Постанова

від 07.07.2020 по справі 420/5414/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5414/19 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д..

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта ТОВ Трініта - Лакотоша Д.В.

представника Головного управління Держпраці в Одеській області - Пісніченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Трініта на Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Трініта до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Трініта звернулося з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС від 14.08.2019 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач направив на адресу ТОВ ТРІНІТА направлення на здійснення інспекційного відвідування від 11.07.2019 року за № 15/01-29-2436, однак, за твердженням позивача, відправлено воно 16.07.2019 року (після 3-х днів з моменту нібито початку відвідування), а отримало його ТОВ Трініта лише 24.07.2019 року в 19:25 (пізно ввечері, на останній день проведення перевірки), що підтверджується роздруківкою з реєстру поштових відправлень за N 6502034047780. При цьому, позивач звертає увагу на те, що підстави проведення позапланового заходу в направлені - відсутні.

Також, позивач посилався на те, що 05.08.2019 року отримав акт інспекційного відвідування № ОД839/1579/АВ від 25.07.2019 року та акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, в яких зазначено, що адміністрація розважального клубу IBIZA не допустила перевіряючих до проведення інспекційного відвідування.

Позивач зазначив, що ТОВ Трініта не має ніякого відношення до розважального клубу IBIZA , не проводить розважальної та торгової діяльності, не має ліцензій щодо-продажу алкоголю та тютюнових виробів, не має на балансі та/або у користуванні будь-яких приміщень за адресою: пляж Аркадія (у користуванні лише приміщення за юридичною адресою). При цьому, позивач стверджує, що все вищенаведене було озвучено представником товариства під час розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування 14.08.2019 року, однак відповідач проігнорував вказані обставини та виніс оскаржувану постанову.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Трініта до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС від 14.08.2019 року - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ Трініта подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити у справі нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, внаслідок чого висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та до неправильного вирішення справи по суті.

Так апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідач провів інспекційне відвідування без отримання згоди центрального органу виконавчої влади. При цьому апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду від 22.03.2019 року у справі № 697/2073/17, яке було прийняте з урахуванням норм матеріального права, які втратили чинність на час виникнення спірних правовідносин у справі № 420/5414/19.

Зазначає апелянт також і про те, що суд першої інстанції не з`ясував факту здійснення товариством з обмеженою відповідальністю Трініта господарської діяльності безпосередньо за місцем розташування розважально-пляжного комплексу IBIZA або безпосередньо в ньому. Висновки суду першої інстанції з цього приводу не підтверджуються жодними матеріалами справи, а судове рішення у справі № 916/927/17, на яке посилається суд першої інстанції стосується фактичних обставин, які були станом на 31.05.2018 року та відбувались на піщаному пляжі, проте зазначене рішення не містить посилань на встановлення такого факту, як здійснення ТОВ Трініта господарської діяльності безпосередньо в розважально-пляжному комплексу IBIZA .

На думку апелянта суд першої інстанції залишив поза увагою надані докази на підтвердження здійснення господарської діяльності ТОВ Трініта шляхом передачі у суборенду берегозахисної споруди (пісок), яка орендується ТОВ Трініта за договором оренду №60-ор від 26.08.2006 року. На підтвердження вказано товариство надало суду першої інстанції довідку по розрахунковому рахунку за період з 01.01.2019 року, в якій зазначена єдина стаття доходу від діяльності, а саме дохід від суборенди від декількох субарендаторів.

Головне управління Держпраці в Одеській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 11 липня 2019 року за вхідним №15-К-1101-26 до Головного управління Держпраці в Одеській області надійшла заява громадянина України ОСОБА_1 від 09.07.2019 року, в якій останній зазначив, що 06.07.2019 року, відпочиваючи на пляжі Аркадія в м. Одесі у комплексі відпочинку ІТАКА помітив, що в даному закладі працюють неповнолітні, та поспілкувавшись з ними з`ясував, що вони працюють без належного оформлення, а адміністрація закладу порушує всі можливі норми трудового законодавства. Також, у зверненні зазначається, що після отримання такої інформації, заявник зайшов у розважальний пляжний комплекс IBIZA та з`ясував, що там ідентична ситуація. Враховуючи це, заявник просив ініціювати позапланову перевірку розважальних комплексів ІТАКА та IBIZA , які розташовані на пляжі Аркадія та перевірити викладені заявником факти. (т. 1 а.с. 59).

Також апеляційний суд зазначає, що заява ОСОБА_1 від 09.07.2019 року (т. 1 а.с. 59) виготовлена друкованим засобом із застосуванням комп`ютерної техніки, та, окрім резолюцій виконаних рукописним способом, містить дописку до заяви ТОВ Трініта , також виконану рукописним способом. Співставлення цієї дописки із протоколом від 14.08.2019 року (т. 1 а.с. 78) надає можливість беззаперечно дійти висновку, що дописка виконана посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області, яка заповнювала протокол.

Таким чином, заява ОСОБА_1 від 09.07.2019 року містила інформацію лише щодо розважальних комплексів ІТАКА та IBIZA які розташовані на пляжі Аркадія .

11.07.2019 року головним державним інспектором відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Кудрєвим В. (якому доручено розгляд вищевказаного звернення) була складена та подана службова записка на ім`я першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області С.Байдюка, в якій зазначено про розгляд звернення ОСОБА_1 від 09.07.2019 року щодо використання праці неповнолітніх осіб без належного оформлення трудових відносин, порушення норм законодавства про працю в частині тривалості робочого дня та заробітної плати адміністрацією розважально-пляжного комплексу IBIZA . У службовій записці зазначено, що відповідно до куточка покупця у вищезазначеному закладі здійснює господарську діяльність ТОВ Трініта (код ЄДР 25419131), яке зареєстровано за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Катериненська, 19. У зв`язку з викладеним, та зважаючи на ст.ст.16, 24, пп.3 ч.1 ст.12 Конвенції МОП №81, ОСОБА_2 просив прийняти рішення щодо доцільності здійснення інспекційного відвідування ТОВ Трініта (код ЄДР 25419131) щодо додержання законодавства про працю на підставі ст.24 Конвенції МОП №81, ст.2 Закону України Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.ст.15,19 Закону України Про звернення громадян , з питань забезпечення застосування правових норм щодо використання парці, зокрема, стосовно належного оформлення трудових відносин, тривалості робочого дня, заробітної плати, використання праці дітей та підлітків та з інших подібних питань, передбачених розділами 3,4,6 та 7 частини 1, 2 Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338 (т.1 а.с. 60).

11.07.2019 року, відповідач прийняв наказ від 11.07.2019 №1322 Про проведення інспекційного відвідування (т.1 а.с.61), пунктами 1-2 якого наказано:

1) Головному державному інспектору відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Кудрєву Володимиру Вікторовичу та головним державним інспекторам відділу з питань оплати праці Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Грушецькій Ірині Володимирівні, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в період з 13.07.2019 р. по 25.07.2019 р. (включно) здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ Трініта (код; ЄДР 25419131), яке зареєстровано за адресою: 65026, м, Одеса, вул. Катерининська, 19, та здійснює господарську діяльність за адресою: м. Одеса, пляж АРКАДІЯ (розважальний - пляжний комплекс IBIZA ), з питань забезпечення застосування правових норм щодо використання праці, зокрема, стосовно належного оформлення трудових відносин, тривалості робочого дня, заробітної плати, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, які передбачені розділом 3, 4, 6 та 7 частини 1, 2 Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року № 1338;

2) ОСОБА_5 оформити результати інспекційного відвідування у відповідності до наказу Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року № 1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів .

Вказаний наказ обґрунтований посиланням на Конвенцію Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004р. № 1985-ІV, статтями 15, 19 Закону України Про звернення громадян , статтею 35 Закону України Про оплату праці , та ч. 2, ч.ч. 1-4, 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою КМУ від 11.02.2015 року №96, Положенням про Головне управління Держпраці в Одеській області (нова редакція), яке затверджене наказом від 03.08.2018 року №84, з урахуванням звернення гр. ОСОБА_1 (вх. від 11.07.2019 року №15-К-1101-26) щодо використання праці неповнолітніх осіб без належного оформлення трудових відносин, порушення норм законодавства про працю в частині тривалості робочого дня та заробітної плати та згідно службової записки Кудрєва В.В. від 11.07.2019 року.

Також, 11.07.2019 року видано направлення на здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-2436, яким, відповідно до наказу від 11.07.2019 року №1322, зазначені у ньому посадові особи відповідача направлені для здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ Трініта (код ЄДР 25419131), яке зареєстровано за адресою: 65026, м, Одеса, вул. Катерининська, 19 та здійснює господарську діяльність за адресою: м. Одеса, пляж АРКАДІЯ (розважальний - пляжний комплекс IBIZA ). Також, у направлені зазначений предмет здійснення позапланового заходу та, що має бути перевірено під час інспекційного відвідування у період з 13.07.2019 року по 25.07.2019 року (т.1 а.с.62).

Відповідно до матеріалів справи, 13.07.2019 року посадові особи ГУ Держпраці в Одеській області, на підставі вище зазначеного наказу та направлення здійснили вихід за місцем діяльності ТОВ Трініта , зазначивши місце діяльності - м. Одеса, пляж Аркадія , розважально-пляжний комплекс IBIZA . За наслідками та здійснено спробу проведення інспекційного відвідування, в ході якого, як зазначив відповідача, адміністрація закладу розважально-пляжного комплексу IBIZA відмовилась допустити інспекторів праці до інспекційного відвідування, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 13.07.2019 року (т.1 а.с. 20, 64). У вказаному акті зазначено, що працівники закладу також відмовились надавати письмові та усні пояснення стосовно встановлення їх осіб, а адміністратор закладу, який також відмовився називатись, наказав інспекторам праці покинути дане приміщення.

Відповідно до матеріалів справи Головним управлінням Держпраці в Одеській області складений акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 25.07.2019 року №ОД839/1579/АВ (надалі - акт відвідування) (т.1 а.с.13-19,65-71), в якому зазначено, що в період з 13.07.2019 року 11 год. 00 хв. до 25.07.2019 року 16 год. 20 хв. проведене інспекційне відвідування TОB Трініта (код ЄДР 25419131), яке зареєстровано за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Катерининська, 19, та здійснює господарську діяльність за адресою: м. Одеса, пляж АРКАДІЯ (розважальний - пляжний комплекс IBIZA ).

У розділі ІІ Опис стану додержання вимог законодавства про працю вказаного Акта відвідування зазначено, що під час спроби проведення інспекційного відвідування адміністрація закладу та інші працівники відмовилося отримати копію направлення на здійснення інспекційного відвідування та надавати будь-яку інформацію стосовно діяльності закладу та себе (своє ім`я та прізвище). Адміністратор закладу повідомив, що ніхто називати своє ім`я та прізвища не буде, і документи надаватися теж не будуть. Оскільки директор підприємства не перебував на момент проведення інспекційного відвідування за адресою, де здійснює господарську діяльність, та адміністрація закладу відмовилась отримувати копію направлення на здійснення інспекційного відвідування, направлення було відправлено рекомендованим листом на юридичну адресу товариства (№6502034047780).

Також, у акті зазначено, що станом на 25.07.2019 16 год. 00 хв. товариство ніяких документів не надало. Усі вищезазначені факти зафіксовані засобами відеотехніки, які долучаються до акту від 25 липня 2019 № 839/1579/АВ та є його невід`ємною частиною. Разом з цим, зазначено, що об 11 год. 50 хв. 13 липня 2019 посадовими особами відповідача був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у довільній фірмі, який також долучається до Акту від 25 липня 2019 №839/1579/АВ та є його невід`ємною частиною.

У розділі ІІІ Опис виявлених порушень акта зазначено, що в порушення вимог положень Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004р. №1985-ІV та Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, адміністрація ТОВ Трініта не допустила інспекторів праці до інспекційного відвідування.

Акт відвідування від 25.07.2019 року направлений відповідачем засобами поштового зв`язку на юридичну адресу позивача поштовим відправленням з штриховим кодом-ідентифікатором 6502034060247 , яке отримано позивачем 05.08.2019 року (т.1 а.с.21-22).

02 серпня 2019 року на підставі акта інспекційного відвідування №ОД839/1579/АВ від 25.07.2019 року відповідач прийняв рішення №ОД839/1579/АВ/СПДТ щодо розгляду справи про накладення штрафу, яке призначене на 14.08.2019 року об 11 год. 45 хв. у приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2, 4-й поверх. (т.1 а.с.73-74).

На підставі прийнятого рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, відповідач виписав повідомлення №161 від 02.08.2019 року (т.1 а.с.75), яке направив позивачу засобами поштового зв`язку з штриховим кодом-ідентифікатором поштового повідомлення 215600426655 та яке було отримане позивачем 03.09.2019 року (т.1 а.с.218).

14.08.2019 року відбувся розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ Трініта , під час розгляду якою був складений протокол розгляду справи про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області б/н від 14.08.2019 року (т.1 а.с.78-79). За змістом вказаного протоколу під час розгляду справи від позивача з`явилась уповноважена особа ОСОБА_6 , який діяв на підставі довіреності від 14.05.2019 року. З даних протоколу також вбачається, що представник позивача не подавав клопотань про відкладення розгляду справи та будь-яких додаткових доказів або письмових пояснень на спростування висновків акта інспекційного відвідування. За результатами розгляду справи про накладення штрафу, уповноваженою особою - першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області С.В. Байдюк - прийняте рішення про складання постанови про накладення штрафу на ТОВ Трініта у розмірі 417300 грн. на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю України.

В протоколі наявний запис про непогодження представника позивача із прийнятим рішенням та порушеннями, зазначеними в акті.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 25.07.2019 року №ОД839/1579/АВ щодо порушень ТОВ Трініта , Головним управлінням Держпраці в Одеській області прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС від 14.08.2019 року (т.1 а.с.9-11,76-77).

У вказаній постанові, з посиланням на обставини, які наведені у розділах ІІ Опис стану додержання вимог законодавства про працю та ІІІ Опис виявлених порушень Акта відвідування, на підставі ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України Про зайнятість населення , ч.3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України, на ТОВ Трініта накладений штраф у розмірі 417300 грн.

Примірник постанови отриманий представник ТОВ Трініта за довіреністю Лакотош Д.В. 14.08.2019 року, про що свідчить його підпис (т.1 а.с.12, 77 - зворотній бік).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 14.08.2019 року підтверджена відповідачем належними та допустимими доказами, відповідачем дотримана процедура проведення інспекційного відвідування, результати якого оформлені у відповідності до встановлених норм чинного законодавства, в той час як позивач при розгляді справи про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області гне висловив жодних заперечень та не просив відкласти розгляд справи для надання доказів, які б спростовували факти зафіксовані в акті відвідування. Також суд першої інстанції виходів з того, що ТОВ Трініта здійснює господарську діяльність у м. Одесі, пляж АРКАДІЯ , що встановлено судовим рішенням від 05.09.2018 року в іншій господарській справі № 916/927/17 та підтверджено матеріалами справи, зокрема договором оренди від 23.08.2006 року. Відхиляючи доводи поповича щодо не здійснення ним господарської діяльності безпосередньо в клубі IBIZA , суд першої інстанції зазначив, що в акті відвідування вказано про проведення інспекційного відвідування пляж за місцем здійснення господарської діяльності позивача за адресою м. Одеса пляж АРКАДІЯ розважально-пляжний комплекс IBIZA , а не клубу. При цьому суд першої інстанції зауважив, що а ні направлення на перевірку, а ні наказ, а ні акт відвідування, а ні акт не допуску, а ні оскаржувана постанова не містять відомостей щодо діяльності ТОВ Трініта у клубі IBIZA . Відхиляючи доводи позивача щодо здійснення господарської діяльності шляхом передачі майна (піщаного пляжу) в суборенду, суд першої інстанції послався на відсутність доказів на підтвердження таких доводів.

Проте, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 19 Основного Закону, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 42 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до ст. 43 Основного Закону, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із частиною 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частин 1-3 ст. 62 Основного Закону, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Законом України № 1985-IV від 08.09.2004 року ратифікована Конвенція Міжнародної організації праці N81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, прийнята 11 липня 1947 року.

Відповідно до ст. 3 Конвенції Міжнародної організації праці N81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, завданнями системи інспекції праці є:

a) забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм;

b) забезпечення роботодавців і працівників технічною інформацією та консультацією щодо найбільш ефективних засобів дотримання правових норм;

c) доведення до відома компетентного органу інформації про недоліки або зловживання, які не підпадають під дію існуючих правових норм.

Будь-які інші обов`язки, які можуть бути покладені на інспекторів праці, не повинні заважати їм ефективно виконувати їхні основні обов`язки або якимось чином завдавати шкоди авторитетові та неупередженості, які потрібні інспекторам у їхніх відносинах з роботодавцями та працівниками.

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці N81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі встановлено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;

iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці N81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Згідно із ст. 24 Конвенції Міжнародної організації праці N81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, система інспекції праці на торговельних підприємствах повинна відповідати вимогам статей 3-21 цієї Конвенції, настільки, наскільки вони можуть бути застосовані.

За приписами ч. 4, 5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (тут і надалі Закон №877-V), заходи контролю здійснюються, окрім іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. При цьому органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч.ч 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та ч. 14 ст. 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках, або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів згідно із законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов`язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб`єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №877-V, суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно із ч.ч. 1-4 та 6 ст. 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

- найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

- перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

- дата початку та дата закінчення заходу;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

- підстави для здійснення заходу;

- предмет здійснення заходу;

- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 35 Закону України Про оплату праці , контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють, окрім іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об`єднання.

