі звіту до акту №288 від 31.10.2018 здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) (т.2 а.с.129), ПрАТ "САД" було надано послуги щодо посіву озимої пшениці на 494 га та щодо обмолоту сої в обсязі 150 га.

Саме ці послуги зазначені відповідачем у відзиві, як такі, що підтверджують подвійне відображення в первинних документах одних і тих самих робіт.

При цьому, даних про те, що такі роботи проводились найманою технікою ПП "ДОВЖИК" не містять ані звіти про проведені агротехнічні заходи (т.2 а.с.88-91, 121-122, 130-131), ані звіти про роботу власної та орендованої техніки, складені приладами GPS за січень-лютий 2018 року (т.3 а.с.89, 100-103, 142-145, 172-174, 193-194, 207-210, 237-240, Т.4 а.с.20-22).

Суд зазначає, що акт перевірки містить посилання не те, що згідно звіту до актів №65 від 28.02.2018, №249 від 04.09.2018, №283 від 29.10.2018, №288 від 31.10.2018 здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) для виконання сільськогосподарських робіт на ділянках, вказаних ПП "ДОВЖИК", використовувалась власна заправлена паливом техніка ПрАТ "САД" з необхідним реманентом.

Проте, суд зазначає, що вказані звіти до актів взагалі не містять даних щодо здійснення таких робіт ПП "Довжик" власною технікою.

Аналізуючи надані суду договори надання послуг та оренди сільськогосподарської техніки, специфікації до договорів, звіти про проведені агротехнічні заходи найманою технікою ПП "ДОВЖИК" та звіти про проведені агротехнічні заходи найманою технікою в розрізі земельних ділянок, звіти про роботу власної та орендованої техніки, оснащеної приладами GPS, акти здачі-прийому робіт (надання послуг) та звіти до них, акти передачі насіння для посіву, акти приймання-передачі орендованої техніки за спірні періоди (Т. 2 а.с. 85-149, Т. 3 а.с.71-250, Т. 4 а.с. 1-38), суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу, що підприємство виконувало всі роботи власними силами, а первинні документи виписані ПрАТ "САД" на адресу ПП "ДОВЖИК" повторюють роботи виконані власними силами.

Як вбачається з вказаних документів, а також зі сводних таблиць агротехнічних заходів по вирощуванню сільськогосподарських культур в 2016 та 2018 роках (т.4 а.с.195, т. 2 а.с.195), деякі сільськогосподарські роботи ПП "ДОВЖИК" власною чи орендованою технікою взагалі не виконувались (збирання кукурудзи, посів озимих у 2019 році, збирання сої, дискування стерні сої), а ті, які виконувались, мають відмінну площу та у сумі з наданими послугами ПрАТ "САД" свідчать про обробку тієї площі землі, яку займали відповідні культури у спірні періоди згідно зі звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (т.2 а.с.172-194).

Суд зазначає, що як вбачається з акту перевірки (т.1 а.с.65), з метою перевірки використання власної та орендованої сільськогосподарської техніки в господарській діяльності ПП "ДОВЖИК" та доцільності придбання послуг від ПрАТ "САД" було проведено аналіз списання паливно-мастильних матеріалів для виконання сільськогосподарських робіт.

Відповідно до лімітно-забірних карток та звітів про використання пального відповідачем було встановлено, що сільськогосподарські роботи в 2018 році було проведено господарським способом як власною так і орендованою технікою.

При цьому, позивачем не заперечується виконання робіт як власною, так і орендованою технікою. Про проведення таких робіт свідчать також звіти про роботу власної та орендованої техніки за спірні періоди.

Суд зазначає, що виконання певних видів робіт власною чи орендованою технікою не може беззаперечно свідчити про невиконання інших робіт чи таких самих робіт на іншій площі ПрАТ "САД".

При цьому, щодо використання на одній і тій самій місцевості у різні роки різної кількості дизельного палива для виробництва сільськогосподарської продукції власними силами, допитаний у якості свідка директор підприємства ОСОБА_1 пояснив, що така різниця може виникнути через різні погодні умови в одні і ті ж періоди в різні роки, від чого залежить кількість одних і тих же видів робіт на одній земельній ділянці.

Відповідач не заперечував, що послуги були оплачені, позивачем включено цю суму до податкового кредиту, а ПрАТ "САД" - до податкового зобов`язання, в ході проведення перевірки будь-яких розбіжностей щодо цього встановлено не було.

Крім того, свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили, що послуги ПрАТ "САД" надавались і роботи, зазначені в звітах, виконувались як власними силами на орендованій техніці, так і шляхом отримання послуг.

При цьому, доводи відповідача про економічну недоцільність отримання таких послуг спростовується звітами про фінансові результати підприємства, відповідно до яких практично без зміни розміру оброблених площ, у підприємства зріс чистий прибуток (Т.4 а.с.158-159).

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено і належним чином не підтверджено, що позивач не використовував послуги ПрАТ "САД", та безпідставно завищив податковий кредит на ПДВ на суму 1 452 792,67 грн. за рахунок нереальності здійснення операцій по отриманню послуг від ПрАТ "САД" як за загальною, так і за спеціальною деклараціями по ПДВ.

У зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001280501 від 04.12.2019 є неправомірним та підлягає скасуванню в частині нарахованої суми ПДВ у розмірі 1452792,67 грн. та штрафних санкцій у сумі 363198,25 грн.

2. Крім того, підставою для нарахування грошового зобов`язання ПП "Довжик" слугували висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки, про встановлення заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 82194 грн., в т. ч. за грудень 2016 року на суму 260 грн., за грудень 2017 року на суму 29 958 грн., за грудень 2018 року на суму 46 049 грн., за червень 2019 року на суму 5927 грн., у зв`язку з заниженням бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання власно виробленої продукції (овесу та ячменю) за цінами, меншими за звичайні.

З матеріалів справи встановлено, що ПП "ДОВЖИК" є виробником ячменю та вівса. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Реалізація позивачем вказаного товару у перевіряємий період здійснювалась на користь ТОВ "Плодорозсадник", ТОВ "СП "Нібулон" та ТОВ "Антарес Інвест М".

Як вбачається з акту перевірки (т.1 а.с.32) податковим органом встановлено, що собівартість овесу в 2016 році склала 1,75 грн/кг, 2017 році - 5,05 грн/кг, 2018 році - 2,39 грн/кг; собівартість ячменю в 2018 році - 5630 грн/т.

Допитана у якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що нею проводилась перевірка позивача та складався Акт перевірки. Собівартість виробленої ПП "Довжик" продукції нею в ході перевірки було встановлено на підставі звітів про основні економічні показники роботи підприємства за 2016-2018 роки, які є обов`язковою статистичною звітністю для підприємства. Після чого вказану собівартість було порівняно з ціною продажу товару та встановлено, що овес та ячмінь продано підприємством за цінами, нижче собівартості, а тому зроблено висновок, що відхилення договірних цін від звичайних підлягає оподаткуванню.

Представником позивача було визнано ту обставину, що визначений податковим органом розмір собівартості овесу та ячменю відповідає дійсності. При цьому, представник позивача вказувала, що підприємство мало право реалізувати товар власного виробництва за тими цінами, які вважає за потрібне. Крім того просила врахувати, що вказане реалізоване зерно було низької якості та ціна продажу відповідала рівню ринкових цін.

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Суд зазначає, що ціна реалізації готової продукції ТОВ "СП "Нібулон" та ТОВ "Антарес Інвест М" була занижена підприємством та не відповідає звичайній ціні. Позивачем не обґрунтовано наявність розумних економічних чи інших причин (ділової мети) при реалізації продукції власного виробництва за цінами, нижчими від собівартості та не доведено фактів, які зумовили збитковість господарської операції.

Доводи представника позивача про те, що ячмінь, реалізований на користь цих підприємств, був низької якості, не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що за умовами договорів з ТОВ "СП "Нібулон" та ТОВ "Антарес Інвест М" було передбачено продаж ячменю вологістю не більше 14% та зі сміттєвою домішкою - не більше 2%, що згідно з вимогами ДСТУ 3769-98 є вимогами для зерна, що використовують у продовольчих цілях (Т.2 а.с.191-201).

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що згідно даних електронної зернової біржі України, закупівельні ціни на ячмінь станом на вересень 2018 року були нижчими від ціни, за якою ПП "ДОВЖИК" реалізувало таке зерно, оскільки саме реалізація товару нижче собівартості призвела до визначення бази оподаткування на рівні цієї собівартості та, як наслідок, для нарахування ПДВ.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 27.02.2020 по справі №440/1503/19.

А тому, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001270501 від 04.12.2019 в частині донарахування ПДВ у сумі 18843,46 грн. та застосування у зв`язку з цим штрафних санкцій у сумі 4710,86 грн., у зв`язку із зменшенням податкового зобов`язання позивачем з ПДВ на вказану суму, ГУ ДПС у Сумській області діяло правомірно. В цій частині суд доходить висновку, що позивачем не доведено протиправність прийнятого відповідачем рішення, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У той же час, на думку суду, позивачем обґрунтовано продаж виробничої продукції, а саме овесу, за ціною нижче собівартості.

У перевіряємий період продаж вівса позивачем ТОВ "Плодорозсадник" відбувався у відповідності до договорів продажу кормів для худоби: №160501 від 05.01.2016; №170501 від 05.01.2017; №180501 від 05.01.2018; №190501 від 05.01.2019 (т.1 а.с.183-190).

Так, на підтвердження наявності підстав для здійснення збиткових господарських операцій, позивачем надано договори з ТОВ "Плодорозсадник", відповідно до яких продажу підлягало зерно, в якості корму для худоби (т.1 а.с.183-190), видаткові накладні (т.1 а.с.202-226) та посвідчення про якість зерна, відповідно до яких зазначене зерно мало вологість від 14% до 14,8% та сміттєву домішку 5%, що відповідно до ДСТУ 4963:2008 відповідає вівсу для кормових потреб.

За таких обставин, в ході судового розгляду, позивачем було належним чином обґрунтовано продаж товару власного виробництва - вівса за цінами, нижче собівартості, що дає суду підстави для висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001280501 від 04.12.2019 на суму донарахування ПДВ 63350,54 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15837,64 грн.

3. Щодо донарахованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість з суми дебіторської заборгованості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" по заборгованості, в сумі 393736,22 грн. по контрагенту ТОВ "ВІВАТ СТАФФ", варто зазначити наступне.

В ході перевірки встановлено, що станом на 01.07.2016 у ПП Довжик по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками рахується дебіторська заборгованість у сумі 393736,22 грн по контрагенту ТОВ ВІВАТ СТАФФ .

07.10.2019 письмовим запитом №18-28-14-01/2 ГУ ДПС у Сумській області звернулось до ПП "Довжик" з вимогою надати роз`яснення та документальне підтвердження щодо виникнення дебіторської заборгованості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" у сумі 393736,22 грн. (т.2 а.с.203-204).

На виконання вказаного листа ПП "ДОВЖИК" листом №10/10/19-1 від 10.10.2019 повідомив відповідача про те, що дана сума не відноситься до розрахунків з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" і в бухгалтерському обліку виникла помилково внаслідок ручного введення в ході відновлення комп`ютерної інформаційної системи 1С після вірусного пошкодження. Первинні бухгалтерські документи по розрахунках з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ", які вимагали представники податкового органу у ПП "ДОВЖИК" відсутні в зв`язку з закінченням термінів їх зберігання. Було надано роздруківку з комп`ютерної системи 1С щодо господарських операцій ПП "ДОВЖИК" з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" за 2012-2014 роки, яка свідчила про списання з балансових рахунків ПП "ДОВЖИК" заборгованості за розрахунками з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" (т.2 а.с.205-207).

Позивач зазначає, що ПП "ДОВЖИК" придбавало від ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" добрива та засоби захисту рослин відповідно договору №28/02-3 від 28.02.2012. Оплата за добрива відбулась з поточного рахунку ПП "ДОВЖИК" на суму 998200 грн., добрив та ЗЗР поставлено на суму 612184,00 грн. Дебіторська заборгованість в сумі 386016,00 грн. була списана з балансу підприємства 15.12.2014 як безнадійна.

Відповідач не визнає право ПП "ДОВЖИК" на списання даної заборгованості, посилаючись на наявність рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2014 по справі №922/5028/13, яким визнано стягнути з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" заборгованість в сумі 386016 грн., розстрочивши її рівними частинами по 64336 грн. щомісячно з 20.05.2014 по 20.10.2014. У зв`язку з цим, як вважає відповідач, дана заборгованість мала обліковуватись на балансовому рахунку ПП "ДОВЖИК" і повинна бути списана за наслідками перевірки з одночасним донарахуванням податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 64336 грн.

Відповідачем встановлено, що оскільки ПП "ДОВЖИК" сформувало податковий кредит при перерахуванні коштів, але такі товари/послуги не були отримані протягом терміну позовної давності від постачальника, то позивач (Покупець) у зв`язку з невикористання товарів/послуг у межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату списання дебіторської заборгованості збільшити податкові зобов`язання, де база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання таких товарів/послуг.

Відповідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

На підтвердження віднесення сум, сплачених за договорами з "ВІВАТ СТАФФ", до податкового кредиту відповідачем було надано суду витяг з інформаційної бази ДПС - додаток 2 до податкової декларації позивача з ПДВ (Т. 4 а.с. 106).

В ході розгляду справи позивачем належним чином не обгрунтовано, у зв`язку з чим виникла необхідність списання як безнадійної заборгованості у році, в якому її було стягнуто з контрагента в судовому порядку.

Надана суду позивачем картка рахунку 631 (Т. 2 а.с.229) не може підтверджувати списання безнадійної заборгованості за розрахунками з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ", оскільки така заборгованість на вказаному рахунку позивача обліковувалась і станом на час проведення перевірки.

При цьому, суд не погоджується з висновком податкового органу про наявність підстав для списання позивачем дебіторської заборгованості на суму 386 016,00 грн., як безнадійної.

Відповідно до вимог абз "а" п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійною визнається заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як було встановлено під час перевірки, не заперечується позивачем та підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2014 по справі №922/5028/13 за позовом ПП "ДОВЖИК" було стягнуто з ТОВ "ВІВАТ СТАФФ" на користь позивача 386016,00 грн. заборгованості. Вказане рішення суду набрало законної сили та підлягало виконанню.

На думку суду, заборгованість, яку було стягнуто в судовому порядку, не можна визнати безнадійною за вказаною нормою закону.

Будь-яких інших підстав, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України для визнання вказаної заборгованості безнадійною відповідачем не зазначено та суд не вбачає можливості застосувати.

Отже, відповідачем не підтверджено підстави для збільшення податкових зобов`язань позивачем на суму 64336 грн. та нарахування відповідачем податкових зобов`язань з ПДВ на суму 64336 грн. та штрафних санкцій на суму 16084 грн. У зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001280501 від 04.12.2019 підлягає скасуванню в частині на суму 80420 грн., у т.ч. 64336 грн. за основним платежем, 16084 грн. за штрафними санкціями.

4. Щодо висновку податкового органу про заниження податкових зобов`язань у сумі 13435 грн. за рахунок операцій по благоустрою доріг по вул. Першотравнева с. Довжик, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ПП "ДОВЖИК" (Замовник) уклало договір підряду №44/14-09 від 17.09.2018 з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" Філія "Дорбудсервіс" (Підрядник), у відповідності з яким замовило виконання робіт по благоустрою дороги по вул. Першотравнева с. Довжик (т.2 а.с.55-59).

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) та Акту №3009-18 приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2018 ПП "ДОВЖИК" отримало роботи по благоустрою дороги по вул. Першотравнева с. Довжик, вартістю 80607,60 грн., в т.ч. ПДВ - 13434,60 грн. (т.2 а.с.60).

Податковий кредит сформовано відповідно до податкової накладної №300035/021 від 30.09.2018 на суму 13434,60 грн., яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (т.2 а.с.69-70).

Донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість відбулись внаслідок не визнання податковим органом витрат ПП "ДОВЖИК" по благоустрою дороги по вул. Першотравнева с. Довжик, витратами пов`язаними з господарською діяльністю підприємства.

Позивачем надано витяг з копії схеми доріг на території с. Довжик, з якої вбачається, що вулиця Першотравнева безпосередньо примикає до вулиці Шпака, де розташований майновий комплекс, що належить на праві власності ПП "ДОВЖИК" (т.2 а.с.78-81).

Проте, доводи позивача про те, що ПП "ДОВЖИК" є єдиним бюджетоутворюючим суб`єктом господарювання на території даної громади та, що вулиця Першотравнева безпосередньо примикає до вулиці Шпака, де розташований майновий комплекс, який належить на праві власності ПП ДОВЖИК не свідчать про те, що витрати по благоустрою цієї дороги пов`язані з господарською діяльністю підприємства.

Так, відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд погоджується з висновками податкового органу про те, що на порушення п.198.3 і п.198.5 ст.198 ПК України ПП "ДОВЖИК" занижено податкові зобов`язання за вересень 2018 року на суму 13434,60 грн., пов`язані з отриманням послуг по благоустрою дороги по вул. Першотравнева с. Довжик, яка не рахується на балансі підприємства. Дана операція не є господарською діяльністю платника податку.

У зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001270501 від 04.12.2019 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 13435 грн та штрафних санкцій в сумі 3358,75 грн є правомірним та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

5. Крім того, як встановлено податковим органом та не заперечується позивачем протягом 2016-2019 років ПП "ДОВЖИК" було придбано та списано на безоплатній основі на користь Довжицької сільської ради будівельні матеріали та офісну техніку на загальну суму 84570 грн.

Відповідно до вимог п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг відносяться: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

На підставі п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

З урахуванням вимог п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Доводи позивача про те, що будь-які витрати, пов`язані з підвищенням соціального рівня населення даної територіальної громади є витратами, які безпосередньо відносяться до господарської діяльності ПП ДОВЖИК , не спростовують висновків податкового органу про те, що у зв`язку зі списанням вказаних товаро-матеріальних цінностей на безоплатній основі, відобразивши такі господарські операції в бухгалтерському обліку у складі затрат підприємства та не відобразивши їх у податковому обліку, позивачем на порушення п.188.1 ст.188 ПК України було занижено податкові зобов`язання по ПДВ на суму 16914 грн.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про необгрунтованість вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень в частині донарахуванн податку на додану вартість в сумі 16914 грн та штрафних санкцій в сумі 4228,5 грн.

Отже, зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та недоведеність відповідачем порушень ПП "ДОВЖИК" щодо завищення податкового кредиту по ПДВ за рахунок нереальності здійснення операцій по отриманню послуг від ПрАТ "САД", заниження податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з заниженням бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання власно виробленої продукції (вівса) за цінами, меншими за звичайні, а також не проведення нарахування податкових зобов`язань з ПДВ від списання простроченої заборгованості ТОВ "ВІВАТ-СТАФФ", термін позовної давності по якій минув, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині донарахування основного зобов`язання в сумі 1580479, 54 грн та на суму штрафної санкції - 395119,89 грн.

Крім того, у зв`язку із виявленням викладених вище порушень, відповідачем було встановлено нереєстрацію податкових накладних на списання товарно-матеріальних цінностей на адресу Довжицької сільської ради на безоплатній основі, на суму 64336 грн від списання простроченої заборгованості ТОВ "ВІВАТ-СТАФФ", термін позовної давності по якій минув, по послугам по благоустрою доріг по вул. Першотравнева с. Довжик та у зв`язку із заниженням бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання власно виробленої продукції за цінами, меншими за звичайні.

Відповідно до абз. 1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно вимог п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Оскільки порушення щодо списання простроченої заборгованості ТОВ "ВІВАТ-СТАФФ", термін позовної давності по якій минув та частково у зв`язку із заниженням бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання власно виробленої продукції (вівса) за цінами, меншими за звичайні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, то податкове повідомлення-рішення № 0001280501 від 04.12.2019, яким накладено штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) підлягає скасуванню в частині на суму 63713,6 грн.

У відповідності до вимог ч.ч. 1,3 ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 19548,6 грн., що сплачено за платіжним дорученням №Д-00000053 від 17.01.2020, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ДОВЖИК" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0001270501 від 04.12.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1975599,43 грн., у тому числі: основного платежу - 1580479,54 грн., штрафні санкції - 395119,89 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0001280501 від 04.12.2019, яким накладено штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 63713,6 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ДОВЖИК" (вул. Адміністративна, 1, с. Довжик, Охтирський район, Сумська область, 42724, код ЄДРПОУ 32364694) витрати зі сплати судового збору в сумі 19548,6 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 17.07.2020.

Суддя А.Б. Діска