Постанова

від 17.07.2020 по справі 580/164/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/164/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року

у справі № 580/164/20 (розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні))

за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області

до відповідача Державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів

про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2020 року Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (надалі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів (надалі - відповідач), в якому просило суд:

застосувати заходи реагування у вигляді часткової зупинки експлуатації державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів (далі навчальний заклад, відповідач) - код ЄДРПОУ: 05537851, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 26, шляхом знеструмлення електроживлення, та припинення експлуатації гуртожитку, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Василя Стуса, 37, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним проведена позапланова перевірка державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої посадовими особами управління виявлено та фіксовано ряд порушень, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей та працівників підприємства, а тому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до усунення порушень, визначених у акті перевірки Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області № 303 від 24.12.2019.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року в задоволенні адміністративного позову Управлінню державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - відмовити повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуті у повному обсязі, апелянт вважає за доцільне невідкладно застосувати заходи реагування до об`єкту відповідача (гуртожиток).

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що саме Акт перевірки є належним доказом виявлених порушень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на виконання наказу управління ДСНС України у Черкаській області від 11 грудня 2019 року № 234, у період з 23 грудня по 24 грудня 2019 року головним інспектором Смілянського РВ ДСНС України у Черкаській області підполковником служби цивільного захисту Тищенком Ігорем Миколайовичем проведено позапланову перевірку державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 26, з метою перевірки додержання та виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

Актом позапланової перевірки від 24.12.2019 року № 303 (надалі - акт), встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 № 657 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 р. за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (далі - ДБН В.2.5-56:2014), в будівлі гуртожитку розташованого за адресою: м. Сміла, вул., Василя Стуса, 37, а саме:

1. Пожежні крани не укомплектовані пожежним рукавом та стволом.

2. Пожежним кранам не проведено технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води.

3. Пожежні крани перебувають у несправному стані.

4. В коридорі 4-го поверху гуртожитку встановлено металеві двері, внаслідок чого з поверху існує один евакуаційний вихід.

5. Не проведено обов`язкове особисте страхування членів пожежної дружини відповідно до вимог Постанова КМУ №564 від 17.07.2013 р. п.16.

6. Чергового по гуртожитку не забезпечено фільтрувальними пристроями для само рятування під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей гуртожитку та окремо для обслуговуючого персоналу.

7. Посадовим особам та особам задіяним на роботах пов`язаних з підвищеною пожежною небезпекою не проведено спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

8. На першому поверсі гуртожитку встановлено на вікнах приміщень де перебувають люди глухі ґрати.

9. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2,5-56:2014 Системи протипожежного захисту.

10. На п`ятому поверсі гуртожитку влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі.

11. Приміщення гуртожитку не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності.

12. Двері запасних евакуаційних виходів з гуртожитку замкнені на навісні замки.

13. Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації гуртожитку не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

14. У підвальному приміщенні гуртожитку влаштовано майстерню де використовуються горючі матеріали (мастило для мотокоси).

Зауважень або заперечень до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки збоку суб`єкта господарювання не надходило.

Позивач зазначає, що подальша експлуатація гуртожитку державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Василя Стуса, 37, із вищезазначеними порушеннями пожежної безпеки створює пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Позивачем 24 грудня 2019 року винесено припис № 293 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідно до якого з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті від 24.12.2019 № 303, відповідно до статті 69 Кодексу цивільного захисту України, частиною восьмою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пункту 48 Положення про державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, відповідач мав вжити заходи щодо усунення порушень до 24.01.2020 року.

Листом від 21.01.2020 року № 01-11/03-62 відповідач повідомив головного інспектора Смілянського РВ ДСНС України у Черкаській області про часткове виконання припису № 293, а у листі від 07.02.2020 року № 01-11-10/126 відповідач висловив прохання вказаному інспектору щодо проведення спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум) працівників навчального закладу.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази, як повного виконання відповідачем припису № 293, так і реагування позивача на лист 07.02.2020 року № 01-11-10/126.

У зв`язку з встановленням вищевказаних порушень, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють саме реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд першої інстанції вважає, що підстави для вжиття зазначених у адміністративному позові заходів реагування відсутні.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (п. 32 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Позивачем 24 грудня 2019 року винесено припис № 293 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з терміном виконання до 24 січня 2020 року.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, що відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення і динаміка проведення заходів у цьому напрямку триває, про що свідчать листи відповідача № 01-11/03-62 від 21.01.2020 року, від 07.02.2020 року № 01-11-10/126, розрахунок видатків на утримання закладу освіти у 2020 році, а також журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки, що свідчить про добросовісність намірів державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів щодо проведення роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів, при цьому, виконання цих пунктів є багатоетапним та вимагає додаткового часу.

Крім того, відповідачем надано суду додаткові документи, які підтверджують виконання припису позивача, а саме: листом від 21.01.2020 року № 01-11/03-62 (чергового по гуртожитку забезпечено фільтрувальними пристроями для само рятування під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей гуртожитку та окремо для обслуговуючого персоналу); приміщення гуртожитку забезпечене первинними засобами пожежогасіння, відповідно до п. 8 розділу 6 наказу Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року №974 Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (вогнегасники у кількості 7 штук (повірені та придатні до використання), ящиком з піском, пожежними відрами, совковими лопатами, захисним екраном, сокирою, ломом), що підтверджується накладною №22 від 25 лютого 2020 року про придбання первинними засобами пожежогасіння; працівники відповідача проходять інструктажі з пожежної безпеки, відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується копією журналу реєстрації інструктажу з питань пожежної безпеки; у розрахунку видатків на 2020 рік передбачено кошти на доукомплектування пожежних кранів та щитів, на придбання вогнегасників та на перезарядку тих, що є у наявності, а також на монтаж протипожежної автоматики гуртожитку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями, що підтверджується листом 23 червня 2020 року; наказом від 01.11.2019 року №155-о призначена відповідальна особа з питань техногенної та пожежної безпеки Василенко О.О. , яка пройшла навчання; Актами технічного обслуговування й перевірки внутрішніх пожежних кранів територіально відокремленого спеціального відділення від 10.06.2020 року, підтверджено пожежні крани, які знаходяться в приміщенні відповідача та дефектів не виявлено; з підвалу гуртожитку прибрано майстерню, де використовувалися горючі матеріали (мастило для мотокоси), що підтверджується листом від 21.01.2020 року №01-11/03-62 та інші порушення усунуті відповідачем.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено, які саме відповідачем не усунуті порушення станом на час прийняття рішення суду по даній справі, оскільки відповідачем повідомлялося про виконання порушень.

Щодо твердження апелянта, що акт перевірки є належним доказом виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів критично ставиться до даних тверджень, оскільки саме припис та його невиконання, може служити підставою для застосування заходів реагування.

Також, апелянтом не надано доказів того, що інспекцією призначено позапланову перевірку відповідача з метою встановлення невиконання припису від 24 грудня 2019 року, а також, в апеляційній скарзі не зазначено, які порушення можуть стати причиною заподіяння загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи відповідача.

Крім того, колегія суддів відхиляє твердження апелянта, що відповідач не повідомляв інспекцію про усунення порушень, оскільки в матеріалах міститься описи вкладення поштової кореспонденції від 07.02.2020 року, в якому, зокрема і містилися листи про виконання припису позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач після 25 січня 2020 року не був позбавлений права призначити позапланову перевірку у відповідності до вимог Закону №877-V та положення №1052, а отже твердження апелянта, що нас прийняття рішення судом першої інстанції наявні порушення, які викладені в Акті перевірки є безпідставними.

Відповідно до частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у відповідача створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Настання реальної загрози життю здоров`ю людей, слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не доведено факти існування на час розгляду у суді цієї справи порушень, що стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом, та що ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткової зупинки експлуатації державного навчального закладу Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації гуртожитку, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Василя Стуса, 37, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - залишити без задоволення .

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк