Ухвала від 20.07.2020 по справі 50з-20

УХВАЛА

20 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 50з-20

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Краснов Є.В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" про відвід судді Ткачу І.В.

у справі за заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" про забезпечення позову, інші особи, які можуть отримати статус учасника справи: 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_4 , 4. Торгівельно-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва",5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний реєстратор "АВЕРС",

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020 Акціонерне товариство "Харківське підприємство автобусних станцій" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.01.2020 у справі № 50з-20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 50з-20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І. В. - головуючий, Кондратова І. Д., Стратієнко Л. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.06.2020.

До вирішення питання про відкриття касаційного провадження, 16.07.2020 Акціонерне товариство "Харківське підприємство автобусних станцій" подало до Верховного Суду заяву про відвід судді Ткачу І. В. (головуючому) у справі № 50з-20.

Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2020 визнано заяву Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" про відвід судді Ткача І. В. необґрунтованою та передано для вирішення питання про відвід у порядку, передбаченому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

17.07.2020 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Краснова Є. В.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заявляючи відвід на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 та частини 4 статті 36 ГПК України, представник Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" зазначив про наявність обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Заявник вказує, що суддя Ткач І. В. брав участь у перегляді заяви про забезпечення позову в іншій справі, а саме, № 20з-20, у якій висловив певну позицію в окремій думці від 29.04.2020. У зв`язку з тим, що предмети спорів у справі № 20з-20 та у даній справі № 50з-20 є однаковими, заявник вважає, що суддя не може брати участь у розгляді цієї справи, оскільки розгляд ним цієї справи не буде об`єктивним та неупередженим, з огляду на те, що ним вже було надано оцінку доказам та зайнято правову позицію з приводу розгляду справи № 20з-20. Заявник вбачає порушення статті 36 ГПК України у випадку участі судді у розгляді справи, оскільки предмети спору у господарських справах № 20з-20 та № 50з-20 є однаковими.

Розглянувши зазначену заяву та виходячи із обставин зазначених в ухвалі від 16.07.2020 про визнання необґрунтованою заяви про відвід судді Ткача І. В., Суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне.

За змістом статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Подана заява про відвід по суті зводиться до висловлення саме незгоди з висловленою позицією суддею Ткачем І. В., яку він виклав у окремій думці у справі № 20з-20, що звичайно не може бути підставою для відводу судді у даній справі.

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (частина 3 статті 34 ГПК України).

Відповідно до положень частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, самі по собі процесуальні та судові рішення, прийняті у цій та інших справах, у розгляді яких брав участь суддя Ткач І. В., з подібним предметами, не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні вказаних судових рішень на користь однієї з сторін. Проте, таких доказів заявником відводу до заяви не додано.

Крім того, статтею 36 ГПК України визначено випадки у яких повторна участь судді у розгляді справи є недопустимою.

Частина 4 цієї статті (на яку посилається заявник) викладена законодавцем наступним чином: "Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції".

Суть наведеної частини 4 полягає у тому, що у разі, якщо з якихось підстав суддю касаційного суду буде "переведено" до суду апеляційної чи першої інстанції, участь такого судді у розгляді справи, яку він розглядав як суддя касаційного суду, в судах попередніх інстанцій є недопустимою. Недопустимою є також участь судді касаційного суду у новому розгляді справи у разі, якщо скасовано постанову касаційного суду, у прийнятті якої, такий суддя приймав участь.

Отже, доводи заявника щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи на підставі частини 4 статті 36 ГПК України, оскільки предмети спору у господарських справах № 20з-20 та № 50з-20 є однаковими, є безпідставними.

Інших підстав в обґрунтування необ`єктивності чи упередженості судді Ткача І.В. заявником не наведено.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" про відвід судді Ткача І. В. від розгляду у справі № 50з-20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов