Рішення

від 21.07.2020 по справі 320/2448/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 року № 320/2448/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства АВТОПАРТНЕР

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

I.Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство АВТОПАРТНЕР з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю26752-10 Приватним підприємством АВТОПАРТНЕР на загальну суму 490 332,22 грн., що була видана 07 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Київській області.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю26752-10 Головним управлінням ДПС у Київській області є протиправною, оскільки не набула статусу узгодженої.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що у позивача відповідно до положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платника податків виникла заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску. У зв`язку із наявністю в ІКПП позивача заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, та відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю26752-10. Відповідач вказує, що оскільки контролюючий орган мав усі правові підстави для винесення спірної податкової вимоги, останню надіслав на адресу позивача.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17.03.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.03.2020 вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупиненням стягнення на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-26752-10 Приватним підприємством АВТОПАРТНЕР на загальну суму 490 332,22 грн., що була видана 07 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Київській області та заборони Васильківському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання за виконавчим провадженням № 61384769 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №П/320/2448/20.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство Автопартнер (ідентифікаційний код - 35973330) зареєстровано як юридична особа 15.07.2008, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань1 480 102 0000 041257. Основним видом діяльності ПП Автопартнер за кодом КВЕД є 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а.с.6-7).

20.08.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 15 658, 06 грн.

19.09.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 15 658, 06 грн.

10.10.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 839, 00 грн.

17.11.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 839, 00 грн.

06.12.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 15 092, 00 грн.

11.02.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 264, 38 грн.

20.02.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 325, 67 грн.

18.03.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 498, 00 грн.

18.04.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 960, 00 грн.

16.05.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 13 992, 00 грн.

20.06.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 11 356, 40 грн.

22.06.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 11 264, 00 грн.

22.07.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 11 264, 00 грн.

21.10.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок (за серпень) у розмірі 11 264, 00 грн.

21.10.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі (за вересень) 11 264, 00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що за даними інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків, загальна заборгованість позивача, станом на 20.12.2019 становить 490 332, 22 грн.: - 192 589, 51 грн. недоїмка; - 84 548, 09 грн. штрафна санкція; - 213 194, 62 грн. пеня (а.с.58-61).

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком сум боргу з єдиного внеску до вимоги від 07.11.2019 по ПП Автопартнер та розрахунками штрафної санкції.

Головним управління ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю26752-10 від 07.11.2019 на загальну суму 490 332,22 грн. (а.с.57).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення спірна вимога вручена 20.11.2019 представнику ПП Автопартнер (а.с.57).

Постановою №61384769 від 25.02.2020 відкрито виконавче провадження щодо боржника ПП Автопартнер по стягненню боргу з єдиному внеску у розмірі 490 322, 22 грн. (а.с.31-32).

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі ПК України) та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 р. №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Вимогами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 р. № 449. (надалі по тексту - Інструкція)

Згідно з вимогами Закону № 2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Законом України від 6 грудня 2016 р. № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону № 2464-VI, що діють з 1 січня 2017 р., зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 21 грудня 2016 р. № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено, що місячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 3200 грн. 00 коп., з 1 січня 2018 року 3723 грн. 00 коп.

Частиною п`ятою статті 8 Закону № 2464-VI для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Статтею 6 Закону № 2464-VI визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог п.п. 6, 7 ст. 13 Закону № 2464-VI та розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 р. № 449, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Приписами статті 25 Закону та пункту 3 Розділу VI Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. (п. 3 Розділу VI Інструкції).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

VI. Оцінка суду

Пунктами 2, 3, 3-1 частини першої статті першої Закону 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

ПП Автопартнер (ідентифікаційний код - 35973330) зареєстровано як юридична особа 15.07.2008, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань1 480 102 0000 041257 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.

Отже, ПП Автопартнер є платником єдиного внеску, а отже зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати податки.

Судом встановлено, що 20.08.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 15 658, 06 грн.

19.09.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 15 658, 06 грн. 0.10.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 839, 00 грн. 17.11.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 839, 00 грн. 06.12.2018 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 15 092, 00 грн. 11.02.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 264, 38 грн. 20.02.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 325, 67 грн. 18.03.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 498, 00 грн. 18.04.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 14 960, 00 грн. 16.05.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 13 992, 00 грн. 20.06.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 11 356, 40 грн. 22.06.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 11 264, 00 грн. 22.07.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі 11 264, 00 грн. 21.10.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок (за серпень) у розмірі 11 264, 00 грн. 21.10.2019 позивачем подано до податкового органу звіт яким нараховано єдиний внесок у розмірі (за вересень) 11 264, 00 грн. (а.с.66-80).

Частиною другою статті 6 Закону 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;.

Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (до яких відноситься позивач), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно доЗакону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, за приписами частини 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Головним управлінням ДФС у Київській області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску щодо ПП Автропартнер (а.с.62-65).

В матеріалах справи докази, що підтверджують сплату позивачем єдиного соціального внеску за самостійно поданими звітами, відсутні.

Таким чином, позивачем у встановлені строки та у повному обсязі податкове зобов`язання не сплачено.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розділом ІV Інструкції №449 встановлено, зокрема, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах , визначених розділом VII цієї Інструкції (абзац другий пункту 2). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму, що перевищує 10 гривень (абзац десятий пункту 3). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (абзац перший пункту 4).

Наведене правове регулювання дає підставі для висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця борг з єдиного внеску.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічну за змістом правову позицію, щодо формування вимоги про сплати боргу (недоїмки) на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зокрема, у своїй постанові від 11.09.2018 у справі №826/11623/16 (76518273).

Відтак, у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску, відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю26752-10 від 07.11.2019 на загальну суму 490 332,22 грн., яка була направлена на адресу позивача та вручена 20.11.2019.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують сплату позивачем єдиного внеску за спірний період.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи позивача щодо неотриманням ним спірної вимоги про сплату боргу, оскільки наведене спростовано у ході розгляду справи, а саме копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд констатує, що позивачем не наведено жодного твердження, щоб підтверджувало протиправність винесеної вимоги про сплату боргу ГУ ДПС у Київській області, а також не надано будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема копій платіжних доручень, квитанцій про сплату податкового зобов`язання.

При цьому, подану разом із відзивом заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд не бере до уваги, оскільки на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом та ухвалою суду від 17.03.2020 поновив строк звернення до суду в даній адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю26752-10 від 07.11.2019, діяв відповідно до норм чинного законодавства України, у зв`язку з чим підстави для скасування спірної вимоги відсутні, а отже позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

ІX. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 21 липня 2020р.