ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА
"20" липня 2020 р. Справа № 9/5025/766/12
Господарський суд Хмельницької області у складі: головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Димбовський В.В., суддя Заверуха С.В., розглянувши подання старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дячок Маріанни Василівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України у справі
за позовом Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України, м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця Синишина Володимира Михайловича, м. Хмельницький
про стягнення 155026,38 грн., у т. ч. 55617,00 грн. заборгованості по орендній платі, 1483,83 грн. інфляційних нарахувань, 1431,98 грн. 3% річних, 89095,04 грн. неустойки та 7398,53 грн. пені
ВСТАНОВИВ: рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013 р. (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013р.) позов в частині стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних нарахувань, річних, пені та неустойки задоволено повністю.
23.09.2013р. господарським судом Хмельницької області на виконання рішення суду від 03.07.2013 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. видано відповідний наказ.
На адресу суду 17.07.2020 року від старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дячок Маріанни Василівни надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України у справі. Вказаним поданням старший державний виконавець просить суд винести ухвалу про обмеження громадянина України Сининшна Володимира Михайловича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 (місце проживання за виконавчим документом - АДРЕСА_1 ); паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 13.06.2017), у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов`язань по сплаті боргу відповідно до наказу Господарського суду Хмельницької області № 9/5025/766/12 від 23.09.2013 року.
В обґрунтування своїх вимог виконавець покликається на те, що боржником не виконано рішення господарського суду Хмельницької області від 03.07.2013 р., незважаючи на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів примусового його виконання (детальний перелік вчинених виконавцем дій наведено в тексті подання). Однак, заходи державного виконавця щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, а сам боржник, на думку виконавця, фактично ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань за наведеним рішенням суду. Вказує на те, що залишок боргу станом на 14.07.2020 становить 79 085,01 грн . Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником нерухомість не обліковується . Згідно відповіді та витягу з Єдиного державного реєстру МВС інформація про зареєстровані за боржником авто відсутня . З метою забезпечення виконання рішення арешт накладено на все рухоме та все нерухоме майно. Згідно відповідей ПФУ боржник пенсію не отримує, за трудовим та цивільно-правовим договором не працює . Згідно відповідей ДПІ боржник на обліку як підприємець не перебуває, за боржником не обліковуються рахунки у банківських установах . З метою забезпечення виконання рішення винесено постанову про арешт коштів боржника, однак кошти на рахунках відсутні.
Наголошує на тому, що 06.05.2020 боржник з`явився на прийом до державного виконавця. Надав письмові пояснення, що сплачувати заборгованість не відмовляється, борг зобов`язується сплачувати частково, реквізити сплати отримав. Проте, станом на 14.07.2020 заборгованість не сплачено, навіть частково.
Звертає увагу суду на те, що 11.03.2020 року на адресу Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) надійшла заява від стягувана в якій він просить вчиненити дії щодо обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Розглянувши подання старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дячок Маріанни Василівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи Синишина Володимира Михайловича за межі України у справі суд доходить висновку, що таке не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державному виконавцю надано право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного чи приватного виконавця .
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
З наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" слід розуміти як будь -які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Поряд з цим, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
В даному випадку, державний виконавець не надав суду доказів, які б доводили необхідність застосування судом такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що у боржника відсутні достатні кошти на рахунку, земельні ділянки, транспортні засоби . Матеріали судової справи також містять пояснення керівника Синишина Володимира Михайловича, надані ним за результатами виклику державного виконавця, якими боржник повідомляв про неможливість виконати рішення суду з огляду на те, що відповідач зареєстрованого майна не має.
Саме з огляду на наведене в сукупності не дає суду підстав вважати нез`явлення боржника на черговий виклик державного виконавця ухиленням від виконання рішення суду та, відповідно, застосування для нього виключного такого заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Судом також враховано, що відсутність майна та коштів боржника не свідчить про його ухилення від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - боржника буде ефективним для виконання судового рішення і не порушить визначене ст. 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, тощо.
Правовими нормами, що містяться у ч. ч. 1, 3, 4 ст. 313 Цивільного кодексу України обумовлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, унормовано, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з наведених державним виконавцем підстав, може призвести до необґрунтованого обмеження права фізичної особи - боржника на свободу пересування, яке гарантоване Конституцією України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну", ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні подання старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дячок Маріанни Василівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи Синишина Володимира Михайловича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 (місце проживання за виконавчим документом - АДРЕСА_1 ) за межі України відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 20.07.2020 року та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення", пп. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Головуючий суддя І.В. Заярнюк
Суддя В.В. Димбовський
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 6 прим.:
1 - до справи,
2-3 - позивачу (29013, м. Хмельницький. вул. Вайсера,13, кв.11; 29013, м. Хмельницький, вул.Кам`янецька,48);
4-5 - відповідачу ( АДРЕСА_1; АДРЕСА_2).
6 - Старшому державному виконавцю Першого відділу державної виконавчої служби у місті ХмельницькомуьЦентрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дячок М.В. - 29001, м Хмельницький , вул. Тернопільська, 13/2.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2020 |
Оприлюднено | 20.07.2020 |
Номер документу | 90465413 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Заярнюк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні