Постанова

від 04.08.2006 по справі 29/163а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/163а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

04.08.06 р.                                                                             Справа № 29/163а

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом  - Товариства з обмеженою відповідальністю “Термопластпобутхім” м. Горлівка

до відповідача  - Горлівської об'єднаної  державної податкової інспекції м. Горлівка

про визнання рішення ДПІ недійсним

за участю

представників сторін:

від позивача – Рева І.В. (за довір.)

від відповідача – Дзиба Т.М.- голов.держподатиковий ревізор інспектор (за довір.),

                            Димченко О.Ю.- нач.сектору документальних перевірок (за довір.)

Суть справи :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Термопластпобутхім”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської об'єднаної  державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2 на суму 136083 грн. по податку на прибуток та податкового повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001182342\2  на суму 2264 грн. по податку на додану вартість.

          Додатковою заявою від 31.07.2006 р. позивач змінив позовні вимоги  і просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2 по податку на прибуток частково в сумі 109650грн.00 грн., у тому числі 73100 грн. донарахований податок на прибуток, а також 36550 грн. штрафні санкції.

                    В обгрунтування позову  позивач посилається на ті обставини, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорене податкове повідомлення-рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що обладнання було отримано ним від ПП “Спецпромторг-2002” згідно договору купівлі-продажу №01\01-03 від 10.01.2003р., тому не є безоплатно отриманим. Позивач вважає, що виходячи з вимог Уніфікованого закону   „Про переказні векселі та прості векселі”, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, у нього до 27.03.2007р. існують зобов'язання по оплаті виданих векселів, а у держателя векселя- право вимоги платежу за векселем. Позивач також зазначив, що відповідачем не доведений факт зняття ПП “Спецпромторг-2002” з податкового обліку у зв'язку з його ліквідацією та вилучення із державного реєстру підприємств і організацій.

                  Крім того, позивач посилається на п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і вважає, що оскільки податковим органом не було прийняте мотивоване рішення по скарзі від 27.05.2005р. №18 про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2005р. №0001192342\2 та від 18.05.2005р. № 0001182342\2 , то така скарга вважається повністю задоволеною на користь позивача.

                   Відповідач проти позову заперечує і вважає, що рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства по факту порушень, встановлених актом перевірки від 14.01.2005р. №2\23-111-1\32270360. Відповідач зазначив, що  позивачем в порушення п.1.1,1.6, п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валового доходу не включена вартість отриманих, але не сплачених основних фондів на загальну суму 232000 грн., у т.ч.ПДВ 38667 грн., постачальником яких є ПП “Спецпромторг-2002”. Відповідач вважає, що оскільки ПП “Спецпромторг-2002” було знято з податкового обліку у зв'язку з його ліквідацією, а векселі на загальну суму 232000 грн. не пред'явлені позивачеві до сплати, і погашення даних векселів взагалі не може бути здійснено, то вартість отриманих від ПП “Спецпромторг-2002”, але не сплачених основних фондів  на загальну суму 232000 грн. вважається безоплатно наданою.

           У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

              Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив:

          Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №32270360 та як платник  податків  перебуває  на  обліку у          Горлівській об'єднаній  державній податковій інспекції.

          Горлівською об'єднаною  державною податковою інспекцією була проведена планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 29.12.2002р. по 30.06.2004р., за результатами якої складений акт  від 14.01.2005р. №2\23-111-1\32270360 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005р. № 0000042342\0, яким  позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 184800 грн., у тому числі основний платіж 92400 грн., штрафні (фінансові) санкції –92400 грн..

                    Позивачем на зазначене податкове повідомлення-рішення була подана скарга, яка рішенням Горлівської об'єднаної  державної податкової інспекції від 08.02.2005р. №985\25-013 залишена без задоволення.

За результатами подальшого оскарження рішенням ДПА у Донецькій області від 18.04.2005р. №5766\10\25-013-5  було частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005р. № 0000042342\0 у частині донарахованого податку на прибуток у сумі 2240 грн. по кредиторської заборгованості у сумі 8960 грн. і штрафних санкцій  у сумі 277 грн., а також штрафних санкцій, застосованих згідно  п.п.17.1.6. п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 46200 грн..

За результатами розгляду цієї скарги відповідачем  було складено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено  суму податкового зобов‘язання з податку на прибуток в розмірі 136083 грн., у тому числі основний платіж –90160грн., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 45923 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                  ДПА України рішенням від 01.07.2005р. №13008\7\25-1015 залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005р. № 0000042342\0 з урахуванням рішення ДПА у Донецькій області від 18.04.2005р. №5766\10\25-013-5, прийнятого за розглядом повторної скарги ( податкове повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2).

Позивачем на податкове повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2 до Горлівської об'єднаної  державної податкової інспекції була подана нова скарга №18 від 27.05.2005р., за результатами розгляду якої  відповідач листом від 03.06.2005р. за №5644\25-013-3 повідомив позивача про те, що податкове повідомлення-рішення від 18.05.2005р. №0001192342\2  може бути відкликане при подальшому оскарженні тільки за рішенням ДПА України або по рішенню суду. Доказів, що засвідчують надіслання позивачеві наведеного рішення відповідачем не надано. У журналі реєстрації вихідної кореспонденції відповідача, дослідженому у судовому засіданні, за №5644\25-013-3 датою відправки 03.06.2005р. значиться відповідь на скаргу ТОВ “Термопластпобутхім” м. Горлівка.

           Порядок апеляційного узгодження податкового зобов'язання визначений у п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за приписами п.п.5.2.2 якої у разі коли платник податків вважає,  що  контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під  розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

            Таким чином, оскільки ДПА у Донецькій області рішенням від 18.04.2005р. №5766\10\25-013-5  було частково незадоволено скаргу на податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005р. № 0000042342\0, то позивач мав право звернутися з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня.  Подання нової скарги на податкове повідомлення-рішення, прийнятого за результатами  розгляду первинної скарги, наведеною нормою не передбачено. За таких обставин, посилання позивача на порушення відповідачем строків встановлених цією нормою при розгляді нової скарги №18 від 27.05.2005р. на податкове повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2 суд вважає безпідставним.

          Податкове повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2 позивачем оскаржується частково в сумі 109650грн.00 грн., у тому числі основний платіж -73100 грн., штрафні (фінансові) санкції 36550 грн.

         Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення оспореної позивачем суми податкового зобов‘язання послужили наступні  висновки податкового органу:

-  в порушення п.1.1,1.6, п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем у 4 кварталі 2003р. до складу валового доходу не включена вартість отриманих, але не сплачених основних фондів на загальну суму 232000 грн., у т.ч.ПДВ 38667 грн., постачальником яких є ПП “Спецпромторг-2002”. Згідно наданого відповідачем розрахунку наведене порушення спричинило донарахування позивачеві податку на прибуток в сумі 69600 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 34800 грн.   

- в порушення вимог п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” завищено амортизаційні відрахування на суму 15000, у т.ч. 3 квартал 2003р.-1200грн., 1 квартал 2004р.-7000 грн. півріччя 2004р. – 13800 грн., а саме позивачем проводилось нарахування на основні засоби, які отримало від ПП “Спецпромторг-2002” безоплатно.  Наведене порушення спричинило донарахування позивачеві податку на прибуток в сумі 3500 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1750 грн.  

           Відповідач вважає, що оскільки у листопаді 2003р. ПП “Спецпромторг-2002” було знято з податкового обліку у зв'язку з його ліквідацією( рішенням РВК підприємство знято з обліку 01.12.2003р.), а векселі на загальну суму 232000 грн. не пред'явлені позивачеві до сплати і погашення даних векселів взагалі не може бути здійснено, то вартість отриманих від ПП “Спецпромторг-2002”, але не сплачених основних фондів  на загальну суму 232000 грн. вважається безоплатно наданою.

                   Наведений висновок податкового органу суд вважає безпідставним виходячи з наступного.

            Згідно до п.4.1 ст.4 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход це загальна сума  доходу  платника  податку від  усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

          За приписами пп...4.1.6. п.4.1 ст.4 цього Закону валовий доход включає  у тому числі доходи у вигляді  сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному  періоді.

          Як вбачається з п.1.23 ст.1 наведеного Закону безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;  роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

                 Згідно до п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під   терміном   "амортизація"   основних   фондів   і нематеріальних активів розуміється поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

                За приписами п.п.8.1.2. п.8.1 ст.8  цього Закону амортизації підлягають витрати у тому числі на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

                    Актом перевірки встановлено, що позивачем у січні 2003р. від ПП “Спецпромторг-2002” за договором №01\01-03 від 10.01.2003р., податковою накладною №ТП\1-01 від 24.01.2003р. було отримано обладнання на загальну суму 240060 грн.( у т.ч.ПДВ 40010 грн.).

           Платіжними дорученнями №2 від 16.01.2003р. на суму 7060 грн. та №31 від 05.03.2003р. на суму 1000 грн. позивач здійснив часткову оплату обладнання на загальну суму 8060 грн.

           В рахунок оплати залишкової вартості отриманого обладнання позивачем за актом приймання-передачі векселів від 27.03.2003р. ПП “Спецпромторг-2002” було передано 17 простих векселів на загальну суму 232000 грн.

                  Тобто, з матеріалів справи вбачається, що позивачем обладнання від ПП “Спецпромторг-2002” було отримано на підставі договору купівлі-продажу №01\01-03 від 10.01.2003р. на загальну суму 240060 грн., який передбачає оплату його вартості і не є договором на безоплатне надання товару. Пунктом 8 цього договору передбачено, що оплата поставленого обладнання здійснюється у грошовій формі, а також допускається вексельна форма розрахунків або бартер.

          Згідно до ст.21 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя ( векселедержателю).

                  Статтею 4 Закону України “Про вексельний обіг в Україні” передбачено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

                 Таким чином, у  позивача з видачею векселів припинились грошові зобов'язання за договором №01\01-03 від 10.01.2003р. та виникли зобов'язання по векселю.

                 Відповідно до ч.1 ст.78 Уніфікованого закону   „Про переказні векселі та прості векселі”, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, (до якої Україна приєдналась Законом  від 6 липня 1999 року) векселедавець простого  векселя  зобов'язаний  так  само,  як акцептант за переказним векселем. За приписами ст..77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення щодо індосаменту, строку платежу, позовної давності, що стосуються переказних векселів.

                 Статтею 34 наведеного Уніфікованого закону встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням  підлягає  оплаті при  його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

            Згідно до ст.. 70 Уніфікованого закону  позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

                 Таким чином, векселі, які були передані за актом приймання-передачі від 27.03.2003р. могли бути пред'явлені до платежу в строк до 27.03.2004р., а трирічний строк позовної давності закінчується тільки 27.03.2007р.

                  З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо безоплатного отримання позивачем обладнання від ПП “Спецпромторг-2002” на суму 232000 грн., тому донарахування податку на прибуток в сумі 73100 грн. є безпідставним.

Відсутність підстав для донарахування податку на прибуток обумовлює відсутність підстав для застосування штрафних ( фінансових) санкцій у відповідності до п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п.1.23 ст.1, ст..ст.4,8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,    

ПОСТАНОВИВ :

             Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Термопластпобутхім” до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.05.2005р. № 0001192342\2 по податку на прибуток частково в сумі 109650грн.00грн., у тому числі 73100 грн. донарахований податок на прибуток, а також 36550грн. штрафні санкції задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської об'єднаної  державної податкової інспекції від 18.05.2005р. № 0001192342\2 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Термопластпобутхім” суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток в розмірі 109650грн.00 грн.,  у тому числі основний платіж –73100 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 36550 грн .

           Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Термопластпобутхім” ” (84634, м.Горлівка, вул.. Гагаріна,49/49,р/рахунок №26000200066631 в УСБ м.Горлівка, МФО 334088,  ЄДРПОУ 32270360) з Державного бюджету України судовий збір  в розмірі 03грн.40коп.

                    Постанова суду, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

      Суддя                                                                                                          Т.Г.Гаврищук                    

         Постанова в повному обсязі виготовлена 08.07.2006р.

Суддя                                                                                              Гаврищук Т.Г.