ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року Справа № 160/11750/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Волошина А.А. Прохорова С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Стальсервіс" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
22.11.2019 року ТОВ НВП "Стальсервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУДПС у Дніпропетровській області, в якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.11.2019 року №000558502, від 04.11.2019 року №000555502 та від 04.11.2019 року №000549502.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що висновки податковою органу про те, що господарські операції не мали реального характеру враховуючи наявність вироку суду, є помилковими, оскільки вироком не встановлено фіктивності саме господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Будь-яких інших підстав для висновку про заниження податку на прибуток взаємовідносинах із ТОВ "ММК", ТОВ "Велагро", ТОВ "ТС Трейдінг" в акті перевірки не наведено. Зокрема, зауважень до первинних документів позивача та платіжних документів відповідача не було під час проведення перевірки. Підприємство мало підстави включити до податкового кредиту наступні податкові накладні: податкова накладна №7 від 22.10.2018р.; податкова накладна №4 від 01.10.2018р.; податкова накладна №171002 від 17.02.2018р.; податкова накладна №10 від 26.10.2018р.; фіскальний чек №00068 від 14.10.2018р. у зв`язку із тим, що всі податкові накладні були складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлені строки і згідно діючого законодавства. Відповідно підприємством наведені податкові накладні включено до податкової декларації за жовтень 2018 року. При заповненні декларації в додатку №5 до податкової декларації з ПДВ, розділ II "Податковий кредит" , Таблиця 2, в строці з/п№1, №113 була допущена механічна помилка в індивідуальному податковому номері контрагента (постачальника). При виявлені помилки підприємство одразу подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійні виявлених помилок. Також позивач зазначив, що у відповідача не було підстав користуватися витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, складеними станом па 04.09.2019р. та розповсюджувати їх дію на правові відносини 01.04.2016-31.12.2016, 2017, 2018 років. Всі вимоги податкового законодавства платником податку у 2016, 2017, 2018 році були виконані, та здійснена своєчасна та повна оплата платежів.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції контролюючий орган посилається на те, що згідно договору поставки № ДПМ 00071/16 від 06.04.2016 ТОВ НВП Стальсервіс за період 2016 реалізовано на користь ТОВ ТС Трейдінг (код 39636098) ТМЦ на загальну суму 118 629 грн. в т.ч. ПДВ 19 711,5 грн. Згідно договору поставки № ДПМ 00274/16 від 17.09.2015 TOВ НВП Стальсервіс за період 2016 реалізовано на користь ТОВ ММК (кпд 39534319) ТМЦ на загальну суму 142 521,96 грн. в т.ч. ПДВ 23 753,66 грн. Згідно договору поставки № ДПМ 00108,16 від 29.04.2016 ТОВ НВП Стальсервіс за період 2016 реалізовано на користь ТОВ Велагро (код 39568938) ТМЦ на загальну суму 257 871.25 грн. в т.ч. ПДВ 42 978,54 грн. В товарно-транспортних накладних, які були надані до перевірки по даним підприємствам, не зазначена конкретна адреса місця розвантаження ТМЦ. У підприємств встановлено відсутність складських приміщень, виробничих фондів, трудових ресурсів, витрат на ведення господарської діяльності. В ході проведеного аналізу, згідно комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АС Податковий блок та підсистеми АІС Система обробки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів , база ЄРПН. АС Архів електронної звітності підсистеми Реєстр ПН товар встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару по ланцюгу його реалізації ТОВ "ММК". ГОВ ТС Трейдінг , ТОВ Велагро . Крім того до ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшов лист від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області 15.08.2019 № 8925/7/20-10-23-11) про внесення відомостей до АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва щодо виявлених ознак фіктивності ТОВ ТС Трейдінг (код 39636098). До листа надано додаток - копія протоколу допиту свідка від 30.05.2018 року ОСОБА_1 , де зазначено, що без його відома та наміру здійснювати господарську діяльність було зареєстровано вказане підприємство. Лист від оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві від №9711/7/04-36-14-02 про внесення відомостей до АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва щодо виявлених ознак фіктивності ТОВ ММК (код 395343 19). До листа надано додаток-копія протоколу допиту свідка від 30.05.2018 року ОСОБА_2 , де зазначено, що без його відома та наміру здійснювати господарську діяльність було зареєстровано вказане підприємство. Також вироком Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2017 року, по справі №758/8351/17, провадження №1-КП/758/549/17, посадову особу ОСОБА_2 , визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1ст. 205-1 КК України. В ході перевірки встановлено, що підприємство ТОВ НВП "Стальсервіс" не мало можливості реалізувати товар на адресу означених підприємств у зв`язку з тим, що вони були створені та використовувалось з метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність. Дані операції не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані не у відповідності з їх дійсною економічною метою. Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єкта господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Отже, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ТОВ НВП "Стальсервіс" та з означеними підприємствами. Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Таким чином, операції з постачання товарів та послуг ТОВ "ММК", ТОВ ТС Трейдінг ТОВ Велагро реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству, тобто товари були реалізовані ТОВ НВП "Стальсервіс".
Також, відповідач стверджує, що ТОВ НВП Стальсервіс були подані первинні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Так, земельна ділянка площею 0,3720 га (кадастровий номер 1210100000:09:098:0016), що розташована за адресою: 49112. м. Дніпро. Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б (колишня назва - м. Дніпропетровськ). За даними поданих первинних декларацій (тин декларації - Звітна ) ТОВ НВП Стальсервіс задекларував загальну суму зобов`язання, що підлягає сплаті за даними платника за період з 01.04.2016 р. по 30.06.2019 р. у розмірі - 1 134 433.2 грн., в т.ч. за березень - грудень 2016 на суму 222 491,92 грн., 2017 - 280597,49 грн., 2018 - 280597,49 грн., 2019 в сумі 350 746 грн. ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримані витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що затверджені відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області по ТОВ НВ П Стальсервіс за земельну ділянку площею 0,3720 га (кадастровий номер 1210100000:09:098:0016), розташовану за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б (колишня назва - м. Дніпропетровськ), а саме: від 04.09.2019 р. за реєстраційним №301032, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2016 року 11029757,94 грн за 0,3720 га; від 04.09.2019р. за реєстраційним №301015-004155-360-15-2019, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року - 1 1691543,42 грн за 0,3720 га. При звірки задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки-державної або комунальної власності) з даними вищевказаних витягів, встановлено, що сума податку за землю, яка повинна бути нарахована ТОВ НВП Стальсервіс у відповідності вимогам чинного законодавства України за період з 01.04.2016 по 30.06.2018 складає 1 300 408 грн., в тому числі: за період з 01.04.2016 по 31.12.2016-248 169,56 грн., за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 350 746,3 грн., 01.01.2018 по 31.12.201 8 - 350 746,3 грн., 01.01.2019 по 31.12.2019-350 746,3 грн. Отже, ТОВ НВП Стальсервіс занижено задекларовані показники податку на землю з 01.04.2016 по 31.12.2016, 2017, 2018 роки внаслідок заниження нормативної грошової оцінки вищенаведеної земельної ділянки, а саме порушено п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16. п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого встановлено заниження сум земельного податку ТОВ НВП Стальсервіс за земельну ділянку площею 0,3720 га (кадастровий номер -1210100000:09:098:0016) розташованої за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б (колишня назва - м. Дніпропетровськ), за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2019 р. на загальну суму - 165 975,26 грн, у тому числі: за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2016 р. на суму-25 677,64 грн.: за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму - 70 148,81 грн.; за період з 01.01.2018 p. по 31.12.2018 р. на суму-70 148,81 грн. Відтак, на думку контролюючого орну, висновки акту перевірки є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 року зазначена вище справа розподілена та 25.11.2019 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений строк позивач усунув недоліки позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11750/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.03.2020 року провадження у справі № 160/11750/19 зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року rлопотання представника позивача Волошина А.В. про поновлення провадження задоволено, поновлено провадження у даній справі, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, на якій його було зупинено, призначено підготовче засідання.
У судове засідання 01.07.2020 року прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Стальсервіс (код ЄДРПОУ 31646329) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.02.2002 року.
Видами діяльності ГОВ НВП Стальсервіс є:
- Код КВЕД 24.33 Холодне штампування та гнуття (основний);
- Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів;
- Код КВЕД 77.39 Падання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у.;
- Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами;
- Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
- Код КВЕД49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
- Код КВЕД 52.10 Складська господарство;
- Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;
- Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;
- Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
09.09.2019 року на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області фахівцям відповідача відповідно до пункту 20.1.4 п.20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75. пункту 77.1 пункту 77.4 статті 77. пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, план)-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.07.2019р. №4022-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ НВП Стальсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р. валютного законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р.. іншого законодавства з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.
Означеною перевіркою встановлено порушення ТОВ НВП Стальсервіс :
1. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 431 407 грн. у т.ч. за 2 квартал 2016 року на суму 112 432 грн., за 3 квартал 2016 року на суму 101 926 грн., за 4 квартал 2016 року на суму 74 973 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 79 849 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 42 261 грн., за 3 квартал 2017 року на суму 3 096 грн. за 4 квартал 2017 року на суму 16 870 грн.
2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування з ПДВ за жовтень 2018 на суму 33 13 грн.
3. ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті
23.09.1994 №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями, був чинний у періоді, що перевірявся), п. 3 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні імпортного контракту від 06.04.2016 №ZC1633142 укладеного з Zhangiiagang Baiyao Import&Export Co., ltd (Китай), за що на підставі ст.4 ЗУ №185/94, п. 5 ст. 13 ЗУ №2473-VIII ТОВ НВП Стальсервіс нараховується пеня за період з 12.07.2016 по 18.07.2016, за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
- п.п. г п.п. 164.2.17 п.164.2, ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 в результаті чого не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 1730,10 грн., у тому числі за грудень 2017 року - 1200,86 грн., січень 2018 року в сумі 529,24 грн.;
пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету військовий збір на загальну суму 118,23 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 82,06 грн., січень 2018 року - 36,17 грн.;
- п. 1 частини 2 ст. 6, п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями) не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету єдиний внесок на загальну суму (2022,60 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 1203,54 грн., січень 2018 року в сумі 819,06 грн.
4. абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, в частині подання Податкових розрахунків за ф. №1-ДФ на суми нарахованого та виплаченого доходу, отриманого як додаткове благо за ознакою доходу 126 , та сум ПДФО, яка підлягає нарахуванню з виплачених доходів фізичнім особам -працівникам підприємства у сумі у IV кварталі 2017 року - 5470,63 грн., у І кварталі 2018 року - 2411,01 грн.
5. порушено п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого встановлено заниження сум податку за землю на загальну суму - 165975,26 грн, у тому числі: за 2016 рік 25 667,64 грн., за 2017 рік в сумі 70 148,81 грн., 2018 рік в сумі 70 148,81 грн.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області (як правонаступником) було складено акт №80/04-36-05-02/31646329 від 09 вересня 2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП Стальсервіс (код ЄДРПОУ 31646329), тел. 0563758579. податкового законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., валютного - за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., іншого законодавства з 01.04.2016р. по 31.03.2019р. , який підприємство позивача отримало 08 жовтня 2019 року.
Не погодившись із висновками акту перевірки, керуючись п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, ТОВ НВП Стальсервіс 21 жовтня 2019 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано заперечення до акту перевірки від 09.09.2019р. №80/04-36-05-02/31646329.
29.10.2019р. відбувся розгляд заперечень у присутності представників ТОВ НВП Стальсервіс та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
За результатами розгляду заперечень до акту перевірки ТОВ НВП Стальсервіс ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано відповідь від 30.10.2019р. №24019/10/04-36-05-02-16 Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ТОВ НВП Стальсервіс від 09.09.2019р. №80/04-36-05-02/31646329, відповідно до якої За результатами розгляду з питань, викладених у запереченнях встановлено:
1. Щодо взаємовідносин ТОВ ММК , ТОВ ТС Трейдінг , ТОВ Велагро , ... В ході перевірки встановлено, що підприємство ТОВ ПВП Стальсервіс не мало можливості реалізувати товар на адресу означених підприємств у зв`язку з тим, що вони були створені та використовувались 5 метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність. Дані операції не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані не у відповідності з їх економічною метою... Отже, операції з постачання товарів та послуг ТОВ ММК , ТОВ ТС Трейдінг , ТОВ Велагро реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству, тобто товари були реалізовані ТОВ НВП Стальсервіс іншим невстановленим особам .
2. Щодо взаємовідносин з ТОВ Спектр Метал , ТОВ Армастек , ТОВ
Спартехнотрейд , ТОВ ВК Промгруп , ТОВ Овен Транс . З урахуванням документів наданих до розгляду заперечень та даних ІС Податковий блок встановлено підтвердження взаємовідносин ТОВ НВП Стальсервіс з даними підприємствами .
3. Щодо земельного податку.
Враховуючи вищезазначене, ТОВ НВП Стальсервіс занижено задекларовані показники податку на землю з 01.04.2016 по 31.12.2016, 2017, 2018 роки внаслідок заниження нормативної грошової оцінки вищенаведеної земельної ділянки, а саме порушено п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16. п.286.1 п.286.2. п,289.1 ст.289 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено заниження сум земельного податку ТОВ НВП Стальсервіс за земельну ділянку площею 0,3720 та (кадастровий номер 1210100000:09:098:0016) розташованої за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б (колишня назва м. Дніпропетровськ), за період з 01.04.2016р. по 31.12.2018р. на загальну суму 165 975,26 грн.
12.11.2019 року ТОВ НВП Стальсервіс отримано оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- від 04.11.2019 року №000558502 (Форма В4 ) по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 3313 грн.;
- від 04.11.2019 року №000555502 (Форма Р ) по земельному податку з юридичних осіб на суму податкового зобов`язання 140 297,62 грн. та штрафні санкції 70 148,82 грн.;
- від 04.11.2019 року №000549502 (Форма Р ) по податку на прибуток приватних підприємств на суму податкового зобов`язання 93 424 грн. та штрафні санкції 23 356 грн.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).
В силу пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2).
Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В силу пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами підпункту а пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Так, щодо порушення п.п.134.1.1 н.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 93 424 грн., у т.ч. за 2016 на суму 93 424 грн. та правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.11.2019 року №000549502 (Форма Р ) по податку на прибуток приватних підприємств на суму податкового зобов`язання 93 424 грн. та штрафні санкції 23 356 грн. суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ НВП Стальсервіс (постачальник) укладено договір поставки товару №ДПМ 00274/1 від 17.09.2015 року з ТОВ ММК (код 39534319).
На виконання умов договору ТОВ НВП Стальсервіс було виписано в адресу ТОВ ММК :
- видаткову накладну №КНПП0000050 від 10 березня 2017 року, було отримано Довіреність №3 від 02 березня 2017 року на отримання цінностей, товарно-транспортну накладну №КНПП0000050 від 10 березня 2017 року: видаткову накладу №НІ 1П00005094 від 22 листопада 2016 року, було отримано Довіреність №1698 від 15 листопада 2016 року па отримання цінностей, лист -звернення на відвантаження товару від 21.11.16р.. копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виписано розпорядження на відвантаження № КНПП00005761 від 22.11.16р., отримано товарно-транспортну накладну № КНПП 00005094 від 22.11.16р.;
- видаткову накладну №НПП00005009 від 16 листопада 2016 року, було отримано Довіреність №1695 від 15.11.16р. на отримання цінностей, лист-звернення на відвантаження товару №193 від 15.11.16р., копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виписано розпорядження на відвантаження №НПП00005758 від 16.11.16р., отримано товарно-транспортну накладну №998340449 (накладна на вантаж), товарно-транспортну накладну № НПП00005009 від 16.11.16р.; видаткову накладну №НПП00004938 від 11.11.16р. було отримано Довіреність №1673 від 11.11.16р. на отримання цінностей, довірчий лист від 11.11.16р. на відвантаження товару, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виписано розпорядження на відвантаження №НПП00005712 від 11.11.16р.. отримано товарно-транспортну накладну №НПП00004938 від 11.11.16р.;
- видаткову накладну №КНПП0000490 від 31 жовтня 2016 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №490 від 31 жовтня 2016 року, було отримано Довіреність №1606 від 28.10.16р. на отримання цінностей, лист-звернення на відвантаження товару від 28.10.16р., копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, отримано товарно-транспортну накладну №КНПП0000490 від 31.10.16р.;
- видаткову накладну №КНПП0000486 від 27.10.16р,. акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №486 від 27 жовтня 2016 року, було отримано Довіреність №1584 від 26.10.2016р. на отримання цінностей, довірчий лист №172 від 27.10.16р. на відвантаження товару, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладну №КНПП0000486 від 27.10.16р.; видаткову накладну №КНПП0000485 від 27.10.16р., акт здачі-прийняття роби (надання послуг) №485 від 27 жовтня 2016 року, було отримано Довіреність №1588 від 26.10.16р. на отримання цінностей, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, довірчий-лис т №172 від 27.10.16р. на відвантаження товару, товарно-транспортну накладну №КНПП0000485 від 27.10.16р.: видаткову накладну №НПП00004312 від 06.10.16р., було отримано Довіреність №0 598 від 30.09.16р. на отримання цінностей, довірчий лист від 06.10.16р. на відвантаження товару, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, товарно-транспортна накладна №НПП00004312 від 06.10.16р.; видаткову накладну №КНПП 10000355 від 10.08.16р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №355 від 10 серпня 2016 року, було отримано Довіреність №1255 від 09.08.16р. на отримання цінностей, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна №КНПП0000355 від 10.08.16р.:
- видаткову накладну №КНПП0000280 від 29.06.16р. було отримано Довіреність №988 від 24.06.16р. на отримання цінностей, лисі-звернення на відвантаження товару від 24.06.16р., копії тимчасового дозволу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна № КНПП0000280 від 29.06.16р.;
- видаткову накладну №КНПП0000272 від 22.06.16р. було отримано Довіреність №943 від 21.06.16р. на отримання цінностей, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна №КНПП0000272 від 22.06.16р.:
- видаткову накладну №КНПП0000271 від 22.06.16р.. акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №271 від 22.06.2016., було отримано Довіреність №941 від 17.06.16р. на отримання цінностей, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна №КНПП0000271 від 22.06.16р. Виписано та зареєстровано на ТОВ Міжрегіональна металургійна компанія наступні податкові накладні:
- № 30 від 14.06.2016р. на суму 12094,50 грн.;
- № 3 від 17.06.2016р. на суму 22 006,01 грн.;
- № 4 від 21.06.2016р. на суму 6 342,50 грн.;
- № 1 від 24.06.2016р. на суму 4 964,00 грн.;
- № 11 від 09.08.2016р. на суму 9 068,90 грн.;
- № 30 від 30.09.2016р. на суму 236 130,00 грн.;
- №4 від 26.10.2016р. на суму 17 617,25 грн.;
- № 4 від 28.10.2016р. на суму 4 417,51 грн.;
- № 29 від 1 1.1 1.2016р. па суму 51 676,0 грн.;
- №27 від 15.11.2016р. на суму 17 713.20 грн.;
- № 28 від 15.1 1.2016р. на суму 5 496,0 грн.;
- № 3 від 22.1 1.2016р. па суму 2 525,65 грн.
