Рішення

від 20.07.2020 по справі 640/18166/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року м. Київ № 640/18166/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні імпортно-експортні технології" до Київської міської митниці ДФС провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасні імпортно-експортні технології з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач, митний орган), в якому просив суд: визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 та №UA100030/2019/000084/2; визнати протиправними і скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 14.05.2019 №№UA100030/2019/00244 та №UA100030/2019/00245.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач безпідставно не взяв до уваги усі подані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що ввозилися в Україну, та необґрунтовано прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного.

Відповідач правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористався, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами справи згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані учасниками справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне

Позивачем подано до ВМО №3 м/п Західний Київської міської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту такі митні декларації від 13.05.2019:

1) № UA100030/2019/402178, якою задекларовано ввезення товару:

- покриття для підлоги із синтетичних матеріалів в рулонах (код товару 5705003000) (далі - товар 1), а саме виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (кольори сірий 301) - 7844 м кв., вагою 2200,00 кг, за ціною 0,60 дол США/м кв;

- штучна трава (газон) з поліетилену - ворсове коврове покриття у рулонах (код товару 703308800) (далі - товар 2), а саме: ARTIFICAL GRASS (HJ199-NW) - 5544 м кв., вагою 10832,00 кг, за ціною 4.10 дол.США/м кв.; ARTIFICAL GRASS (HJ199-NW) - 2024 м кв., вагою 5206 кг, за ціною 6,06 дол.США/м кв.

загальною вартістю 40392,24 дол США за контрактом від 25.07.2018 №MILN1807, укладеним між позивачем (покупець) та компанією HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Китай (продавець), додаток від 26.02.2019 №12 до контракту від 25.07.2018 №MILN1807;

2) № UA100030/2019/402179, за якою задекларовано ввезення покриття для підлоги із синтетичних матеріалів в рулонах (код товару 5705003000), а саме:

- виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (кольори темно-сірий 302, темно-синій 401, жовтий 600) - 15212,00 м кв, вагою 4472,00 кг, за ціною 0,60 дол США/м кв;

- виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (кольори яскраво-синій 412) - 6452 м кв., вагою 1899,00 кг, за ціною 0,69 дол США/м кв;

- виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (колір яскраво-червоний 105) - 200 м кв., вагою 59,00 кг, за ціною 0,66 дол США/м кв;

загальною вартістю 13711,08 дол.США, додаток від 26.02.2019 №13 до контракту 25.07.2018 №MILN1807

В указаних деклараціях позивач самостійно визначив митну вартість вищевказаного товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, до якої включив:

- за митною декларацією від 13.05.2019 №UA100030/2019/402178 витрати із транспортування товару в сумі 42040,00 грн. та його страхування в сумі 2515,90 грн., що разом складає 44555,90 грн.;

- за митною декларацією від 13.05.2019 №UA100030/2019/402179 витрати із транспортування товару в сумі 42040,00 грн. та його страхування в сумі 854,16 грн., що разом складає 42894,16 грн.;

На підтвердження митної вартості декларант позивача надав митному органу такі документи: контракт від 25.07.2018 №MILN1807; додаток до контракту №13 від 26.02.2019; пакувальні листи від 19.03.2019, від 26.03.2019; комерційні інвойси від 19.03.2019 №1915035Х, від 26.03.2019 №1915036Х; рахунки проформи від 26.02.2019; коносаменти від 29.03.2019 №WMS1901197, №WMS19031198; автотранспортні (CMR) від 19.03.2019 №30121О/1, №30120О/1; сертифікати про походження товару форми А №G1913000242150352 від 17.04.2019, №G191300024215036 від 16.04.2019; сертифікат від 17.04.2019 №191300В0/002412; платіжні доручення від 04.03.2019 №92, №93; експортні декларації країни відправлення від 27.03.2019 №422720190000197491, №422720190000197494; довідки про вартість транспортно-експедиторських послуг від 11.05.2019; рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 11.05.2019 №1554, №1555; страхові поліси від 28.03.2019; експертні довідки про вартість товару від 13.05.2019 №Фц-19/362, №Фц-19/361; прайс-листи виробниа на тоар від 18.01.2019; Економічне обґрунтування цін виробника на товар за прйас-листами до контракту №MILN1807; договір про надання послуг митного брокера від 24.04.2019; договір про перевезення від 21.09.2018 №00558/Т-2018.

За результатами розгляду вищевказаних митних декларацій та доданих до них документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні товару та видав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019 №UA100030/2019/00244, №UA100030/2019/00245 та ВМО №3 м/п Західний Київської міської митниці ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товару від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 та №UA100030/2019/000084/2 за кожною з митних декларацій.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 митну вартість, визначену декларантом, скориговано (збільшено) з 41 387,57 дол. США (вартість визначена декларантом за ціною контракту) до 62 215,72 дол. США, виходячи з інформації, наявної у митного органу за таким джерелом: МД від 05.03.2019 №UA500010/2019/5208, від 28.02.2019 № UA500090/2019/2840 за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості резервного методу відповідно до положень частини другої статті 64 Митного кодексу України.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 14.05.2019 №UA100030/2019/000084/2 митну вартість, визначену декларантом, скориговано з 15347,89 дол. США (вартість визначена декларантом за ціною контракту) до 22 170,10 дол. США, виходячи з інформації, наявної у митного органу за таким джерелом: МД від 05.03.2019 №UA500010/2019/5208 за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу відповідно до положень частини другої статті 64 Митного кодексу України.

У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання та сплатив митні платежі, обчислені з митної вартості, визначеної відповідачем, після чого товар був випущений митним органом у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за новими митними деклараціями від 14.05.2019 №UA100030/2019/402335 та №UA100030/2019/402354.

Не погоджуючись із рішеннями митного органу про коригування митної вартості від 14.05.2019№UA100030/2019/000085/2, №UA100030/2019/000084/2 та картками відмови від 21.01.2019 №UA100000/2019/300005/2 та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019 № UA100030/2019/00244 та № UA100030/2019/00245, винесеними відповідачем, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частинами 5, 6, 8, 11 статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 Митного кодексу України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини четвертої стаття 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 Митного кодексу України).

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку суду про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення від 14.05.2019 №UA10030/2019/000085/2, документи, подані декларантом позивача містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту (відповідачем помилково зазначено пункт 5 контракту) оплата, ее сумма, пордок оплаты, на товар определяется в спецификации, которая является неотьемлемой частью настоящего контракта .

Згідно з доповненням до контракта від 26.02.2019 №12, в якому зазначено порядок оплати, покупатель платит 20% от стоимости товара, упомянутого в даном приложении на протяжении 15 дней после получения проформы-инвойса .

Декларантом надано банківський платіжний документ від 04.03.2019 №93, в якому є посилання лише на контракт, що не дає змоги ідентифікувати даний платіж з даною поставкою.

Відповідно до пункту 5.2 контракту (відповідачем не вказано конкретний пункт контракту) продавец обязуется втечение 7 рабочих дней после выхода судна из порта Цингдао Китай отправить покупателю по электронной почте копии следующих документов: подтвержденный и заверенный прайс-лист . До митного оформлення надано коносамент від 29.03.2019 №WMS19031198, проте прайс-лист датовано від 18.01.2019.

Також декларантом надано висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 13.05.2019 №Фц-19/362, проте, в даному висновку не вказано, на яких умовах поставки вказано ціни.

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення від 14.05.2019 №UA10030/2019/000084/2, документи, подані декларантом позивача містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту (відповідачем помилково зазначено пункт 5 контракту) оплата, ее сумма, пордок оплаты, на товар определяется в спецификации, которая является неотьемлемой частью настоящего контракта .

Згідно з доповненням до контракта від 26.02.2019 №13, в якому зазначено порядок оплати, покупатель платит 20% от стоимости товара, упомянутого в даном приложении на протяжении 15 дней после получения проформы-инвойса .

Декларантом надано банківський платіжний документ від 04.03.2019 №92, в якому є посилання лише на контракт, що не дає змоги ідентифікувати даний платіж з даною поставкою.

Відповідно до пункту 5.2 контракту (відповідачем не вказано конкретний пункт контракту) продавец обязуется втечение 7 рабочих дней после выхода судна из порта Цингдао Китай отправить покупателю по электронной почте копии следующих документов: подтвержденный и заверенный прайс-лист . До митного оформлення надано коносамент від 29.03.2019 №WMS19031198, проте прайс-лист датовано від 18.01.2019.

Також декларантом надано висновок про вартісні арактеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організціями від 13.05.2019 №Фц-19/361, проте в даному висновку не вказано, на яких умовах поставки вказано ціни.

Однак, судом встановлено, що відповідач за наслідками здійснення контролю щодо визначення позивачем митної вартості імпортованого товару, дійшов необгрунтованого висновку про наявність розбіжностей в поданих ним документах та щодо відсутності в них відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стосовно тверджень відповідача в оскаржуваних рішеннях, що подані декларантом позивача банківські платіжні документ від 04.03.2019 №92 та №93 містять лише посилання на контракт від 25.07.2019 №MILN1807 та не містять посилання на доповнення до контракта від 26.02.2019 №12 та №13, що не дає змоги митному органу ідентифікувати дані платежі з відповідними поставками, то такі твердження спростовуються змістом вищевказаних банківських документів.

Так, зокрема, в графі 70 Details of Payment платіжних доручень в іноземній валюті від 04.03.2019 №92 та №93 зазначено про оплату за товар згідно з контрактом від 25.07.2019 №MILN1807, а в графі 72 Sender to reseiver information зазначено додаткову інформацію про інвойс та додаток до договору, на підставі якого здійснюється оплата

- invoice №1915035X dd //26/02/19, Appendix 12 dd 26/02/19 (платіжне доручення від 04.03.2019 №92);

- invoice №1915035X dd //26/02/19, Appendix 13 dd 26/02/19 (платіжне доручення від 04.03.2019 №93).

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані відповідачу вищевказані платіжні доручення однозначно ідентифікують поставку, за якою здійснено оплату, а саме:

- платіжне доручення від 04.03.2019 №92 - поставка згідно з додатком від 26.02.2019 №13 до контракту від 25.07.2019 №MILN1807 та згідно з інвойсом від 26.02.2019 №1915035X;

- платіжне доручення від 04.03.2019 №93 - поставка згідно з додатком від 26.02.2019 №12 до контракту від 25.07.2019 №MILN1807 та згідно з інвойсом від 26.02.2019 №1915035X,

Наведене виключає можливість неоднозначного трактування призначення платежу та його документальної підстави.

Стосовно доводів митного органу згідно з пунктом 5.2 контракту (відповідачем не вказано конкретний пункт контракту) продавец обязуется втечение 7 рабочих дней после выхода судна из порта Цингдао Китай отправить покупателю по электронной почте копии следующих документов: подтвержденный и заверенный прайс-лист , тоді як до митного оформлення надано коносамент від 29.03.2019 №WMS19031198, а прайс-лист датовано від 18.01.2019, суд уважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, зазначені митним органом обставини підтверджується матеріалами справи. Однак, за висновком суду, вказана в згаданому прайс-листі дата наразі не впливає на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, оскільки згідно зі змістом цього прайс-листа зазначені у ньому ціни на товар, що імпортується до України згідно з додатками №9-№14 до контракту від 25.07.2019 №MILN1807, дійсні до кінця 2019 року.

При цьому декларантом позивача надано митному органу також Економічно обґрунтування цін виробника на товар за прайс-листами до контракту від 25.07.2019 №MILN1807, яке містить детальний виклад складових собівартості товару та алгоритм ціноутворення, та інформаційний лист від 9.03.2019, в якому продавець зазначає, що є оптовим виробником штучної трави та ковролінів і в діяльності компанії відсутня необхідність використання будь-яких друкованих та/або електронних каталогів продукції, у зв`язку з чим такі каталоги відсутні.

Стосовно твердження митного органу про те, що в наданих декларантом позивача висновках про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 13.05.2019 №Фц-19/361 та №Фц-19/362, не вказано, на яких умовах поставки вказано ціни, суд звертає увагу на таке.

В пункті 4 кожної з експертних довідок Київської обласної обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 13.05.2019 №Фц-19/361 та №Фц-19/362 зазначено, що завдання експертизи: аналіз вартості покриття для підлоги, що імпортується на територію України згідно з наданими документами.

Зі змісту підпунктів 6.2 та 6.3 пункту 6 кожного з цих висновків для експертизи використовувалися контракт від 25.07.2019 №MILN1807 та додатки від 26.02.2019 №12 та №13 до цього контракту.

Відповідно до пункту 5.1 контракту від 25.07.2019 №MILN1807 поставки та відвантаження здійснюється в порту Цингдао, Китай на умовах FOB Цингдао, Китай.

Також в пункті 8 кожної з експертних довідок Київської обласної обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 13.05.2019 №Фц-19/361 та №Фц-19/362 вказано, що товар поставляється згідно з контрактом від 25.07.2019 №MILN1807, відповідно додатків від 26.02.2019 №12 та №13 та інвойсів від 19.03.2019 №1915035Х та №1915036Х на умовах FOB QINGDAO, Китай, а також міститься застереження про те, що моніторинг вартості здійснювався з урахуванням усіх факторів, які впливають на собівартість товару та на ринкові відносини мі суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, всупереч твердженню відповідача в оскаржуваних рішеннях, зміст вищевказаних експертних довідок містить відомості щодо умов поставки, які були враховані експертом під час здійснення експертизи в якості фактора, що впливає на вартість оцінюваних товарів.

Беручи до уваги викладене, суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість оскаржуваних рішень митного органу в частині, що стосується його висновків про розбіжності в поданих декларантом позивача документах та про відсутність в них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, позивачем правильно визначено митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту), що підтверджено ним документально, а у митного органу не було підстав для застосування іншого - другорядного методу визначення митної вартості.

Відтак, визначення відповідачем митної вартості товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відтак, відповідачем протиправно застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, що свідчить про недотримання ним при прийнятті оскаржуваного рішення вимог, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості є протиправними та підлягають скасуванню судом.

За наведених вище обставин необґрунтованими є картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019 №UA100030/2019/00244 та №UA100030/2019/00245, що зумовлює визнання їх протиправними та скасування.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні імпортно-експортні технології (03190, вул. Саратовська, 37, офіс 5, код ЄДРПОУ 42187143) задовольнити..

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888)про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 та №UA100030/2019/000084/2.

Визнати протиправними і скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 14.05.2019 №№UA100030/2019/00244 та №UA100030/2019/00245.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні імпортно-експортні технології (03190, вул. Саратовська, 37, офіс 5, код ЄДРПОУ 42187143) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур