Ухвала

від 20.07.2020 по справі 640/20022/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20022/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

20 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Редпол до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року року Товариство з обмеженою відповідальністю Редпол (далі - Позивач, ТОВ Редпол ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-1, ДФС України), Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Відповідач-2, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №951075/40466965 від 11.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Редпол податкову накладну №9 від 08.09.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №690348/4046696 від 19.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Редпол податкову накладну №11 від 13.09.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №951076/4046696 від 11.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Редпол податкову накладну №13 від 14.09.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №956104/4046696 від 17.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Редпол податкову накладну №14 від 15.09.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №960347/4046696 від 19.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Редпол податкову накладну №17 від 23.09.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №960352/4046696 від 19.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Редпол податкову накладну №19 від 25.09.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №960345/4046696 від 19.10.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Редпол податкову накладну №20 від 26.09.2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 року задоволено клопотання ГУ ДПС у Львівській області та замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Львівській області правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 року вперше подану ГУ ДПС у Львівській області апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із несплатою судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, Апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем-2 14.01.2020 року (т. 4 а.с. 24), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 13.02.2020 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 02.07.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Апелянт зазначив, що її зумовила неможливість сплати судового збору внаслідок відсутності коштів блокування рахунків органами ДКС України з метою безспірного списання коштів. Крім того, просить врахувати наявність у ГУ ДПС у Львівській області конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду та вчинення ним активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у Львівській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем-2 17.02.2020 року (т. 4 а.с. 45). Указаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків та повернуто вперше подану останнім апеляційну скаргу. Тобто, Відповідач-2 мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення сплати судового збору.

Посилання ГУ ДПС у Львівській області на блокування органами ДКС України рахунків контролюючого органу, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Крім того, отримавши направлену 12.03.2020 року копію ухвали від 10.03.2020 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги, ГУ ДПС у Львівській області вдруге подало її лише 02.07.2020 року, що вказує на відсутність вчинення контролюючим органом активних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення.

Додані до апеляційної скарги адресовані ДПС України листи ГУ ДПС у Львівській області від 29.01.2020 року №406/8/13.0-33, від 28.05.2020 року №2346/8/08.7-06, від 25.06.2020 року №2846/8/08.7-02 про зміни до помісячного плану асигнувань та щодо сплати судового збору, на переконання суду, не свідчать про активне вжиття Апелянтом дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, адже, по-перше, не містять відомостей про дану справу, по-друге, направлені ДПС України лише двічі протягом 2 кварталів 2020 року.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Крім того, у постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 805/2688/18-а.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 року, яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 02.04.2020 року. Тоді як строк на апеляційне оскарження рішення у цій справі сплинув, як було встановлено вище, 13.02.2020 року, тобто до набрання законом чинності.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем-2 не зазначено.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є скасування семи рішень одного суб`єкта владних повноважень і зобов`язання іншого вчинити дії, позовні вимоги є сімома окремими вимогами немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 року № 2246-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 18 501,00 грн. (1 762,00 х 7 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а заява про відстрочення його сплати визнана необґрунтованою, про що постановлено ухвалу від 20.07.2020 року.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а заява про поновлення строку на апеляційне оскарження визнана необґрунтованою; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а заява про відстрочення його сплати визнано необґрунтованою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у Львівській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Апелянта, причин для його поновлення;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 18 501,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати викладені у заяві Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку - не поважними.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Редпол до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії даної ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк