Ухвала

від 20.07.2020 по справі 921/481/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20 липня 2020 рокуСправа № 921/481/20 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

розглянув заяву Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради про забезпечення позову б/н та б/д ( вх. №4648 від 17.07.2020)

у справі №921/481/20

за позовом Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради, площа Ринок, 20, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121" (вул. С. Стрільців, 42, м.Монастириська, Тернопільська область)

про стягнення коштів у розмірі 1 308 901,97 грн.

Без виклику учасників справи.

Встановив:

17 липня 2020 року Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121" про стягнення коштів у розмірі 1 308 901,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови договору підряду №14/06/18 від 14.03.2018.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.07.2020, для розгляду справи №921/481/20 визначено суддю Боровця Я.Я.

Одночасно з позовною заявою, Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н та б/д ( вх. №4648 від 17.07.2020) про забезпечення позову, в порядку ст. ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121" (код ЄДРПОУ 37382524, Тернопільська область, Монастириський район, м. Монастирська, вул. Січових Стрільців, 42) та обліковуються на банківських рахунках, в тому числі, але не обмежуючись, на банківському рахунку № НОМЕР_1 АТ "Полтава - банк" (код ЭДРПОУ 09807595, Полтавська область, м. Полтава, Шевченківський район, вул. П. Орлика, 40А).

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що ТОВ "ПМК - 121" на виконання умов Договору підряду № 14/03/18 від 14.03.2018 перераховано КП "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради в якості авансу кошти на суму 7 325 000, 00 грн. Проте, відповідачем виконано роботи тільки на суму 6 016 098,30 грн.

Як стверджує заявник дані факти свідчать про свідоме ухилення відповідачем від виконання договірних зобов"язань в частині неповернення безпідставно набутих коштів у розмірі 1 308 901,97 грн.

Зазначені обставини дають можливість заявнику вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради про забезпечення позову, суд встановив наступне:

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову . Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого: у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що предметом спору є грошові кошти, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121", в зв`язку з порушенням, останнього, грошового зобов`язання щодо виконання умов Договору підряду № 14/03/18 від 14.03.2018 в частині неповернення безпідставно набутих коштів у розмірі 1 308 901,97 грн.

Як зазначає позивач , дані факти свідчать про свідоме ухилення відповідачем від виконання договірних зобов"язань, а це може привести до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову.

Вказує на те, що відповідач не володіє жодним нерухомим майном, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта від 09.07.2020 за №215599988.

Також у власності відповідача не перебуває жодного транспортного засобу, що підтверджується інформацією з єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Заходи забезпечення позову можуть бути застосовані господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. З цією метою, на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, покладено обов`язок обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись, а не тих, які, з настанням певних обставин, можуть бути порушені в майбутньому.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що заява заявника про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтувань необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме, не містить відомостей про наявність рахунків в банківських установах, що належать ТОВ "ПМК - 121".

Отже, заявником не подано жодного доказу в підтвердження своїх доводів та аргументів, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

При цьому, господарський суд вважає, що факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань за даним позовом не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження заявника, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Також, слід зазначити та як вбачається із місту прохальної частини заяви, заявником не зазначено розміру суми позовних вимог у межах якої слід накласти арешт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову та відомостей, потрібних для забезпечення позову, а тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради про забезпечення позову ( вх. № 4648 від 17.07.2020), відмовити.

Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення,

Заявнику: Комунальному підприємству "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради ( площа Ринок, 20, м. Дрогобич, Львівська область ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано "21" липня 2020 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Я.Я. Боровець