Окрема думка

від 23.06.2020 по справі 922/989/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.

справа № 922/989/18 (провадження № 12-205 гс 19)

23 червня 2020 року

м. Київ

Велика Палата Верхового Суду розглянула справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Берізка до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Берізка на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2019 року і постановою від 23 червня 2020 року касаційну скаргу задовольнила частково, скасувала постанову Східного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2019 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2018 року змінила в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2018 року залишила без змін.

Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. Велика Палата Верховного Суду розглянувши справу відступила від правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 922/2103/17 та у постановах Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-3113цс15 та від 05 жовтня 2016 року у справі № 6?2329цс16 та зазначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

2. Однак, відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

3. Статтею 131 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

4. Законом України Про фермерське господарство , як спеціальним нормативно-правовим актом у сфері відносин, пов`язаних із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, визначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець (частина четверта статті 1 Закону України Про фермерське господарство ).

5. За приписами статті 14 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право, зокрема, продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, самостійно господарювати на землі.

6. Відповідно до частини першої статті 23 цього ж закону успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

7. За статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

8. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

9. Також частиною першою статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

10. Разом із цим слід звернути увагу на те, що статтею 20 Закону України Про фермерське господарство встановлено, що член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

11. До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону України Про фермерське господарство ).

12. Аналізуючи зазначені норми слід дійти до висновку, що особа, яка є членом фермерського господарства у разі ліквідації такого фермерського господарства або у випадку припинення членства у такому господарстві може отримати частину майна фермерського господарства, зокрема, і земельну ділянку, на яку ця особа має право постійного користування, та створити нове фермерське господарство або вести фермерське господарство на цій земельній ділянці як фізична особа - підприємець.

13. Отже, земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування громадянину - засновнику селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не переходить до складу земель створеного фермерського господарства назавжди і без права її повернення.

Таким чином, вважаю, що право постійного користування земельною ділянкою, яка після створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) увійшла до складу земель такого господарства, входить до складу спадщини та відповідно до приписів статті 1218 ЦК України успадковується спадкоємцем разом з іншими майновими правами померлого засновника (члена) щодо такого селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства).

Суддя В. В. Пророк

Окрема думка складена 17 липня 2020 року.