Ухвала

від 17.11.2020 по справі 580/1446/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 580/1446/20

адміністративне провадження № К/9901/28234/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області (ГУ ДПС) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) Славутич до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020, адміністративний позов СТОВ Славутич задоволено: визнано протиправними дії ГУ ДПС щодо відмови у підтвердженні СТОВ Славутич статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік; зобов`язано ГУ ДПС підтвердити СТОВ Славутич статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

23.10.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).

Згідно з частиною першою статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б)особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 КАС.

При вирішенні питання, чи підпадає ця справа під критерії визначення справи незначної складності, береться до уваги характер спірних правовідносин, обставини, які підлягають встановленню у справі.

Та обставина, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, не змінює її характер як справи незначної складності.

Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС, ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає, судовою колегією такі обставини також не встановлені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 248, 328, пунктом 1 частини першої 333 КАС, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон Р.Ф. Ханова