Постанова

від 14.07.2020 по справі 520/8625/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 р.Справа № 520/8625/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М.) по справі № 520/8625/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протипраним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України від 28.12.2017 року № 496400/41126556 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.11.2017р. № 3 на суму 278 639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.);

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2017р. № 3 на суму 278 639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.);

- зобов`язати ДФС України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019, позов задоволено.

Скасовано рішення ДФС України від 28.12.2017 року № 496400/41126556 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 № 3 на суму 278 639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.).

Зобов`язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Слобідські продукти" від 16.11.2017 № 3 на суму 278639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.).

05.05.2020 ТОВ Слобідські продукти звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило:

- замінити ДФС України, як сторону по справі і боржника у виконавчому провадженні, правонаступником ДПС України;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №520/8625/18, зобов`язавши ДПС України протягом 10 робочих днів з дня отримання цієї ухвали подати безпосередньо до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви щодо встановлення судового контролю зазначило, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 набрало законної сили, проте до теперішнього часу не виконано відповідачем, а саме ДФС України не зареєстровано податкову накладну від 16.11.2017 № 3, на підтвердження чого надало відомості з електронного кабінету платника податків - ТОВ Слобідські продукти .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 заяву ТОВ Слобідські продукти задоволено частково.

Замінено боржника у виконавчому провадженні по справі № 520/8625/18 з ДФС України на ДПС України.

В іншій частині відмовлено.

ТОВ Слобідські продукти , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви, подало апеляційну скаргу, в якій просило її в цій частині скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ТОВ Слобідські продукти про встановлення судового контролю задовольнити, зобов`язавши ДПС України протягом 10 робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали подати безпосередньо до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обсавини справи, невірно застосовано норми процесуального права, не надано належної оцінки доводам заявника.

Вказує, що судовий контроль, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлений як під час так і після ухвалення рішення по суті спору, посилаючись на правову позицію, яка висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, а тому посилання суду на несвоєчасне подання заяви є помилковим.

Державна фіскальна служба України (далі - відповідач) не надала відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви в частині встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при постановленні рішення судом першої інстанції судовий контроль не встановлювався, тому суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі. Крім того, вказав, що зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, з вказаного вище слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1,6 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог.

Тоді як законодавець у зазначеній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 04.03.2020 по справі № 539/3406/17, від 14.05.2020 по справі № 800/320/17.

Судовим розглядом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі № 520/8625/18, набрало законної сили згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019, а отже підлягає обов`язковому виконанню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 зобов`язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Слобідські продукти" від 16.11.2017 № 3 на суму 278639,32 грн. (в т.ч. ПДВ 46 439,89 грн.).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду доказів виконання судового рішення.

При цьому судом першої інстанції не з`ясовано обставини фактичного виконання рішення суду, не надано правової оцінки доводам заявника, та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, передбачених ст.382 КАС України.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ТОВ Слобідські продукти про встановлення судового контролю за виконанням рішення, є передчасним.

Посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену в додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а, колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.

У додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача стало не зазначення доводів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Натомість, у справі, що розглядається, заявником доведено та надано належні докази в підтвердження невиконання відповідачем судового рішення від 26.11.2018.

При цьому, колегія суддів також ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 20.06.2018 по справі №800/592/17, якою клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року було задоволено.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України закріплено виключну підсудність питання про встановлення судового контролю, а саме суду, який ухвалив судове рішення.

Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень зобов`язати ДФС України подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі № 520/8625/18.

Оскільки рішення по суті спору ухвалено Харківським окружним адміністративним судом, тому виключено до компетенції цього суду віднесено питання про встановлення судового контролю за виконанням такого судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення питання щодо встановлення судового контролю, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 року по справі № 520/8625/18 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Справу № 520/8625/18 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобідські продукти" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 20.07.2020 року