За приписами п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою КМУ №96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою КМУ №96 від 11.02.2015 року, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України Про військовий обов`язок і військову службу , Про альтернативну (невійськову) службу , Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Так, Постановою КМУ №509 від 17.07.2013 року затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі Порядок №509, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови)

Відповідно д п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно із п. 6 Порядку №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За приписами п. 7 Порядку №509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності у відповідача правових підстав для проведення інспекційного відвідування, та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача повноважень на проведення інспекційного відвідування без отримання згоди центрального органу виконавчої влади, оскільки органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, та зобов`язані забезпечити дотримання вимог, зокрема, частини 3 ст. 6 Закону №877-V, в той час як обов`язковість отримання погодженням центрального органу виконавчої влади, передбачена частиною 1 статті 6 Закону №877-V.

Також апеляційний суд вважає помилковим посилання апелянта на те, що до спірних правовідносин не застосовується Конвенція Міжнародної організації праці N81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, оскільки завданнями системи інспекції праці, окрім іншого є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм. Також, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Вказаний висновок суду повністю узгоджується із правовим висновком Верховного Суду щодо спірних правовідносин, викладеним в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі №200/11885/18-а.

Проте, апеляційний суд погоджується з висновками апелянта, щодо наявності правових підстав для скасування оскаржуваної постанови від 14.08.2019 року№ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС, за таких підстав.

За місцем здійснення господарської діяльності ТОВ Трініта - частина пляжу АРКАДІЯ загальною площею 9702,0 кв.м. кв.м. (договір оренди від 23.08.2006 року №60-ор, додаткові угоди від 23.08.2013 року, від 03.08.2018 року № 1 (т. 1 а.с. 88-93 та 121-126, 127, 128), ТОВ Трініта здійснює господарську діяльність, яка полягає у наданні частини пляжу в суборенду, що підтверджено додатково наданими, на вимогу апеляційного суду, копіями договорів суборенди з ТОВ Максімум-Спорт , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , актами прийому - передачі майна в суборенду, актами здачі-прийняття робіт (послуг), виписками по особовому рахунку апелянта щодо оплати за договорами суборенди майна, (т. 2 а.с. 142-238) та наданими до суду першої інстанції виписками по особовому рахунку апелянта (т. 1 а.с. 157-196), довідкою про наявність банківського рахунку (т. 1 а.с. 156), податковою звітністю апелянта за 2019 рік, відповідно до якої дохід апелянта за 2019 рік складається від сум отриманих від надання майна в оренду, суборенду (т. 1 а.с. 93-а - 97), довідкою по рахунках 361 та 6852 (т. 1 а.с. 99).

Вказані документи, у їх сукупності дають, можливість дійти беззаперечного висновку проте, що ТОВ Трініта , в період виникнення спірних правовідносин, здійснювало господарську діяльність у вигляді надання в суборенду частини пляжу, який перебуває в оренді у товариства, та який розташований на пляжі Аркадія , на якому у свою чергу розміщений пляжно-розважальний комплекс IBIZA . Зокрема, загальна площа пляжу, що перебувала в оренді апелянта складає 9702,0 кв.м., загальна площа надано в суборенду майна складає 5502 кв.м., при цьому відповідно до технічного звіту та схеми дислокації (т. 2 а.с. 240-245), площа зайнята пляжним сервісом становить 6790 кв.м., площа вільного пляжу становить 2910,6 кв.м.; отримання доходу лише від надання майна в суборенду, від суборендарів, копії договорів з якими надані на вимогу апеляційного суду. При цьому апеляційний суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладений тягар доказування правомірності прийнятого ним рішення, не спростував, ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному оскарженні, того факту, що для здійснення апелянтом господарської діяльності у вигляді надання майна в суборенду, апелянту необхідно було використовувати найману працю, зокрема працівників, які, були зафіксовані на наданій позивачем копії відеозапису відвідування.

Також, апеляційний суд зазначає, що відповідно до наданої відповідачем копії відеозапису відвідування, неможливо встановити, який саме суб`єкт господарювання здійснював господарську діяльність саме із надання ресторанно-пляжних послуг у пляжно-розважальному комплексі IBIZA . Посилання відповідача на наявність кута споживача, спростовано матеріалами справи, оскільки надана відповідачем роздруківка (т. 2 а.с. 140) є рекламним оголошенням, відповідно до якого, ТОВ Трініта , окрім інших осіб, шукає орендарів, що жодним чином не підтверджує той факт, що апелянт безпосередньо здійснює господарську діяльність у вигляді надання ресторанно-пляжних послуг із використанням найманих працівників. Не є такими доказами і надані відповідачем роздруківки з мережі Інтернет.

Таким чином, враховуючи те, що надрукована за допомогою технічних засобів заява ОСОБА_1 від 09.07.2019 року містила інформацію лише щодо розважальних комплексів ІТАКА та IBIZA які розташовані на пляжі Аркадія , а дописка до заяви ТОВ Трініта , здійснена посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області, яка заповнювала протокол, апеляційний суд дійшов висновку, що, як на час видання наказу про проведення інспекційного відвідування, так і на час проведення самого відвідування Головне управління Держпраці в Одеській області не було обізнане щодо кола осіб, які здійснюють господарську діяльність в пляжно-розважальному комплексі IBIZA шляхом надання ресторанно-пляжних послуг. Не спростована ця обставина і при розгляді справи як в суді першої інстанції так і при апеляційному перегляді справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд встановив, що Головне управління Держпраці в Одеській області не мало правових підстав для прийняття наказу від 11.07.2019 №1322 Про проведення інспекційного відвідування стосовно ТОВ Трініта ; саме інспекційне відвідування відбулось у м. Одесі, пляж Аркадія , розважально-пляжний комплекс IBIZA за відсутності достовірних відомостей щодо здійснення ТОВ Трініта господарської діяльності шляхом надання ресторанно-пляжних послуг із використанням найманої праці; акт інспекційного відвідування містить відомості, які не відповідають фактичними обставинам, а оскаржувана постанова від 14.08.2019 року№ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС про накладення на штрафу винесена уповноваженими посадовими особами відповідача за відсутності самого факту вчинення такого порушення як не допуск, саме ТОВ Трініта , інспекторів праці до інспекційного відвідування у м. Одесі, пляж Аркадія , розважально-пляжний комплекс IBIZA .

При цьому апеляційний суд відхиляє як такі, що ґрунтуються на припущеннях, доводи наведені відповідачем у складених ним документах, що передували проведенню інспекційного відвідування, складених під час спроби провести інспекційне відвідування, складених після того, як невстановлені особи не допустили інспекторів до інспекційного відвідування, стосовно того, що всі зафіксовані відповідачем обставини щодо порушення законодавства стосуються саме ТОВ Трініта .

Апеляційний суд також зазначає про помилковість посилання суду першої інстанції на рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2018 року у справі №916/927/17, оскільки обставини встановлені у судовому рішення господарського суду не стосуються предмету спору, який виник між стономи в цій адміністративній справі, які є відмінними від сторін у господарській справі. До того ж спір, який розглядався в межах господарської справи, стосувався питання розірвання договору оренди від 23.08.2006 року № 60-ор з підстав відсутності 30% пляжу, вільного від надання платних послуг.

Оскільки в основу оскаржуваної постанови 14.08.2019 року №ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС покладені обставини, які ґрунтуються на припущеннях, та які не доведені відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами, апеляційний суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для скасування постанови 14.08.2019 року №ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС. При цьому, апеляційний суд як підставу для скасування оскаржуваної постанови застосовує ч. 1 ст. 19 Конституції України, як норму прямої дії, оскільки вчиненні відповідачем дії та складені документи, що передували прийняттю оскаржуваної станови, та які покладні в основу оскаржуваної постанови, були вчинені відповідачем за відсутності беззаперечних доказів того, що саме апелянт здійснює господарську діяльність у пляжно-розважальному комплексі IBIZA шляхом надання ресторанно-пляжних послуг, без використання відповідачем свого права на залучення працівників поліції, які відповідно до закону мають повноваження на перевірку документів особи.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, зазначає, що з відповідач на користь позивача має бути стягнуто 15649,50 грн. судових витрат, які складаються з таких сум: судовий збір сплачений позивачем при поданні позову - 6259,50 грн. (т. 1 а.с. 6), судовий збір сплачений позивачем при поданні апеляційної скарги - 9390 грн. (т. 2 а.с. 44).

Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 327-329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Трініта - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року - скасувати та ухвалити нову постанову.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 14.08.2019 року№ОД839/1579/АВ/СПТД-ФС про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю Трініта штрафу уповноваженими посадовими особами в сумі 417300 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Трініта судові витрати (сплачений судовий збір) у загальній сумі 15649,50 грн. п`ятнадцять тисяч шістсот сорок дев`ять гривень 50 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 17.07.2020 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.