Ухвала

від 21.07.2020 по справі 909/485/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/485/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Альтком Сервіс" до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом від 01.05.2020 про відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі,

за участі:

від позивача: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача: Кардаш Ольги Андріївни ,

В С Т А Н О В И В:

до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Альтком Сервіс" із позовною заявою до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення, оформлене протоколом від 01.05.2020 про відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Альтком Сервіс" за предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - "Амбулаторія монопрактики сімейної медицини по вул. Шептицького, в с. Маркова, Богородчанського району - нове будівництво (ДК 021:2015-45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень" (Ідентифікатор закупівлі UА-2020-05-15-002047-b) на підставі пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", розділу V Оцінка пропозиції пункту 3 Відхилення пропозицій Документації до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач незаконно відхилив його пропозицію як учасника спрощеної закупівлі та визнав переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Плюс". Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 5, 14, 29, 31 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 15, 16, 21 Цивільного кодексу України.

12.06.2020 суд відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.07.2020, встановив сторонам строк для подачі заяв по суті спору, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив.

01.07.2020, з дотриманням встановленого строку, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскільки предметом оскарження у цій справі є рішення уповноваженої особи відповідача щодо відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі, договір за результатами якої укладено не було, спір між сторонами є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому посилається на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, в постанові від 14.05.2019 у справі №918/843/17

Частиною другою статті 176 ГПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; строк для подання відповідачем відзиву на позов; строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження (пункти 4 - 6, 8, 10).

Позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте в підготовче судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці відповідача, здійснивши системний аналіз чинного законодавства та судової практики Верховного суду, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Систему судоустрою складають:1) місцеві суди;2) апеляційні суди;3) Верховний Суд. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ст.18 вищезазначеного Закону).

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, до юрисдикції господарських судів належать, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Водночас відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг (п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 7 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Предметом спору у цій справі є незгода позивача (учасника закупівлі) з рішенням відповідача - уповноваженої особи Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області (замовника закупівлі), яким відхилено пропозицію учасника спрощеної закупівлі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 вказала, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Статтею 118 Конституції України встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 13 названою Закону визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, будівництва.

У відповідності до статті 5 Закону, склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 42 Закону, управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток.

Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області, утворене згідно з розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 15.01.2019 № 10, відповідно до п. п. 1.1., 1.3. та 1.5. Положення про нього (розміщене на офіційному сайті http://www.if.gov.ua/files/uploads/10_2019.pdf), є державною організацією, що належить до сфери управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації; юридичною особою публічного права; одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються в установленому законодавством порядку на проектування, будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів житловокомунального, соціально-культурного, природоохоронного призначення, адміністративних будівель, інженерних споруд, пам`яток архітектури та інших об`єктів. Управління є замовником по будівництву об`єктів.

Відтак Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області здійснює функції та повноваження Івано-Франківської обласної державної адміністрації, передбачені Законом України "Про місцеві державні адміністрації", та іншими актами законодавства і, відповідно, несе всі права і обов`язки виконавчої влади в Івано-Франківській області.

Суд встановив, що договірних відносин між замовником та переможцем аукціону наразі не існує, а отже спір у цій справі за характером правовідносин не відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Законом України Про судоустрій і статус суддів визначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

За приписами статті 45 цього ж Закону Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду яка у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вирішує, головним чином, справи, в яких під загрозу може бути поставлене однакове застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, а також для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Окрім цього частиною п`ятою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За положеннями частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд зобов`язаний врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Таким чином, при визначенні юрисдикції даного спору суд, в силу приписів 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, провадження у справі № 909/485/20 підлягає закриттю.

В силу приписів 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, позивачу підлягає поверненню сплачена сума судового збору в разі подання ним відповідного клопотання в порядку приписів п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 231, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі № 909/485/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Альтком Сервіс" до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Альтком Сервіс", що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили 21.07.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256, частиною 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 21.07.2020.

Суддя Л.М.Неверовська