ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
20 липня 2020 року Справа № 160/5969/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн., -
ВСТАНОВИВ :
01 червня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 р., після залишення ухвалою суду від 02.06.2020 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито провадження в адміністративній справі №160/5969/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн.
Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 (форма Ф ), яким, відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, та відповідно до п. 266.7.2 ст. 266 ПК України ОСОБА_1 , як фізичній особі, визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 р. із сумою податкового зобов`язання 33 729,92 грн.
Відповідно до Розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 2368300071 сума податку у розмірі 33729,92 грн., розрахована таким чином: 16,69 грн.(ставка податку) х 523,00 кв. метрів + 25000,00 грн. (збільшення суми податку відповідно до підпункту 266.7.1 ґ п. 266.7 ст. 266 ПК України) = 8729,92 грн. + 25000,00 грн.=33729,92 грн.).
Позивач зазначає, що останньому, на праві приватної власності із часткою 1/1, належить житловий будинок загальною площею 523 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ 383405, видане 28.04.2012 р. Виконавчим комітетом Східницької селищної ради.
Позивач вважає, що зазначене вище податкове повідомлення-рішення є протиправним і порушує права, свободи та охоронювані законом інтереси останнього, оскільки прийнято всупереч ст.19 та ст.67 Конституції України та ст. 266 ПК України.
Позивач зазначає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1.5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.(пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України).
Тобто, для кожного окремого регіону існують різні ставки щодо сплати податку.
Крім того, за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів для квартири та/або 500 кв. метрів для будинку, сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку) (пп. ґ пп. 266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України).
Ставка податку згідно рішення Східницької селищної ради від 11.07.2018 р. №489 Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік становить 0,4 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування.
Станом на 01 січня 2019 р. ЗУ Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що мінімальна заробітна плата становить 4173,00 грн.
Оскільки площа об`єкта нерухомості, що належить позивачу, не перевищує 600 кв.м., а Житловий будинок не використовується з метою отримання доходу, то позивач має право на пільгу, передбачену пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України.
Відтак, сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 р., на житловий будинок має становити 31 726,88 грн. (16,69 грн.(ставка податку із розрахунку 4173,00 грн. * 0,4=16,69 грн.) х 403,00 (523,00 кв. метрів - 120 кв.м. (пільга, передбачена пп.266А1 п.266.4 ст.266 ПК України) + 25000,00 грн. (збільшення суми податку відповідно до пл. 266.7.1 ґ п.266.7 ст.266 ПКУ)=6726,88 грн.+25000,00 грн.), а не 33 729.92 грн., як зазначено в оскаржуваному рішенні контролюючого органу.
Щодо незазначення платіжних реквізитів органу місцевого самоврядування в оскаржуваному рішенні, позивач зазначає, що, оскільки Житловий будинок знаходиться на території Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області, яка є органом місцевого самоврядування, то в оскаржуваному рішенні повинні бути зазначені платіжні реквізити саме Східницької селищної ради.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: - Східницька селищна рада є юридичною особою із організаційно-правовою формою Орган місцевого самоврядування . ідентифікаційний код 26359951; місцезнаходження: 82391, Львівська обл., місто Борислав, селище міського типу Східниця, вул. Золота Баня, буд. 3; Управління державної казначейської служби України у м.Бориславі Львівської області є юридичною особою із організаційно-правовою формою Орган державної влади , ідентифікаційний код 37942974; місцезнаходження: 82300, Львівська обл., місто Борислав, вул. Івасюка, буд. 12.
На підставі викладеного вище, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн.
10.07.2020 р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву від 10.07.2020 р. вх.№42030/20, в тексті якого зазначено наступне.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстровано об`єкт житлової нерухомості - житловий будинок загальною площею 523 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі даних з Державного реєстру речових прав, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 з податку на нерухоме майно за 2019 рік.
Розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432: 4173 грн. * 0,4% /100 = 16,69 грн/кв.м. 16,69 грн/кв.м. * 523 кв.м. + 25000 грн. = 33 729,92 грн.; 4173 грн. - мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019 р., відповідно до ЗУ Про Державний бюджет України станом на 2019 рік ; 0,4% - ставка податку; 523 кв.м. - площа об`єкта оподаткування; 25000 грн. - згідно п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України.
На підставі вищезазначеного, позивачу, як власнику об`єкта оподаткування - житлового будинку, винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 з податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 р. у розмірі 33 729,92 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податку. Відповідно до відмітки, зазначеної на повідомленні про вручення поштового відправлення, рекомендований лист з податковим повідомленням-рішенням вручено особисто 30.04.2020 р.
Представник відповідача зазначає, що відповідно до інформації, наданої Східницькою селищною радою м.Борислава Львівської області до контролюючого органу - Богуславського відділення Дрогобицької ОДПІ листом від 19.05.2016 р. №287, належний позивачу - ОСОБА_1 на праві власності об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_1 з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності), таким чином, пільга, передбачена п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України не застосовуються до позивача і оподаткуванню підлягає загальна площа вищезазначеного об`єкта житлової нерухомості.
Щодо реквізитів та порядку сплати визначених грошових зобов`язань відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України).
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом Формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
Відповідно до ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів ("далі - органи Казначейства України), бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.2 ст.78 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.
Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно ч.5 ст.78 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Так, Східницька селищна рада - орган місцевого самоврядування Бориславської міської ради Львівської області.
Відповідно, територіальним органом, що здійснює казначейське обслуговування місцевого бюджету Східницької селищної ради є Управління Державної казначейської служби України у м.Бориславі Львівської області.
Таким чином, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки буде зараховано до місцевого бюджету Східницької селищної ради з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області.
На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Суд, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338-р Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації , відповідно до ч.2 ст.263 КАС України якою встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, рішення у даній адміністративній справі, приймаючи до уваги п.3 Розділу VI Прикінцеві положення , яким визначено, що Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), приймається 20.07.2020 р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, копії яких містяться в матеріалах справи судом встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано об`єкт житлової нерухомості, а саме: житловий будинок загальною площею 523 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, контролюючим органом, на підставі даних з Державного реєстру речових прав, винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 з податку на нерухоме майно за 2019 р. на загальну суму 33 729,92 грн.
Відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 встановлено: 4173 грн. * 0,4% /100 = 16,69 грн/кв.м. 16,69 грн/кв.м. * 523 кв.м. + 25000 грн. = 33 729,92 грн.; 4173 грн. - мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019 р., відповідно до ЗУ Про Державний бюджет України станом на 2019 рік ; 0,4% - ставка податку; 523 кв.м. - площа об`єкта оподаткування; 25000 грн. - згідно п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України.
На підставі викладеного вище, позивачу, як власнику об`єкта оподаткування - житлового будинку, винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 з податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 р. у розмірі 33 729,92 грн.
В матеріалах справи містяться відомості, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. за №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн. контролюючим органом було направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до відмітки, зазначеної на повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, рекомендований лист з податковим повідомленням-рішенням вручено особисто 30.04.2020 р.
В матеріалах справи також міститься лист Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 19.05.2016 р. №287, адресованого заступнику начальника-начальнику Бориславського відділення Дрогобицької ОДПІ Скоропаду В.О., з тексту якого судом встановлено, що належний позивачу - ОСОБА_1 на праві власності об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_1 з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р. встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно п.10.1, п.10.2 ст. 10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно, єдиний податок. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.
Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).
Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.
Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до ст.266 ПК України, 266.1 Платники податку.
266.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
266.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
266.2. Об`єкт оподаткування
266.2.1. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
266.2.2. Не є об`єктом оподаткування:
а) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об`єкта на дитину;
е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
з) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об`єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
й) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров`я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
к) об`єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
л) об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять та більше дітей.
266.3. База оподаткування
266.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
266.3.2. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
266.3.3. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.
266.4. Пільги із сплати податку
266.4.1. База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
266.4.2. Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.
266.4.3. Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
266.5. Ставка податку
266.5.1. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
266.6. Податковий період
266.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
266.7. Порядок обчислення суми податку
266.7.1. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
266.7.1-1. За наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).
266.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
266.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
266.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об`єкт оподаткування.
266.7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.
266.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком
266.8.1. У разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
266.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
266.9. Порядок сплати податку
266.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
266.10. Строки сплати податку
266.10.1. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
266.10.2. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.
266.10.3. Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленній позовній заяві та відзиві до неї, суд виходить з наступного.
Контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме: від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з підстав наведених нище.
Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи контролюючим органом ОСОБА_1 , як власнику об`єкта оподаткування - житлового будинку загальною площею 523 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, яким визначено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку, сформовано податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 р. у розмірі 33 729,92 грн.
Доводи позивача щодо надання останньому, у відповідності до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України пільг зі сплати податку, та те, що сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 р. на житловий будинок має становити 31 726,88 грн. (16,69 грн. (ставка податку із розрахунку 4173,00 грн. * 0,4 = 16,69 грн.) * 403,00 (523,00 кв. метрів - 120 кв.м. (пільга, передбачена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України)ь + 25000,00 грн. (збільшення суми податку відповідно до пп.266.7.1 г п.266.7 ст.266 ПК України) = 6726,88 грн. + 25000,00 грн.), а не 33 729,92 грн. спростовується наступним.
Відповідно до інформації, наданої Східницькою селищною радою м.Борислава Львівської області до контролюючого органу - Богуславського відділення Дрогобицької ОДПІ листом від 19.05.2016 р. №287, належний позивачу - ОСОБА_1 на праві власності об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_1 з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
При цьому доказів зворотнього, належних та допустимих в розумінні ст.ст.73-76 КАС України, позивачем до позовної заяви додано не було.
Відтак, пільга, передбачена п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, не застосовуються до позивача і оподаткуванню підлягає загальна площа вищезазначеного об`єкта житлової нерухомості.
Щодо визначеної суми податку на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки за 2019 р. суд зазначає наступне.
Станом на 01 січня 2018 р. ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до рішення Східницької селищної ради від 11.07.2018р. №489 Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік становить 0,4% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, визначеного відповідно до п.п.266.6.1 п.266 1 ст.266 ПК України.
Відповідно до п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПКУ, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Відтак, сума податкового повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 розрахована наступним чином: 4173 грн. * 0,4% /100 = 16,69 грн/кв.м. 16,69 грн/кв.м. * 523 кв.м. + 25000 грн. = 33 729,92 грн.; 4173 грн. - мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019 р., відповідно до ЗУ Про Державний бюджет України станом на 2019 рік ; 0,4% - ставка податку; 523 кв.м. - площа об`єкта оподаткування; 25 000 грн. - відповідно до пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України.
Щодо посилань позивача на реквізити та порядок сплати визначених грошових зобов`язань, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ПК України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
При цьому, податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування та зараховується до відповідного бюджету, згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, відповідно до п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України.
Оскільки територіальне розташування житлового будинку за адресою: Львівська обл., м.Борислав, смт. Східниця, вул.Бориславська, буд.81 А, належне на праві власності позивачу - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, та враховуючи ч.5 ст.78 БК України, якою визначено, що податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, Східницька селищна рада є органом місцевого самоврядування Бориславської міської ради Львівської області.
Суд зазначає, що територіальним органом, що здійснює казначейське обслуговування місцевого бюджету Східницької селищної ради є Управління Державної казначейської служби України у м.Борислав Львівської області.
Відтак, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки буде зараховано до місцевого бюджету Східницької селищної ради з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок Управління Державної казначейської служби України у м.Бориславі Львівської області.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваного податкового повідомленнях-рішеннях Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн.
А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн., є прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 28.05.2020 р. №4 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн., 80 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 840.80 грн. (вісімсот сорок грн., 80 коп.).
Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.04.2020 р. №0029142-5840-0432 на загальну суму 33 729,92 грн. - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2020 |
Оприлюднено | 20.07.2020 |
Номер документу | 90466084 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні