Рішення

від 20.07.2020 по справі 440/1573/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1573/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Полтавські лани" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Фермерське господарство "Полтавські лани" (надалі - позивач, ФГ "Полтавські лани") звернулось до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (надалі - відповідач, Мінекономіки), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (надалі - третя особа, АТ КБ "Приватбанк"), у якому позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність Мінекономіки щодо неперерахування бюджетних коштів у розмірі 544978,52 грн АТ КБ "Приватбанк" у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом жовтня-грудня 2019 року;

зобов`язати відповідача перерахувати бюджетні кошти у розмірі 544978,52 грн АТ КБ "Приватбанк" у межах обсягу відкритих асигнувань на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом жовтня-грудня 2019 року для подальшого перерахування на рахунок ФГ "Полтавські лани".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем вимог Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств щодо надання ФГ "Полтавські лани" часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, а також вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /т. 2, а.с. 39-47/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що компенсація фермерським господарствам, які придбали техніку та обладнання у попередньому році, але з незалежних від них причин не отримали компенсації, може бути виплачена за рахунок коштів, передбачених у поточному році. Посилався на те, що з огляду на недостатній обсяг коштів Мінекономіки у жовтні, листопаді 2019 року було здійснено розподіл коштів у межах бюджетних асигнувань пропорційно до потреби у коштах, заявленої у реєстрах, поданих уповноваженими банками. Зазначив, що сільськогосподарським товаровиробникам, які придбали техніку та обладнання у жовтні, листопаді 2019 року, але з незалежних від них причин не отримали компенсацію, така компенсація буде виплачена за рахунок коштів, передбачених у 2020 році. До того ж, за повідомленням АТ КБ "Приватбанк" недоотримані бюджетні кошти за напрямком "Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва" у повному розмірі перераховані позивачу.

3. Позиція третьої особи.

АТ КБ "Приватбанк" письмових пояснень на позов та відзив до суду не надав.

У силу положень частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

4. Інші заяви учасників справи.

26.06.2020 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача наголошував на тому, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє державу від обов`язку виконувати взяті на себе зобов`язання щодо компенсації витрат суб`єктам господарювання за програмою КПКВК 2801230 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" за напрямком "Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва" /т. 2, а.с. 83-84/.

14.07.2020 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких ініціатор звернення зазначав про невиконання Мінекономіки зобов`язань в частині надання ФГ "Полтавські лани" у повному обсязі компенсації 15 відсотків вартості техніки та обладнання за рахунок бюджетної програми КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств" /т. 2, а.с. 87/.

Заперечення на відповідь до суду не надходили.

5. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на неявку у судове засідання 3.06.2020 учасників справи суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ФГ "Полтавські лани" у жовтні 2019 року подано через АТ КБ "Приватбанк" заявку на отримання часткової компенсації вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію, а саме - вартості озимої пшениці сорту "Катруся Одеська", придбаної 5.10.2019 у ФГ "Грига" на суму без ПДВ 80000,04 грн /т. 1, а.с. 240-283/.

У листопаді 2019 року позивачем подано через АТ КБ "Приватбанк" ряд заявок на отримання часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за рахунок бюджетної програми КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств":

від 12.11.2019 - вартості сепаратора попереднього очищення зерна СПО-80, придбаного 24.10.2019 у ПрАТ "Хорольський механічний завод" на суму ПДВ 177650,00 грн /т. 1, а.с. 12-44/;

від 18.11.2019 - вартості двох норій стрічкових ковшових У13-УН-50 Н=28м, придбаних 12.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 456400,00 грн; транспортера ланцюгового скребкового У13-ТЦС-200М L=8м, придбаного 12.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 80600,00 грн; двох засувок рейкових з електроприводом У13-ТЕА-01, придбаних 12.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 12880,00 грн; засувки рейкової з ручним приводом У13-Т3Р, придбаної 12.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 2085,00 грн; двох клапанів перекидних односторонніх з електроприводом У13-КО-6, придбаних 12.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 12260,00 грн; клапана перекидного двохстороннього з електроприводом У13-КД-3, придбаного 12.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 6075,00 грн /т. 1, а.с. 45-86/;

від 27.11.2019 - вишки норійної У13-ВН-3/4 Н=30м, придбаної 20.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 445805,00 грн; клапана перекидного одностороннього з електроприводом У13-КО-6, придбаного 20.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 6130,00 грн /т. 1, а.с. 87-131/;

від 27.11.2019 - зерносушарки шахтного типу У13-СШ-40, придбаної 27.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 3597500,00 грн /т. 1, а.с. 132-171/;

від 29.11.2019 - норії стрічкової ковшового типу У13-УН-50 Н=10м, придбаної 5.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 171978,50 грн; норії стрічкової ковшового типу У13-УН-50 Н=16м, придбаної 5.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 202012,50 грн; двох клапанів перекидних двохсторонніх з електроприводом У13-КД-3, придбаних 5.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 12150,00 грн /т. 1, а.с. 172-207/;

від 29.11.2019 - клапана перекидного трьохходового з електроприводом У13-КТ-3, придбаного 27.11.2019 у ПП "Лубнимаш", на суму без ПДВ 16695,00 грн /т. 1, а.с. 208-239/.

Дані заявки прийняті уповноваженим банком, відомості про їх повернення без виконання у матеріалах справи відсутні.

Посилаючись на невиконання Мінекономіки зобов`язань щодо часткового відшкодування вартості придбаних сільськогосподарських техніки, обладнання та насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які спрямовуються на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7.02.2018 №106 (надалі - Порядок №106).

За змістом пункту 2 Порядку №106 головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

У силу пункту 5 Порядку №106 фінансова підтримка надається одержувачам за такими напрямами: часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію; часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Розподіл бюджетних коштів за напрямами затверджується Мінекономіки.

Пунктом 6 Порядку №106 визначено, що фінансова підтримка надається за напрямами, визначеними абзацами другим - п`ятим та восьмим пункту 5 Порядку через уповноважені банки, що підписали з Мінекономіки Меморандум про загальні засади співробітництва (далі - уповноважений банк).

Для отримання фінансової підтримки одержувачі подають уповноваженому банку заявку та підтвердні документи в паперовій або електронній формі.

Згідно з пунктом 10 Порядку №106 (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявками до уповноваженого банку) часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (далі - техніка та обладнання) надається фермерським господарствам на безповоротній основі у розмірі 40 відсотків вартості придбаної техніки та обладнання без урахування податку на додану вартість, зазначеної в акті приймання-передачі та інших документах, що підтверджують оплату через уповноважений банк згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. N 130.

При цьому компенсація техніки та обладнання у розмірі 25 відсотків вартості техніки та обладнання надається за рахунок бюджетної програми КПКВК 1201150 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" за напрямом "Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва", а у розмірі 15 відсотків вартості - за рахунок бюджетної програми КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств".

Уповноважені банки у порядку та за формою, що визначені Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. N 130 (Офіційний вісник України, 2017 р., N 24, ст. 671), включають відповідну інформацію про фермерські господарства для отримання 25 відсотків компенсації вартості техніки та обладнання, та формують додаткову інформацію про фермерські господарства для компенсації 15 відсотків вартості техніки та обладнання і щомісяця до 10 числа одночасно подають їх до Мінекономіки.

Заявки для отримання компенсації техніки та обладнання, придбаних до 1 грудня поточного року, подаються уповноваженим банкам до 5 грудня поточного року за наявності поданих у повному обсязі підтвердних документів. Заявки для отримання компенсації вартості техніки та обладнання, придбаних після 1 грудня попереднього року, подаються до 1 березня наступного року.

Компенсація фермерським господарствам, які придбали техніку та обладнання у попередньому році, але з незалежних від них причин не отримали компенсації, може бути виплачена за рахунок коштів, передбачених у поточному році.

Уповноважений банк готує інформацію про такі фермерські господарства і подає її до Мінекономіки.

Відповідно до пункту 15 Порядку №106 погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства, та проведення операцій, пов`язаних з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд враховує, що між учасниками справи відсутній спір щодо виконання позивачем вимог Порядку №106 в частині набуття права на отримання у 2019 році компенсації щодо часткового відшкодування вартості придбаних у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки, обладнання та насіння сільськогосподарських рослин.

Зокрема, Мінекономіки не заперечує та не спростовує факт подання ФГ "Полтавські лани" через уповноважений банк (АТ КБ "Приватбанк") заявок на отримання компенсації за відповідними напрямками разом з усіма необхідними документами.

Дані обставини підтверджені залученими до матеріалів справи копіями заявок разом з документами, перелік яких визначений у Порядку №106, з відмоткою банку про отримання цих документів.

До матеріалів справи також залучені копії наказів Мінекономіки від 19.11.2019 №412 "Про затвердження розподілу бюджетних коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2019 рік за бюджетною програмою КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств" та №413 "Про затвердження розподілу коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2019 рік за бюджетною програмою КПКВК 1201150 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", від 28.12.2019 №859 "Про затвердження розподілу коштів для надання часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за жовтень 2019 року", від 28.12.2019 №866 "Про затвердження розподілу коштів для надання часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за листопад 2019 року" /т. 2, а.с. 49-50, 51-52, 53-54, 55-57/.

Посилаючись на ці накази відповідач стверджував, що станом на 24.12.2019 потреба у коштах за бюджетною програмою КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств" заявлена у реєстрах, поданих уповноваженими банками, становила 64,1 млн грн, тоді як залишок нерозподілених коштів за цією програмою складав лише 21,1 млн грн, що були розподілені пропорційно до потреби у коштах, заявленої у реєстрах, поданих уповноваженими банками.

Оцінюючи наведені доводи відповідача суд виходить з такого.

Мінекономіки є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств".

Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України, серед яких, зокрема: отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розроблення проектів порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; розроблення та затвердження паспортів бюджетних програм і складання звітів про їх виконання, здійснення аналізу показників виконання бюджетних програм.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (частина сьома статті 48 Бюджетного кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 2.03.2012 №309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №419/20732) затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок №309), пунктом 2.2. якого передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

Згідно пункту 2.4. Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

Після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки затверджується Мінфіном.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою зареєстровано та взято на облік (пункт 2.7. Порядку №309).

За змістом абзацу другого частини четвертої статті 20 Бюджетного кодексу України відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

На необхідності вжиття відповідальним виконавцем бюджетної програми визначених цільовою програмою зобов`язань з метою її реалізації шляхом виділення бюджетних коштів їх отримувачу наголосив Верховний Суд у постановах від 15.05.2018 у справі №815/2105/17, від 24.04.2018 у справі №821/2156/16, від 21.12.2018 у справі №826/2237/17.

При цьому суд враховує, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє державу в особі її уповноважених органів від обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання перед суб`єктом господарювання.

Європейський суд з прав людини у пункті 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та у пункті 40 рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.

У пункті 60 постанови від 17.04.2018 у справі №911/4249/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.

За вищевикладених обставин, відсутність у 2019 році відкритих бюджетних асигнувань для виплати позивачу часткової компенсації вартості сільськогосподарського обладнання, техніки та насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва не звільняє відповідача від обов`язку виконати зобов`язання, передбачені Порядком №106.

Стосовно посилань представника відповідача на можливість виплати позивачу компенсації за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2020 рік, суд звертає увагу на таке.

Залученими до матеріалів справи копіями наказів Мінекономіки від 10.04.2020 №687 "Про затвердження розподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 1201150 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" на 2020 рік" т. 2, а.с. 58-59/, від 22.05.2020 №936 "Про затвердження розподілу коштів між уповноваженими банками для надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за жовтень 2019 року" /т. 2, а.с. 60-63/, від 22.05.2020 №937 "Про затвердження розподілу коштів між уповноваженими банками для надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за листопад 2019 року" /т. 2, а.с. 64-67/ підтверджено, що відповідачем у травні 2020 року здійснено розподіл коштів, передбачених Мінекономіки у державному бюджеті за програмою КПКВК 1201150 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" на 2020 рік за напрямком "Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва" між уповноваженими банками для перерахування їх на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання у листопаді 2019 року, але з незалежних від них причин не отримали компенсацію.

На виконання цих наказів АТ КБ "Приватбанк" листом від 15.05.2020 вих.№20.1.0.0.0./7-81123 повідомило Мінекономіки про потребу у коштах, що підлягають частковій компенсації вартості техніки та обладнання у розмірі 25% за листопад 2019 року /т. 2, а.с. 73-76/.

Залученою до матеріалів справи інформацією АТ КБ "Приватбанк" від 5.06.2020 вих.№20.1.0.0.0/7-93380 про перерахування коштів на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання підтверджено, що ФГ "Полтавські лани" перерахована компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання у розмірі 25%, що загалом становить 1298883,76 грн /т. 2, а.с. 77-79/.

Позивач не заперечує отримання компенсації за програмою КПКВК 1201150 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" у розмірі 25 відсотків вартості техніки та обладнання.

Натомість, ініціатор звернення наголошує на тому, що Мінекономіки не затверджено розподіл та не перераховано уповноваженому банку кошти з метою виплати ФГ "Полтавські лани" компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання у розмірі 15% за рахунок бюджетної програми КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств".

