Рішення

від 20.07.2020 по справі 300/1619/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2020 р. справа № 300/1619/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Мельник О.Я.

представника позивача - Парфана Т.Д.,

предстника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Богородчанське виробниче управління волопровідно-каналізаційного господарства

до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)

про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (надалі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.06.2020 ВП №26484982, визнання протиправними та скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.06.2020 ВП №26484982 та постанови про стягнення з Комунального підприємства "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011 ВП №22787612, з підстав протиправності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження", з метою забезпечення примусового виконання постанови про стягнення з Комунального підприємства "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011, прийнято постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 26484982. Представник позивача зазначив, що до моменту отримання постанови від 16.06.2020 про арешт коштів боржника, Комунальному підприємству "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" не було відомо про те, що на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебуває постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011 у виконавчому провадженні №22787612. Представник Комунального підприємства "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" вказав на те, що за результатом розгляду спору з Державною інспекцією України з контролю за цінами в Івано-Франківській області, Івано-Франківський окружний адміністративний суд 07.09.2010 прийняв постанову в справі № 2а-1772/10/0970 про стягнення з позивача в дохід державного бюджету економічних санкцій в сумі 285374,22 грн. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 набрала законної сили 09.10.2014. Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011 у виконавчому провадженні №22787612 прийнята державним виконавцем з метою примусового виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 до набрання законної сили такою постановою, що суперечить статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІV. Також представник позивача зазначив, що не відбулось реального стягнення суми боргу з боржника, а тому в державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору. За вказаних обставин, представник Комунального підприємтсва "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" вважає протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.06.2020 ВП №26484982, та просить суд скасувати постанову про арешт коштів боржника від 16.06.2020 ВП №26484982 та постанову про стягнення виконавчого збору від 31.03.2011 ВП №22787612.

09.07.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) явку представника в судове засідання 20.07.2020 не забезпечив, відзиву на позовну заяву та копій матеріалів виконавчого провадження суду не подав.

Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених, в тому числі, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 КАС України).

Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 КАС України.

При цьому, особливості розгляду окремих категорій адміністративних справ, в тому числі, що визначені статтею 287 КАС України закріплені, зокрема, в статті 268 КАС України, відповідно до частини 3 якої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Окрім цього, частиною 4 вказаної статті встановлено 10-денний строк на розгляд такої справи після відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за такої явки сторін та на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 КАС України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

07.09.2010 Івано-Франківський окружний адміністративний суд за результатом розгляду справи № 2а-1772/10/0970 за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області до Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, прийняв постанову, якою позов задоволено повністю та стягнути з Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, в дохід державного бюджету економічні санкції в сумі 285374,22 грн. (а.с. 6-9).

Згідно вказаної постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 строк її оскарження в апеляційному порядку становить десять днів з дня отримання копії постанови.

18.10.2010 Івано-Франківським окружним адміністративним судом в справі № 2а-1772/10/0970 видано виконавчий лист № 2а-1772/10/0970 про стягнення з Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, в дохід державного бюджету економічні санкції в сумі 285374,22 грн. В зазначеному виконавчому листі № 2а-1772/10/0970 від 18.10.2010 вказано, що судове рішення від 07.09.2010 набрало законної сили 21.09.2010, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 22.09.2013.

19.11.2010 з метою примусового виконання виконавчого листа № 2а-1772/10/0970 від 18.10.2010, такий лист поданий до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.

22.11.2010 головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 22787612.

Пунктом 2 вказаної постанови від 22.11.2010 зобов`язано боржника - Богородчанське виробниче управління водо-каналізаційного господарства добровільно виконати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 до 29.11.2010.

Відповідно до пункту 3 постанови від 22.11.2010 про відкриття виконавчого провадження № 22787612 при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк зобов`язано виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

В зв`язку з невиконанням в термін для добровільного виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970, головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області прийнято постанову від 31.03.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 28537,42 грн. у виконавчому провадженні № 22787612.

16.06.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) прийнято постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 26787,42 грн. (а.с. 5).

Вважаючи протиправними зазначені постанови відповідача про арешт коштів боржника від 16.06.2020 ВП №26484982 та про стягнення з Комунального підприємства "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011 ВП №22787612, представник позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV (в редакції, чинній на час прийняття постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон № 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону № 606-ХІV за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 17 Закону № 606-ХІV встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

В даному випадку, 07.09.2010 Івано-Франківський окружний адміністративний суд за результатом розгляду справи № 2а-1772/10/0970 за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області до Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, прийняв постанову, якою позов задоволено повністю та стягнути з Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, в дохід державного бюджету економічні санкції в сумі 285374,22 грн. (а.с. 6-9).

18.10.2010 Івано-Франківським окружним адміністративним судом в справі № 2а-1772/10/0970 видано виконавчий лист № 2а-1772/10/0970 про стягнення з Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, в дохід державного бюджету економічні санкції в сумі 285374,22 грн.

Щодо доводів представника позивача про те, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 на час відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання та прийняття постанови про стягнення з Комунального підприємства "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011 ВП №22787612, не набрала законної сили, то суд вказує на таке.

Вимоги до виконавчого документа регламентовані статтею 18 Закону № 606-ХІV.

Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В даному випадку, у виконавчому листі № 2а-1772/10/0970 від 18.10.2010 вказано, що судове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 набрало законної сили 21.09.2010, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 22.09.2013.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій територій України.

Ці положення також відображені у статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З метою примусового виконання виконавчого листа № 2а-1772/10/0970 від 18.10.2010, такий виконавчий лист 19.11.2010 поданий до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.

Частиною 1 статті 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, отримавши виконавчого листа № 2а-1772/10/0970 від 18.10.2010, який відповідає всім вимогам, встановленим статтею 18 Закону № 606-ХІV, прийняв постанову від 22.11.2010 про відкриття виконавчого провадження № 22787612.

