Рішення

від 20.07.2020 по справі 640/6752/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року м. Київ № 640/6752/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві провизнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 29.03.2019 про заборону експлуатації нежитлових приміщень, складений стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ Черноморка на Гончара не є суб`єктом господарювання, у розумінні ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , оскільки не є замовником будівництва, а лише орендує приміщення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що у розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , позивач є суб`єктом, який підпадає під дію цього Закону, експлуатуючи не прийняте в експлуатацію приміщення ресторану. При цьому, за твердження представника відповідача, приписи ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не містить обмежень щодо застосування її до орендарів об`єктів будівництва, які не прийняті до експлуатацію.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 та від 02.07.2019 відмовлено у задоволенні заяв про вступ у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Розглянувши подані представниками осіб, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюк Л.Л. проведено позапланову перевірку на об`єкті Реконструкція нежитлових приміщень підвалу та приміщення першого поверху ресторану Черноморка на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва , за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2019 №б/н., в якому встановлено наступні порушення вимог законодавства:

- під час перевірки приміщень підвалу та першого поверху ресторану Черноморка на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва встановлено, що згідно з витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.05.2014, номер запису про право власності №5769848, власником нежитлового приміщення №№ 1, 2, 3 (групи приміщень №80) (літера А) є ПП Фірма - АІС , також відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації від 14.10.1999, власником нежитлового приміщення в літ. А є ПП Фірма - АІС , яким самовільно виконано будівельні роботи із перепланування нежитлового приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень №80) (літера А) поверх 1 шляхом демонтажу внутрішніх перегородок між приміщеннями №№ 1,2,3 (згідно з технічним паспортом, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації, та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна від 26.01.2012) та зі сторони вул. Стрітенської влаштовано сходи до зазначеного вище приміщення;

- до нежитлового приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень №80) (літера А) прибудовано санвузол та додаткове приміщення невизначеного призначення;

- між нежитловими приміщеннями підвалу літ. А №16 та приміщеннями першого поверху №6 (згідно з поповерховими планами Київського міського бюро технічної інвентаризації (надалі - план БТІ) влаштовано проріз в плиті перекриття та сходинковий марш;

- з підвального нежитлового приміщення літ. А влаштовано додатковий шостий віконний проріз зі сторони вул. Стрітенської. Також фактичне планування перегородок, влаштування дверних прорізів підвального нежитлового приміщення літ. А не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи, а саме: відсутні перегородки між приміщеннями №16 та №№ 10, 17; з приміщення в„–16 влаштовано віконний та дверний проріз в приміщення кухні. З кухні замість дверних прорізів влаштовано вікна.

- демонтовано перегородки нежитлових приміщень першого поверху літ А, а саме: між приміщеннями №№ 1,2,3,4,5,6,7, VII (згідно з планом БТІ).

- повітроводи витяжної вентиляції із вищевказаних приміщень прокладені по фасаду житлового будинку.

На підставі викладеного, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видано ТОВ Черноморка на Гончара припис від 29.03.2019, яким заборонено з 29.03.2019 експлуатацію нежитлових приміщень першого та підвального поверху в літ. А ресторану Черноморка на вул. Олеся Гончара 15/3 у Шевченківському районі м. Києва до усунення виявлених порушень.

Вважаючи вказаний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з п.п. 12 та 13 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Приписами пп. 3 п. 11 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до п. 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі системного аналізу наведених правових норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб`єкта містобудування.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №464/2858/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналогічні положення щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів містяться у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У свою чергу, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за такі правопорушення як експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Отже, зазначена норма Закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.

З огляду на викладене, суд вказує, що обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена визначена відповідальність.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі №21-433а13 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №826/19576/13-а.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, що також підтверджено представниками сторін, власником перевіряємого об`єкту є ПП Фірма - АІС , яким, за твердженням перевіряючих, самовільно виконано будівельні роботи із перепланування нежитлового приміщення. З огляду на викладене, саме ПП Фірма - АІС слід вважати замовником будівництва, який несе відповідальність, зокрема, й за введення об`єкта в експлуатацію.

При цьому, зі змісту договору оренди нерухомого майна від 11.09.2018, укладеного між ПП Фірма - АІС та ТОВ Черноморка на Гончара вбачається, що позивач є орендарем нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 15/3, літ. А.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що ТОВ Черноморка на Гончара не є замовником або іншим суб`єктом містобудівної діяльності щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Відтак, оскаржуваний припис від 29.03.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, адресований ТОВ Черноморка на Гончара , тобто суб`єкту, який не є замовником, та, відповідно, не може виконати даний припис.

При цьому, суд звертає увагу на безпідставність тверджень представника відповідача про те, що оскаржуваним приписом відповідач лише вимагає від позивача, як орендаря та фактичного користувача об`єкта нерухомості, заборонити експлуатацію нежитлових приміщень до усунення допущених порушень, оскільки останнім не враховано, що приписи ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності чітко встановлюють те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів є обов`язком замовника будівництва. Таким чином, суб`єкт, якому адресовано припис, - ТОВ Черноморка на Гончара , - не несе відповідальність за введення об`єкта будівництва в експлуатацію та, відповідно, не має повноважень щодо усунення виявленого порушення у сфері містобудівної діяльності.

З урахуванням всього викладеного вище, суд дійшов до висновку, що оскаржуваний припис від 29.03.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, адресований ТОВ Черноморка на Гончара , є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 17.04.2019 №1052, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 29.03.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара .

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара (код ЄДРПОУ 42425496, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24А) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. (однієї тисячі дев`ятисот двадцяти однієї грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок