Постанова

від 03.12.2020 по справі 640/18166/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18166/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддя Мазур А.С.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні імпортно-експортні технології" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні імпортно-експортні технології" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, в якій просило:

- визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 та №UA100030/2019/000084/2;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 14.05.2019 №№UA100030/2019/00244 та №UA100030/2019/00245.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року позовні вимоги задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 та №UA100030/2019/000084/2; визнано протиправними і скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 14.05.2019 №№UA100030/2019/00244 та №UA100030/2019/00245.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська митниця Держмитслужби (як правонаступник Київської міської митниці Державної фіскальної служби) подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 20.07.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби зазначає, що відповідно до п. 6 зовнішньоекономічної угоди оплата, ее сумма, порядок оплаты на товар определяется в Спецификации, которая является неотъемлемой частью контракта . Декларант надав доповнення до контракту від 26.02.2019 №13 та від 26.02.2019 №12 в якому зазначено порядок оплати, а саме покупатель платит 20% от стоимости товара упомянутого в даном приложении на протяжении 15 дней после получения проформы-инвойса . Декларантом надано банківський платіжний документ № 92 від 04.03.2019 та №04.03.2019, в якому є посилання лише на контракт, що не дає змоги ідентифікувати платіж з даною поставкою.

Крім того, відповідно до п. 5.2 зовнішньоекономічної угоди продавец обязуется в течении 7 рабочих дней после выхода судна из порта Цингдао Китай отправить Покупателю по электронной почте копии документов: подтвердженный и завереный прайс-лист . До митного оформлення надано коносамент від 29.03.2019 №WMS19031198, проте прайс-лист датовано 18.01.2019.

Також, декларантом надано висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями №Фц -19/361, №Фц -19/362 від 13.05.2019, проте в висновках не вказано на яких умовах поставки вказано ціни.

20.11.2020 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні імпортно-експортні технології" надішов відзив на апеляціну скаргу, у якому позивач просить залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 2 до зазначеної постанови реорганізуються Житомирська митниця ДФС, Київська митниця ДФС, Київська міська митниця ДФС та Черкаська митниця ДФС шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби.

Відповідно до Розпорядження КМ України від 04.12.2019 № № 1217-р Питання Державної митної служби КМ погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвер;дження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Отже, з 08 грудня 2019 року функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної митної політики здійснюють відповідні територіальні органи Державної Митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявні відомості про те, що Київська митниця ДФС перебуває в стані припинення.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинст;ва України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає наявними здійснити заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Київської митниці ДФС на Київську митницю Держмитслужби.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалі справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні імпортно-експортні технології" подано до ВМО №3 м/п Західний Київської міської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту такі митні декларації від 13.05.2019:

1) № UA100030/2019/402178, якою задекларовано ввезення товару:

- покриття для підлоги із синтетичних матеріалів в рулонах (код товару 5705003000) (далі - товар 1), а саме виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (кольори сірий 301) - 7844 м кв., вагою 2200,00 кг, за ціною 0,60 дол США/м кв;

- штучна трава (газон) з поліетилену - ворсове коврове покриття у рулонах (код товару 703308800) (далі - товар 2), а саме: ARTIFICAL GRASS (HJ199-NW) - 5544 м кв., вагою 10832,00 кг, за ціною 4.10 дол.США/м кв.; ARTIFICAL GRASS (HJ199-NW) - 2024 м кв., вагою 5206 кг, за ціною 6,06 дол.США/м кв.

загальною вартістю 40392,24 дол США за контрактом від 25.07.2018 №MILN1807, укладеним між позивачем (покупець) та компанією HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Китай (продавець), додаток від 26.02.2019 №12 до контракту від 25.07.2018 №MILN1807;

2) № UA100030/2019/402179, за якою задекларовано ввезення покриття для підлоги із синтетичних матеріалів в рулонах (код товару 5705003000), а саме:

- виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (кольори темно-сірий 302, темно-синій 401, жовтий 600) - 15212,00 м кв, вагою 4472,00 кг, за ціною 0,60 дол США/м кв;

- виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (кольори яскраво-синій 412) - 6452 м кв., вагою 1899,00 кг, за ціною 0,69 дол США/м кв;

- виставковий ковролін EXHIBITION CARPETING (EXPOCARPET) (колір яскраво-червоний 105) - 200 м кв., вагою 59,00 кг, за ціною 0,66 дол США/м кв;

загальною вартістю 13711,08 дол.США, додаток від 26.02.2019 №13 до контракту 25.07.2018 №MILN1807

В указаних деклараціях позивач самостійно визначив митну вартість вищевказаного товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, до якої включив:

- за митною декларацією від 13.05.2019 №UA100030/2019/402178 витрати із транспортування товару в сумі 42040,00 грн. та його страхування в сумі 2515,90 грн., що разом складає 44555,90 грн.;

- за митною декларацією від 13.05.2019 №UA100030/2019/402179 витрати із транспортування товару в сумі 42040,00 грн. та його страхування в сумі 854,16 грн., що разом складає 42894,16 грн.;

На підтвердження митної вартості декларант позивача надав митному органу такі документи: контракт від 25.07.2018 №MILN1807; додаток до контракту №13 від 26.02.2019; пакувальні листи від 19.03.2019, від 26.03.2019; комерційні інвойси від 19.03.2019 №1915035Х, від 26.03.2019 №1915036Х; рахунки проформи від 26.02.2019; коносаменти від 29.03.2019 №WMS1901197, №WMS19031198; автотранспортні (CMR) від 19.03.2019 №30121О/1, №30120О/1; сертифікати про походження товару форми А №G1913000242150352 від 17.04.2019, №G191300024215036 від 16.04.2019; сертифікат від 17.04.2019 №191300В0/002412; платіжні доручення від 04.03.2019 №92, №93; експортні декларації країни відправлення від 27.03.2019 №422720190000197491, №422720190000197494; довідки про вартість транспортно-експедиторських послуг від 11.05.2019; рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 11.05.2019 №1554, №1555; страхові поліси від 28.03.2019; експертні довідки про вартість товару від 13.05.2019 №Фц-19/362, №Фц-19/361; прайс-листи виробниа на тоар від 18.01.2019; Економічне обґрунтування цін виробника на товар за прйас-листами до контракту №MILN1807; договір про надання послуг митного брокера від 24.04.2019; договір про перевезення від 21.09.2018 №00558/Т-2018.

За результатами розгляду вищевказаних митних декларацій та доданих до них документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні товару та видав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019 №UA100030/2019/00244, №UA100030/2019/00245 та ВМО №3 м/п Західний Київської міської митниці ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товару від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 та №UA100030/2019/000084/2 за кожною з митних декларацій.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 митну вартість, визначену декларантом, скориговано (збільшено) з 41 387,57 дол. США (вартість визначена декларантом за ціною контракту) до 62 215,72 дол. США, виходячи з інформації, наявної у митного органу за таким джерелом: МД від 05.03.2019 №UA500010/2019/5208, від 28.02.2019 № UA500090/2019/2840 за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості резервного методу відповідно до положень частини другої статті 64 Митного кодексу України.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 14.05.2019 №UA100030/2019/000084/2 митну вартість, визначену декларантом, скориговано з 15347,89 дол. США (вартість визначена декларантом за ціною контракту) до 22 170,10 дол. США, виходячи з інформації, наявної у митного органу за таким джерелом: МД від 05.03.2019 №UA500010/2019/5208 за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу відповідно до положень частини другої статті 64 Митного кодексу України.

У подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання та сплатив митні платежі, обчислені з митної вартості, визначеної відповідачем, після чого товар був випущений митним органом у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за новими митними деклараціями від 14.05.2019 №UA100030/2019/402335 та №UA100030/2019/402354.

Не погоджуючись із рішеннями митного органу про коригування митної вартості від 14.05.2019№UA100030/2019/000085/2, №UA100030/2019/000084/2 та картками відмови від 21.01.2019 №UA100000/2019/300005/2 та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019 № UA100030/2019/00244 та № UA100030/2019/00245, винесеними відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правильно визначено митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту), що підтверджено ним документально, а у митного органу не було підстав для застосування іншого - другорядного методу визначення митної вартості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Митного кодексу України (далі - МК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI (далі - Конвенція), Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила № 598), Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДФС України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Статтею 368 Митного кодексу України врегульовано питання визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, згідно частини 1 вказаної статті для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 368 Митного кодексу України).

Згідно з п. 1.2 Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 №581, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 за №916/21228, фактурна вартість товару - ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч.1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У ч. 2, 3, 5 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

У ч. 4 ст. 368 МК України закріплено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5, 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2, 4, 5, 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частинами 1, 2 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до Правил № 598 у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У п. 5 Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:

- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;

- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;

- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;

- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, митним законодавством визначено порядок декларування товарів, що імпортуються фізичними особами на територію України для власних потреб та визначення їх митної вартості. При цьому, відповідне регулювання здійснюється загальними нормами МК України, зокрема ст.ст. 49-58, із застосуванням спеціальних положень розділу ХІІ МК України.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення від 14.05.2019 №UA10030/2019/000085/2, документи, подані декларантом позивача містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту (відповідачем помилково зазначено пункт 5 контракту) оплата, ее сумма, пордок оплаты, на товар определяется в спецификации, которая является неотьемлемой частью настоящего контракта ; згідно з доповненням до контракту від 26.02.2019 №12, в якому зазначено порядок оплати, покупатель платит 20% от стоимости товара, упомянутого в даном приложении на протяжении 15 дней после получения проформы-инвойса ; декларантом надано банківський платіжний документ від 04.03.2019 №93, в якому є посилання лише на контракт, що не дає змоги ідентифікувати даний платіж з даною поставкою; відповідно до пункту 5.2 контракту (відповідачем не вказано конкретний пункт контракту) продавец обязуется втечение 7 рабочих дней после выхода судна из порта Цингдао Китай отправить покупателю по электронной почте копии следующих документов: подтвержденный и заверенный прайс-лист . До митного оформлення надано коносамент від 29.03.2019 №WMS19031198, проте прайс-лист датовано від 18.01.2019; також декларантом надано висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 13.05.2019 №Фц-19/362, проте, в даному висновку не вказано, на яких умовах поставки вказано ціни.

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення від 14.05.2019 №UA10030/2019/000084/2, документи, подані декларантом позивача містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту (відповідачем помилково зазначено пункт 5 контракту) оплата, ее сумма, пордок оплаты, на товар определяется в спецификации, которая является неотьемлемой частью настоящего контракта ; згідно з доповненням до контракта від 26.02.2019 №13, в якому зазначено порядок оплати, покупатель платит 20% от стоимости товара, упомянутого в даном приложении на протяжении 15 дней после получения проформы-инвойса ; декларантом надано банківський платіжний документ від 04.03.2019 №92, в якому є посилання лише на контракт, що не дає змоги ідентифікувати даний платіж з даною поставкою; відповідно до пункту 5.2 контракту (відповідачем не вказано конкретний пункт контракту) продавец обязуется втечение 7 рабочих дней после выхода судна из порта Цингдао Китай отправить покупателю по электронной почте копии следующих документов: подтвержденный и заверенный прайс-лист . До митного оформлення надано коносамент від 29.03.2019 №WMS19031198, проте прайс-лист датовано від 18.01.2019; також, декларантом надано висновок про вартісні арактеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організціями від 13.05.2019 №Фц-19/361, проте в даному висновку не вказано, на яких умовах поставки вказано ціни.

Однак, колегія суддів дослідивши матеріали справи, приходить висновку про те, що відповідач за наслідками здійснення контролю щодо визначення позивачем митної вартості імпортованого товару, дійшов необгрунтованого висновку про наявність розбіжностей в поданих ним документах та щодо відсутності в них відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо тверджень відповідача в оскаржуваних рішеннях, що подані декларантом позивача банківські платіжні документ від 04.03.2019 №92 та №93 містять лише посилання на контракт від 25.07.2019 №MILN1807 та не містять посилання на доповнення до контракта від 26.02.2019 №12 та №13, що не дає змоги митному органу ідентифікувати дані платежі з відповідними поставками, то такі твердження спростовуються змістом вищевказаних банківських документів.

Так, зокрема, в графі 70 Details of Payment платіжних доручень в іноземній валюті від 04.03.2019 №92 (а.с.133-134, т.1) та №93 (а.с. 43-44, т.1) зазначено про оплату за товар згідно з контрактом від 25.07.2019 №MILN1807, а в графі 72 Sender to reseiver information зазначено додаткову інформацію про інвойс та додаток до договору, на підставі якого здійснюється оплата

- invoice №1915035X dd //26/02/19, Appendix 12 dd 26/02/19 (платіжне доручення від 04.03.2019 №92);

- invoice №1915035X dd //26/02/19, Appendix 13 dd 26/02/19 (платіжне доручення від 04.03.2019 №93).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що надані відповідачу вищевказані платіжні доручення однозначно ідентифікують поставку, за якою здійснено оплату, а саме:

- платіжне доручення від 04.03.2019 №92 (а.с.133-134, т.1) - поставка згідно з додатком від 26.02.2019 №13 до контракту від 25.07.2019 №MILN1807 та згідно з інвойсом від 26.02.2019 №1915035X;

- платіжне доручення від 04.03.2019 №93 (а.с. 43-44, т.1) - поставка згідно з додатком від 26.02.2019 №12 до контракту від 25.07.2019 №MILN1807 та згідно з інвойсом від 26.02.2019 №1915035X.

Наведене виключає можливість неоднозначного трактування призначення платежу та його документальної підстави.

Щодо доводів митного органу згідно з пунктом 5.2 контракту (відповідачем не вказано конкретний пункт контракту) продавец обязуется втечение 7 рабочих дней после выхода судна из порта Цингдао Китай отправить покупателю по электронной почте копии следующих документов: подтвержденный и заверенный прайс-лист , тоді як до митного оформлення надано коносамент від 29.03.2019 №WMS19031198, а прайс-лист датовано від 18.01.2019, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, зазначені митним органом обставини підтверджується матеріалами справи, однак, вказана в згаданому прайс-листі дата наразі не впливає на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, оскільки згідно зі змістом цього прайс-листа зазначені у ньому ціни на товар, що імпортується до України згідно з додатками №9-№14 до контракту від 25.07.2019 №MILN1807, дійсні до кінця 2019 року.

При цьому декларантом позивача надано митному органу також Економічне обґрунтування цін виробника на товар за прайс-листами до контракту від 25.07.2019 №MILN1807, яке містить детальний виклад складових собівартості товару та алгоритм ціноутворення, та інформаційний лист від 09.03.2019, в якому продавець зазначає, що є оптовим виробником штучної трави та ковролінів і в діяльності компанії відсутня необхідність використання будь-яких друкованих та/або електронних каталогів продукції, у зв`язку з чим такі каталоги відсутні.

Щодо твердження митного органу про те, що в наданих декларантом позивача висновках про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 13.05.2019 №Фц-19/361 та №Фц-19/362, не вказано, на яких умовах поставки вказано ціни, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

В пункті 4 кожної з експертних довідок Київської обласної обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 13.05.2019 №Фц-19/361 та №Фц-19/362 зазначено, що завдання експертизи: аналіз вартості покриття для підлоги, що імпортується на територію України згідно з наданими документами.

Зі змісту підпунктів 6.2 та 6.3 пункту 6 кожного з цих висновків для експертизи використовувалися контракт від 25.07.2019 №MILN1807 та додатки від 26.02.2019 №12 та №13 до цього контракту.

Відповідно до пункту 5.1 контракту від 25.07.2019 №MILN1807 поставки та відвантаження здійснюється в порту Цингдао, Китай на умовах FOB Цингдао, Китай.

Також, в пункті 8 кожної з експертних довідок Київської обласної обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 13.05.2019 №Фц-19/361 та №Фц-19/362 вказано, що товар поставляється згідно з контрактом від 25.07.2019 №MILN1807, відповідно додатків від 26.02.2019 №12 та №13 та інвойсів від 19.03.2019 №1915035Х та №1915036Х на умовах FOB QINGDAO, Китай, а також міститься застереження про те, що моніторинг вартості здійснювався з урахуванням усіх факторів, які впливають на собівартість товару та на ринкові відносини мі суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, всупереч твердженню відповідача в оскаржуваних рішеннях, зміст вищевказаних експертних довідок містить відомості щодо умов поставки, які були враховані експертом під час здійснення експертизи в якості фактора, що впливає на вартість оцінюваних товарів.

Беручи до уваги викладене в сукупності, колегія суддів приходить висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень митного органу в частині, що стосується його висновків про розбіжності в поданих декларантом позивача документах та про відсутність в них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, позивачем правильно визначено митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту), що підтверджено ним документально, а у митного органу не було підстав для застосування іншого - другорядного методу визначення митної вартості.

Відтак, визначення відповідачем митної вартості товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідачем протиправно застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, що свідчить про недотримання ним при прийнятті оскаржуваного рішення вимог, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості є протиправними та підлягають скасуванню.

За наведених вище обставин необґрунтованими є картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019 №UA100030/2019/00244 та №UA100030/2019/00245, що зумовлює визнання їх протиправними та скасування.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, щодо зазначення відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості товарів від 14.05.2019 №UA100030/2019/000085/2 та №UA100030/2019/000084/2 - джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - МД від 05.03.2019 № UA№500010/2019/5208, від 28.02.2019 № UA500090/2019/2840 (а.с.20-21, т.1) та джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - МД від 05.03.2019 UA№500010/2019/5208 (а.с.117-118 ,т.1), колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами , як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни , за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Однак, спірні рішення про коригування митної вартості товарів також не містять ні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, ні інформації, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Київська митниця Держмитслужби прийнмаючи рішеннях про коригування митної вартості товарів повинне було враховувати лише те джерело інформації - митну декларацію, яка містить у собі відмості щодо ідентичного товару тому, що був зазначений у митних деклараціях позивачем, з подібними характеристиками, та такого, що ввезений за аналогічних обставин щодо транспортування, разом з цим, матеріали справи не містять МД від 05.03.2019 №UA№500010/2019/5208 та від 28.02.2019 № UA500090/2019/2840, а тому неможливо встановити, чи вказані митні декларації стосуються ідентичних товарів, зазначених в деклараціях від 13.05.2019 № UA100030/2019/402178 та № UA100030/2019/402179.

При цьому, системний аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

У постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19 Верховний Суд дійшов правового висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України), що обумовлює покладення обов`язку доказування в митних спорах на контролюючий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, та правомірність прийняття свого рішення, зокрема з дотриманням процедурних вимог.

Однак, обов`язок доведення правомірності винесеного рішення відповідачем не виконано.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішення повинно прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за нього, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу, а відтак, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов