Постанова

від 20.07.2020 по справі 924/320/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Справа № 924/320/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Грязнов В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я" на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.04.2020 р. у справі №924/320/20 (суддя Гладюк Ю.В., повний текст рішення складено 27.04.2020 р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна"

до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я"

про стягнення грошей

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.04.2020 р. у справі №924/320/20 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" 32300 грн. основного боргу, 4845 грн. штрафу, 941,64 грн. пені та 2102 грн. судових витрат.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції, зазначив, що 24.10.2019 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг №24-10/19, відповідно до якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах даного договору, на території сільськогосподарських угідь замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Після завершення виконання робіт позивачем було складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №54 від 30.11.2019 р., згідно якого ТОВ "Аграрна-Країна" було надано послуги із збирання сільськогосподарської культури - кукурудзи, площею 34 га, вартістю 32300 грн.. 26.12.2019 р. позивач направив відповідачу підписаний та скріплений печаткою ТОВ "Аграрна-Країна" акт у двох екземплярах разом із вимогою про оплату наданих послуг, однак акт відповідачем підписаний не був та заперечень останнім подано не було.

Суд зазначає, що оскільки вищевказаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) було отримано відповідачем 10.01.2020 р., що підтверджується витягом з сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення 0208106824100, та у триденний строк з моменту отримання не був підписаний, а також відповідачем не було надіслано своїх заперечень, керуючись п.3.4. договору, такий акт вважається погодженим, а послуги прийнятими. Таким чином господарський суд Хмельницької області вважає підтвердженим факт надання послуг позивачем на користь відповідача за договором на суму 32300 грн., та, відповідно, наявні підстави для стягнення заборгованості за договором, а також нарахування пені та штрафу згідно п.5.2. договору.

Разом з тим, перевіривши подані позивачем розрахунки пені та штрафу, зважаючи на помилковість розрахунку заявлених до стягнення сум пені, у зв`язку з не правильно визначеною датою виникнення прострочення зобов`язання, місцевий господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що судом не прийняті до уваги його заперечення щодо надання послуг позивачем згідно договору про надання послуг №24-10/19 від 24.10.2019 р. та вважає, що позивачем не було подано належних доказів надання таких послуг.

Апелянт повідомляє, що місцевим господарським судом залишено поза увагою доводи відповідача, щодо неотримання уповноваженою особою ПП СВ "СІМ.Я" поштового відправлення 020810682410, яким ТОВ "Аграрна-Країна" направило останньому акт передачі-прийняття наданих послуг №54 від 30.11.2019 р. згідно договору про надання послуг №24-10/19 від 24.10.2019 р. у сумі 32300 грн., а в матеріалах справи в якості єдиного доказу надання позивачем послуг міститься лише витяг з сайту "Укрпошта".

Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я" вважає, що судом першої інстанції було прийнято передчасне рішення з огляду на те, що ним було залишено поза увагою заперечення ПП СВ "СІМ.Я" на відповідь ТОВ "Аграрна-Країна" та клопотання про витребування доказів, клопотання про розгляд справи за правилами загального позивного провадження та клопотання про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи, які на момент ухвалення оспорюваного рішення 27.04.2020 р. перебували в розпорядженні суду.

Апелянт вказує, що суд, призначивши справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за відсутності клопотання/заяви про це позивача, та відсутність в ухвалі від 26.03.2020 р. строку на подання відповідачем стосовно цього заперечення, призвело до порушення процесуального законодавства, оскільки позбавило відповідача можливості висловити думку про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначення судової почеркознавчої експертизи та вчинення інших процесуальних дій.

Також ПП СВ "СІМ.Я" вважає, що враховуючи складну епідеміологічну ситуацію в країні, значну віддаленість місця знаходження позивача та відповідача, встановлення судом відповідачу мінімального строку для подання заперечень позивача на відповідь на відзив без урахування строку на поштове пересилання позивачем документів, на аналіз і підготовку відповідних заперечень, подання відповідачем інших заяв та клопотань, позбавило відповідача можливості своєчасного подання та надходження відповідних заперечень та клопотань до суду, що у свою чергу позбавило суд об`єктивно та в повній мірі надати правову оцінку спірним правовідносинам.

15.06.2020 р. позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна", подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 108-111), у якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач, зокрема, зазначає, що на підтвердження виконання даного договору про надання послуг №24-10/19 від 24.10.2019 р. ТОВ "Аграрна-Країна" було зареєстровано податкову накладну №8 від 30.11.2019 року, яка зареєстрована в ЄРПН. Звертає увагу суду на те, що отримавши від позивача зареєстрований податковий кредит на підставі зареєстрованої накладної, відповідач не здійснив жодних дій стосовно заперечення в його отриманні. На його думку, відповідач мав звернутись до позивача з метою анулювання даної податкової накладної або в разі погодження отримання послуги подати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад в якій буде включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 5383,33 грн. із суми наданих послуг 32300 грн..

ТОВ "Аграрна-Країна" вважає, що факт направлення ним відповідачу вимоги про підписання акту та сплати коштів, акту передачі-приймання робіт (надання послуг) № 54 від 30.11.2019 р. в 2-ох екземплярах, та, відповідно, отримання вищевказаних документів ПП СВ "СІМ.Я" підтверджуються в повній мірі матеріалами справи. Щодо тверджень про ігнорування судом першої інстанції документів та клопотань відповідача, вважає, що останньому судом було надано достатньо часу для їх подання. Додає, що загальний строк для подання заяв по справі, вставлений ухвалою суду від 26.03.2020 р., закінчився 24.04.2020 р., а тому документи були подані відповідачем поза межами строку встановленого судом.

Разом із апеляційною скаргою відповідачем було подано клопотання про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання останній зазначає, що позивач в якості доказів підтверджуючих позовні вимоги посилається на факт отримання відповідачем вимоги та акту передачі-прийняття наданих послуг №54 від 30.11.2019 р., які 26.12.2019 р. ТОВ "Аграрна-Країна" рекомендованою кореспонденцію (з описом вкладення) згідно поштового відправлення 0208106824100 були направлені на адресу ПП СВ "СІМ.Я". Оскільки відповідачем даний факт не визнається, що ставить під сумнів достовірність наданого доказу, з метою всебічного, повного та правильного встановлення обставин, що мають значення для справи, просить суд: 1. Витребувати з відділення поштового зв`язку №32132 АТ "Укрпошта" оригінал "Книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень" (форма №8) щодо отримання 04.01.2020 р. ПП СВ "СІМ.Я" поштового відправлення 0208106824100; 2. Витребувати в ТОВ "Аграрна-Країна" оригінал рекомендованого повідомлення про вручення ПП СВ "СІМ.Я" поштового відправлення 0208106824100; 3. Призначити судову почеркознавчу експертизу підпису директора ПП СВ "СІМ.Я" Яворського А.С. у "Книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень" (форма №8) щодо отримання 04.01.2020 р. останнім поштового відправлення 0208106824100 у графі "Розписка в одержанні (прізвище одержувача)" та у рекомендованому повідомленні про вручення ПП СВ "СІМ.Я" поштового відправлення 0208106824100 у графі "Розписка в одержанні" 4.До отримання результатів експертизи провадження у справі зупинити.

15.06.2020 р. від ТОВ "Аграрна-Країна" надійшло заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи з підстав, письмово викладених у ньому.

У додаткових письмових пояснення, поданих суду 12.06.2020 р. ПП СВ "СІМ.Я", з поміж іншого, просить суд прийняти до уваги те, що позивачем не надавались ПП СВ "СІМ.Я" будь-які послуги згідно акта здачі - приймання робіт (надання послуг) №52 від 30.11.2019 р., а факт реєстрації ТОВ "Аграрна-Країна" податкової накладної від 30.11.2019 р. в ЄРНП не залежить від волевиявлення ПП СВ "СІМ.Я" та виконується податковим декларантом в односторонньому порядку, тому не може вважатися безспірним доказом надання декларантом будь-яких послуг.

Розглянувши клопотання про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи, з урахуванням заперечень ТОВ "Аграрна-Країна", додаткових пояснень відповідача та відповіді на відзив, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України, визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Суд приймає до уваги, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа повинна бути розглянута в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).

Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для встановлення усіх обставин справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

24 жовтня 2019 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг № 24-10/19 в силу якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах даного договору, на території сільськогосподарських угідь замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

У п.1.1. сторони домовилися, що виконавець надаватиме послуги по збиранню врожаю кукурудзи площею 34 га. Вартістю послуги за 1 га становить 950 грн.. Загальна вартість наданих послуг становить 32300 грн. з ПДВ.

Остаточна вартість наданих послуг розраховується виходячи з фактично прибраної кількості гектар, що підтверджується актами виконаних робіт „Акти передачі - приймання наданих послуг» (п. 1.5.).

Відповідно до п. 3.3. договору загальна вартість наданих послуг (сума до сплати замовником) обчислюється виходячи з актів передачі - приймання наданих послуг, що підписані сторонами.

Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту. Якщо замовник не підпише отриманий акт передачі-приймання наданих послуг і не надішле свої зауваження в триденний строк з моменту його отримання, акт приймання-передачі наданих послуг вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов дійсного договору (п. 3.4.).

Пунктом 4.1.3. визначено, що замовник зобов`язаний щоденно забезпечити присутність свого представника на полях від початку та до закінчення роботи техніки.

Сторони домовилися - у випадку необхідності на вимогу однієї з сторін проводити звірку взаєморозрахунків по договору заінтересована сторона направляє іншій підписаний зі своєї сторони такий акт. Інша сторона зобов`язана підписати його протягом 3 робочих днів з дати отримання та направити на адресу контрагента (п. 6.4.).

За прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 15 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник зобов`язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф в розмірі 15% від суми боргу (п. 5.2.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.19, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих обов`язків (п. 7.1.).

Згідно наявного в матеріалах справи акту здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2019 № 54 (а.с. 13), який підписаний лише зі сторони позивача (і скріплений його печаткою) ТОВ "Аграрна-Країна" (виконавець) надав на користь ПП СВ "СІМ.Я" (замовник) послуги із збирання сільськогосподарських культур (кукурудза) у кількості 34га загальною вартістю 32300 грн. з ПДВ.

20.12.2019 р. позивач звернувся з вимогою до відповідача про негайне підписання акту передачі - приймання робіт (наданих послуг) № 54 від 30.11.2019 р., негайну оплатиту наданих послуг у сумі 32300 грн.

Факт направлення позивачем вимоги підтверджується: описом вкладення кореспонденції (а.с.15) зі штампом пошти 0208106824100 від 26.12.2019 р. з зазначенням кореспонденції (вимога про підписання акту і сплати коштів та акт передачі - прийому робіт (надання послуг) від 30.11.2019 № 54) на ім`я відповідача, фіскальним чеком від 26.12.2019 р. (а.с.16), витяг з сайту "Укрпошта" щодо відслідковування кореспонденції, в якому вказано, що відправлення 0208106824100 (відповідає опису вкладення) вручено особисто 10.01.2020 р. за адресою: 32132, с. Шарівка, Україна (а.с. 40).

Через відсутність відповіді на вимогу від 20.12.2019 р. ТОВ "Аграрна-Країна" звернулась з позовом до суду про стягнення з ПП СВ "СІМ.Я" 32300 грн. заборгованості за договором про надання послуг №24-10/19 від 24.10.2019 р..

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Статтею 901 ЦКУ унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України).

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині неприйняття місцевим господарським судом до уваги заперечення відповідача стосовно надання останньому будь-яких послуг, а також ненадання позивачем належних, достовірних та безспірних доказів факту надання таких послуг, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Незважаючи на те, що умовами п. 3.3. договору №24-10/19 від 24.10.2019 р. визначено, що загальна вартість наданих послуг обчислюється виходячи з актів передачі - приймання наданих послуг, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що умовами договору сторони погодили також оформлення ряду документів в ході виконання сторонами договору.

Згідно п. 2.2. договору за 5 календарних днів до планового початку надання виконавцем послуг замовник шляхом надіслання Виконавцю заявки на надання послуг уточнює терміни початку збиральних робіт із зазначенням дати та адреси (повної) подачі техніки виконавця.

Так п. 4.1.2. договору сторони погодили, що перед початком надання послуг по збиранню врожаю замовник зобов`язаний прийняти та по закінченню повернути техніку та навісне обладнання шляхом підписання із представником виконавця відповідного акту прийому-передачі (додаток №1, додаток №2), а також підписати акт підтвердження замовником доступу техніки виконавця до сільськогосподарських полів замовника (додаток № 3).

Отже, на думку суду, саме заявка на надання послуг та акти визначені п.4.1.2 договору підтверджували б факт початку надання послуг позивачем по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на території сільськогосподарських угідь відповідача з огляду на те, що договором не конкретизоване місцезнаходження сільськогосподарських угідь ПП СВ "СІМ.Я" на яких позивачем мало бути здійснено збирання врожаю.

Також п. 3.7. договору сторони домовилися, що їх повноважні представники здійснюють щоденний облік обсягу наданих послуг шляхом підписання актів звірки зібраної продукції, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання наданих послуг за кожних зібраних 100 га врожаю або при закінченні обсягів наданих послуг протягом 3 календарних днів з моменту настання відповідної події.

З аналізу вищевказаного пункту договору вбачається, що облік обсягу наданих послуг здійснювався шляхом підписання актів звірки зібраної продукції, на підставі яких в подальшому сторони складали акт передачі-приймання наданих послуг за кожних зібраних 100 га врожаю або при закінченні обсягів наданих послуг .

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що акт звірки зібраної продукції не повинен був складись з огляду на те, що загальний обсяг наданих послуг становив менше 100 га ( 34 га.), оскільки саме така умова була погоджена сторонами в п. 3.7 договору.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відмовивши відповідачу у задоволенні клопотання про витребування у позивача доказів на підтвердження факту надання послуг, суд першої інстанції передчасно та необґрунтовано встановив вказаний факт лише на підставі непідписаного відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2019 р. та умов договору №24-10/19 від 24.10.2019 р..

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на позивача, у даному випадку, покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, надання відповідачу послуг по збирання урожаю сільськогосподарських культур на виконання умов договору №24-10/19 від 24.10.2019р., обсяг та вартість таких послуг.

На підставі аналізу і оцінки наданої сторонами сукупності доказів, колегія суддів дійшла висновків, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження того, що позивачем було надано відповідачу вказані послуги в обсязі визначеному договором, та відповідно, що у ПП СВ "СІМ.Я" виникло зобов`язання перед ТОВ "Аграрна-Країна" з їх оплати, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

У зв`язку з недоведеністю позивачем факту існування порушення зобов"язання за договором зі сторони відповідача, на підставі ч. 1 ст. 549 ЦК України відсутні також і правові підстави для нарахування штрафу та пені.

Що стосується доводів апелянта в частині залишення господарським судом Хмельницької області під час прийняття рішення поза увагою заперечень ПП СВ "СІМ.Я" на відповідь ТОВ "Аграрна-Країна" (вих. №13/2СІ/ЮО/01.2020 від 24.04.2020 р.), клопотання ПП СВ "СІМ.Я" про витребування доказів з ВПЗ №32132 АТ Укрпошта (вих. №12/2СІ/ЮО/01.2020 від 24.04.2020 р.), клопотання ПП СВ "СІМ.Я" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вих. №15/2СІ/ЮО/01.2020 від 24.04.2020 р.) та клопотання ПП СВ "СІМ.Я" про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи (вих. №17/2СІ/ЮО/01.2020 від 24.04.2020 р.), то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду" рішення по справі №924/320/20 було постановлено судом 27.04.2020 р. о 11:20 год., у свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, вищевказані клопотання були отримані місцевим господарським судом 27.04.2020 р. о 16:30 год., про що свідчать відповідні відмітки відділу документообігу та організаційного забезпечення господарського суду Хмельницької області на таких документах (а.с. 51, 55).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо безпідставності призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, оскільки у відповідності до ч.5 ст.12 ГПК України дана справа є малозначною та не належить до категорій справ визначених ч.4 ст.247 ГПК України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, а тому, з огляду на відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, місцевий господарський суд обґрунтовано здійснював розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що господарським судом було надано відповідачу мінімальний строк для подачі заперечень на відповідь позивача на відзив без урахування строку на поштове пересилання, колегія суддів вважає їх обґрунтованими зважаючи на наступне.

Частиною 1, 4 статті 166 ГПК України встановлено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.03.2020 р. у справі №924/320/20 встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив до 24.04.2020 року; одночасно з надісланням заперечень на відповідь на відзив до суду надіслати його копію позивачу (а.с. 24).

Відповідно до п.п.2 п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. №958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становить між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5 днів, пріоритетної - Д+4 дні, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Згідно п.2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на те, що лише 17.04.2020 р. ТОВ "Аграрна-Країна" було направлено ПП СВ "СІМ.Я" рекомендований лист з відповіддю на відзив (що підтверджується відповідним поштовим повідомленням та описом вкладення (а.с. 44, 45)), з урахуванням нормативних строків пересилання поштового відправлення, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом було встановлено такий строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив, що унеможливив вчасне його подання відповідачем до суду та відповідно позбавило позивача отримати їх завчасно до розгляду справи по суті, всупереч вимог ч.4 ст. 166 ГПК України.

Також в апеляційній скарзі ПП СВ "СІМ.Я" просить суд стягнути з ТОВ "Аграрна-Країна" на її користь витрати на професійну правничу допомогу пов`язану із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції та зазначає, що розрахунки та докази таких витрат будуть надані суду додатково. Водночас у своїх додаткових поясненнях ПП СВ "СІМ.Я" (а.с. 103) у відповідності до ст.124 ГПК України повідомляє про те, що розмір витрат на правову допомогу, які воно понесло під час розгляду справи у суді першої інстанції становить 2942,8 грн. та орієнтовний розмір витрат на професійну правову допомогу, які планує понести під час розгляду справи в апеляційному суді становить 3000грн., докази чого будуть надані суду додатково.

Оцінюючи доводи апелянта в цій частині колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справ, оскільки склад та розмір витрат пов`язаних з оплати правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

На підставі вищевикладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів понесених відповідачем витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, колегія суддів відмовляє у задоволенні вимоги відповідача про відшкодування таких втрат.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем дійсно було надано відповідачу послуги по збирання врожаю сільськогосподарських культур та, відповідно, що у приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я" виникло зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" з оплати таких послуг, колегія суддів дійшла висновку, про наявність обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 38993,34 грн..

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових втрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я" на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.04.2020 р. у справі №924/320/20 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.04.2020 р. у справі №924/320/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" - відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" (02091, м.Київ, вул. Харківське шосе, буд. 172-Б, офіс 208, код ЄДРПОУ 41993124) на користь приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я" (32132, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Шарівка, код ЄДРПОУ 38884804) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп..

4. Господарському суду Хмельницької області видати судовий наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" липня 2020 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.