Рішення

від 14.07.2020 по справі 160/13185/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Справа № 160/13185/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представник позивача представник відповідача Сустав Н.В. Потапова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "СУНАТКО" (49000, м. Дніпро, вул. Філософська, 84, кв. 22, ЄДРПОУ 31459088) до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство СУНАТКО (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації №1318286/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318285/31459088 від 30.10.2019 року, № 1313877/31459088 від 24.10.2019 року, № 1313876/31459088 від 24.10.2019 року, №1313875/31459088 від 24.10.2019 року, №1313878/31459088 від 24.10.2019 року, №1327514/31459088 від 12.11.2019 року, № 1327513/31459088 від 12.11.2019 року, №1318291/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318290/31459088 від 30.10.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 3 від 13.09.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 23.09.2019 року, № 1 від 16.09.2019 року, № 3 від 25.09.2019 року, № 2 від 17.09.2019 року, № 3 від 23.09.2019 року, № 2 від 23.09.2019 року, № 2 від 19.09.2019 року, № 1 від 02.09.2019 року, № 4 від 06.09.2019 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджене протоколом 45 від 26.09.2019 року щодо віднесення Приватного підприємства "СУНАТКО" до переліку ризиковості платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство "СУНАТКО" з переліку ризикових платників, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі ''Журнал ризикових платників податків'' розділу ''Робота Комісії регіонального рівня'' підсистеми ''Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні № 3 від 13.09.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 23.09.2019 року, № 1 від 16.09.2019 року, № 3 від 25.09.2019 року, № 2 від 17.09.2019 року, № 3 від 23.09.2019 року, № 2 від 23.09.2019 року, № 2 від 19.09.2019 року, № 1 від 02.09.2019 року, № 4 від 06.09.2019 року. Згідно квитанцій податкові накладні було отримано податковим органом, їх було прийнято, проте, реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. На виконання п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем в електронному вигляді були направлені документи, запитувані відповідачем. Однак, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав того, що позивачем не надані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, розвантаження продукції та інші первинні документи.

Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки підстав для зупинення реєстрації не було. Крім того, первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та пояснення були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами якої складена податкові накладні, які надіслані для реєстрації. З урахуванням наведеного, рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправними та підлягають скасуванню. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

11.03.2020 року адресу суду від відповідача - Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

11.03.2020 року на адресу суду від відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято через відсутність основних засобів та трудових ресурсів необхідних для виконання робіт, відсутність інформації про походження використаних матеріалів при виконанні робіт, які розкривають зміст проведених господарських операцій, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

27.03.2020 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

11.06.2020 року представником відповідача надано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених порушень.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив та заперечення на відповідь на відзив, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство Сунатко зареєстроване 05.04.2001 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як видно з матеріалів справи, ПП Сунатко в порядку ст. 187, ст.201 ПК України було виписано податкові накладні № 3 від 13.09.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 23.09.2019 року, № 1 від 16.09.2019 року, № 3 від 25.09.2019 року, № 2 від 17.09.2019 року, № 3 від 23.09.2019 року, № 2 від 23.09.2019 року, № 2 від 19.09.2019 року, № 1 від 02.09.2019 року, № 4 від 06.09.2019 року.

Щодо означених податкових накладних позивачу надійшли квитанції про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.201.16, ст.201 ПК України, для підтвердження господарських операцій з контрагентами та реєстрації податкових накладних позивачем були направлені повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним, а також відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 надано пояснення та копії документів: договір оренди № 303 від 01.10.2016 року, договір перевезення № 8/18 від 10.01.2018 року, рахунок-фактура № 0000000372 від 17.09.2019 року, рахунок-фактура № 0000000398 від 23.09.2019 року, рахунок-фактура № 0000000399 від 23.09.2019 року, акт здачі-приймання робіт надання послуг) № 0000000263 від 17.09.2019 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000000281 від 23.09.2019 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000000282 від 23.09.2019 року, платіжне доручення № 1171 від 19.09.2019 року, платіжне доручення № 1177 від 25.09.2019 року, платіжне доручення № 1178 від 25.09.2019 року, договір № 17 від 02.09.2019 року, договір оренди № С20118 від 01.01.2018 року, ліцензія № 23л від 21.06.2016 року, договір оренди будівельного обладнання та вимірювальних пристроїв № 190111 від 11.01.2019 року, договір оренди транспортних засобів, будівельних машин та механізмів № 190110 від 10.01.2019 року, договір про надання послуг № 18/19 від 01.01.2019 року, договір на виконання робіт № 26/19-С/1 від 09.08.2019 року, акт приймання виконаних робіт на улаштування ростверків за вересень 2019 року від 18.09.2019 року, платіжне доручення № 3137 від 18.09.2019 року, договір № 16 від 05.08.2019 року, платіжне доручення № 646 від 16.09.2019 року, платіжне доручення № 676 від 23.09.2019 року, № 688 від 25.09.2019 року, додаткова угода до договору № 0901/1-18 про надання послуг від 09.01.2018 року № 53 від 03.09.2019 року, додаткова угода до договору № 0901/1-18 про надання послуг від 09.01.2018 року № 4 від 03.09.2019 року, рахунок-фактура № СФ-0309 від 03.09.2019 року, рахунок-фактура № СФ-1309 від 13.09.2019 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0309 від 03.09.2019 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-1309 від 13.09.2019 року, платіжне доручення № 530 від 16.09.2019 року, рахунок-фактура № СФ-0090231 від 02.09.2019 року, рахунок-фактура № СФ-0090610 від 06.09.2019 року, видаткова накладна № РН-0090205 від 02.09.2019 року, видаткова накладна-0090617 від 06.09.2019 року, довіреність № 496 від 02.09.2019 року, довіреність № 506 від 06.09.2019 року, платіжне доручення № 913 від 05.09.2019 року, платіжне доручення № 970 від 23.09.2019 року, договір № 5 від 05.01.2016 року, видаткова накладна № РН-0000280 від 02.09.2019 року, видаткова накладна № РН-00002801 від 06.09.2019 року, податкова накладна № 3 від 02.09.2019 року з квитанцією, податкова накладна № 10 від 06.09.2019 року з квитанцією, платіжне доручення № 1195 від 18.09.2019 року.

За результатами розгляду документів комісією регіонального рівня ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з тієї підстави, що платником податку ненадано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, розвантаження продукції, розрахункових документів та інших первинних документів.

Крім того, в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено, що Протоколом №45 від 26.09.2019 року засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ПП Сунатко включено до переліку ризикових платників, як такого, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації №1318286/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318285/31459088 від 30.10.2019 року, № 1313877/31459088 від 24.10.2019 року, № 1313876/31459088 від 24.10.2019 року, №1313875/31459088 від 24.10.2019 року, №1313878/31459088 від 24.10.2019 року, №1327514/31459088 від 12.11.2019 року, № 1327513/31459088 від 12.11.2019 року, №1318291/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318290/31459088 від 30.10.2019 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 3 від 13.09.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 23.09.2019 року, № 1 від 16.09.2019 року, № 3 від 25.09.2019 року, № 2 від 17.09.2019 року, № 3 від 23.09.2019 року, № 2 від 23.09.2019 року, № 2 від 19.09.2019 року, № 1 від 02.09.2019 року, № 4 від 06.09.2019 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як видно з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як видно з оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, розвантаження продукції, розрахункових документів та інших первинних документів.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних.

Зокрема, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Отже, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмов в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

У даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень регіональної комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1318286/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318285/31459088 від 30.10.2019 року, № 1313877/31459088 від 24.10.2019 року, № 1313876/31459088 від 24.10.2019 року, №1313875/31459088 від 24.10.2019 року, №1313878/31459088 від 24.10.2019 року, №1327514/31459088 від 12.11.2019 року, № 1327513/31459088 від 12.11.2019 року, №1318291/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318290/31459088 від 30.10.2019 року.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 3 від 13.09.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 23.09.2019 року, № 1 від 16.09.2019 року, № 3 від 25.09.2019 року, № 3 від 23.09.2019 року, № 2 від 23.09.2019 року, № 2 від 18.09.2019 року, № 1 від 02.09.2019 року, № 4 від 06.09.2019 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх направлення.

Втім, суд окремо зазначає про неможливість задоволення позовних вимог в частині реєстрації податкової накладної №2 від 17.09.2019 року, оскільки у реєстрації означеної податкової накладної відмовлено рішенням регіональної комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1327509/31459088 від 12.11.2019 року, яке не було предметом розгляду даної справи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджене протоколом 45 від 26.09.2019 року щодо віднесення Приватного підприємства "СУНАТКО" до переліку ризиковості платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство "СУНАТКО" з переліку ризикових платників, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі ''Журнал ризикових платників податків'' розділу ''Робота Комісії регіонального рівня'' підсистеми ''Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості, суд зазначає наступне.

Як вже встановлювалося судом, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації № 117), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій № 117) та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг № 117).

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації № 117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) моніторинг - це сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - це визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно із пп. 5 та 6 Порядку зупинення реєстрації № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями п. 10 Порядку зупинення реєстрації № 117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 та з метою організації роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), визначення взаємодії Комісії ДФС, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок № 523).

Відповідно до п. 1 Порядку № 523 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) даний Порядок є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДФС та комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - комісії регіонального рівня)

Згідно із п.п. 6-9 Порядку № 523 комісіями регіонального рівня здійснюється:

розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок". Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Суд звертає увагу, що прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим в даному випадку саме протокол є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій № 117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Положеннями п. 3 Порядку роботи комісій № 117 визначено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями Порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зупинення реєстрації № 117 зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 року.

За змістом п.п. 1.6 п. 1 вказаного листа ДФС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДПС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

В протоколі Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 45 від 26.09.2019 року про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зазначено, що за результатами фінансово-господарської діяльності та схеми роботи підприємства, Комісією зроблено висновок щодо віднесення (внесення) суб`єкта ПП Сунатко (код ЄДРПОУ 31459088) до відповідного переліку (бази даних ІС "Податковий блок"), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Відтак, суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 та у постанові від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19.

Суд також зауважує, що на користь цієї позиції вказує аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу підприємства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18 та у постанові від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19.

Отже, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення підприємства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Щодо вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення, суд вказує на таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, суд звертає увагу, що встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Разом з цим, суд також зазначає, що позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від його виконання за наслідками набрання даним рішенням законної сили.

З огляду на викладене суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням означеного судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Приватного підприємства "СУНАТКО" (49000, м. Дніпро, вул. Філософська, 84, кв. 22, ЄДРПОУ 31459088) до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації №1318286/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318285/31459088 від 30.10.2019 року, № 1313877/31459088 від 24.10.2019 року, №1313876/31459088 від 24.10.2019 року, №1313875/31459088 від 24.10.2019 року, №1313878/31459088 від 24.10.2019 року, №1327514/31459088 від 12.11.2019 року, №1327513/31459088 від 12.11.2019 року, №1318291/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318290/31459088 від 30.10.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 3 від 13.09.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 23.09.2019 року, № 1 від 16.09.2019 року, № 3 від 25.09.2019 року, № 3 від 23.09.2019 року, № 2 від 23.09.2019 року, № 2 від 18.09.2019 року, № 1 від 02.09.2019 року, № 4 від 06.09.2019 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджене протоколом 45 від 26.09.2019 року щодо віднесення Приватного підприємства "СУНАТКО" до переліку ризиковості платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство "СУНАТКО" з переліку ризикових платників, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі ''Журнал ризикових платників податків'' розділу ''Робота Комісії регіонального рівня'' підсистеми ''Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 17.09.2019 року - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства "СУНАТКО" судовий збір у розмірі 19 210,00 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 17 липня 2020 року.

Суддя В.В. Горбалінський