Рішення

від 09.07.2020 по справі 699/305/18

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/305/18

Провадження № 2/691/77/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , приватне підприємство Вулкан-Агро , спілка громадян-співвласників земельних та майнових паїв КСП Слава , в особі голови спілки Бзенка Олександра Володимировича, про скасування свідоцтва,

ВСТАНОВИВ :

Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ПП Вулкан-Агро , спілка громадян-співвласників земельних та майнових паїв КСП Слава , в особі голови спілки Бзенка О.В., про скасування свідоцтва.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що в травні 2014 року до Драбівської сільської ради звернувся ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, у зв`язку з чим останнім було додано наступні документи: заяву про видачу свідоцтва; заяву ПП Вулкан-Агро , якою останній відмовляється від фруктового саду цілісним масивом та земельної ділянки та не заперечує проти переоформлення вищезазначеного майна на користь ОСОБА_1 13.05.2014 року, Драбівською сільською радою було видано ОСОБА_1 Свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, частка визначена в розмірі 10183 гривень або 0,0345 відсотків.

Разом з тим, у липні 2016 року, тимчасовою комісією виконавчого, комітету Драбівської сільської ради було розглянуто документи, на підставі яких було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності, та було встановлено що дане свідоцтво видане з порушенням вимог законодавства України, а саме: ст. 9 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство , п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої Постановою КМУ Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки № 177 від 28.02.2001 року (далі - Порядок № 177), п.13 та п.14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою КМУ Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки № 177 від 28.02.2001 р. (далі - Порядок N° 177)

Виходячи з приписів зазначених норм закону, підставою для набуття у власність майнового паю є виключно цивільно-правова угода або документ, отриманий в порядку спадкування.

Заява ПП Вулкан - Агро про відмову від фруктового саду не є цивільно-правовою угодою.

Відповідно до договору № 1 купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 18.10.2008 року, спілка громадян - співвласників земельних та майнових паїв реорганізованого КСП Слава (Продавець) продала ПП Вулкан - Агро (Покупець) фруктовий сад цілісним масивом (далі майно), що знаходиться в адмінмежах Драбівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району, а Покупець зобов`язується сплатити вартість цього майна.

Факт передачі ПП Вулкан-Агро фруктового саду цілісним масивом, також підтверджується актом приймання - передачі від 21.10.2008 року.

Згідно п.1.4. вказаного вище Договору, Покупець зобов`язувався сплатити вартість майна на протязі жовтня 2008 року.

Отже, ПП Вулкан-Агро набув у власність фруктовий сад, як майно, при цьому не набув у власність майновий пай КСП Слава .

07.10.2010 року між спілкою громадян-співвласників земельних та майнових паїв реорганізованого КСП Слава та ПП Вулкан-Агро було укладено Договір про розірвання договору купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 18.10.2008 року. Згідно вказаного Договору, ПП Вулкан-Агро зобов`язалось передати, а спілка громадян-співвласників земельних та майнових паїв реорганізованого КСП Слава зобов`язалася прийняти за актом приймання-передачі фруктовий сад цілісним масивом.

Тому, станом на 12.10.2012 року, ПП Вулкан-Агро вже не являлось власником фруктового саду, а отже не мало права розпоряджатися вказаним майном.

Крім того, згідно Книги обліку виданих Свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава , ПП Вулкан-Агро ніколи не видавалося таке свідоцтво, таким чином у власності ПП Вулкан-Агро не перебував майновий пай КСП Слава . і .

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Майновий пайовий фонд господарства - вартість майна, що мас бути розподілене між особами, які мають право на майновий пай залежно від їхнього індивідуального трудового внеску (лист Міністерства аграрної політики України від 05.05.2005 року № 37-17-2-16/6415).

У зв`язку з безпідставною видачею ОСОБА_1 свідоцтва серії НОМЕР_1 , у власності співвласників, на даний час, перебувають майнові паї, вартість яких перевищує вартість майнового пайового фонду на 10183,00 гривень.

У разі виділення ОСОБА_1 майна в натурі, співвласники будуть позбавлені можливості отримати майно на суму 10183,00 гривень, тобто неправомірною видачею свідоцтва про право власності на майновий пай, іншим співвласникам завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.74 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Згідно ч.1 ст.77 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.10 ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

При цьому, в постанові від 17.03.2015 року, у справі № 21-38а15, Верховним Судом України було викладено правовий висновок про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

06.03.2018 року, на адресу Набутівської сільської ради надійшов лист від ОСОБА_2 з вимогою відшкодувати завдану майнову шкоду шляхом сплати спілці громадян- співвласників земельних та майнових паїв реорганізованого КСП Слава грошових коштів в розмірі 10 188,00 гривень.

З метою запобігти в подальшому притягнення позивача до відповідальності, в тому числі матеріальної, та усунення негативних наслідків, які настануть у зв`язку із видачею свідоцтва серії НОМЕР_2 0009 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 13.05.2014 року з порушенням вимог законодавства України є законним інтересом Набутівської сільської ради.

Відповідно до положень Конституції України та ЗУ Про добровільне об`єднання територіальних громад , територіальними громадами с. Набутів, с. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Корнилівка, с. Паськів, с. Киченці, с. Мірошниківка, с. Сахнівка, с. Деренковець, с. Сахнівське, с. Червоне Корсунь-Шевченківського району Черкаської області прийнято рішення про добровільне об`єднання територіальних громад в об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром y селі Набутів.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.12.2016 року внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому ч.4 ст.7 цього Закону, (ч. 1 ст. 8 ЗУ Про добровільне об`єднання територіальних громад ). j і

Отже, з підстав викладених вище, повноваження Драбівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області завершились з дня реєстрації Набутівської сільської ради.

Посилаючись на наведене просив скасувати свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава Серії ДР №0009 від 13.05.2014 року, видане на ім`я ОСОБА_1 та стягнути з відповідача судовий збір.

В судовому засіданні, представник позивача, посилаючись на підстави та обґрунтування, наведені в позовній заяві, вимоги підтримав.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що позивач невірно визначив відповідача та не довів в судовому засіданні яким чином відповідач ОСОБА_1 порушив його законні права, в зв`язку з чим між сторонами відсутній юридичний спір. Крім того, зазначив, що позивач звернувшись до суду з вимогою про скасування свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, не поставив вимогу про скасування рішення Драбівської сільської ради, на підставі якого відповідачу було видане дане свідоцтво. Заявивши таку вимогу, позивач мав би звертатися до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства. Беручи до уваги, що свідоцтво відповідачу було видане 13.05.2014 року, а з позовом про його скасування, позивач звернувся до суду лише 02.04.2018 року, просив при вирішенні даного спору застосувати строки позовної давності.

Представник третьої особи ОСОБА_2 , посилаючись на ідентичні підстави, обставини та обґрунтування, наведені позивачем в позовній заяві та підтримані представником останнього в судовому засіданні, просила задоволити позов сільської ради.

Третя особа спілка громадян-співвласників земельних та майнових паїв КСП Слава , в особі голови спілки Бзенка О.В. чи його представник в судове засідання не з`явилися, проте, ОСОБА_3 , як фізична особа, на адресу суду надіслав заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі. Так як свідоцтво про право власності видавала Драбівська сільська рада у 2014 році, спілка до видачі свідоцтва відношення не мала. Спілка громадян-співвласників земельних та майнових паїв КСП Слава була створена в 2008 році та за відсутності власників паїв, членів спілки і її керівництва, спілка, з 2015 року реорганізована (саморозпуск). Своїх пояснень по суті позову, не надіслав, ухвалу суду про витребування доказів, не виконав.

Представник третьої особи Приватного підприємства Вулкан-Агро , будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. Своїх пояснень по суті позову, не надіслав, ухвалу суду про витребування доказів, не виконав.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи Миколюка В.Ф., повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 13.05.2014 року, Драбівською сільською радою відповідачу ОСОБА_1 , на підставі його заяви про видачу свідоцтва та заяви ПП Вулкан-Агро , якою останнє відмовилося від фруктового саду цілісним масивом та земельної ділянки та не заперечувало проти переоформлення вищезазначеного майна на користь ОСОБА_1 , було видане свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, частка визначена в розмірі 10183 гривень або 0,0345 відсотків (далі - Свідоцтво).

Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, виданого на ім`я ОСОБА_1 , копією заяви ПП Вулкан-Агро та копією висновку тимчасової комісії Драбівської сільської ради з розгляду звернення депутата сільської ради ОСОБА_4 , приєднаними до матеріалів справи.

Сторонами, також не заперечується те, що ПП Вулкан-Агро ніколи не мало права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Ці обставини підтверджуються копією заяви ПП Вулкан-Агро , копією договору №1 купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 18.10.2008 року, укладеного між спілкою громадян-співвласників земельних та майнових паїв КСП Слава та ПП Вулкан-Агро , копією Акту приймання-передачі від 21.10.2008 року та копією Журналу обліку Свідоцтв про право на майновий пай реорганізованого КСП Слава .

Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності наведених вище обставин, а тому, в силу приписів ч.1 ст.82 ЦПК України, вважає їх такими, що не підлягають доказуванню.

Таким чином, відповідачу ОСОБА_1 , свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області було видане Драбівською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на підставі його заяви та заяви ПП Вулкан-Агро , якою останнє відмовилося від фруктового саду цілісним масивом та земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до ст. 9 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство , пай є власністю члена підприємства, який має право розпоряджатися ним на власний розсуд та при виході з підприємства має право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду.

Згідно п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої Постановою КМУ Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки № 177 від 28.02.2001 року (далі - Порядок № 177), майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Відповідно до вимог п.13 та п.14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою КМУ Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки № 177 від 28.02.2001 року (далі - Порядок N° 177), майновий пай члена підприємства підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування, до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів, сільська, селищна або міська рада вносить зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Тобто, для отримання нового свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, заявник має подати до відповідного органу самоврядування копію цивільно-правової угоди або копію свідоцтва про право на спадщину та попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Драбівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області видавши ОСОБА_1 свідоцтво серії НОМЕР_2 0009 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, діяла всупереч чинному законодавству, а тому особи, права, свободи чи законні інтереси яких порушені видачею даного свідоцтва, згідно наведених вище норм закону, мають право звернутись до суду за їх захистом.

Набутівська сільська рада, яка є правонаступником Драбівської сільської ради, що підтверджується доданими до справи доказами, звернувшись до суду з цим позовом, в обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що в зв`язку з видачею відповідачу свідоцтва на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава порушені права громадян-співвласників майнових паїв зазначеного підприємства, що підтверджується зверненням одного із членів спілки до сільської ради з вимогою відшкодувати завдану майнову шкоду, а тому, з метою запобігти в подальшому притягнення позивача до відповідальності, в тому числі матеріальної, та усунення негативних наслідків, які настануть у зв`язку із видачею свідоцтва відповідачу, посилаючись на приписи ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ЗУ Про місцеве самоврядування зазначила, що подання позову є законним інтересом Набутівської сільської ради.

Такі ж обґрунтування позовних вимог, в судовому засіданні навів і представник позивача. Інших обґрунтувань позовної заяви, представник позивача, при розгляді справи складом суду Городищенського районного суду, не наводив.

Виходячи з аналізу положень ст.ст.4, 5 ЦПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позивачем у позовній заяві та його представником в судовому засіданні, не доведено факт порушення відповідачем цивільного права позивача, а тому позов є необґрунтованим і в його задоволенні слід відмовити.

При цьому, суд не вважає доказом порушення прав позивача відповідачем, додані до справи під час її розгляду Корсунь-Шевченківським районним судом і на які не посилався представник позивача в судовому засіданні Городищенського районного суду, додаткові пояснення з додатками, а саме: копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №153064311 від 18.01.2019 року, копією ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 03.10.2018 року у справі №699/986/15-ц, копією позовної заяви ОСОБА_1 від 13.11.2015 року (а.с.150-158), згідно яких, фруктовий сад на який, на підставі спірного свідоцтва, претендує відповідач ОСОБА_1 , знаходиться на земельній ділянці, що належить Набутівській сільській раді та в разі виділення ОСОБА_1 в натурі майнового паю - фруктового саду буде порушене право Набутівської сільської ради щодо вільного володіння, користування та розпорядження зазначеною земельною ділянкою, оскільки рішення про виділення ОСОБА_1 фруктового саду ще немає, як немає і доказів, що фруктовий сад (багаторічні насадження) знаходиться на належній позивачу земельній ділянці з кадастровим номером 7122582001:01:032:0005, цільове призначення якої згідно наданої інформаційної довідки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Що стосується клопотання представника відповідача про застосування до позову строків позовної давності, слід зауважити наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, свідоцтво серії НОМЕР_2 № 0009 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Слава було видане ОСОБА_1 . Драбівською сільською радою 13.05.2014 року.

Позивач Набутівська сільська рада, яка є правонаступником Драбівської сільської ради, звернулася з позовом до суду про скасування спірного свідоцтва 02.04.2018 року, тобто поза межами строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, що в силу приписів ч. 4 ст.267 ЦК України, є підставою для відмови у позові.

Проте, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Прийшовши до переконання, що відповідачем ОСОБА_1 ніякі права позивача Набутівської сільської ради, порушені не були, суд вважає, що в позові слід відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю, а не через сплив позовної давності.

Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та те, що суд прийшов до переконання, що в позові слід відмовити, сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Щодо інших судових витрат, то суд вважає наступне.

Представник відповідача 13.02.2020 року подав до суду клопотання про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу, згідно якого просив суд покласти витрати з розгляду даної справи у сумі 8500 гривень 00 копійок та 10000 гривень 00 копійок добових на позивача та зобов`язати його відшкодувати відповідні витрати на користь ОСОБА_1 .

В матеріалах справи мається копія договору №180618 про надання правничої допомоги (Витяг), укладеного 18.06.2018 року між ОСОБА_1 (Замовник) та адвокатом Гулою С.Є. (Виконавець), згідно п.1.2. якого, Замовник в рамках виконання даного договору щодо надання йому професійної правничої допомоги у судовому провадженні сплачує Виконавцю 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, а саме за такі послуги: вивчення матеріалів справи, написання клопотань, представництва інтересів у суді. До договору приєднаний акт наданих послуг №1 від 10.07.2018 року, згідно якого послуги були надані згідно зазначеного договору та у відповідній вартості. В підтвердження отриманих коштів, до справи приєднаний фіскальний чек №1256 від 08.11.2018 року відповідно до якого, Виконавець отримав від Замовника грошові кошти у сумі 8500 гривень за надання послуг професійної правничої допомоги по договору №180618 та грошові кошти у сумі 3750 гривень за відрядження у судові засідання. Окрім зазначеного фіскального чеку, в справі маються іще фіскальні чеки, згідно яких Виконавець отримав від Замовника грошові кошти у загальній сумі 10000 гривень за відрядження для участі в судових засіданнях (із розрахунку 1250 гривень за кожне судове засідання).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як було зазначено вище, в матеріалах справи мається копія договору №180618 про надання правничої допомоги (Витяг), укладеного 18.06.2018 року між ОСОБА_1 (Замовник) та адвокатом Гулою С.Є. (Виконавець), згідно п.1.2. якого, Замовник в рамках виконання даного договору щодо надання йому професійної правничої допомоги у судовому провадженні сплачує Виконавцю 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, а саме за такі послуги: вивчення матеріалів справи, написання клопотань, представництва інтересів у суді.

Інших витрат, як то - за відрядження представника в кожне судове засідання, укладеним договором не передбачено, а тому і до відшкодування позивачу за рахунок відповідача, не підлягають.

Враховуючи викладене, відшкодуванню підлягають тільки належним чином підтверджені витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 8500,00 гривень, які необхідно стягнути з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 256, 257, ч. 1 ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12, 13, 17, 18, 76 - 81, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , п.13 та п.14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою КМУ Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки № 177 від 28.02.2001 року, суд,

УХВАЛИВ :

у задоволенні позову Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , приватне підприємство Вулкан-Агро , спілка громадян-співвласників земельних та майнових паїв КСП Слава , в особі голови спілки Бзенка Олександра Володимировича, про скасування свідоцтва, відмовити.

Стягнути з Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 опійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 17.07.2020 року.

Суддя В. О. Черненко