За поставку товару ТОВ ММК було сплачено кошти за наступними платіжними дорученнями: №1386 від 09.03.16р., №1390 від 10.03.16р., №1428 від 12.03.16р., №1470 від 16.03.16р., №4613 від 30.03.16р., №2289 від 14.06.16р., №23.35 від 17.06.16р., №2338 від 21.06.16р., №2395 від 24.06.16р., №2794 від 09.08.16р.
Як було встановлено відповідачем під час проведення перевірки, в товаро-транспортних накладних, які були надані до перевірки не вказана конкретна адреса транспортування ТМЦ, які були відвантажені на користь ТОВ ММК .
В бухгалтерському обліку операції з реалізації ТМЦ відображено наступним записом:
Дт 361 Кт 701 на суму 142 521,96 грн.
Дт 681 Кт 361 на суму 142 521,96 грн.
На підставі інформаційних баз даних ДФС України та в ході податкової звітності ТОВ ММК під час проведення відповідачем перевірки встановлено наступне:
- місце реєстрації - 2656. ГУ ДФС у м. Києві (Подільський район м. Києва);
- основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля;
- стан платника - о платник податків за основним місцем обліку;
- зареєстровано в ДПА - 05.12.2014 №10711020000033104;
- свідоцтво платника ПДВ від 01.01.2015 №200201092 - анульовано 30.10.2017 за причиною анулювання 22 - ненадання декларацій протягом року;
- основні засоби відсутні;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2016, 2017 працювало 1 чол.;
- декларація з податку на прибуток за 2016 рік не надана. Остання декларація з ПДВ за вересень 2016р. ПЗ - 573,1 тис. грн., ПК -616,4 тис. грн., ряд. 21 - 53,7 тис. грн.
З липня 2018 року підприємство не звітує взагалі.
Згідно інформації наявної в Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва ГУ ДФС у м. Києві по підприємству ТОВ ММК внесено ознаку фіктивності Зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження.
Під час проведення перевірки 09.09.2019, відповідачем було встановлено, що до ГУ ДФС у м. Києві направлено запит №9711/7/04-36-14-02 про надання інформації про стан кримінального провадження та наявної доказової бази щодо фіктивності ТОВ ММК .
Листом від 08.08.2019 №21825/7/26-15-21-3015, надано пояснення директора ТОВ ММК ОСОБА_2 , де зазначено, що без його відома та наміру здійснювати господарську діяльність було зареєстровано вказане підприємство.
Таким чином, в ході перевірки встановлено, що ТОВ НВП Стальсервіс не мало можливості реалізувати товар на адресу ТОВ ММК у зв`язку із тим, що дане підприємство було створене та використовувалось з метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність. Дані операції не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані не у відповідності з їх дійсною економічною метою.
Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єкта господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.
До того ж, вироком Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2017 року, який набрав законної сили по справі №758/8351/17, провадження №1-КП/758/549/17, затверджено укладену 20.06.2017 року угоду про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва Бабошиною Ю.В. Визнано винним ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
При цьому, зазначеним вироком суду, зокрема встановлено факт реєстрації вказаного товариства без наміру здійснення господарської діяльності, за відсутності засобів для її ведення, з метою використання товариства для прикриття незаконної діяльності інших осіб.
Обставини, установлені вказаним вироком охоплюють періоди, за які позивачем задокументовано операції з ТОВ ММК .
Таким чином, первинні документи, які стали підставою для формування показників відповідної податкової звітності позивача, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, що набрав законної сили, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт реалізації товарів.
Доводи позивача про те, що він не може нести відповідальність за дії інших осіб і що операції з цим контрагентом підтверджуються всіма необхідними первинними документами та є товарними, суд вважає необґрунтованими з підстав, наведених вище.
Крім того, суд зазначає, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №120/4208/18-а.
Отже, в даному випадку суд погоджується із твердженнями податкового органу про те, що операції з постачання товарів ТОВ НВП Стальсервіс на адресу ТОВ ММК реально не відбулись і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству, тобто товари були реалізовані ТОВ НВП Стальсервіс несвстанволеним особам, в результаті чого занижено показник у рядку 01 Декларація Дохід від будь-якої діяльності на загальну суму 142 523 грн. в т.ч. за 2 кв. 2016 на суму 33 313 грн., за 3 кв. 2016 на суму 9 420 грн., в 4 кв. 2016 на суму 99 790 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачу оскаржуваного ним по операціям з ТОВ ММК податкового зобов`язання, яке визначено у податковому повідомленні-рішенні від 04.11.2019 № 000549502 на загальну суму 32 067 грн., з яких 25 654 грн. - за основним зобов`язанням та 6 413,49 грн. - за штрафними санкціями.
Щодо господарських правовідносин ТОВ НВП Стальсервіс з ТОВ Велагро (код 39568938) суд зазначає наступне.
Як убачається із матеріалів справи, між ТОВ НВП Стальсервіс (постачальник) укладено договір поставки товару №ДПМ 00108/16 від 29.04.2016 року з ТОВ Велагро (код 39568938).
На виконання умов договору ТОВ ПВП Стальсервіс було виписано в адресу ТОВ Велагро видаткові накладні: №НПП00003848 від 14 вересня 2016 року та №НПП00002015 від 04 червня 2016 року.
Виписано та зареєстровано на ТОВ Велагро наступні податкові накладні:
- № 11 від 29.04.2016р. на суму 57 375,19 грн.;
- № 9 від 06.09.2016р. па суму 200 496,06 грн.
За поставку товару ТОВ Велагро було сплачено кошти за наступними платіжними дорученнями: від 29 квітня 2016 року на суму 57 375,19 грн. та від 06 вересня 2016 року на суму 200 496,06 грн.
Також до перевірки контролюючого органу були надані Довіреність №63 від 06 вересня 2016 року та Довіреність №27 від 31 травня 2016 року на отримання цінностей, товарно-транспортна накладна №НПП00003848 від 14 вересня 2016 року, товарно-транспортна накладна №НПП00002015 від 04 червня 2016 року, копії посвідчень водіїв та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, листи контрагентів про відгрузку товару.
В товаро-транспортних накладних, які були надані до перевірки, не вказана конкретна адреса транспортування ТМЦ, які були відвантаження на користь ТОВ Велагро .
В бухгалтерському обліку операції з реалізації ТМЦ відображено наступним записом: Дт 361 Кт 701 на суму 257 871,25 грн.
Дт 681 Кт 361 на суму 257 871,25 грн.
На підставі інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ Велагро (код 39568938) встановлено наступне:
- місце реєстрації - 2656 802.ГУ ДПС у Запорізькій області (Бердянський район);
- основний вид діяльності - оптова торгівля іншими машинами й утстаткуванням;
- стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку;
- зареєстровано в ДПА - 26.12.2014 №109910200000053 11;
- свідоцтво платника ПДВ від 01.02.2015 № 200201092 - анульовано 17.05.2018 за причиною анульовання 22 - ненадання декларацій протягом року;
- основні засоби відсутні;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2016, 2017 року працювало 1 чол.;
- декларація з податку на прибуток за 2016 рік не надана. Остання декларація з ПДВ за вересень 2016р. ПЗ - 573,1 тис. грн., ПК - 616,4 тис. грн., ряд.21 - 53,7 тис.грн.
З січня 2017 року підприємство не звітує взагалі.
Слід зазначити, що згідно інформації наявної в Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва ГУ ДФС у Дніпропетровській області по підприємству ТОВ Велагро внесено ознаку фіктивності зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження .
До ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено запит від 17.07.2019 №52537/04-36-14-02-17 про надання інформації про стан кримінального провадження та наявної доказової бази щодо фіктивності ТОВ Велагро .
Крім цього, до ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшов вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.02.2018 року по кримінальній справі №310/24/18, за ознаками передбачених ст. ст. 27, 28, 205, 212 КК України.
В свою чергу, судовим розглядом встановлено, що вироком Бердянського міськорайонного суду Запорізької області від 06.02.2018 у справі №310/24/18 (провадження №1-кп/310/224/18), який набрав законної сили, затверджено угоду від 29.12.2017 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, за яким призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.
Крім того, у вироку Бердянського міськорайонного суду Запорізької області від 06.02.2018 у справі №310/24/18 (провадження №1-кп/310/224/18), судом встановлені наступні обставини, а саме:
Таким чином, ОСОБА_4 , 13.12.2016 став директором ТОВ Велагро та встановив контроль над суб`єктом підприємницької діяльності ТОВ Велагро , а саме отримав у володіння установчі, реєстраційні документи, що дало можливість у подальшому використовувати даний суб`єкт підприємницької діяльності, у тому числі, для здійснення прикриття незаконної діяльності інших осіб.
Після вчинення реєстраційних дій ОСОБА_4 передав документи та печатку ТОВ Велагро невстановленій особі.
Також вчинення дій, пов`язаних з перереєстрацію ТОВ Велагро як засновника вказаного підприємства та директора, надало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, використовуючи реквізити юридичної особи - ТОВ Велагро . Продовжуючи злочинну діяльність, невстановлені особи отримали можливість укладати від імені ОСОБА_4 , шляхом підроблення документів, господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) для підприємств реального сектору економіки, чим сприяли незаконному формуванню податку на додану вартість та валових витрат підприємств.
Окрім цього, невстановлені слідством особи отримали можливість складати та подавати від імені ОСОБА_4 офіційні документи податкової звітності ТОВ Велагро до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.
У період з 13 грудня 2016 року по теперішній час ОСОБА_4 значиться директором, а з 14 грудня 2016 року по теперішній час значиться засновником суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ТОВ Велагро , зареєстрованого 26 грудня 2012 року Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №10991020000005311.
Крім того, 15.02.2017 ОСОБА_4 , виконуючи вказівки невстановленої особи, з метою імітації проведення діяльності фіктивної юридичної особи та подальшого ускладнення схеми незаконної діяльності для податкового контролю з боку фіскальних органів, оформив рішення учасника про зміну повного та скороченого найменування ТОВ Велагро на ТОВ Південь-Логістик .
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів з метою отримання грошової винагороди, за домовленістю з невстановленою особою, придбав з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Велагро , яке не мало на балансі основних та оборотних фондів (активів), власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень автотранспорту, тобто не мало господарських можливостей здійснювати власну статутну діяльність та її не здійснювало. .
За таких обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи виписані від імені ТОВ Веларго , не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності у таких документах всіх формальних реквізитів, що передбаченні чинним законодавством України.
Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства ТОВ Веларго несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що ТОВ НВП "Стальсервіс" не мало можливості реалізувати товар на адресу ТОВ Велагро у зв`язку з тим, що дане підприємство було створене та використовувані метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність. Дані операції не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані не у відповідності з їх дійсною економічною метою.
Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єкта господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.
Отже, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ТОВ НВП "Стальсервіс" та ТОВ Велагро . Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.
Відтак, суд погоджується із твердженнями податкового органу про те, що операції з постачання товарів ТОВ НВП Стальсервіс на адресу ТОВ Велагро реально не відбулись і мало і мало місце лише документальне оформлення-зазначених операцій всупереч діючому законодавству, тобто товари були реалізовані ТОВ НВП "Стальсервіс" іншим невстановленим особам. В результаті чого занижено показник у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності на загальну суму 257 871 грн. в т.ч. за 2 кв. 2016 на суму 57 375 грн., за 3 кв. 2016 на суму 200 496 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачу оскаржуваного ним по операціям з ТОВ Велагро податкового зобов`язання, яке визначено у податковому повідомленні-рішенні від 04.11.2019 № 000549502 на загальну суму 58 021 грн., з яких 46 417 грн. - за основним зобов`язанням та 11 604,20 грн. - за штрафними санкціями.
До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що у справах №21-421а11, №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним; обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі №824/893/17-а (К/9901/20521/19).
За таких обставин, суд вважає, що надані позивачем документи не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та погоджується з висновками ГУ ДПС у Дніпропетровській області в частині правомірності нарахування ТОВ НВП Стальсервіс грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 04.11.2019 № 000549502 стосовно контрагентів ТОВ "ММК", ТОВ "Велагро".
Разом з цим, суд не погоджується в частині нарахування позивачу оскаржуваного ним по операціям з ТОВ ТС Трейдінг податкового зобов`язання, які визначене у податковому повідомленні-рішенні від 04.11.2019 № 000549502 на загальну суму 26 692 грн., з яких 21 353 грн. - за основним зобов`язанням та 5338,31 грн. - за штрафними санкціями з огляду на наступне.
Так, на сторінці 24 акту перевірки №80/04-36-05-02/31646329 від 09.09.2019 року зазначено, що в ході перевірки встановлено, що підприємство ТОВ ПВП Стальсервіс протягом перевіряємого періоду здійснювало відвантаження поліпропілену металопродукції, по яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, а саме по взаємовідносинам з ТОВ ТС Трейдінг (код ЄДРПОУ 39636098).
Контролюючий орган зробив такі висновки на підставі інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ ТС Трейдінг , відповідно до якої у останнього:
- відсутні основні засоби.
- за 2016-2017 p.p. працювало 1 чол.
- з липня 2018 року підприємство не звітує.
- в товаро-транспортних накладних, які були надані до перевірки, не вказана конкретна адреса транспортування ТМЦ, які були відвантаженні на користь ТОВ ТС Трейдінг ,
- також зазначено, що згідно інформації наявної в Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивною підприємництва ГУ ДФС у Харківській області по підприємству ТОВ ТС Трейдінг внесено ознаку фіктивності зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження .
- листом від 15.08.19р. №8925/7/20-10-23-11 надано пояснення директора та засновника ТОВ ТС Трейдінг ОСОБА_1 де зазначено, що без його відома та наміру здійснювати господарську діяльність було зареєстровано вказане підприємство.
У зв`язку із цим контролюючий орган прийшов до висновку, що операції з постачання товарів ТОВ НВП Стальсервіс на адресу ТОВ ТС Трейдінг реально не відбулись і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству, тобто товари були реалізовані ТОВ НВП Сальсервіс іншим невстановленим особам. В результаті чого занижено показник у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності на загальну суму 118 629 грн. в т.ч. за 2 кв. 2016 на суму 118 629 грн.
Однак, суд вважає, що дана інформація контролюючого органу не дає підстави визначати дану господарську операцію як нереальну на підставі наступного.
Так, між ТОВ НВП Стальсервіс (постачальник) укладено договір поставки товару №ДПМ 00071/16 від 06.04.2016 року з ГОВ ТС Трейдінг (код 39636098).
На виконання умов договору ТОВ НВІІ Стальсервіс було виписано в адресу ТОВ ТС Трейдінг видаткову накладну №ДНПП0000672 від 13 квітня 2016 року.
Виписано та зареєстровано на ТОВ ТС Трейдінг наступні податкові накладні:
- № 20 від 06.04.2016р. на суму 100 000,00 грн.;
- № 17 від 13.04.2016р. на суму 1 8 629,00 грн.
За поставку товару ТОВ ТС Трейдінг було сплачено кошти за наступними платіжними дорученнями: від 06 квітня 2016 року на суму 100 000,00 грн. та від 18 квітня 2016 року на суму 18 629,00 грн.
Також до перевірки контролюючого органу були надані Довіреність №1/1 від 13 квітня 2016 року на отримання цінностей, товарно-транспортна накладна №ДНПП0000672 від 13 квітня 2016 року, копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Щодо тверджень ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що в товарно-транспортних накладних, які були надані до перевірки, не вказана конкретна адреса транспортування ТМЦ, які були відвантаженні па користь ТОВ ТС Трейдінг .
По-перше, в товарно-транспортній накладній зазначено конкретний пункт розвантаження м.Харків, вул. Плиткова, 12, вказана ТТН містить окрім марки автомобіля і а кож її державний номер, а по-друге, не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю або неналежним оформленням товарно-транспортних накладних, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку падання послуг з перевезення.
Аналогічна позиція узгоджується у постанові Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 2а-0870/12052/11.
Також як зазначив Верховний Суд в постанові від 17.04.2018р. у справі № 816/1587/17 товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобовязаннях платника податків.
Щодо твердження відповідача про відсутність у контрагента покупця основних засобів та відсутності достатньої кількості працівників, то суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 р. у справі № 820/4648/13-а зазначив, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою па момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. У межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.
ТОВ НВП Стальсервіс не має обов`язку здійснювати перевірки свого контрагенту і питань повноти і достовірності оформлення ним трудових відносин з працівниками, порядку нарахування доходів, утримання і сплати податків, зборів з таки доходів. В даному випадку, кожне підприємство самостійно зобов`язане нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особам з доходів, що виплачується такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести індивідуальну відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правовою статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №815/3526/17.
Відсутність у спірного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реальною виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Вказана позиція також міститься в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №814/937/15.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.
Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.
Щодо посилань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на те, що в якості нереальності господарських операцій ТОВ ПВП Стальсервіс із контрагентом ТОВ ТС Трейдінг є наявність пояснення директора та засновника ОСОБА_1 де зазначено, що без його відома та наміру здійснювати господарську діяльність було зареєстровано вказане підприємство, суд зазначає наступне.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, в ході проведеного аналізу, згідно комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АС Податковий блок та підсистеми АІС Система обробки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів , база ЄРПН, АС Архів електронної звітності підсистеми Реєстр ПН товар встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару по ланцюгу його реалізації з ТОВ Велагро .
Крім того до ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшов лист від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області 15.08.2019 №8925/7/20-10-23-11) про внесення відомостей до АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва щодо виявлених ознак фіктивності ТОВ ТС Трейдінг (код 39636098).
До листа надано додаток - копія протоколу допиту свідка від 30.05.2018 року ОСОБА_1 , де зазначено, що без його відома та наміру здійснювати господарську діяльність було зареєстровано вказане підприємство.
З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (нижче - КПК України).
У частині першій статті 23 КПК України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.
Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, до винесення вироку в кримінальному провадженні, протокол допиту свідка, складений в рамках досудового розслідування, не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 822/551/18, від 19.03.2019 у справі № 826/3740/17.
До того ж, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 р. у справі №816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. ВС зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що під час перевірки контролюючому органу ТОВ НВП Стальсервіс було надано весь обсяг бухгалтерських первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій та постачання товару контрагенту-покупцю ТОВ ТС Трейдінг .
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ ТС Трейдінг у періодах, що перевірялися, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.11.2019 № 000549502 на загальну суму 26 692 грн., з яких 21 353 грн. - за основним зобов`язанням та 5338,31 грн. - за штрафними санкціями підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо порушення ТОВ НВП Стальсервіс п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування з ПДВ за жовтень 2018 року на суму 3313 грн. суд зазначає наступне.
Так, на сторінці 39 акту перевірки №80/04-36-05-02/31646329 від 09.09.2019 року зазначено, що перевіркою відомостей про результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС встановлено відхилення в сумі 3313 грн.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредит) суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У зв`язку із чим, ТОВ НВП Стальсервіс на порушення п. 198.6 ст. 199 Податкового кодексу України завищено НДВ у складі податкового кредиту у суми 3313 грн., у т.ч. за жовтень 2018 року па суму 3313 грн.
Разом з цим, суд не погоджується з такими висновками означеного акту перевірки у зв`язку із наступним.
Так, підприємство мало підстави включити до податкового кредиту наступні податкові накладні:
- податкова накладна №7 від 22.10.2018р.;
- податкова накладна №4 від 01.10.2018р.;
- податкова накладна №171002 від 17.02.2018р.;
- податкова накладна №10 від 26.10.2018р.;
- фіскальний чек №00068 від 14.10.2018р.
У зв`язку із тим, що всі податкові накладні були складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлені строки і згідно діючого законодавства, то й, відповідно підприємством вищенаведені податкові накладні включено до податкової декларації за жовтень 2018 року.
При заповненні декларації в додатку №5 до податкової декларації з ПДВ, розділ II Податковий кредит , Таблиця 2, в строці з/п№1, №113, була допущена механічна помилка в індивідуальному податковому номері контрагента (постачальника).
При виявлені помилки підприємство позивача одразу подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Отже, у даному випадку, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ід 04.11.2019 року №000558502 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким визначена сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3313 грн. є протиправним та підлягає до скасування.
Щодо порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України в результаті чого занижено сум податку за землю на загальну суму - 165975,26 грн., у тому числі: за 2016 рік 25 667,64 грн., за 2017 рік в сумі 70 148,81 гри., 2018 рік в сумі 70 148,81 грн. суд зазначає наступне.
З матеріалів справи убачається, що на сторінці 54 акту перевірки №80/04-36-05-02/31646329 від 09.09.2019 року зазначено, що за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р. ТОВ НВП Стальсервіс зареєстровано платником земельного податку.
Перевіркою повноти визначення задекларованих сум орендної плати за земельні ділянки, земельного податку за земельні ділянки за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 рік встановлено його заниження, внаслідок наступного.
Так, результати перевірки повноти нарахування плати за землю ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ НВП Стальсервіс на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,3720 га (кадастровий помер - 1210100000:09:098:0016) за період з 01.04.2016 року по 30.06.2019 року.
З приводу цього суд зазначає, що 24 квітня 2008 року між ТОВ Термінал-93 та ТОВ НВП Стальсервіс укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.04.2008 №5021, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 24.04.2008 року №15850851.
Актом приймання-передачі земельної ділянки та документації від 25.04.2008р. ТОВ Термінал-93 передано у власність ТОВ НВП Стальсервіс земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, Самарський район, вулиця Гаванська, в районі будинку 9Б, загальною площею 0.3720 га, кадастровий номер №1210100000:09:098:0016 з цільовим призначенням - для проектування, будівництва та об`єктів громадської забудови.
На підставі вищезазначеного ТОВ НВП Стальсервіс було видано державний акт від 22.01.2009 року ЯД №941499 на право власності па земельну ділянку площею 0,3720 га (кадастровий номер 1210100000:09:098:0016), що розташована за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б (колишня назва - м. Дніпропетровськ). Цільове призначення земельної ділянки, відповідно до державною акту, для проектування, будівництва, та експлуатації об`єктів громадської забудови (об`єктів промислового, комунального та побутового призначення). Надалі цільове призначення земельної ділянки було змінено на код КВПЦЗ: 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.
Підставою для прийняття оскаржуваною податкового повідомлення-рішення контролюючим органом є отримання витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що затверджені Відділом у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області по ТОВ НВП Стальсервіс . за земельну ділянку площею 0.3720 га (кадастровий номер 1210100000:09:098:0016, розташовану за адресою: м.Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б, а саме:
- від 04.09.2019р. за реєстраційним №301032, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2016 року - 1 1029757,94 грн. за 0,3720 га;
- від 04.09.2019р. за реєстраційним №301015-004155-360-15-2019, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року - 1 1691543,42 грн. за 0,3720 га.
У зв`язку із чим контролюючий орган прийшов до висновку, що ТОВ НВП Стальсервіс занижено показники податку на землю з 01.04.2016 по 31.12.2016, 2017, 2018 роки внаслідок заниження нормативної грошової оцінки вищенаведеної земельної ділянки.
З такими висновками суд не погоджується на підставі наступного.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, зазначених вище витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 04.09.2019р. за реєстраційним №301032 та від 04.09.2019р. за реєстраційним №301015-004155-360-15-2019 позивач не отримував, а тому наразі зміст таких витягів, крім інформації, що вказана в акті перевірки щодо них не відомі.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:
земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72);
землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73);
земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74);
плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).
Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 14.142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до ч. 3 ст.201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 року № 1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 18 Закону № 1378-ІV визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 20. ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" від 19.06.2003 року № 962-IV, за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політик) у сфері земельних відносин.
Порядок визначення коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки врегульовано Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах. Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262 (далі -Порядок № 18/15/21/11) (був чинний на момент' виникнення спірних правовідносин 2016 року, втратив чинність па підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, національної академії аграрних наук України від .30.12.2016 року № 592/341/428 з 1 7.02.201 7 року).
Відповідно до п. 1.3 Порядку № 18/15/21/11, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розмір) земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пункті ураховується коефіцієнт функціонального використання земель.
Згідно з п. 3.5 Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Зокрема, при оцінюванні одного квадратного метра земельне ділянки населених пунктів ураховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.
На теперішній час Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (діє з 01.01.2017 року) (далі за текстом - Порядок № 489)
Відповідно до пункту 1 розділу- III Порядку № 489 за результатами нормативні грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи (додаток 8) і 1 витяг із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки (додаток 9).
Відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання - Кф) при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі них показників, покладається на орган, що його формує розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області).
За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.
Судовим розглядом встановлено, що 19.02.2016 року позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, якою задекларована річна сума податку по земельній ділянці адресою: м.Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б, складає - 296 655,90 грн.
Вказана декларація прийнята Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС Дніпропетровській області, про що свідчить квитанція №2.
Земельний податок за спірний період 01.04.2016 по 31.12.2016р. був сплачений повному обсязі, доказом чого є платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.
17.02.2017 року позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, якою задекларована річна сума податку по земельній ділянці адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б, складає 314 455,51 грн.
Вказана декларація прийнята Дніпропетровським управлінням офісу ВПП ДФС, про що свідчить квитанція №2.
Так, позивач отримав витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.0.3.2017 року №36/0/197-17, сформований ГУ Держгеокадастру Дніпропетровській області, виданий Центром надання адміністративних послуг м. Дніпра.
Відповідно до зазначеного витягу нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 9 353 249,79 грн.
У зв`язку із отриманням витягу позивачем була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, якою задекларована річна сума податку земельній ділянці за адресою: м.Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б, склала 280 597,49 грн., так як відповідно до витягу нормативна грошова оцінка скла 9 353 249,79 грн.
Вказана декларація прийнята Дніпропетровським управлінням офісу ВПП ДФС, про що свідчить квитанція №2.
Отже, в даному випадку, вказані дії платника податків щодо самостійного виправлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації повністю узгоджується з приписами п.50.1 Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів податкового законодавства платник податків зобов`язаний керуватись виключно даними, які надає уповноважений орган Держгеокадастр за місцем розташування земельної ділянки.
Тільки ці дані є підставою для декларування платником податків розміру щорічної плати земельного податку.
Таким чином, витяг із технічної документації від 30.03.2017 року є достатньою та належною правовою підставою для виконання ним обов`язків, встановлених нормами податковою кодексу.
До того ж, земельний податок за спірний період 01.01.2017 по 31.12.2017р. був сплачений в повному обсязі, доказом чого є платіжні доручення.
За приписами ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Знову ж таки, відповідно до ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Зі змісту п.286.2 ст. 286 ПКУ, лише при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Від дати затвердження нової нормативно грошової для земель м. Дніпра (за рішенням сесії VI скликання Дніпропетровської міської ради 15.07.2015 року №4/65) станом на 2017, 2018 роки не минуло ані 5-7 років, таким чином, позивач мав право використовувати раніше видані витяги із застосуванням коефіцієнтів індексації за попередній рік для цілей обчислення нормативної грошової оцінки наступного року (у даному випадку 2018 рік) за приписами п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України.
Базова вартість 1 кв.м. для обчислення нормативної грошової оцінки для земель м. Дніпропетровська була встановлена на рівні 306,35 грн. та введена в дію з 01.01.2016 року.
При цьому, для цілей 2016 року базова вартість була помножена на коефіцієнти індексації на 01.01.2015 (1,249) та на 01.01.2016 (1,433) одночасно, та склала 548,31 грн.
Відповідно, для цілей 2017 року визначена проіндексована базова вартість була збільшена на коефіцієнт індексації на 01.01.2017 (1,06) та склала відповідно 581,21 грн., що безпосередньо позначено в витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 30.03.2017 №36/0/197-17, яким керувався позивач при обчисленні плати за землю.
Так, коефіцієнт індексації на 01.01.2018 склав 1,0.
Відтак, нормативна грошова оцінка для земельної ділянки позивача для цілей 2018 року не змінилась, та це означає, не було ніяких правових підстав для подання розрахунку з плати за землю в іншому розмірі.
19.02.2018 року позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, якою задекларована річна сума податку по земельній ділянці за адресою: м.Дніпро, Самарський район, вул. Гаванська, буд. 9-Б, складає - 280 597,49 грн. відповідно до витягу від 30.03.2017, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки 9 353 249,79 грн.).
Вказана декларація прийнята Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про що свідчить квитанція №2.
Земельний податок за спірний період 01.01.2018 по 31.12.2018р. був сплачений в повному обсязі, доказом чого є платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи.
Отже, суд вважає, що у відповідача не було підстав користуватися витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, складеними етаном па 04.09.2019 р. та розповсюджувати їх дію на правові відносини 01.04.2016-31.12.2016, 2017, 2018 років.
Всі вимоги податкового законодавства платником податку у 2016, 2017, 2018 році були виконані, та здійснена своєчасна та повна оплата платежів.
Отож, у контролюючого органу не має жодних підстав стверджувати про порушення ТОВ НВП Стальсервіс податкового кодексу та заниження розміру плати за земельну ділянку. А тому, притягнення платника податків до відповідальності та застосування до нього штрафних санкцій є безпідставним, та таким, що порушує його майнові права та інтереси.
До того ж, суд зазначає, що врахування відповідачем даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2019 року №301032 та від 04.09.2019 року №301015-04155-360-15-2019, що затверджені відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгекадастру у Дніпропетровській області є необґрунтованим, оскільки спірним періодом є 01.04.2016-31.12.2016, 2017, 2018 р.р., а вказані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок надано відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, лише 04.09.2019 року.
При цьому, суд вважає, що відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання Кф) при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області). За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.
Оскільки матеріалами справи не встановлено суті та змісту допущених позивачем порушень, відсутні підстави для застосування штрафу за такі порушення, отже, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 року № 000555502 по земельному податку з юридичних осіб на суму податкового зобов`язання у розмірі 140 297,62 грн. та застосуванням штрафних санкцій у сумі 70 148,82 грн., всього у розмірі 210 446,44 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4958 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №12224 від 20.11.2019 року.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
Відтак, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3606,77 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 01 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 15 липня 2020 року у зв`язку із перебуванням судді Прудника С.В. у відпустці з 08 липня 2020 року по 14 липня 2020 року.
Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Стальсервіс" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.11.2019 року № 000549502 по податку на прибуток приватних підприємств в частині визначення податкового зобов`язання у розмірі 21 353 грн. та застосуванням штрафних санкцій у сумі 5338,31 грн., всього у розмірі 26 692 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.11.2019 року №000558502 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким визначена сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3313 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.11.2019 року № 000555502 по земельному податку з юридичних осіб на суму податкового зобов`язання у розмірі 140 297,62 грн. та застосуванням штрафних санкцій у сумі 70 148,82 грн., всього у розмірі 210 446,44 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Стальсервіс" (код ЄДРПОУ 31646329) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі сумі 3606,77 грн. (три тисячі шістсот шість гривень сімдесят сім копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15 липня 2020 року.
Суддя С. В. Прудник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2020 |
Оприлюднено | 20.07.2020 |
Номер документу | 90465916 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні