Рішення

від 16.07.2020 по справі 580/1446/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року справа № 580/1446/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в письмовому провадженні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Славутич до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Славутич звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у наданні (підтвердженні) сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Славутич статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області підтвердити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Славутич статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з поданням представниками позивача та відповідача заяв про розгляд справи без їх участі, суд ухвалою від 02.07.2020 керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 15.07.2020 суд здійснив заміну первинного відповідача - Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на належного - Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.04.2020 на адресу позивача надійшов лист від Головного управління ДПС у Черкаській області №1285/23-00-52- 0410 від 02.04.2020, яким позивачеві, відмовлено у прийнятті звітності та в наданні (підтверджені) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, оскільки, на думку відповідача, загальна податкова декларація єдиного податку - платника четвертої групи на 2020 рік, яка подана позивачем та прийнята Монастирищенською ДПІ Уманського управління ГУ ДПС у Черкаській області (2320) 18.02.2020 за № 9028244138, вважається не поданою, у зв`язку із порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне найменування контролюючого органу, до якого подається звітність (рядок 8) та недостовірно зазначено код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (рядок 9).

Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними, оскільки для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, на виконання вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті ПК України, позивачем засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік від 04.02.2020, який подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік, щодо кожної окремої земельної ділянки з відомостями про наявність земельних ділянок від 18.02.2020.

На думку позивача, дії відповідача, щодо відмови в наданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, через описки в загальному звіті, які виправлені, шляхом уточнення, є протиправними.

Позивач стверджує, що основною умовою для набуття позивачем статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів. Дана умова позивачем виконана, що відображено у вчасно поданій звітній податковій декларації.

На підставі наведеного та посилаючись на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, позивач вважає дії відповідача, що полягають у відмові в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи такими, що не мають правових підстав та є протиправними.

Представник позивача в ході судового розгляду спору позовні вимоги підтримував та наполягав на їх задоволенні.

В письмовому відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

За результатом камеральної перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (п.49.8 49 ПК України) податкової звітності встановлено недостовірне значення обов`язкового реквізиту найменування контролюючого органу, до якого подається звітність - зазначено іншу назву контролюючого органу - Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Іллінецьке відділення), чим порушено п. 48.3 статті 48 ПК України; недостовірне зазначення обов`язкового реквізиту код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (зазначено КОАТУУ 0 , чим порушено п. 48.4 ст. 48 ПК України).

В зв`язку з порушенням вимог ПК України, загальній звітній податковій декларації єдиного податку - платника четвертої групи присвоєно статус Історія подання . Оскільки загальна звітна податкова декларація вважається не поданою до 20.02.2020, CTOB Славутич відмовлено в наданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, про що повідомлено позивача листом від 02.04.2020 №1285/23-00-52-0410.

СТОВ Славутич 21.04.2020 подано до Монастирищенського ДПІ Уманське управління ГУ ДПС у Черкаській області уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік за №9084911907, якій зазначено найменування контролюючого органу, до якого подається звітність - Монастирищенського ДПІ Уманського управління ГУ ДПС у Черкаській області, та код органу місцевого самоврядування за КОАТУ №7123410100 . Такими діями позивач сам визнав помилку в заповненні податкової звітності.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що позивачу правомірно відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, товариство з обмеженою відповідальністю Славутич перебувало на реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Листом №1285/23-00-52-0410 від 02.04.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомило позивача, що Уманське управління ГУ ДПС у Черкаській області відповідно до пп. 49.11, 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 ПКУ) податкової декларації єдиного податку - платника четвертої групи на 2020 рік, яка прийнята Монастирищенською ДПІ Уманського управління ГУ ДПС у Черкаській області (2320) 18.02.2020 за №9028244138 вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту найменування контролюючого органу, до якого подається звітність (зазначено назву іншого контролюючого органу - Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Іллінецьке відділення), п. 48.3 ст. 48 гл. 2 розд. II ПКУ) та зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (зазначено КОАТУУ 0 , п. 48.4 ст. 48 гл. 2 розд. II ПКУ).

Також в листі зазначено, що оскільки загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок вважається неподаною, СТОВ Славутич відмовлено в наданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою.

Вищенаведений перелік підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку є вичерпним. Отже, анулювання реєстрації з інших підстав, ніж передбачені наведеним переліком не допускається.

Неподання звітності може слугувати підставою для анулювання реєстрації у випадку, визначеному підпунктом 5 наведеного переліку, а саме неподання податкової звітності, яка передбачена підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

Таким чином, даний спір повинен бути вирішений в контексті дотримання позивачем положень підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За змістом норм п. 46.5 ст. 45 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 07 липня 2015 року за №799/27244, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, на виконання вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті ПК України, позивачем засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу:

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік від 04.02.2020, який подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік. Відповідно до квитанції № 2 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік від 04.02.2020 прийнятий, реєстраційний № 9026690810;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік, щодо кожної окремої земельної ділянки з відомостями про наявність земельних ділянок від 01.02.2020. Відповідно до квитанції № 2 звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік, прийнята, реєстраційний № 9026685928;

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 15.02.2020. Відповідно до квитанції № 2 загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік, реєстраційний № 9028244138.

Отже, позивач подав контролюючому органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 18.02.2019 за формою, яка затверджена вищенаведеним наказом Міністерства фінансів України, разом з двома додатками: розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостями про наявність земельних ділянок.

Отже, позивачем дотримано вимог пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, оскільки подано вказану декларацію до 20.02.2019.

Доводи відповідача про допущення помилок при поданні декларації в назві контролюючого органу та відсутність вказівки коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, суд вважає необґрунтованими, оскільки норми Податкового кодексу України не містять положень, що за наявності помилок у податковій звітності платнику податків може бути відмовлено у наданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Також суд вважає безпідставними твердження відповідача про неприйняття звітності, оскільки вищенаведеними квитанціями №2 підтверджено прийняття звітності.

Суд наголошує, що основною умовою для набуття юридичною особою статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Умова щодо подання звітності позивачем виконана, тому відповідач не мав достатніх правових підстав для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

Більш того, з метою виправлення описок, які допущені в рядку 8 (найменування контролюючого органу, до якого подається декларація) та в рядку 9 (код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ), позивачем подано уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 21.04.2020. Відповідно до квитанції № 2 уточнююча загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік прийнята 21.04.2020, реєстраційний №9084911907.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача підтвердити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Славутич статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, суд зазначає наступне.

За ч. 3, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Оскільки судом встановлено, що дії відповідача щодо підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи є протиправними, а інші альтернативні варіанти для вчинення дій у відповідача, кожен з яких окремо є відносно правильними, відсутні, відтак, зобов`язання останнього підтвердити позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи не є протиправним втручанням у дискреційні повноваження. При цьому, статус платника єдиного податку підтверджується на відповідний період, що дорівнює календарному року, тому відповідний статус позивача повинен бути підтверджений на 2020 рік.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність вчинених ним дій та прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст, 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо відмови у підтвердженні сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Славутич статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області підтвердити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Славутич статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Славутич (19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, буд. 3 К, оф. 2, код ЄДРПОУ 03733269) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI Прикінцеві положення та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко