Рішення

від 07.07.2020 по справі 465/6276/19

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/6276/19

пр.№ 2/464/983/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2020 року

Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

представника відповідача Чорней О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Львівобленерго про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 01.11.2019 р. звернулась у Франківський районний суд м.Львова із позовом до ПрАТ Львівобленерго , у якому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальні збитки в сумі 22 855 грн. в порядку відшкодування вартості за пошкодження майна, усі судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що її батько ОСОБА_2 відповідно до рішення виконкому Сокальської міської ради від 10 вересня 1981 р. №299 отримав дозвіл на будівництво гаражу на території електросітки. Після проведення будівництва гаражу, її батько на підставі рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради від 13.05.1994 р. №100 отримав право власності на гараж АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим Червоноградським бюро технічної інвентаризації видано ОСОБА_2 реєстраційне посвідчення на право власності. Після смерті батька, вона успадкувала вищевказаний гараж та на підставі виданого свідоцтва про право на спадщину, зареєструвала за собою право власності на такий. Рішенням сесії Сокальської міської ради №109 від 22.04.2016 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0039 га для будівництва і обслуговування гаража та передано їй у приватну власність земельну ділянку для обслуговування гаражу, кадастровий номер 4624810100:01:008:0358, відповідно право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за нею. Відповідач ПрАТ Львівобленерго самовільно в 2010 році зайняв її гараж та використовував у власних цілях, її до гаража не допускав. Рішенням Сокальського районного суду скасовано рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради №295 від 08.11.2011 р. в частині надання дозволу на оформлення права власності на гараж площею 34 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та в частині видачі свідоцтва про право власності ПАТ Львівобленерго , а також скасовано право власності та відповідне свідоцтво про право власності. У зв`язку із незаконним оформленням права власності на гараж ПАТ Львівобленерго , вона була позбавлена можливості користуватись таким, доступу до гаража у неї не було із 2010 року по 25.07.2018 р. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують її права. У зв`язку із підтіканням дощових вод із покрівлі гаражу, який незаконно використовував відповідач, вона не мала можливості своєчасно вжити заходів для підтримання гаражу у належному технічному стані, шляхом проведення поточного та капітального ремонту зовнішньої стіни гаражу та покрівлі. У зв`язку із наведеним вказує, що за період з 2010 по 2018 роки відповідач належно не утримував її майно (гараж) та своїми діями призвів до значного знищення майна, на даний час будівля потребує капітального ремонту. Відповідно до складеного дефектного акта, а також зведеного кошторису розрахунку вартості будівництва (капітального ремонту гаража), вартість будівельних робіт щодо відновлення гаража становить 22 855 грн., яку просить стягнути у її користь з відповідача із покликанням на ст. ст. 1166, 1192 ЦК України.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 15.01.2020 р. дану позовну заяву передано до Сихівського районного суду м.Львова для розгляду за підсудністю.

Відповідно до ухвали від 14.05.2020 р. прийнято до розгляду позов та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.

27.05.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача ПрАТ Львівобленерго просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке. На початку 1980-х років тривало будівництво гаражів на території ВО Львівгаз по вул.І.Франка у м.Сокалі, де частину адміністративних приміщень орендував Сокальський район електромереж та ВО Львівгаз будували свої гаражі. Декілька гаражів будував ОСОБА_2 (батько позивача), який на той час працював в Сокальському районі електромереж ВЕО Львівенерго , а з 1994 року став його керівником до 2002 року. Після завершення будівництва, спірний гараж перебував на балансі відповідача, яким користувалась електротехнічна служба. Приміщення використовувалось виключно для обслуговування та зберігання службового автотранспорту та утримувалось в належному технічному стані. Працівники електротехнічної служби періодично контролювали стан приміщення. За час користування гаражем, проводились роботи із смоління даху, підмуровування стін, закладки вікна з тильної частини гаражу, тощо. Практично за 20 років користування гаражем, знос приміщення склав 30%, що відповідає його природному зносу. Окрім цього, вказує, що у 2008-2010 роках ВАТ Львівобленерго по всіх своїх структурних підрозділах оформляло право власності на майно товариства, яке було в його статутному фонді та перебувало на його балансі. Відповідно, відповідач звернувся до органів місцевого самоврядування із заявою щодо прийняття рішення про видачу свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі адмінбудинку та гараж АДРЕСА_3 , право власності на які було зареєстровано 18.11.2011 р. у встановленому законом порядку. Користуючись весь час своїм гаражем, відповідач не знав і не міг знати про існування будь-яких інших його власників. Про зареєстроване право власності на гараж батько позивачки ОСОБА_2 ніколи нічого не говорив та особисто не вчиняв жодних дій по догляду, збереженні, обслуговування майна. Про вказані обставини відповідачу стало відомо під час вирішення спору Сокальським районним судом Львівської області щодо права власності на вищевказаний гараж. Після набрання законної сили рішенням, відповідач звільнив приміщення гаражу для позивача. Таким чином, зазначає, що фактичні обставини справи повністю виключають протиправність дій ПрАТ Львівобленерго , спрямованих на заподіяння шкоди майну позивача, виключають факти заподіяння шкоди, а також вину відповідача. Щодо розміру завданих збитків, позивач обґрунтовує розмір таких єдиним документом, а саме зведеним кошторисом розрахунку вартості будівництва, який фактично передбачає побудову нового даху, що надає об`єкту нові технічні характеристики. За своїми ж характеристиками гараж є приміщенням з бетонним фундаментом та підлогою, цегляними стінами, перекриттям із залізобетонних плит, покрівля - толь. Дефектний акт, який є складовою кошторису, не містить жодного встановленого дефекту об`єкта, що підлягає відновленню, а лише перелічує найменування робіт і витрат, необхідних для проведення капітального ремонту. Відповідно, зведений кошторис розрахунку вартості будівництва не є доказом заподіяння шкоди або її наявності, як такої. Таким чином, матеріали справи не містять доказів, як самого факту заподіяння шкоди, так і підтвердження розміру збитків. Те, що позивач вважає шкодою - є природнім зносом об`єкту за весь час його експлуатації з моменту будівництва. Представник відповідача вважає, що ПрАТ Львівобленерго не завдав шкоди особистим майновим правам позивача взагалі, оскільки про існування таких йому не було і не могло бути відомо.

29.05.2020 р. надійшла відповідь на відзив, у якій позивач додатково зазначила, що відповідач обмежив її доступ користуватись гаражем, оскільки замінив замки до гаража.

11.06.2020 р. до суду надійшли додаткові заперечення представника відповідача на позовну заяву.

26.06.2020 р. представник позивач подав розрахунок судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, розмір якої становить 4 000 грн.

Ухвалою від 26.06.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, 07.07.2020 р. надійшла заява від представника позивача - адвоката Чернявського Р.І. про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позов підтримують, просять такий задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, які відповідають змісту відзиву на позов та додаткових заперечень на позов, просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Загальна підстава відповідальності за завдану майнову шкоду передбачена нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за ст. 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність повного складу правопорушення - протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником гаража АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0039 га для будівництва і обслуговування гаража, кадастровий номер 4624810100:01:008:0358 (а.с. 7, 8-9).

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 02.08.2017 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ПрАТ Львівобленерго , Виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області про скасування права власності. Скасовано рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради №295 від 08.11.2011 р. в частині надання дозволу на оформлення права власності на гараж площею 34,0 кв.м, поз.9 за адресою АДРЕСА_2 та в частині видачі свідоцтва про право власності на гараж площею 34,0 кв.м, поз.9 за адресою АДРЕСА_2 , що належить ПАТ Львівобленерго . Скасовано право власності, свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю - гараж, загальною, площею 34,0 кв.м, поз.9 за адресою АДРЕСА_2 , що належить ПАТ Львівобленерго (а.с. 51-53).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зокрема щодо наявності завданої відповідачем ПрАТ Львівобланерго шкоди з приводу неналежного утримання майна та її розмір, позивач ОСОБА_1 долучає дефектний акт та кошторис, складений інженером-проектувальником Балашовим Г.Б. (а.с. 21-49), а також фото (а.с. 94-97).

У наданому позивачем зведеному кошторисі розрахунку вартості будівництва, фактично вказано розрахунок вартості будівельних матеріалів та робіт щодо капітального ремонту/будівництва гаражу АДРЕСА_4 . Окрім цього, дефектний акт не містить дефектів даного об`єкта, а у такому інженером-проектувальником надано оцінку вартості необхідних робіт і витрат для капітального ремонту гаража. У вказаних документах не встановлено причини та причинно-наслідкового зв`язку, що привело до необхідності проведення таких робіт (капітального ремонту), коригування оцінки на суму зносу не здійснено, а також не підтверджено протиправність дій відповідача щодо неналежного утримання гаража.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено факт завдання їй майнової шкоди саме відповідачем ПрАТ Львівобленерго , що є її процесуальним обов`язком згідно із ст. 81 ЦПК України, відтак відповідальність у вигляді відшкодування збитків у даному випадку не наступає. За таких обставин, позовні вимоги задоовленню не підлягають.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи наведені норми, у зв`язку з тим, що підстави для задоволення позову відсутні, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід відмовити позивачу і щодо стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, а також щодо стягнення суми судового збору.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Львівобленерго про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлено 16.07.2020 р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Львівобленерго , код ЄДРПОУ 00131587, м.Львів, вул.Козельницька, 3.

Суддя Д.Ю. Теслюк