Постанова

від 07.07.2020 по справі 307/2333/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/2333/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 липня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Бисаги Т.Ю., Куштана Б.П.

з участю секретаря: Кухти М.В.

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецька сільська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2019 року у складі судді Ніточко В.В., про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради про визначення незаконним та скасування рішення 7-ї сесії IV скликання Вільховецької сільської ради від 17 жовтня 2003 року № 122, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 квітня 2011 року,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради про визначення незаконним та скасування рішення 7-ї сесії IV скликання Вільховецької сільської ради від 17 жовтня 2003 року № 122, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 квітня 2011 року, у зв`язку з відмовою позивача від позову. Повернуто ОСОБА_1 1 152, 60 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 700 грн. понесених останнім судових витрат.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального законодавства. Зокрема, вказує на те, що ні позивач, ні його представник у судовому засіданні участі не приймали, а тому їм не було роз`яснено наслідки відмови від позову, відтак ухвала суду є незаконною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача. Також незаконною є ухвала в частині стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат в сумі 7700 грн. на правничу допомогу адвоката. Так, відповідач подавав до суду відповідну заяву про стягнення на його користь судових витрат, однак така заява до відома позивача доведене не була, у зв`язку з чим, у позивача не було можливості подати заперечення та висловити свою думку по суті заявленого клопотання про відмову або зменшення суми судових витрат, чим порушено ст.137 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України , крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу , позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Згідно ч.ч.1-3 ст.206 ЦПК України , позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради про визначення незаконним та скасування рішення 7-ї сесії IV скликання Вільховецької сільської ради від 17 жовтня 2003 року № 122, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 квітня 2011 року.

В подальшому, 25.11.2019 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 подали до суду першої інстанції заяву, в якій просили закрити провадження у справі, оскільки позивач відмовляється від позову та повернути 50% сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив стягнути з позивача понесені ним судові витрати за професійну правничу допомогу в сумі 7 700 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його представник не були присутні в судовому засіданні при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому позивачу не було роз`яснено наслідки відмови від позову. При цьому, в поданій заяві від 25.11.2019 року позивачем не зазначалось про обізнаність щодо наслідків відмови позивача від позову.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , подаючи до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом з відповідними додатками, які підтверджують понесені витрати, в порушення вимог ч.9 ст. 83 ЦПК України, не надіслав копії даних документів позивачу.

Суд першої інстанції, не врахував дані обставини та відповідні вимоги закону, взяв до уваги дані докази, і не виконав свій процесуальний обов`язок щодо забезпечення права позивача на ознайомлення з даними документами, що в свою чергу позбавило позивача можливості подати заперечення та висловити свою думку по суті заявленого клопотання про відмову або зменшення суми судових витрат, чим порушено норми визначені ст.137 ЦПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України , підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З врахуванням наведеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374 , 379 , 382-384 ЦПК України , апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2019 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради про визначення незаконним та скасування рішення 7-ї сесії IV скликання Вільховецької сільської ради від 17 жовтня 2003 року № 122, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 квітня 2011 року направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 17 липня 2020 року.

Головуючий :

Судді :