Так, на підставі реєстру за листопад 2019 року ФГ "Полтавські лани" 8.01.2020 отримано кошти у розмірі 257502,65 грн у якості відшкодування 15% вартості сільськогосподарської техніки та обладнання /т. 2, а.с. 68-70/, а також 41544,36 грн - відшкодування вартості насіння /т. 1, а.с. 283/.

Водночас відповідачем не відшкодовано ФГ "Полтавські лани" кошти у розмірі 544987,52 грн за рахунок бюджетної програми КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств" /т. 1, а.с. 284/.

Доказів у спростування наведених тверджень позивача відповідачем та третьою особою суду не надано.

Стосовно положень пункту 6 Порядку №106 у редакції постанови КМУ від 3.06.2020 №447, якою цей пункт доповнено новим абзацом такого змісту: "За напрямами: часткова компенсація вартості насіння, часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, здешевлення кредитів, бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених) у 2020 році виплачується лише фінансова підтримка, не виплачена одержувачам у 2019 році з незалежних від них причин, у разі повторного подання ними до 1 вересня документів згідно з вимогами пунктів 7, 10, 11 і 11-2 цього Порядку.", суд звертає увагу на те, що усі необхідні для отримання компенсації документи були подані позивачем АТ КБ "Приватбанк" у 2019 році та одержані банком.

До того ж, застосування наведеного положення до спірних відносин суперечитиме вимогам статті 58 Конституції України та по суті є надмірним формалізмом, адже усі необхідні документи є у наявності уповноваженого банку, що відповідач та третя особа не заперечують.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у ході розгляду справи не надано суду доказів на підтвердження виконання Мінекономіки зобов`язань головного розпорядника бюджетних коштів в частині компенсації позивачу вартості придбаних сільськогосподарської техніки, обладнання та насіння вітчизняного виробництва за 2019 рік у розмірі 544987,52 грн за рахунок бюджетної програми КПКВК 1201100 "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств".

Стосовно посилань представника відповідача на неотримання копії позовної заяви разом з доданими до неї документами суд звертає увагу на їх безпідставність, оскільки залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603932742044 підтверджено, що позов з додатками отримано уповноваженою особою Мінекономіки 3.04.2020 /т. 2, а.с. 1/. До того ж, за клопотанням представника відповідача на його електронну адресу 24.04.2020 надіслано електронну копію позовної заяви /т. 2, а.с. 7/.

Зібраними у справі письмовими доказами підтверджено наявність у позивача права на отримання компенсації.

Відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 8174,81 грн /т. 1, а.с. 11/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /т. 2, а.с. 89/.

Крім того, представником позивача подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн /т. 2, а.с. 27-32/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

На підтвердження розміру витрат адвокатом Петренком В.П. надані копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 5.03.2020 №1318, акта приймання-передачі наданих послуг від 3.06.2020, розрахунку від 3.06.2020, платіжного доручення від 1.06.2020 №31, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера /т. 2, а.с. 28-32/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

Як слідує зі змісту залучених до матеріалів справи документівг, адвокатом надані клієнту такі послуги: аналіз чинного законодавства та судової практики щодо спірних відносин, узгодження правової позиції з клієнтом, складання процесуальних документів (позовної заяви) /т. 2, а.с. 29 - зворот/.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, враховує предмет спору, складність даної справи, значний об`єм письмових доказів, а також фактичних обставин спору, з урахуванням чого вважає, що погоджені позивачем та адвокатом документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн є співмірними та неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 8000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Мінекономіки.

Окрім того, з огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача також належить стягнути витрати ФГ "Полтавські лани" зі сплати судового збору у розмірі 8174,81 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Полтавські лани" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неперерахування бюджетних коштів у розмірі 544978,52 грн Акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк" у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом жовтня-грудня 2019 року.

Зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перерахувати бюджетні кошти у розмірі 544978,52 грн (п`ятсот сорок чотири тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень п`ятдесят дві копійки) Акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк" у межах обсягу відкритих асигнувань на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом жовтня-грудня 2019 року для подальшого перерахування на рахунок Фермерського господарства "Полтавські лани".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (код ЄДРПОУ 37508596; вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) на користь Фермерського господарства "Полтавські лани" (код ЄДРПОУ 40291046; вул. Свободи, 22, с. Удовиченки, Зіньківський район, Полтавська область, 38100) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8174,81 грн (вісім тисяч сто сімдесят чотири гривні вісімдесят одна копійка) та 8000,00 грн (вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба