ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 рокуСправа № 912/2299/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Сяйво"
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Хмелівська сільська рада
про визнання права постійного користування
Представники:
від позивача - Ляшенко О.В., адвокат, ордер ВА№1006532 від 26.08.2020;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали.
Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" до Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 га, в томі числі 35 га ріллі та 15 га пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 га), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21.03.1997 № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після отримання ОСОБА_1 державного акта на право постійного користування землею та його державної реєстрації останнім засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.
Разом з тим, у зв`язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, а тому вимушений звернутися до суду.
При прийнятті рішення про відкриття провадження, господарським судом враховано, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.07.2020 у справі 912/2299/20 задоволено заяву Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" про забезпечення позову (до подання позовної заяви), а саме:
- заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39767636, 25030, місто Кропивницький, вулиця Академіка Корольова, 26), вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 гектарів, в томі числі 35 гектарів ріллі та 15 гектарів пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 гектарів), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284;
- заборонено державним кадастровим реєстраторам Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (адреса: вул. Шевченка, 60, м. Мала Виска, Кіровоградська області, 26200) здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання земельної ділянки в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 гектарів, в томі числі 35 гектарів ріллі та 15 гектарів пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 гектарів), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21 березня 1997 року № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284.
Ухвалою суду від 28.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.08.2020; залучено Хмелівську сільську раду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у даній справі, оскільки рішення може вплинути на її права та обов`язки.
12.08.2020 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву від 07.08.2020, в якому відповідач просить суд залишити без задоволення позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач мотивує заперечення тим, що підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Чинним законодавством не передбачена можливість набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерським господарствами (для ведення фермерського господарства). До земель фермерського господарства не входять земельні ділянки, надані в постійне користування фізичним особам - землекористувачам. Крім того, відповідачем зазначено, що підстави спадкування права постійного користування земельною ділянкою визначено законодавством, а отже право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може передаватись у порядку спадкування (том 2 а.с. 12-17 ).
До господарського суду 11.08.2020 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначено, що мотиви наведенні відповідачем у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню, а позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства підлягають задоволенню у повному обсязі. Позивачем зазначено, що на момент створення Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" відносини регулювалися положеннями Земельного кодексу України в ред. Закону від 1992 року та Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 в редакції від 23.07.1993. Наведений Закон не передбачав використовувати земельну ділянку, надану у користування для ведення Селянського (фермерського) господарства, без створення Селянського (фермерського) господарства .
На підтвердження своїх вимог позивач звертається до висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/989/18 у постанові від 23.06.2020 та зазначає, що наведені аргументи та судова практика про яку зазначає у своєму відзиві відповідач є не обґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.
Додатково позивачем зазначено, що 24.07.2020 Селянське (фермерське) господарство "Сяйво" звернулось до відповідача із запитом про підтвердження факту, що користувачем земельної ділянки кадастровий номер 3523186800:02:000:1431 є Селянське (фермерське) господарство "Сяйво" . У зв`язку з тим, що відповідь на запит отримано позивачем вже після подання позовної заяви, просив суд долучити до матеріалів справи відповідь на запит від 30.07.2020 ПІ-196/0-221/0/63-20 (том 2 а.с. 4-6, 9, 10).
Протокольною ухвалою від 26.08.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.09.2020.
13.08.2020 до суду від позивача надійшла заява про долучення матеріалів до справи (вх. №10227/2020 13.08.2020).
Протокольною ухвалою від 26.08.2020, враховуючи заявлене представником позивача клопотання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.09.2020.
04.09.2020 на адресу господарського суду надійшли пояснення по справі від третьої особи щодо відзиву відповідача на позовну заяву та повідомлено суд про те, що Хмелівська сільська рада позовні вимоги селянського (фермерського) господарства "Сяйво" підтримує у повному обсязі, та просить задовольнити позов ( том 2 а.с. 31-32).
16.09.2020 до господарського суду надійшла заява від позивача про розгляд справи за відсутності представника селянського (фермерського) господарства "Сяйво". Позивач повідомив суд, що не заперечує проти закриття провадження у справі та переходу до розгляду справи по суті (том 2 а.с. 35, зворотній бік 35).
Ухвалою від 16.09.2020 закрито підготовче провадження у справі; призначено до судового розгляду по суті на 28.09.2020.
У судовому засіданні 28.09.2020 присутній представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач та третя особа участі повноважних представників не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень (том 2 а.с. 39, 40).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21.03.1997 № 133 надано ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку площею 50 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, для ведення селянського (фермерського) господарства.
На підставі вказаного рішення громадянці ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування землею, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284 (том 1 а.с. 137).
22.04.2004 Селянському (фермерському) господарству "Сяйво" видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємництва суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, місцезнаходження: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 139).
Розпорядженням Голови Маловисківської райдержадміністрації від 22.04.2004 № 299 зареєстровано статут Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" (том 1 а.с. 140-142).
12.11.2004 Селянському (фермерському) господарству видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (том 1 а.с. 143).
Наказом Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" від 13.12.2007 за підписом власника господарства ОСОБА_1 призначено головою господарства ОСОБА_2 з 13.12.2007 (том 1 а.с. 144).
У зв`язку з вищезазначеним 13.12.2007 господарством затверджено статут в новій редакції, згідно п.1.1. Статуту визначено власників (засновників) господарства: ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 1.4 Статуту, головою господарства є ОСОБА_2 (том 1 а.с. 145-148).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 08.07.2020 зазначено ОСОБА_2 керівником Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" (том 1 а.с. 150-152).
06.06.2012 між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу селянського (фермерського) господарства "Сяйво", відповідно до п. 1.1. якого Продавцем передано, а Покупцем прийнято 100 % статутного капіталу селянського (фермерського) господарства "Сяйво" (том 1 а.с. 153).
Рішенням засновника селянського (фермерського) господарства "Сяйво" № 2 від 07.06.2012 вирішено у зв`язку із змінами в господарстві затвердити нову редакцію Статуту селянського (фермерського) господарства, згідно пункту 1.2 якого, ОСОБА_2 є засновником Господарства (том 1 а.с. 154-159).
Селянським (фермерським) господарством "Сяйво" також, додатково підтверджено факт сплати податків за здійснення діяльності Податковими деклараціями за 2014 - 2020 роки у Додатках до яких зазначено про облік земельної ділянки за суб`єктом господарювання. Також довідкою Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 12.02.2020, за підписом сільського голови Майдебура С.В., підтверджено, що на території сільської ради станом на 01.01.2020 в обробітку Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка загальною площею - 48,8078 га (том 1 а.с. 175-237, 238-239).
Факт підтвердження користування земельною ділянкою площею 50 га розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" підтверджується Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014 року, Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2015 року, Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2016 року, Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року, Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року, Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року, Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (том 1 а.с. 160 - 174).
24.07.2020 Селянське (фермерське) господарство "Сяйво" звернулось листом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із проханням підтвердити, що користувачем земельної ділянки (згідно інформації з Державного земельного кадастру) з кадастровим номером 3523186800:02:000:1431, загальною площею 4Я.8078 га - для ведення фермерського господарства, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, є селянське (фермерське) господарство "Сяйво", яке отримало відповідну земельну ділянку на підставі державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284, виданого громадянці України ОСОБА_1 , якій на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21.03.1997 № 133 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 50,0 га в межах згідно з планом, розташовану на території Хмелівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (том 2 а.с. 9).
30.07.2020 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом "Про надання інформації" ПІ - 196/0-221/0/63-20 повідомило, що за інформацією відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 21.03.1997 серія КРМВ 221, земельну ділянку площею 50,0 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області надано у постійне користування громадянці ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства. Інформація про зареєстровані в установленому законодавством порядку права фізичних чи юридичних осіб, в тому числі Селянське (фермерське) господарство "Сяйво", щодо вищезазначеної земельної ділянки у Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області відсутня (том 2 а.с. 10).
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує, зокрема, наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч.1 ст.14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 р. та 2001 р.), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-XII, Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно ст. 47 Земельного кодексу України в ред. Закону від 1993 року (далі - ЗК України), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.
За ст. 50 ЗК України в ред. Закону від 1993 року громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII (далі - Закон №2009-XII), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2009-XII (в редакції на дату видачі Державного акта на право постійного користування землею), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.
Відповідно до положень cт. 7 ЗК України в ред. Закону від 1993 року користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України в ред. Закону від 1993 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону №2009-XII у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.
Із наведених нормативних положень вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , з метою створення селянського (фермерського) господарства, земельна ділянка на праві постійного користування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства, чим спростовуються твердження відповідача викладені у відзиві на позов щодо того, що земельна ділянка надавалась у користування громадянину.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону №2009-XII, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
Законодавством чинним на момент створення селянського (фермерського) господарства "Сяйво" було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства.
Разом з тим, Державний акт на право постійного користування землею видається на ім`я голови селянського (фермерського) господарства відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону №2009-XII. Тобто, особливості створення селянського (фермерського) господарства полягають у тому, що: - обов`язковою передумовою створення селянського (фермерського) господарства є набуття засновником (майбутнім головою відповідно до Закону №2009-XII) права на земельну ділянку, надану для ведення селянського (фермерського) господарства; - коло учасників селянського селянського (фермерського) господарства є обмеженим та має родинно-трудову ознаку, відповідно до якої фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї відповідно до закону, а особи, у тому числі родичі, які працюють за трудовим договором (контрактом, угодою), не є членами селянського (фермерського) господарства (ч.2 ст. 2 Закону №2009-XII).
Таким чином, одержання правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства є необхідною передумовою набуття селянським (фермерським) господарством правосуб`єктності як юридичної особи. При цьому використання такої земельної ділянки без створення селянського (фермерського) господарства законом передбачено не було.
Аналогічні правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 викладені у постанові від 23.06.2020.
Як вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи датою проведення державної реєстрації селянського (фермерського) господарства "Сяйво" є 22.04.2004, після здійснення якої на підставі Закону №2009-XII СФГ мало право на користування земельною ділянкою площею 48,8078 га розташовану на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області та на здійснення діяльності селянського (фермерського) господарства.
У зв`язку із втратою чинності Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-XII та набуттям чинності Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV (далі - Закон №973-IV) сформовано поняття фермерського господарства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону №973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 5 та ч. 1 ст. 7 Закону №937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Згідно ст. 8 Закону №973-IV, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у ст. 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні ст. 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за ст. 55 Господарського кодексу України.
Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).
Також, Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 у постанові від 23.06.2020, зроблено правовий висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття селянським (фермерським) господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення селянського (фермерського) господарства і подальшої державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.
Звідси, у разі зміни громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.
Під час діяльності селянського (фермерського) господарства "Сяйво", 13.12.2007 за підписом засновника вказаного селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 видано наказ, яким призначено головою господарства ОСОБА_2 з 13.12.2007.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції на момент зміни голови селянського (фермерського) господарства) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Таким чином, на момент зміни голови селянського (фермерського) господарства "Сяйво", законодавством не передбачено право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування.
Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте, Конституційний Суд України Рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 6 р. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.07.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).
Із моменту створення селянського (фермерського) господарства та після зміни голови засновника селянського (фермерського) господарства "Сяйво" у 2007 році селянське (фермерське) господарство продовжувало використовувати спірну земельну ділянку, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними та звітами про посівні площі, селянське (фермерське) господарство "Сяйво" на даний час не припинено.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2013, районні державні адміністрації мали повноваження на їх території передавати земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Законом України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013, ст. 122 Земельного кодексу України була викладена у новій редакції, згідно з п. 4 якої повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб законодавцем були надані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, якими на той час були Державне агентство земельних ресурсів України та його територіальні органи, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області.
Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Державне агентство земельних ресурсів України було реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру стала правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Наказом Держгеокадастру України від 19.05.2015 №77 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, що припиняється.
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є фактичним розпорядником земельної ділянки кадастровий номер 3523885600:02:000:9100, яка перебуває у постійному користуванні селянського (фермерського) господарства "Сяйво", оскільки остання згідно Інформації державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку станом на 09.06.2020 належить до державної форми власності та знаходиться на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (том 1 а.с. 138).
Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з виключних підстав, закріплених у законодавстві.
Так, ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення селянського (фермерського) господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство. У земельному законодавстві (як чинному на момент створення селянського (фермерського) господарства "Сяйво", так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою, як зміна голови засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) відсутня.
Правове становище селянського (фермерського) господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (відмова від керуючої посади, смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.
Отже, з огляду на наведене не приймаються до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позов щодо передачі права користування земельною ділянкою у порядку спадкування.
Права фермерського господарства та його членів, зокрема, продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, самостійно господарювати на землі, визначені ст. 14 Закону №973-IV.
За встановлених обставин суд доходить висновку, що право постійного користування спірною земельною ділянкою зберігається за селянського (фермерського) господарства "Сяйво" до часу припинення діяльності фермерського господарства.
Суд приймає до уваги, що різниця у площі земельної ділянки між даними Державного земельного кадастру та виданим державним актом на право постійного користування зумовлена проведеною Державною інвентаризацію земель, яка була здійснена на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та внесена до відомостей Державного земельного кадастру, які відображаються на сайті Публічної кадастрової карти.
Отже, фактична площа земельної ділянки, наданої у постійне користування ОСОБА_1 , право користування якого посвідчена державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія КРМВ 221 від 30.03.1997 становить 48,8078 га.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства України постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 48,8078 га, кадастровий номер 3523186800:02:000:1431, яка знаходиться на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею Серії КРМВ 221, виданого 30.03.1997 на ім`я ОСОБА_1 , на сьогодні є селянське (фермерське) господарство "Сяйво".
Враховуючи відсутність правових підстав для невизнання права постійного користування за позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання за селянським (фермерським) господарством "Сяйво" право на постійне користування земельною ділянкою площею 48,8078 га, кадастровий номер 3523186800:02:000:1431, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії КРМВ 221, виданого 30.03.1997 на ім`я ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 20.07.2020, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Селянським (фермерським) господарством "Сяйво" право постійного користування земельною ділянкою в межах згідно з планом, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області площею 50 га, в томі числі 35 га ріллі та 15 га пасовища (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523186800:02:000:1431, площа 48,8078 га), яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 21.03.1997 № 133, серія КРМВ 221 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Селянського (фермерського) господарства "Сяйво" (26225, Кіровоградська обл., Маловисківський район, с. Хмельове, вул. Мічуріна, буд. 11, ідентифікаційний код 24149422) витрати зі сплати судового збору 3153,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення направити учасникам судового процесу, а саме:
Селянському (фермерському) господарству "Сяйво" за адресою: 26225, Кіровоградська обл., Маловисківський район, с. Хмельове, вул. Мічуріна, будинок 11;
Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 25030, м. Кропивницький , вул. Академіка Корольова, 26;
Хмелівській сільській раді за адресою: 26225, Кіровоградська обл., Маловиськівський район, село Хмельове, вул. Соборна, буд. 24.
Дата складення повного рішення 05.10.2020.
Суддя Л.С. Вавренюк
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2020 |
Оприлюднено | 06.10.2020 |
Номер документу | 92003964 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Вавренюк Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні