Рішення

від 20.07.2020 по справі 826/17347/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року справа №826/17347/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства Аудиторська фірма Аналітик (далі по тексту - позивач, ПрАТ АФ Аналітик ) до 1. Виконуючого обов`язки Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України Кондратьєва Михайла Михайловича (далі по тексту - відповідач 1) 2. Аудиторської палати України (далі по тексту - відповідач 2) третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Інсайт (далі по тексту - третя особа, ТОВ АФ Інсайт ) провизнання неправомірними дій відповідача 1 щодо прийняття до свого провадження в якості скарги звернення ТОВ АФ Інсайт вих. №130 від 22 березня 2018 року В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що відповідач 1 не може бути працівником комітету з питань якості, а тому його дії щодо прийняття до свого провадження звернення ТОВ АФ Інсайт є неправомірними; прийняття до розгляду звернення ТОВ АФ Інсайт не відноситься до компетенції відповідача 2, оскільки за своїм змістом стосується лише питань визначення переможця у закупівлях на Prozorro.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17347/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучено до участі у справі ТОВ АФ Інсайт в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третьою особою надано пояснення у справі, відповідно до яких судами розглядалися справи за позовами ПрАТ АФ Аналітик до Аудиторської палати України про визнання неправомірними дій щодо прийняття до розгляду звернення ТОВ АФ Інсайт та до ТОВ АФ Інсайт про захист ділової репутації, за наслідками розгляду яких відмовлено у задоволенні позовів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року адміністративну справу призначено до розгляду, залучено до участі у справі Аудиторську палату України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Аудиторською палатою України в якості третьої особи подано пояснення щодо позовних вимог, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки звернення ТОВ АФ Інсайт прийнято та розглянуте в межах повноважень; позивачем не надано пояснень та доказів на підтвердження порушення його прав та законних інтересів оскаржуваними діями відповідача 1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року залучено до участі у справі Аудиторську службу України в якості співвідповідача, виключивши її з числа третіх осіб.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із позовними вимогами, оскільки в межах адміністративної справи №826/6728/18 встановлено, що дії Аудиторської палати України в частині прийняття до свого розгляду скарги ТОВ АФ Інсайт відповідають вимогам законодавства; відповідачем 1 не приймалися жодні рішення та не здійснювалися жодні дії щодо скарги ТОВ АФ Інсайт ; позивачем не доведено здійснення боку Аудиторської палати України контролю системи публічних закупівель та не доведено фактів порушення з боку відповідача 2 прав та законних інтересів позивача.

Відповідач 1 подано до суду документ під назвою Відгук на позовну заяву", який в силу положень пункту 2 частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повернуто відповідачу 1, у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У судовому засіданні 10 червня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача 2 та відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечили; третя особа у судове засідання не з`явилася; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що до Аудиторської палати України надійшов лист ТОВ АФ Інсайт від 22 березня 2018 року №130 з проханням вжити заходів у межах компетенції Аудиторської палати України з приводу неетичної поведінки ПрАТ АФ Аналітик в частині розміщення недостовірної та неправдивої інформації щодо досвіду ПрАТ АФ Аналітик у закупівлях в електронній системі Prozorro.

Відповідно до протоколу №101 засідання Комісії Аудиторської палати України з контролю якості та професійної етики від 13 квітня 2018 року вирішено визнати звернення ТОВ АФ Інсайт таким, що відповідає визначенню скарги згідно Порядку проведення перевірок скарг щодо результатів діяльності аудиторських фірм і аудиторів, які надходять до Аудиторської палати України, затвердженого рішенням Аудиторської палати України від 23 лютого 2017 року №339/12 (зі змінами). Засідання відбувалося, зокрема, за участю відповідача 1, яким проінформовано присутніх про надходження зазначеної вище скарги.

Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації визначаються Законом України Про аудиторську діяльність .

Згідно зі статтею 12 Закону України Про аудиторську діяльність повноваження Аудиторської палати України визначаються цим Законом та Статутом Аудиторської палати України. Статут Аудиторської палати України приймається двома третинами голосів від загальної кількості членів Аудиторської палати України.

Аудиторська палата України:

1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

2) затверджує стандарти аудиту;

3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;

4) веде Реєстр;

5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

Відповідно до частини восьмої статті 14 Закону України Про аудиторську діяльність для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії із числа її членів.

Єдині правила і процедури здійснення Аудиторською палатою України перевірок скарг та інших звернень щодо результатів діяльності аудиторських фірм і аудиторів встановлені Порядком проведення перевірок скарг щодо результатів діяльності аудиторських фірм і аудиторів, які надходять до Аудиторської палати України, затвердженим рішенням Аудиторської палати України від 23 лютого 2017 року №339/12 (далі по тексту - Порядок №339/12).

За визначенням пункту 1.2 Порядку №339/12 скарга - письмове звернення фізичної або юридичної особи до Аудиторської палати України, в якому чітко ідентифіковано особу, що звертається, місце її проживання (місцезнаходження), дата складання скарги та в якому викладені факти та/або обставини, що можуть свідчити про недотримання з боку аудиторів та/або аудиторських фірм, при здійсненні ними аудиторської діяльності, вимог Закону України Про аудиторську діяльність , інших нормативно-правових актів України, стандартів завдань, норм професійної етики аудиторів та рішень Аудиторської палати України.

Згідно з пунктом 2.6. Порядку №339/12 після прийняття рішення щодо відповідності письмового звернення визначенню скарги оригінал скарги з доданими до нього документами (за їх наявності) упродовж одного робочого дня передається Секретаріатом АПУ до Комітету. Копія скарги зберігається в Секретаріаті АПУ.

Відповідно до вимог пункту 3.3. Порядку №339/12 відповідальна особа також готує і направляє суб`єкту перевірки лист-повідомлення про факт надходження скарги (рішення Комісії АПУ з контролю якості та професійної етики). Лист-повідомлення направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Строк направлення листа-повідомлення: не пізніше як два робочих дні з дати реєстрації скарги в Книзі реєстрації перевірок.

Так, на виконання пункту 2.6. Порядку №339/12 оригінал скарги ТОВ АФ Інсайт упродовж одного робочого дня передано Секретаріатом Аудиторської палати України до Комітету з контролю якості.

Відповідно до пункту 3.3 Порядку №339/12 відповідач 2 направив на адресу позивач лист від 17 квітня 2018 року №01-01-25/302 про факт надходження скарги, який містив усі необхідні реквізити визначені у пункті 3.3 Порядку №339/12; зазначеним листом від позивача витребувано копії документів щодо аудиторської діяльності, а саме: фінансова звітність позивача за 2015-2017 pоки, документи з планування аудиту та договори про надання аудиторських послуг, укладені за результатами перемоги в тендерах системи ProZorro в 2018 pоці.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку про те, що у даному випадку дії Аудиторською палатою України повністю відповідали зазначеним вище вимогами законодавства стосовно перевірки скарг та інших звернень щодо результатів діяльності аудиторських фірм і аудиторів.

Крім того, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб`єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які не впливають на суб`єктивні права та обов`язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку право на захист виникає за умови доведення позивачем факту порушення його прав та законних інтересів вчиненими діями відповідачів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, яким саме чином рішення Аудиторської палати України про початок проведення перевірки за скаргою ТОВ АФ Інсайт порушує права та законні інтереси позивача.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем 1 прав та законних інтересів ПрАТ АФ Аналітик , оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про здійснення відносно нього владних управлінських функцій, зокрема, не надано доказів на підтвердження вчинення дій чи прийняття рішень відповідачами.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не доведено вчинення будь-яких протиправних дій відповідачем 1 у відношенні ПрАТ АФ Аналітик , а спірні дії відповідача 2 не створюють правових наслідків для позивача, з урахуванням чого позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних вимоги, рішення та податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ АФ Аналітик не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватному акціонерному товариству Аудиторська фірма Аналітик відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приватне акціонерне товариство Аудиторська фірма Аналітик (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 57-А; ідентифікаційний код 14274505);

Виконуючий обов`язки Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України Кондратьєв Михайло Михайлович (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 33; реєстраційний номер облікової картки платника податку не відомий);

Аудиторська палата України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 33; ідентифікаційний код 00049972);

Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Інсайт (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 12; ідентифікаційний код 21340266).

Суддя В.А. Кузьменко