Ухвала

від 20.07.2020 по справі 912/2299/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 липня 2020 рокуСправа № 912/2299/20

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши матеріали

за заявою Селянського (фермерського) господарства "Сяйво", 26225, Кіровоградська обл., Маловисківський район, с. Хмельове, вул. Мічуріна, будинок 11, і.к. 24149422

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

ВСТАНОВИВ:

16.07.2020 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Селянського (фермерського) господарства "Вектор" про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої заявник просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39767636, 25030, місто Кропивницький, вулиця Академіка Корольова, 26), вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 гектарів, в томі числі 35 гектарів ріллі та 15 гектарів пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 гектарів), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (адреса: вул. Шевченка, 60, м. Мала Виска, Кіровоградська області, 26200) здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання земельної ділянки в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 гектарів, в томі числі 35 гектарів ріллі та 15 гектарів пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 гектарів), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано квитанцію про сплату №6238 від 14.07.2020, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

Заявником зазначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом в разі якщо для цього є підстави визначенні законодавством.

СФГ "Сяйво" вказує, що має намір подати до суду позовну заяву про визнання права постійного користування на земельну ділянку в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 гектарів, в томі числі 35 гектарів ріллі та 15 гектарів пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 гектарів), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133 надано ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку площею 50 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Хмелівської сільської ради Новомиргордського району Кіровоградської області, для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вказаного рішення громадянці ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування землею, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №284.

Розпорядженням Голови Маловисківської райдержадміністрації від 22 квітня 2004 року № 299 зареєстровано статут Селянського (фермерського) господарства "Сяйво".

В подальшому 22 квітня 2004 року Селянському (фермерському) господарству "Сяйво" видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємництва суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, місцезнаходження: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Хмельове, сул. Мічуріна, 11.

12 листопада 2004 року Селянському (фермерському) господарству видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Наказом СФГ "Сяйво" від 13 грудня 2007 року за підписом власника господарства ОСОБА_1 призначено головою господарства ОСОБА_2 з 13 грудня 2007 року; господарством затверджено статут в новій редакції, згідно пункту 1.4 якого, головою господарства є ОСОБА_2 , про що проведено відповідну реєстрацію зазначених змін щодо голови господарства за номером 14311050001000498.

Згідно договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі селянського (фермерського) господарства "Сяйво" від 06.06.2012 продавцем ОСОБА_1 передано, а покупцем ОСОБА_2 прийнято 100 % статутного капіталу селянського (фермерського) господарства "Сяйво".

Рішенням засновника селянського (фермерського) господарства "Сяйво" № 2 від 07.06.2012 затверджено нову редакцію Статуту Господарства, згідно змісту якого, ОСОБА_2 є засновником Господарства, про що проведено відповідну реєстрацію 08.06.2012 за номером 14311050004000498.

Заявник стверджує, що спірна земельна ділянка є матеріальною основою діяльності СФГ "Сяйво", оскільки земельна ділянка надавалася саме для ведення селянського (фермерського) господарства.

Державний акт на право постійного користування виданий на ім`я ОСОБА_1 не скасовувався та не визнавався недійсним.

Діяльність селянського (фермерського) господарства "Сяйво" нерозривно пов`язана із земельною ділянкою наданою для його створення.

Господарська діяльність цього господарства не можлива без оформлення права на земельну ділянку, яка є основою його діяльності.

Заявник стверджує, що на даний час, селянське (фермерське) господарство "Сяйво" є діючим, його діяльність не припинена.

Заявник також вважає, у зв`язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, а тому вимушений звернутися до суду.

У зв`язку з тим, що у СФГ "Сяйво" на даний час відсутні документи, що підтверджують право користування спірною земельною ділянкою, а наразі вирішується питання про визнання права, у заявника є обґрунтовані підстави вважати, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у будь-який момент може прийняти рішення про розпорядження зазначеною земельною ділянкою на власний розсуд (включити до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на неї на земельних торгах, здійснити поділ земельної ділянки, надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою або передати у власність зазначену земельну ділянку, змінити її конфігурацію, змінити цільове призначення, змінити склад угідь).

СФГ "Сяйво" зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти певні ДІЇ по розпорядженню земельною ділянкою, у випадку прийняття рішення на користь позивача, не забезпечить реального захисту прав останнього на користування земельною ділянкою, що є головною метою судочинства. Вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

На даний час, державні кадастрові реєстратори при наявності даного судового спору, мають всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання земельної ділянки, та подальшого відчуження частин вказаних земельних ділянок третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову; у разі поділу земельної ділянки результатом якого буде здійснення державної реєстрації права власності чи іншого речового права на новоутворені земельні ділянки (які виникли в наслідок поділу земельної ділянки) відбудеться зміна її межі та площі, припиниться її існування в дійсних межах, відтак, доводи позивача, викладені у позові, будуть мати вигляд безпідставних.

На думку позивача, якщо державними кадастровими реєстраторами буде здійснено дії, спрямовані на зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання, щодо земельної ділянки, проведено відповідні реєстраційні дії, або скасування державної реєстрації земельної ділянки, це також унеможливить та/або ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, оскільки право постійного користування на земельну ділянку за позивачем знову потребуватиме захисту шляхом подання позовів до третіх осіб, яким ймовірно будуть передані права на земельну ділянку чи її окремі частини які виникли в наслідок її поділу (новоутворені земельні ділянки).

Також, позивач вважає що невжиття заходів може істотно ускладнити і навіть унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких здійснено звернення до суду, оскільки позивач не зможе поновити порушене право постійного користування на земельну ділянку, яке виникає лише після державної реєстрації такого права.

Заявник стверджує, що заходи забезпечення позову, вжити які просить селянське (фермерське) господарство "Сяйво", відповідають і є співмірними позовним вимогам, які будуть заявлені, безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідні і достатні для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви СФГ "Сяйво" про забезпечення позову господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Як слідує з приписів ст. 13 Конституції України, зокрема, земля є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно частини 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Господарський суд враховує, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статі 122 Земельного кодексу України, при наявності в суді спору щодо поновлення договору оренди землі, має всі можливості здійснювати будь-які дії по розпорядженню земельною ділянкою, у тому числі передавати земельну ділянку у власність або в користування для всіх потреб іншим особам, змінювати її межі, цільове призначення тощо.

Більш того, виходячи з положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, поділ земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі, чи вчинення інших дій, спрямованих на зміну меж такої земельної ділянки, призведе до формування нових земельних ділянок і як наслідок - припинення існування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, в попередньо визначених межах.

Судом встановлено, що згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. земельна ділянка з кадастровим номером 3523186800:02:000:1431, площею 48.8078 га належить до державної власності, розпорядником якої є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

Суд вважає в даному випадку обґрунтованими побоювання позивача щодо ймовірності вчинення Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області дій по розпорядженню земельної ділянкою в період вирішення спору в суді, оскільки вказане підтверджується судовою практикою по іншим справам з аналогічним предметом позову.

Позивачем зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області приймаються рішення, в наслідок яких здійснюється поділ земельних ділянок щодо яких вирішується питання про визнання права постійного користування, зокрема, у судовій справі № 383/1354/19, яка розглядається у Бобринецькому районному суді Кіровоградської області, за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа - нотаріус, про визнання права постійного користування в порядку спадкування.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти дії по розпорядженню відповідною земельною ділянкою у випадку прийняття рішення на користь заявника не забезпечить реального захисту прав останнього на користування земельною ділянкою, що є головною метою судочинства. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Крім того, згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.10.1979 у справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32)).

Судовим рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 у справі Рисовський проти України, Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява №35298/04, п.67, від 11.06.2009).

Отже, вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3523186800:02:000:1431, площа земельної ділянки 48.8078 гектарів, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, сприятиме запобіганню порушення прав заявника та забезпечить можливість реального судового захисту.

При цьому суд зазначає, що заборона на розпорядження земельною ділянкою передбачає собою заборону на вчинення всіх дій, які входять в перелік повноважень по розпорядженню земельною ділянкою згідно вимог законодавства.

Щодо заборони державним кадастровим реєстраторам відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, суд враховує наступне.

Частинами 1, 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, поділу або об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Повноваження державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів регламентовано частиною 6 Загальної частини вказаного Порядку.

За частиною 6 такого Порядку, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належать:

3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;

5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.

Так, пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Пунктом 114 даного Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Пунктом 136 Порядку передбачено, що відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором, зокрема, дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та здійснений державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку.

Таким чином, у разі скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3523186800:02:000:1431 (як об`єкта права), заявник буде позбавлений можливості реалізувати права, як землекористувача відповідною земельною ділянкою.

Наведене доводить підстави для вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3523186800:02:000:1431.

Щодо заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії по відношенню до земельної ділянки, суд зазначає про не доведення наявності підстав для такого забезпечення. Заявником не викладено жодних обґрунтувань для необхідності вжиття зазначеного заходу, з урахуванням встановлених судом обмежень щодо розпорядження земельною ділянкою Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, з підстав чого суд відмовляє у задоволенні заяви у вказаній частині.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу СФГ "Сяйво" на норми ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Господарський суд не вбачає підставі для застосування зустрічного забезпечення, так як спір у даній справі немайновий, тому можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, відсутні.

Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" (ідентифікаційний код 24149422) про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39767636, 25030, місто Кропивницький, вулиця Академіка Корольова, 26), вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 гектарів, в томі числі 35 гектарів ріллі та 15 гектарів пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 гектарів), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (адреса: вул. Шевченка, 60, м. Мала Виска, Кіровоградська області, 26200) здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання земельної ділянки в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 гектарів, в томі числі 35 гектарів ріллі та 15 гектарів пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 гектарів), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284.

Стягувачем є Селянське (фермерське) господарство "Сяйво", 26225, Кіровоградська обл., Маловисківський район, с. Хмельове, вул. Мічуріна, будинок 11, і.к. 24149422

Боржниками є Головне управління Держгеокдастру в Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, і.к. 39767636) та державні кадастрові реєстратори Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Шевчоенко, 60, м. Мала Виска, Кіровоградська обл., 26200).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Оригінал ухвали направити Селянському (фермерському) господарству "Сяйво" (26225, Кіровоградська обл., Маловисківський район, с. Хмельове, вул. Мічуріна, будинок 11).

Копію ухвали направити Головному управлінню Держгеокдастру в Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26 та на електронну пошту kirovohrad@land.gov.ua) та Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Шевчоенко, 60, м. Мала Виска, Кіровоградська обл., 26200).

Суддя Л.С. Вавренюк