Рішення

від 21.04.2021 по справі 307/2333/19

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2333/19

Провадження № 2/307/1220/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Юсип В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Вільховецької сільської ради, визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Вільховецької сільської ради, визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки. В позовній заяві зазначив, що у відповідності до рішення Тячівської районної ради №36 від 19.05.1995 року СФГ ОСОБА_1 виділено земельну ділянку, площею 2,97 га та видано державний акт серії ЗК 011 №00016, який складено в двох примірниках, з яких: перший видано землекористувачу ОСОБА_4 , другий - зберігається у Тячівській районній раді. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №16. На підставі рішення Тячівської районної ради №36 від 19.05.1995 року СФГ ОСОБА_4 отримала земельну ділянку, площею 2,97 га для ведення селянського господарства, якого він являється засновником та керівником. 17.10.2003 року на 7 сесії 4 скликання Вільховецької сільської ради було незаконно винесено рішення, а саме про виділення відповідачу ОСОБА_2 . мешканцю АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,47 га, яке мотивувалося тим, що ним була подана заява сільському голові села Вільхівці ОСОБА_5 , що нібито просить із СФГ Рецитар вилучити 0,90 га. На заяві підпис вчинено від його імені, про таку заяву та рішення йому не було відомо, такої заяви він не підписував. На 7 сесії 4 скликання Вільховецької сільської ради незаконно з підробленої заяви видано рішення відповідачу ОСОБА_2 на площі, яка була виділена згідно державного акту на право постійного користування землею, площею 2,97 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, при цьому згоди на вилучення не надавав та в натурі земельна ділянка у нього не вилучалася. На підставі підробленої заяви та незаконного рішення №122 від 17.10.2003 року ОСОБА_2 видано рішення про виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,473 га для ведення селянського господарства в урочищі Лужани . В цьому рішенні зазначено про надання ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність, землевпоряднику ОСОБА_6 та секретареві виконкому ОСОБА_7 необхідно внести відповідні зміни в погосподарський та кадастровий облік. Про таке рішення та державний акт йому стало відомо 01.10.2018 року, після того, як він звернувся до фірми Геоземля провести геодезичну зйомку для отримання кадастрового номера та державної реєстрації на право власності земельної ділянки, яка згідно акту серія ЗК 011 №0016 з 1995 року знаходиться у його користуванні. Рішенням Вільховецької сільської ради 7 сесії 4 скликання відповідачу ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку, площею 0,473 га для ведення сільського господарства. На підставі зазначеного рішення відповідачу ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,473 га, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право користування землею. Вважає, що видані на ім`я відповідача ОСОБА_2 рішення Вільховецької сільської ради, що стосується земельної ділянки, площею 0,743 га в с. Вільхівці, Тячівського району для ведення особистого селянського господарства, державний акт на право власності на земельну ділянку є незаконними, так як ділянка знаходиться за межами населеного пункту і рішення сесії Вільховецької сільської ради суперечить вимогам чинного законодавства та порушення права СФГ Рецитал на користування земельною ділянкою та набуття її у власність, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню. Позивач зазначив, що при проведенні геодезичних польових робіт та вимірювань спеціалістами землевпорядної організації, що займалися виготовленням технічної документації із землеустрою щодо виділення ділянки відповідачу ОСОБА_2 , було допущено обмір земельної ділянки, площею 0,473 га, і видно, що земельна ділянка, площею 2,97 га належить СФГ Рецитар . На площі земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2 , надумано зазначено, що його земельна ділянка межує з сусідами. Земельна ділянка передавалась у власність відповідачу ОСОБА_2 з порушенням існуючих меж землекористування - йому була надана земельна ділянка на площі 2,97 га, яка згідно державного акту належить СФГ Рецитар . Відповідач ОСОБА_2 до цього часу не використовував земельну ділянку, він її незаконно продав, про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено 01.04.2011 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Стойка І.М. Таким чином, передачею у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,473 га, розташованої в с. Вільхівці, урочище Лужани , порушено право позивача на законне користування земельною ділянкою. Земельна ділянка площею 2,97 га перебуває у користуванні СФГ Рецитар згідно державного акту.

Просить визнати незаконним рішення 7 сесії 4 скликання Вільховецької сільської ради №122 від 17.10.2003 року в частині надання ОСОБА_2 для виготовлення державного акту на земельну ділянку, площею 0,473 га, визнати незаконним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,4720 гектара, визначеного для ведення особистого селянського господарства у межах згідно з планом, яка розташована в с. Вільхівці, в ур. Лужани , б/н, Тячівського району, Закарпатської області на умовах цього договору, кадастровий номер цієї земельної ділянки №2124485800:04:001:0007.

Відповідач ОСОБА_3 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є безпідставним, надуманим та таким, що не відповідає дійсності та чинному законодавству, зокрема вимогам ЦПК України. Додатки, подані позивачем до позовної заяви як докази, не підтверджують фактів, викладених у позовній заяві, а навпаки заперечують зміст позовних вимог. В позовній заяві позивач стверджує, що у відповідності до рішення Тячівської районної ради №36 від 19.05.1995 року СФГ ОСОБА_1 виділено земельну ділянку, площею 2,97 га та видано державний акт серії ЗК 011 №00016, про те, вказане позивачем, не відповідає дійсності, оскільки цей державний акт на право постійного користування землею серії ЗК 011 №00016 виданий на той час ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_2 , на підставі рішення Тячівської районної ради від 19.05.1995 року за №36. Таким чином, державний акт виданий не СФГ ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 . В позовній заяві позивач стверджує, що на підставі рішення Тячівської районної ради №36 від 19.05.1995 року СФГ ОСОБА_4 отримала земельну ділянку площею 2,97 га для ведення селянського господарства, якого ОСОБА_1 являється засновником та керівником, про те, дане твердження позивача не підтверджується належними письмовими доказами, так як в позовній заяві і в додатках до неї відсутня та не йдеться про довіреність ОСОБА_4 , яка б уповноважувала ОСОБА_1 звертатися в суд із позовною заявою до відповідачів, а також відсутні документи про твердження, що ОСОБА_1 являється засновником та керівником СФГ ОСОБА_4 . Таким чином, даний позов подано до суду, за яким судом відкрито провадження неналежним позивачем, що суперечить ч.5 ст.175 ЦПК України. Позивач також стверджує, що 17.10.2003 року на 7 сесії IV скликання Вільховецької сільської ради винесено незаконне рішення про виділення ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,47 га, таке рішення мотивувалось тим, що ОСОБА_1 нібито була подана заява сільському голові Вільхівці ОСОБА_5 про прохання вилучити 0,90 га із СФГ Рецетал . Крім того, позивач стверджує, що на вказаній заяві підпис вчинено від його імені, про таку заяву та рішення йому не було відомо, таку заяву він не підписував. У пункті другому рішення 7 сесії IV скликання Вільховецької сільської ради від 17.10.2003 року за №122 йдеться про виділення земельної ділянки ОСОБА_2 мешканцю АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,473 га, для ведення особистого селянського господарства в урочищі Лужани , надання її у приватну власність. Тобто, у цьому рішенні відсутній запис про мотив виділення ОСОБА_2 земельної ділянки раніше вилученої на підставі заяви із СФГ Рецетар . При цьому в заяві вказано назву СФГ Рецетал , а не Рецетар . По-друге, твердження позивача про фальсифікацію заяви та підробку його підпису є сумнівною та голослівною, оскільки ним не підтверджено письмовими доказами, а саме: висновками почеркознавчої і авторознавчої експертизи, чи будь-якими іншими належними доказами. Слід врахувати, що підробка документів (підписів) є кримінальним правопорушенням, за яке передбачена кримінальна відповідальність, а також за наклеп передбачена відповідальність. По-третє, як вже зазначено вище, ОСОБА_1 не надав, ні суду, ні відповідачу, жодного письмового доказу про уповноваження його громадянкою ОСОБА_4 діяти від її імені. В позовній заяві позивач стверджує, що на підставі підробленої вищевказаної заяви та незаконного рішення №122 від 17.10.2003 року ОСОБА_2 видано рішення про виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,473 га і про таке рішення та державний акт йому стало відомо 01.10.2018 року, коли звернувся до фірми Геоземля провести геодезичну зйомку для отримання кадастрового номера та державної реєстрації на право власності земельної ділянки, яка згідно акту серії ЗК 011 №0016 з 1995 року знаходиться у його користуванні, однак, твердження позивача є голослівним та надуманим, спростовується наступним. В рішенні №122 від 17.10.2003 року не йдеться про надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,473 га ОСОБА_2 . Іншого рішення Вільховецької сільської ради про надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності ОСОБА_2 позивачем до позову додано не було. Земельна ділянка згідно акту серії ЗК 011 №0016 з 1995 року знаходилась у ОСОБА_4 , тобто, за цим документом на який посилається позивач, вказана земельна ділянка в його користуванні ніколи не перебувала і не знаходилась, доказів протилежному ним не надано. Позивачем не надано доказів про наявність у нього державного акту на право постійного користування землею СФГ Рецетар , а державний акт серії ЗК 011 №00016 був виданий ОСОБА_4 . Позивач заявив вимоги про визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,472 га, визначеного для ведення особистого селянського господарства у межах згідно з планом, яка розташована в с. Вільхівці в ур. Лужани , б/н, Тячівського району, кадастровий номер земельної ділянки - 2124485800:04:001:0007, при цьому, позивач попередньо в позовній заяві вказує, що відповідач ОСОБА_2 незаконно продав, про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено 01.04.2011 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Стойка Н.М. У змісті позовної заяви позивач його прізвище не вказує, а договір купівлі-продажу від 01.04.2011 року називає і додає копію, які не посвідчені особою, яка надала йому дані копії. Цю земельну ділянку він та його сім`я використовують з часу її купівлі (21.04.2011 року) та отримання в натурі в межах вказаних в земельній документації по теперішній час. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.44-50).

Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зазначений позов не визнає, оскільки отримав у власність земельну ділянку відповідно до вимог діючого на той час законодавства. Позивач визнає, що якась невизначена на місцевості та з іншими суміжними землекористувачами, земельна ділянка, площею 2,57 га в урочищі Лужани с. Вільхівці, колись була передана у користування ОСОБА_4 для ведення селянського фермерського господарства. Також позивач стверджує, що він є засновником та керівником СФГ Рецитал , яке і користувалося зазначеною у виданому ОСОБА_4 державному акті земельною ділянкою. Отже, до позову ОСОБА_1 зобов`язаний був надати витяг з ЄДРПОУ про наявність такої юридичної особи як СФГ Рецитал та відповідно із зазначенням відомостей про нього як керівника, а також додати статут господарства, відомості про статутний фонд та про право користування землями щодо яких позивається і відповідно заявити такий позов від імені цього господарства. Відсутність таких документів унеможливлює діяльність ОСОБА_1 як позивача, позбавляє його, як фізичну особу, права на позов, бо господарство не надало йому відповідного доручення та повноважень. Разом з тим, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в цьому реєстрі не має записів про це фермерське господарство Рецитал , тобто такої юридичної особи, яку намагається представляти та в інтересах якої діє позивач ОСОБА_1 , не має. А отже повноваження від цього господарства ОСОБА_1 не отримував та не має права на позов. Крім того, за загально доступними даними, які містяться в інтерне0т ресурсах СФГ Рецитал , яке було зареєстроване в с. Вільхівці, вул.. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 22068702, на підставі рішень господарського суду пройшло процедуру банкрутства, ліквідоване, ліквідатором був ОСОБА_10 . Такі відомості узгоджуються із даними ЄДРЮО, бо саме після повної ліквідації фермерського господарства відомості про нього виключені з реєстру. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.54-55).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задовольнити.

Представники відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні просять в задоволенні позову відмовити, посилаючись на викладені у відзивах на позовну заяву обставини.

Представник Вільховецької сільської ради в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить в задоволенні позову відмовити, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії ЗК №00016, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №16, ОСОБА_4 на підставі рішення Тячівської районної ради віл 19 травня 1995 року за №36 наданка у постійне користування земельна ділянка, площею 2,97 га, яка розташована на території Вільхівської сільської ради, цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.5).

Згідно заяви голови СФГ Рецитал ОСОБА_1 від 02.10.2003 року він просить вилучити із СФГ Рецитал землі запасу сільської ради - земельну ділянку площе 0,90 га (а.с.6).

Рішенням Вільхівської сільської ради від 17.10.2003 року за №122 ОСОБА_2 також виділено та надано в приватну власність земельну ділянку, площею 0,473 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі Лужани (а.с.7).

Згідно державного акту серії ЗК №032438 ОСОБА_2 був власником земельної ділянки в с. Вільхівці, урочище Лужани , площею 0,4720 га, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства (а.с.8).

Згідно договору купівлі-продажу від 21.04.2011 року, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Стойка Н.М., ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 земельну ділянку в с. Вільхівці, урочище Лужани , площею 0,4720 га, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 2124485800:04:001:0007 (а.с.17-19).

Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, стверджується, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер - 2124485800:04:001:0007 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Вільхівці, урочище Лужани , встановлено та погоджено зовнішні межі земельної ділянки (а.с.9-23).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань станом на 23.08.2019 року селянське (фермерське) господарство Рецитал в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів не знайдено. Також в даному Витязі зазначено, що засновником та керівником селянського (фермерського) господарства Рецитал (ідентифікаційний код - 22068702) був ОСОБА_1 та діяльність вказаного господарства припинена 20 березня 2009 року, номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 13191170006002143 (а.с.57-58, 96-98).

В акті обстеження землекористування ділянкою, яка розташована у с. Вільхівці в ур. Лужани , б/н, Тячівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124485800:04:001:0007, складений депутатом Вільховецької об`єднаної територіальної громади 29 серпня 2019 року зазначено, що ОСОБА_2 , мешк. АДРЕСА_1 , був власником земельної ділянки, яка розташована в с. Вільхівці, урочище Лужани , кадастровий номер - 2124485800:04:001:0007. Вказана земельна ділянка (с. Вільхівці, урочище Лужани , кадастровий номер 2124485800:04:001:0007) на час оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗК №032438 від 30 вересня 2005 року, межувала із представниками суміжних землекористувачів (сусідами): ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ПП ОСОБА_16 (згодом у 2012 році ОСОБА_16 продав свою земельну ділянку ОСОБА_17 ). Зазначені сусіди засвідчують своїм підписом та підтверджують про наступне. ОСОБА_2 спільно із своєю сім`єю фактично із 2005 по квітень 2011 року постійно користувався своєю власною земельною ділянкою (займався спільно із своєю сім`єю обробітком, збиранням урожаю), яка розташована в с. Вільхівці, урочище Лужани , кадастровий номер - 2124485800:04:001:0007. У період (влітку 2005 року) ОСОБА_2 став власником вказаної земельної ділянки. При оформленні ОСОБА_2 документів про набуття права власності цієї земельної ділянки, працівником управління Держкомзему у м. Тячів і Тячівському районі був складений відповідний акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий номер - 2124485800:04:001:0007, який був засвідчений своїми власноручними підписами вказаних сусідів, про те, що заперечень з боку представників суміжних землекористувачів не має (а.с.59).

Згідно акту поновлення і погодження меж землекористування від 03.04.2004 року ОСОБА_2 та представник Тячівського ВТГВ ДП Закарпатгеодезцентр , в присутності представників суміжних землекористувачів та відділу землеустрою, склали акт про те, що ними проведено встановлення в натурі меж землекористування в ур. Лужани, Вільховецької сільської ради (а.с.60).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 цього ж Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 386 ЦК України встановлені гарантії захисту права власності. Так, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно положень ст. 12 ЗК України (в редакції станом на 17 жовтня 2003 року) до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить також розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою та інші.

Відповідно до ст. 40 ЗК України (в редакції станом на 17 жовтня 2003 року) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України (в редакції станом на 17 жовтня 2003 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ст.125 ЗК України (в редакції станом на 17 жовтня 2003 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.198 ЗК України (в редакції станом на 17 жовтня 2003 року) кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

У п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зазначено, що розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів, суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Згідно вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний) продавцем у майбутньому.

Згідно вимог ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

В судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення перешкод позивачу ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у користуванні та здійснення права власності спірної земельної ділянки в с. Вільхівці, урочище Лужани , площею 0,4720 га, яка була приватизована відповідачем ОСОБА_2 з подальшою державною реєстрацією за ОСОБА_2 права власності на цю спірну земельну ділянку та її наступним продажем відповідачу ОСОБА_3 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 мав довести, що він є землекористувачем або власником спірною земельної ділянки і його право власності чи користування земельною ділянкою було порушене відповідачами при оформленні за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведені висновки та обґрунтування суд прийшов до переконання, що Вільховецька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, передаючи у власність ОСОБА_2 земельну ділянку в с. Вільхівці, урочище Лужани , площею 0,473 га, діяла в межах своїх повноважень, а в свою чергу відповідачем ОСОБА_2 було повністю дотримано процедури передбаченої чинним законодавством України щодо отримання у власність земельної ділянки.

Позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_11 в судовому засіданні не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що були порушені права позивача ОСОБА_1 при здійсненні приватизації спірної земельної ділянки в с. Вільхівці, урочище Лужани , площею 0,4720 га, кадастровий номер - 2124485800:04:001:0007, відповідачем ОСОБА_2 , що оспорювані позивачем рішення Вільхівської сільської ради від 17 жовтня 2003 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.04.2011 року, кадастровий номер земельної ділянки - 2124485800:04:001:0007 є незаконними та підлягають скасуванню.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що приватизована відповідачем ОСОБА_2 спірна земельна ділянка в с. Вільхівці, урочище Лужани , площею 0,4720 га, кадастровий номер - 2124485800:04:001:0007, накладається на земельну ділянку, площею 2,97 га, яка розташована на території Вільхівської сільської ради, яка згідно державного акту на право постійного користування землею серії ЗК №00016, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №16, належить ОСОБА_4 .

Суд не бере до уваги як доказ надану позивачем копію державного акту на право постійного користування землею серії ЗК №00016, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №16, згідно якого ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 2,97 га, яка розташована на території Вільхівської сільської ради, оскільки він не містить даних щодо належності вказаної земельної ділянки саме позивачу ОСОБА_1 чи СФГ Рецитал , діяльність якого на даний час припинено.

Крім цього, матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_4 як власник земельної ділянки, площею 2,97 га, уповноважувала позивача ОСОБА_1 представляти її інтереси щодо захисту її прав в користуванні та володінні спірною земельною ділянкою, яка на думку позивача була незаконно приватизована відповідачами.

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Таким чином, аналізуючи докази у їх сукупності, суд зазначає, що матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів на обґрунтування тих обставин, на які посилається позивач при зверненні з позовом до суду, а тому суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради щодо визнання незаконним рішення 7 сесії 4 скликання Вільховецької сільської ради №122 від 17.10.2003 року в частині надання ОСОБА_2 для виготовлення державного акту на земельну ділянку, площею 0,473 га, визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,4720 гектара, визначеного для ведення особистого селянського господарства у межах згідно з планом, яка розташована в с. Вільхівці, в ур. Лужани , б/н, Тячівського району, Закарпатської області, скасування кадастрового номеру земельної ділянки №2124485800:04:001:0007 слід відмовити.

Оцінивши наведені докази, зокрема додатковий договір №1 від 23 жовтня 2019 року, акт приймання наданих юридичних послуг від 23 жовтня 2019 року, розрахунок щодо граничного розміру компенсації на правову допомогу щодо отримання грошових коштів в сумі 7700 гривень за надання правової допомоги адвокатом Рішко П.М. від відповідача ОСОБА_3 , квитанцію до прибуткового касового ордеру №38 від 23.10.2019 року, суд вважає, що вимоги відповідача ОСОБА_3 щодо стягнення з позивача на його користь витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, в сумі 7700 гривень також підлягають до задоволення (а.с.122-125).

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 77-81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 12, 40, 116, 125, 152 198 ЗК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вільховецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Вільховецької сільської ради, визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівці, Тячівського району, Закарпатської області на користь ОСОБА_3 7700 (сім тисяч сімсот) гривень витрат на професійну правову допомогу, надану адвокатом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вільхівці, Тячівського району, Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_3 , України.

Відповідач - ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_1 , України.

Відповідач - ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_4 , України.

Відповідач - Вільховецька сільська рада, адреса: с. Вільхівці, вул. Центральна, 118, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Повний текст рішення складено 5 травня 2021 року.

Головуючий: В.І. Бобрушко