Суд звертає увагу на те, що зазначені представником позивача обставини про не набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 на час відкриття виконавчого провадження № 22787612, не відповідають дійсності, оскільки у виконавчому листі № 2а-1772/10/0970 від 18.10.2010 вказано, що судове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 набрало законної сили 21.09.2010.

За вказаних обставин, в державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, на час прийняття постанови від 22.11.2010 про відкриття виконавчого провадження № 22787612, була відсутня підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної (юридичної) сили.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 25 Закону № 606-ХІV у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В даному випадку, пунктом 2 вказаної постанови від 22.11.2010 зобов`язано боржника - Богородчанське виробниче управління водо-каналізаційного господарства добровільно виконати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 до 29.11.2010.

Окрім цього, в матеріалах справи № 2а-1772/10/0970 наявна заява Комунального підприємства Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства від 30.11.2010 № 328 про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970, до якої долучено копію постанови державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.11.2010 про відкриття виконавчого провадження № 22787612.

Вказані обставини свідчать про обізнаність позивача про факт набрання рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970 законної сили, а також початок примусового виконання такого рішення. Факт отримання Комунальним підприємством Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства постанови від 22.11.2010 про відкриття виконавчого провадження № 22787612 вказує також на обізнаність позивача про термін для добровільного виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970, який зазначений в пункті 2 вказаної постанови від 22.11.2010 та наслідки у разі невиконання, що полягають у стягненні з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 3 статті 27 Закону № 606-ХІV у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

В зв`язку з невиконанням Комунального підприємства Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства в термін для добровільного виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970, головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області прийнято постанову від 31.03.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 28537,42 грн. у виконавчому провадженні № 22787612.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону № 606-ХІV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 28 Закону № 606-ХІV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

З огляду на те, що позивач добровільного не виконав постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 в справі № 2а-1772/10/0970, у визначений постановою від 22.11.2010 про відкриття провадження термін, головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області правомірно прийнято постанову від 31.03.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 28537,42 грн. у виконавчому провадженні № 22787612.

Щодо доводів представника позивача про те, що не відбулось реального стягнення суми боргу з боржника, а тому в державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору, то суд вказує на таке.

Законом України № 1404-VІІІ Про виконавче провадження , що набрав чинності 05.10.2016 року змінено правила стягнення виконавчого збору, згідно виконавчий збір має вираховуватись із розрахунку 10 відсотків суми, що фактично стягнута.

Однак, на час прийняття постанови від 31.03.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 28537,42 грн. у виконавчому провадженні № 22787612 був чинним Закон № 606-ХІV, згідно якого виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Також, суд вказує на помилковість застосування представником позивача висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.03.2020 в справі № 2540/3203/18, оскільки обставини цієї справи є відмінними від обставин у справі № 2540/3203/18.

Так, згідно постанови від 11.03.2020 в справі № 2540/3203/18 суд встановив, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 03.08.2018, тобто в період, коли набрав чинності Закон № 1404-VІІІ та підлягали застосуванню норми саме вказаного Закону № 1404-VІІІ.

Натомість, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 31.03.2011 прийнята в період, коли був чинним Закон № 606-ХІV, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.03.2020 в справі № 2540/3203/18, не підлягають застосуванню під час розгляду справи № 300/1619/20.

Окрім цього, з огляду на зміст виконавчого листа № 2а-1772/10/0970 від 18.10.2010, який міститься в матеріалах справи № 2а-1772/10/0970, державний виконавець здійснив відповідний запис, згідно якого стягнуто всього 1950,00 грн. Вказані обставини свідчать про те, що державний виконавець вчиняв дії щодо стягнення суми боргу з боржника.

Щодо правомірності постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 16.06.2020 про арешт коштів боржника, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Згідно з частиною 3 статті 57 Закону № 606-ХІV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Як встановлено судом вище, з метою забезпечення виконання постанови державного виконання про стягнення з Комунального підприємства "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011 ВП №22787612, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 16.06.2020 прийнято постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 26787,42 грн. (а.с. 5).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону № 1404 встановлено, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

В даному випадку, постанова державного виконання про стягнення виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. від 31.03.2011 ВП №22787612, є виконавчим документом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 48 Закону № 1404-VIII регламентовано порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Так, відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з частиною 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частиною 3 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Таким чином, відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 28537,42 грн. у відповідності до вимог Закону № 1404-VIII. Вчинення аналогічних дій передбачала і попередня редакція Закону № 606-ХІV.

В свою чергу, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини зазначені в частині 4 статті 59 Закону № 1404-VIII. Так, однією з підстав для зняття виконавцем арешту є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

З огляду на встановлену судом вище правомірність прийняття постанови від 31.03.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 28537,42 грн. у виконавчому провадженні № 22787612 та відсутність доказів сплати Комунальним підприємством "Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" зазначеного виконавчого збору в сумі 28537,42 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови від 16.06.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні 26484982 та зняття арешту з коштів позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову від 31.03.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 28537,42 грн. у виконавчому провадженні № 22787612 та постанову від 16.06.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні 26484982, державний виконавець діяв правомірно, оскільки судом не встановлено при прийнятті вказаних постанов таких порушень, які б в своїй сукупності свідчили про їх протиправність щодо позивача у справі, та про протиправність прийнятих постанов та необхідність їх скасування.

Таким чином, в задоволенні позову Комунального підприємства Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов, належить відмовити.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство Богородчанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , ідентифікаційний код 03345834, вулиця Петраша, 6А, смт. Богородчани, Богородчанський р-н, Івано-Франківська область, 77701,

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ідентифікаційний код - 43316386, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76000.

Суддя Главач І.А.